Рішення

від 12.04.2023 по справі 420/1684/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1684/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.01.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 2634 від 05.01.2023, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Одеській області;

- виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" (ідентифікаційний код 44719736) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, немає доказів наявності податкової інформації, яка б свідчила про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивачем з посиланням на відповідні документи

Ухвалою суду від 06.02.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження в адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

Вказаною ухвалою зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії:

1. Протоколів засідань комісії (або витягів з них) щодо розгляду питання про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" критеріям ризиковості, за результатами яких прийнято рішення 05.01.2023 року №2634;

2. Документів щодо складу та повноважень членів комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області станом на момент розгляду питання про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" критеріям ризиковості (прийняття рішення 05.01.2023 року №2634).

20.02.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву до якого, зокрема, додано клопотання про розгляд справи №420/1684/23 в порядку загального позовного провадження

У відзиві вказано, що Головне управління ДПС в Одеській області не погоджується з доводами позивача.

Як стверджує відповідач, на адресу Головного управління ДПС в Одеській області 04.01.2023 року надійшов лист Бюро економічної безпеки України в якому зазначено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. Відповідно до статті 222 КПК України, відомості досудового розслідування може розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом. З цього приводу, за для посилення доказової бази під час судового розгляду адміністративної справи, та за для доведення законності своєї позиції, у відповідності діючому законодавству України, Головним управління ДПС в Одеській області направлено лист до Бюро економічної безпеки України №2289/5/15-32-05-07-05 від 20.02.2023 задля отримання згоди на розголошення відомостей досудового розслідування, згідно ст. 222 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, вказано у відзиві, рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно ТОВ "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" прийнято відповідно до діючого законодавства, - є таким, що відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

20.02.2023 року (вх.№ЕП/5238/23) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі.

Ухвалою суду від 03.03.2023 року залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/1684/23 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.03.2023 року:

1) зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду у строк до 17.03.2023 року належним чином засвідчені копії:

- протоколів засідань комісії (або витягів з них) щодо розгляду питання про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" критеріям ризиковості, за результатами яких прийнято рішення 05.01.2023 року №2634;

- документів щодо складу та повноважень членів комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області станом на момент розгляду питання про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" критеріям ризиковості (прийняття рішення 05.01.2023 року №2634).

- копію документу, в якому наведено інформацію від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яка слугувала підставою для прийняття рішення 05.01.2023 року №2634;

- листа Бюро економічної безпеки України, який надійшов до Головного управління ДПС в Одеській області та в якому зазначено про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000001384 від 11.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України на який міститься покликання у листі від 20.02.2023 року №2289/5/15-32-05-07-05.

2) зобов`язати Бюро економічної безпеки України надати до Одеського окружного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали:

- інформацію щодо того чи направлялись на адресу Головного управління ДПС в Одеській області листи чи інші документи із повідомленням про здійснення досудового розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення в рамках якого досліджувались господарські операції по ланцюгу постачання від товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" (код ЄДРПОУ 44719736);

- інформацію щодо того чи в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42022000000001384 від 11.10.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст.212 КК України досліджувались господарські операції по ланцюгу постачання від товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" (код ЄДРПОУ 44719736).

Копію ухвали суду від 03.03.2023 року отримано Бюро економічної безпеки України 23.02.2023 року (а.с.104).

Ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної справи від Бюро економічної безпеки України документів чи інформації щодо виконання вимог ухвали суду не надходило.

06.03.2023 року (вх.№6784/23) від представника позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження по справі.

06.03.2023 року (вх.№ЕП/7227/23) від представника відповідача до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 12.04.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі №420/1684/23.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" (код ЄДРПОУ 44719736) зареєстроване як юридична особа 29.08.2022 року (Номер запису: 1005561020000081110) та взяте на податковий облік.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" за КВЕД є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 82.92 Пакування.

Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 2634 від 05.01.2023 згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1165 прийнято рішення про відповідність позивача п.8 платника податку критеріям ризиковості платника (а.с.56).

Підставою для прийняття даного рішення визначено наступне: «Отримано інформацію від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні».

Не погодившись з вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. (п.7 Порядку №1165).

Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність позивача п.8 критеріям ризиковості платника податку.

На момент прийняття спірних рішень, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Так, як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для прийняття даного рішення визначено наступне: «Отримано інформацію від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні».

З наданої до суду копії протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що підставою для внесення позивача до переліку ризикових на підставі п.8 критеріїв ризиковості платника податку визначено лист Бюро економічної безпеки України від 01.04.2023 року №317/5.

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що Детективами другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001384 від 11.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 362, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст.212 КК України.

Однак, судом встановлено, що дане кримінальне провадження здійснюється саме щодо позивача, що посадовим особам позивача вручено підозру в рамках кримінального провадження№ 42022000000001384, що по кримінальному провадженні № 42022000000001384 складено та направлено обвинувальний акт.

В той же час, ні у спірному рішенні, ні у протоколі засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем жодним чином не обґрунтовано:

- які саме обставини свідчать, що ТОВ "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" відноситься до ризикових;

- які господарські операції перевірялись при прийнятті рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості;

- який період перевірявся при прийнятті рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості;

- які порушення встановлено під час вказаної перевірки.

Суд зазначає, що крім покликання на те, що у контролюючого органу наявна податкова отримана від правоохоронних органів щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, податковий орган має обґрунтувати як і те на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, так і надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року по справі №822/1443/18.

Верховний Суд у постановах від 1 липня 2021 року у справі №822/1722/18 та від 6 жовтня 2021 року у справі №2340/2731/18 вказав, що факт порушення кримінальної справи та отримання лише свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є ще беззаперечним фактом та доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами.

До винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення, протоколи допиту чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року по справі № 806/3245/18.

Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені обґрунтовані мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказане не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Суд зазначає, що зважаючи на зміст оскаржуваного рішення, позивач фактично позбавлений можливості ідентифікувати, які документи необхідно йому подати для виключення з переліку ризикових платників податку.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

До суду відповідачем так і не надано первинних документів, які б свідчили, що за результатами поточної діяльності позивач є таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Суд зазначає, що відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, крім іншого: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 2634 від 05.01.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимога позивача про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є похідною від вищевказаної вимог про скасування рішень, суд дійшов висновку, що вони також є такою, що підлягають задоволенню.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки рішення, яке визнано судом протиправним та скасовано прийнято Головного управління ДПС в Одеській області, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2634 від 05.01.2023 року про відповідність TOB "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС y Одеській області виключити ТОВ "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні, 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТ ПЛЮС ЛОГІСТИК" (вул.Генерала Бочарова, буд.44, м.Одеса, 65000, код ЄДРПОУ 44719736).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

СуддяКорой С.М.