Рішення

від 12.04.2023 по справі 440/10510/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 квітня 2023 року м. ПолтаваСправа №440/10510/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна історія - 1952" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясна історія - 1952" (надалі - ТОВ "М`ясна історія - 1952", позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просив:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.07.2022 №№ 7047308/43731375, 7047311/43731375, 7047316/43731375;

зобов`язати ДПС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 28.02.2022 №2, від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007, подані ТОВ "М`ясна історія - 1952".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надіслані платнику податків квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних у Реєстрі не містили посилань на конкретні підстави для застосування відповідної процедури до позивача. Також позивач зазначив, що господарські операції, за наслідком вчинення яких складені податкові накладні, не відповідали визначеним у чинному законодавстві критеріям оцінки ризиків, а тому у відповідачів не було підстав для зупинення їх реєстрації. До того ж, після отримання повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних позивач надав податковому органу вичерпні пояснення та документи на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкові накладні. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, внаслідок чого прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних у Реєстрі.

2. Позиція відповідачів.

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідачів просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /т. 4, а.с. 195-203/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що податкові накладні від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007 зареєстровані у Реєстрі, що підтверджено квитанцією від 14.06.2022 №9080643628. Щодо податкової накладної від 28.02.2022 №2 представник відповідача зауважив, що її реєстрацію зупинено з огляду на відповідність господарських операцій платника податку пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Звертав увагу на те, що разом із письмовими поясненнями платником податку не надано комісії регіонального рівня копій товарно-транспортних накладних чи інших документів на підтвердження транспортування товару до складу покупця, що передбачено умовами договору поставки від 18.02.2022 №48; а надані платником видаткові накладні складені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в них відсутні посади та ПІБ посадових осіб, які брали участь у господарській операції, внаслідок чого у реєстрації податкової накладної відмовлено. Також представник відповідачів зазначив, що повноваження з реєстрації податкових накладних є дискрецією ДПС України, а тому суд не може втручатись у здійснення податковим органом владних управлінських функцій.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 замінено відповідача у справі з Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 заперечення представника відповідачів проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишені без задоволення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 надано позивачу строк для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом з доказами поважності причин його пропуску.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 заяву представника позивача про поновлення ТОВ "М`ясна історія - 1952" строку звернення до суду з цим позовом задоволено, поновлено ТОВ "М`ясна історія - 1952" строк звернення до суду з цим позовом.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

При цьому суд звертає увагу на те, що зазначення представником відповідачів у прохальній частині відзиву про розгляд справи за його участю не є клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки відповідне клопотання не відповідає вимогам статті 167, частин п`ятої, сьомої статті 262 КАС України.

Обставини справи

ТОВ "М`ясна історія - 1952" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний номер 43731375, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області (Глобинська ДПІ), є платником податку на додану вартість /т. 1, а.с. 19-21/.

До обраних видів діяльності позивача відносяться: виробництво м`яса (10.11, основний).

18.02.2022 між ТОВ "М`ясна історія - 1952" (постачальник) та ТОВ "Торгіон" (покупець) укладено договір поставки №48, за умовами якого постачальник зобов`язувався поставляти покупцю товар відповідно до замовленої якості на підставі узгодженої сторонами специфікації, а покупець - прийняти товар та оплатити його в обумовлені договором строки /т. 1, а.с. 52-55/.

На виконання умов договору позивач упродовж лютого, квітня, травня 2022 року здійснював ритмічні поставки готової продукції (ковбасні вироби), з урахуванням чого складені зведені податкові накладні:

від 28.02.2022 №2 про поставку ТОВ "М`ясна історія - 1952" товарів ТОВ "Торгіон" загальною вартістю 93108,56 грн, у т.ч. ПДВ - 15518,09 грн /т. 1, а.с. 72-73/;

від 30.04.2022 №2003 про поставку ТОВ "М`ясна історія - 1952" товарів ТОВ "Торгіон" загальною вартістю 373164,37 грн, у т.ч. ПДВ - 63194,06 грн /т. 1, а.с. 75-76/;

від 31.05.2022 №2007 про поставку ТОВ "М`ясна історія - 1952" товарів ТОВ "Торгіон" загальною вартістю 289921,81 грн, у т.ч. ПДВ - 48320,30 грн /т. 1, а.с. 78-79/.

09.06.2022, 10.06.2022 та 14.06.2022 позивач надіслав податкові накладні від 28.02.2022 №2, від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007 відповідно для реєстрації в Реєстрі, однак протягом операційного дня отримав квитанції аналогічного змісту, у яких його повідомлено про зупинення реєстрації податкових накладних з таких підстав: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1601 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції /т. 1, а.с. 74, 77, 80/. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації.

11.07.2022 позивач через Глобинську ДПІ надав податковому органу пояснення разом з копіями документів /т. 4, а.с. 209/.

13.07.2022 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №№ 7047308/43731375, 7047311/43731375, 7047316/43731375 про відмову в реєстрації податкових накладних від 28.02.2022 №2, від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007 відповідно у Реєстрі з огляду на ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування /т. 4, а.с. 211-213/.

В описі до згаданих рішень комісією регіонального рівня зазначено, що платник податків не надав копій товарно-транспортних накладних чи інших документів на підтвердження транспортування товару до складу покупця, що передбачено умовами договору поставки від 18.02.2022 №48, а надані разом з поясненнями видатків накладні, виписані у лютому, квітні, травні 2022 року, не містять обов`язкових реквізитів, передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88, а саме - відсутні ПІБ та посади відповідальних осіб.

Аналогічні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних зазначені у витягу з протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.07.2022 №70 /т. 4, а.с. 208/.

Скарги платника податку на рішення комісії регіонального рівня залишені без задоволення, про що ДПС України 29.07.2022 прийняті рішення №№ 27884/43731375/2, 27885/43731375/2, 27886/43731375/2 /т. 4, а.с. 214-215/.

Не погодившись з рішеннями податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних від 28.02.2022 №2, від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007 у Реєстрі, позивач оскаржив їх до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: (...) б) дата відвантаження товарів.

У силу пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520), що, відповідно до пункту 1, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку №520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктами 9, 10 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

У силу абзацу третього пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції Постанови КМ від 21.04.2021 №378), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації у Реєстрі податкових накладних від 28.02.2022 №2, від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007, складених ТОВ "М`ясна історія - 1952".

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Суд, перш за все, визнає безпідставними доводи представника відповідачів про те, що податкові накладні від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007 зареєстровані у Реєстрі, адже, як підтверджено матеріалами справи, реєстрацію зазначених податкових накладних зупинено, а рішеннями комісії регіонального рівня від 13.07.2022 №№ 7047311/43731375 та 7047316/43731375 у реєстрації цих податкових накладних відмовлено /т. 4, а.с. 211, 212/.

Залучені до матеріалів справи квитанції від 10.06.2022 №9073782734 /т. 4, а.с. 205/ та від 14.06.2022 №9080643628 /т. 4, а.с. 215, зі звороту/ підтверджують лише факт доставки податкових накладних від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007 відповідно до ДПС України. Проте, зазначені квитанції не є свідченням реєстрації згаданих податкових накладних у Реєстрі.

Тож, суд визнає помилковими доводи представника відповідачів про відсутність предмету спору в частині реєстрації у Реєстрі податкових накладних від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007.

Оцінюючи правомірність зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних та відмови у їх реєстрації, суд виходить з таких міркувань.

Аналіз наведених вище положень Порядку №1165 свідчить, що контролюючий орган, після надходження податкової накладної / розрахунку коригування до ДПС для реєстрації в Реєстрі, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій.

Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1156).

У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної зупиняється. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Верховний Суд у постановах від 18.11.2021 у справі №380/3498/20, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020, від 16.02.2023 у справі №380/7648/22 зробив висновок, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як свідчить зміст пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для вирішення відповідною комісією контролюючого органу питання щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) у Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних (розрахунків коригування до податкової накладної) критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено податкову накладну, направлену для реєстрації у Реєстрі, хоч і визначений у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної у Реєстрі, реєстрація якої була зупинена.

У постанові від 03.11.2021 (справа №360/2460/20) Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з того, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної у Реєстрі чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі.

Верховний Суд у постанові від 29.06.2022 у справі №380/5383/21 зазначив, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не дозволило позивачу надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь яких на власний розсуд.

Верховний Суд у пунктах 54, 55 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 зауважив, що зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зауважує, що надіслані позивачу квитанції від 09.06.2022, 10.06.2022 та 14.06.2022 про зупинення реєстрації податкових накладних від 28.02.2022 №2, від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007 відповідно містили лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

Посилання представника відповідачів на те, що перелік документів, надання яких є необхідним для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у Реєстрі, визначений пунктом 5 Порядку №520, суд визнає безпідставними, оскільки зазначеною нормою передбачено орієнтовний перелік таких документів (застосовано словосполучення "може включати"), що не дає платнику податків можливість достовірно визначити обсяг необхідних документів, надання яких податковому органу буде достатнім для реєстрації податкової накладної у Реєстрі.

У ході розгляду справи відповідачами не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланих ТОВ "М`ясна історія - 1952" податкових накладних від 28.02.2022 №2, від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007 положенням пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Посилання контролюючого органу у квитанціях від 09.06.2022, 10.06.2022 та 14.06.2022 на те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару/послуги та обсягу його постачання, лише дублює положення пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, жодним чином не вказуючи на конкретну підставу для зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Доводи податкового органу про те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1601 відсутні в таблиці даних платника податку, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) позивачем суд визнає безпідставними, адже реалізація позивачем ковбасних виробів загалом відповідає обраному ним основному виду економічної діяльності (10.11 Виробництво м`яса), що зазначений у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено наявність визначених законом підстав для зупинення реєстрації податкових накладних від 28.02.2022 №2, від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007 в Реєстрі.

Крім того, позивач на вимогу податкового органу надав пояснення щодо суті господарських операцій разом з первинними документами, які у своїй сукупності свідчили про наявність підстав, передбачених статтею 187 ПК України, з настанням яких пов`язується виникнення у платника податку обов`язку скласти зведену податкову накладну в останній день місяця (відвантаження товарів на підставі видаткових накладних, що мало ритмічний характер).

Податкові органи не заперечують правомірності визначення позивачем підстав для складення податкових накладних від 28.02.2022 №2, від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007.

До того ж, платник податку у письмових поясненнях повідомив податковий орган, що виробництво готової продукції (ковбасних виробів) ним здійснюється на підставі договору переробки давальницької сировини з ТОВ "Глобинський м`ясокомбінат", з урахуванням чого існує невідповідність кодів УКТ ЗЕД при придбанні та реалізації продукції (придбання - основна і допоміжна сировина, матеріали, послуги переробки, послуги з транспортування та просування продукції тощо; продаж - готова продукція) /т. 1, а.с. 24-25/.

Разом з поясненнями податковому органу були надані копії договорів, видаткових накладних, накладних переміщення, актів виробництва, актів пакування готової продукції.

Щодо посилань відповідача на ненадання позивачем разом з письмовими поясненнями товарно-транспортних накладних, суд зауважує, що спірні відносини стосувались поставки товарів, а не надання послуг з транспортного експедирування. Тож, товарно-транспортні накладні не є тими документами, на підставі яких у платника податку у спірних відносинах виникав обов`язок скласти і подати на реєстрацію зведені податкові накладні.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2020 у справі №440/3783/18 погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що відсутність товарно-транспортних накладних не є достатньою підставою для висновку про безтоварний характер операцій з поставки продукції, оскільки мова йде про правильність формування податкового кредиту за взаємовідносинами купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, а не за взаємовідносинами з перевезення.

До того ж, слід зауважити, що надіслані позивачу квитанції від 09.06.2022, 10.06.2022 та 14.06.2022 не містили вказівки на необхідність надання платником податків саме товарно-транспортних накладних з метою підтвердження правомірності складення податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.

Стосовно посилань податкового органу на відсутність у наданих позивачем видаткових накладних вказівки на посаду та ПІБ посадових осіб, які брали участь у господарській операції зі сторони покупця, суд зауважує, що залучені до матеріалів справи копії видаткових накладних підписані відповідальною особою покупця із засвідченням підпису печаткою підприємства /т. 1, а.с. 104-121/. А тому, наведена обставина не є беззаперечним доказом безтоварності відповідних господарських операцій.

Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №520/15348/2020 звернув увагу на те, що за відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації податкової накладної, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації податкової накладної (як несприятливий наслідок для позивача через обмеження його в правах платника ПДВ, зокрема в праві на збільшення реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ).

У постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 Верховний Суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації складених ТОВ "М`ясна історія - 1952" податкових накладних від 28.02.2022 №2, від 30.04.2022 №2003 та від 31.05.2022 №2007 в Реєстрі.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в Реєстрі, передбачену Порядком №1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товарів та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку. Зупинивши реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не довів відповідність господарських операцій критеріям ризиковості та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності складення цих податкових накладних, які позивач мав надати на пропозицію податкового органу.

Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації в Реєстрі податкових накладних від 27.09.2021 №14, складених ТОВ "М`ясна історія - 1952", та як наслідок правомірність позовних вимог платника податку в цій частині.

Окрім того, зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних контролюючий орган обрав лише відповідність господарської операції критеріям ризиковості, а обґрунтованість такої підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що з метою надання позивачу ефективного способу захисту порушеного права у спірних відносинах слід зобов`язати ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні в Реєстрі.

Стосовно посилання представника відповідачів, що саме на комісію податкового органу покладено обов`язок прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Аналогічні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.

Поряд з цим суд враховує, що у прохальній частині допущені описки в частині зазначення реквізитів податкових накладних від 30.04.2022 та від 31.05.2022, а також в частині зазначення назви податкового органу, з урахуванням чого суд, на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог задля належного захисту прав позивача у спірних відносинах.

А тому, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "М`ясна історія - 1952" частково з одночасним виходом за межі позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 7443,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /т. 1, а.с. 12; т. 4, а.с. 168, 176, 186/.

Відповідачі доказів понесення судових витрат до суду не надали.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору є прийняття Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області протиправних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної у Реєстрі, а позов носив немайновий характер, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7443,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області повністю.

Також представник позивача, адвокат Захаров Олексій Юрійович заявив до відшкодування витрати ТОВ "М`ясна історія - 1952" на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України, у силу положень якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокат у цій справі надав копії: договору від 03.11.2022 №0311/22 про надання правової допомоги, акта від 16.11.2022 про надання послуг правової допомоги, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордер від 28.11.2022 /т. 1, а.с. 13-18/.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.

До розрахунку суми гонорару за надання правової допомоги адвокат Захаров О.Ю. включив такі витрати:

зустріч та консультація з клієнтом - 04.11.2022 - 1 год. - 670,00 грн;

вивчення наявних документів, матеріалів з метою визначення та надання консультацій щодо способів захисту - 08.11.2022-10.11.2022 - 3 год. - 2010,00 грн;

вивчення судової практики та позицій судів вищих інстанцій у справах аналогічної категорії - 11.11.2022 - 3 год. - 2010,00 грн;

підготовка позовної заяви - 15.11.2022 - 3,5 год. - 5860,00 грн;

виготовлення додатків до позовної заяви, їх оформлення - 16.11.2022 - фактичне виконання - 4500,00 грн /т. 1, а.с. 15-16/.

Представник відповідачів у поданому до суду відзиві на позов проти відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу заперечував, наполягав на їх зменшенні з огляду на неспівмірність визначених адвокатом та клієнтом витрат складності справи.

Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд акцентує увагу на тому, що розподілу між сторонами підлягають судові витрати, що безпосередньо пов`язані з розглядом та вирішенням спору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

За обставин цієї справи суд враховує, що юридичний спір між сторонами не характеризувався наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до його розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Матеріали справи не містять відомостей про збирання представником позивача доказів задля звернення до суду, а усі надані разом з позовною заявою письмові докази перебували у володінні позивача.

До того ж, матеріали справи не містять відомостей про виготовлення додатків до позовної заяви саме адвокатом, адже копії долучених до позову письмових доказів засвідчені підписом директора підприємства, внаслідок чого врахування в сумі гонорару відповідних послуг вартістю 4500,00 грн суд визнає недоведеним.

Проведення консультацій з клієнтом, вивчення наявних у його розпорядженні письмових доказів, так само як і опрацювання судової практики безпосередньо пов`язані з підготовкою позовної заяви, а тому їх окреме врахування у розрахунку гонорару є безпідставним.

До того ж, суд враховує, що підготовлена адвокатом позовна заява містить здебільшого цитовані норми законодавчих актів, аналіз актуальної судової практики відсутній, а тому її написання не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката.

Зазначена справа належить до справ незначної складності, у спорах цієї категорії сформована стала судова практика.

Суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з`ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постановах від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а та від 10.02.2022 у справі №440/7120/20 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені представником позивача процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, а також беручи до уваги заперечення відповідачем розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та ухвалення за результатами розгляду справи рішення про часткове задоволення позовних вимог, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 3000,00 грн.

Відсутність на дату розгляду справи судом доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20.

Витрати на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі суд стягує з Головного управління ДПС у Полтавській області, оскільки передумовою для виникнення цього спору слугували протиправні рішення згаданого податкового органу про відмову у реєстрації у Реєстрі складених позивачем податкових накладних.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна історія - 1952" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 липня 2022 року №№ 7047308/43731375, 7047311/43731375, 7047316/43731375.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясна історія - 1952" податкові накладні від 28 лютого 2022 року №2, від 30 квітня 2022 року №2003 та від 31 травня 2022 року №2007.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна історія - 1952" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7443,00 грн (сім тисяч чотириста сорок три гривні) та 3000,00 грн (три тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ясна історія - 1952" (код ЄДРПОУ 43731375; вул. Центральна, 9, каб. 1, с. Іванове Селище, Кременчуцький район, Полтавська область, 39012).

Відповідачі:

1) Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014);

2) Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393; Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба