Рішення

від 13.04.2023 по справі 520/4063/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 квітня 2023 р. справа № 520/4063/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (вул. Єнакіївська, буд. 2Є, м. Харків, 61158, код ЄДРПОУ 30036332) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної митної служби України №UA500130/2023/000002/2 від 24.01.2023;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України №UA500130/2023/000017 від 23.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної митної служби України №UA500130/2023/000005/2 від 30.01.2023;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України №UA500130/2023/000021 від 30.01.2023.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 3 та п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 19.05.2017 між ТОВ «Велотрейд» та SHAOXING FEICHITEC IMPORTEXPORT CO., LTD (Китай) укладено Контракт №05/19-2017. Відповідно до п. 1.1. вказаного Контракту продавець повинен поставити частини і комплектуючі велосипеда, покупець повинен прийняти і оплатити його на умовах, вказаних в цьому контракті. До вказаного Договору був оформлений Інвойс FCH2219-1 від 28.11.2022 на загальну суму 26850,40 доларів США та Інвойс FCH2219-2 від 09.12.2022 на загальну суму 37375,70 доларів США. На виконання Контракту №05/19-2017 декларантом подано до митного органу митні декларації №23UА500130001453U9 від 23.01.2023 та №23UА500130001951U7 від 30.01.2023, якими задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме частини велосипедів. У вказаних митних деклараціях позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Одночасно із митними деклараціями декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Проте, відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000002/2 від 24.01.2023 та №23UA500130002053U3 від 30.01.2023 за резервним методом відповідно до положень ст. 64 МК України. Позивач вважає, що вказані рішення про коригування митної вартості товарів є незаконним в розумінні ч. 2 ст. 55 МК України та підлягають скасуванню, оскільки подані митному органу документи кореспондуються між собою, містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже в сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. З огляду на викладене позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень та винесення на підставі і на виконання норм чинного законодавства України, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. Представник відповідача зазначив, що під час здійснення контролю митної вартості за митними деклараціями від №23UА500130001453U9 від 23.01.2023 та №23UА500130001951U7 від 30.01.2023 встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та щодо фактично сплаченої ціни. Відповідачем вказано, що у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій зазначила, що ознайомившись із відзивом не погоджується із його доводами, оскільки відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, посилання відповідача на судову практику є неінформативним, а саме постанови 2013 року, винесені Верховним Судом України, також само по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" та компанією "SHAOXING FEICHITEC IMPORTEXPORT CO., LTD" укладено контракт від №05/19-2017 від 19.05.2017 на поставку частин та комплектуючих велосипедів.

Відповідно до п. 1 Контракту Продавець зобов`язується поставити частини та комплектуючі велосипедів, далі - товар, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити його на умовах, визначених у контракті.

Товар, який постачається, повинен бути виготовлений та поставлений партіями у повній відповідності до вимог, у кількості, на умовах та за цінами, вказаними у Додатках (Специфікаціях) до даного контракту, які є його невід`ємною частиною.

28.11.2022 до вказаного контракту був оформлений Інвойс FCH2219-1 на загальну суму 26850,40 доларів США.

Під час здійснення імпорту товару в межах укладеного контракту від №05/19-2017 від 19.05.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" подано електронну митну декларацію №23UA500130001453U9 від 23.01.2023. Для митного оформлення товару декларант вказав митну вартість товару - 1 183 559,54 грн., яка включає транспортні витрати.

На підтвердження заявленої у цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, разом із декларацією було подано наступні документи:

- контракт від №05/19-2017 від 19.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" та компанією "SHAOXING FEICHITEC IMPORTEXPORT CO., LTD" та Додаткові угоди до контракту;

- інвойс FCH2219-1 від 28.11.2022 на загальну суму 26850,40 доларів США;

- специфікація №36 від 28.11.2022 до контракту від №05/19-2017 від 19.05.2017;

- копія договору №204018-119 від 04.01.2018 транспортного експедитування, укладеного між ТОВ "Хіллдом Логістік" та ТОВ "Велотрейд";

- рахунок на оплату №108 від 10.01.2023 ТОВ "Хіллдом Логістік" контейнер MTSU9607309 морський фрахт за межами митної території України: Шанхай, Китай - Гданськ, Польща;

- рахунок на оплату №305 від 20.01.2023 ТОВ "Хіллдом Логістік" контейнер MTSU9607309;

- копія довідки про транспортні витрати ТОВ "Хіллдом Логістік" щодо контейнеру MTSU9607309;

- коносамент (Bill of lading) №223218057 від 13.12.2022;

- коносамент (Bill of lading) №UTRUST22120125 від 07.12.2022;

- пакувальний лист №FCH2219-1 PL від 28.11.2022;

- лист SHAOXING FEICHITEC IMPORTEXPORT CO про вміст контейнеру MTSU9607309 з перекладом на українську мову;

- договір про надання послуг митного брокеру з ФОП ОСОБА_1 ;

- автотранспортна накладна від 19.01.2023 №LGI00644І23SB;

- копія митної декларації країни відправлення №223120220004019722 від 04.12.2022 з перекладом на українську мову;

- сертифікат №223306В0/006756 від 26.12.2022, виданий CCPIT/CCOOIC Республікою КНР на англійській та китайській мовах;

- звіт про оцінку майна 24/01/2023/01 від 24.01.2023 Регіонального торгівельно-виробничого підприємства "Гранід" у формі ТОВ.

Адміністративним органом була застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару шляхом обміну електронними повідомленнями між митним органом та декларантом.

На підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, Одеською митницею запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Позивачем на повідомлення відповідача надано відповідь від 24.01.2023 б/н, в якій повідомлено про надання додатково звіту експерта про вартісні характеристики товару. Крім того, повідомлено про направлення до Митниці усіх можливих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Оскільки надані додатково документи не спростували сумніви митного органу, 24.01.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000002/2, яким застосував резервний метод для визначення митної вартості товарів. В рішенні вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані усі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, в наданому розрахунку про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.01.2023 №108 зазначено, що експедиційна винагорода (на території України) складає 1539,17 грн., при цьому вміст контейнеру MTSU9607309 було перевантажено в порту Гданськ, Польща на вантажний автомобіль, а сам контейнер митний кордон України не перетинав. При цьому вартість експедиторської винагороди до митної вартості не додано. Відповідно до наданого інвойсу FCH2219-1 від 28.11.2022 поставка товару здійснюється на умовах FOB SHANGHAI, тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих документах відсутня будь-яка інформація щодо здійснення страхування оціночних товарів відправником або одержувачем під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

09.12.2022 до вказаного контракту був оформлений Інвойс FCH2219-2 на загальну суму 37375,70 доларів США.

Під час здійснення імпорту товару в межах укладеного контракту від №05/19-2017 від 19.05.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" подано електронну митну декларацію №23UA500130001951U7 від 30.01.2023. Для митного оформлення товару декларант вказав митну вартість товару - 1 561 805,82 грн., яка включає транспортні витрати.

На підтвердження заявленої у цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, разом із декларацією було подано наступні документи:

- контракт від №05/19-2017 від 19.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" та компанією "SHAOXING FEICHITEC IMPORTEXPORT CO., LTD" та Додаткові угоди до контракту;

- інвойс FCH2219-2 від 09.12.2022 на загальну суму 37375,70 доларів США;

- специфікація №37 від 09.12.2022 до контракту від №05/19-2017 від 19.05.2017;

- копія договору №204018-119 від 04.01.2018 транспортного експедитування, укладеного між ТОВ "Хіллдом Логістік" та ТОВ "Велотрейд";

- рахунок на оплату №354 від 25.01.2023 ТОВ "Хіллдом Логістік" контейнер GESU6120008;

- рахунок на оплату №113 від 10.01.2023 ТОВ "Хіллдом Логістік" контейнер GESU6120008, морський фрахт за межами митної території України: Шанхай, Китай - Гданськ, Польща;

- копія довідки про транспортні витрати ТОВ "Хіллдом Логістік" щодо контейнеру GESU6120008;

- коносамент (Bill of lading) №223357518 від 21.12.2022;

- коносамент (Bill of lading) №UTRUST22120386 від 14.12.2022;

- пакувальний лист №FCH2219-2 PL від 09.12.2022;

- лист SHAOXING FEICHITEC IMPORTEXPORT CO про вміст контейнеру GESU6120008 з перекладом на українську мову;

- договір про надання послуг митного брокеру з ФОП ОСОБА_1 ;

- автотранспортна накладна від 24.01.2023 №383526;

- копія митної декларації країни відправлення №223120210004110472 від 12.12.2022 з перекладом на українську мову;

- сертифікат №223306В0/006755 від 26.12.2022, виданий CCPIT/CCOOIC Республікою КНР на англійській та китайській мовах;

- звіт про оцінку майна 30/01/2023/01 від 30.01.2023 Регіонального торгівельно-виробничого підприємства "Гранід" у формі ТОВ.

Адміністративним органом була застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару шляхом обміну електронними повідомленнями між митним органом та декларантом.

На підставі пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, Одеською митницею запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Позивачем повідомлено про направлення до Митниці усіх можливих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Оскільки надані додатково документи не спростували сумніви митного органу, 30.01.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2023/000005/2, яким застосував резервний метод для визначення митної вартості товарів. В рішенні вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: 1) відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно з п. 1 Додаткової угоди від 27.11.2022 №4 контракту від 19.05.2017 №05/19-2017 у вартість товару включена вартість пакування, наклеювання етикеток, оформлення товаросупровідної документації, податки та збори, а також розвантажувально-вантажні роботи в країні продавця. 2) У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 09.12.2022 №FCH2219-2 відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У поданих до митного оформлення документах взаєморозташування печатки, підпису та прізвища посадової особи банку мають ідентичне розташування, нахил тощо. Печатка, підпис та прізвище посадової особи банку легко виділяються та копіюються в будь-яке інше місце. Все це може свідчити про ознаки підробки банківських платіжних документів. 3) У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 09.12.2022 №FCH2219-2 адреса відправника SHAOXING FEICHITEC IMPORTEXPORT CO., LTD - ROOM NO 308-2, NO.392 SHENGLI EAST ROAD, SHAOXING CITY, ZHEJIANG, CHINA, проте у всіх наданих документах, а саме у зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 19.05.2017 №05/19-2017 та додаткових угодах адреса зазначена - ROOM NO.1001, 1002, 3 BUILDING,GOLDEN TIMES MANSION,SHAOXING CITY,ZHEJIANG. Китай. 4) Декларація країни відправлення №223120210004110472 датується 12.12.2022, а у відповідній графі цього документу наведено номер товаро-супровідного документу коносаменту №223357518 який видано лише 21.12.2022, тобто існує ймовірність підробки цього документу. 5) У наданому до митного оформлення лінійному коносаменті від 21.12.2022 №223357518 зазначено умови «Freight prepaid» (фрахт сплачено в порту навантаження), а у сервісному коносаменті на дану партію товару від 14.12.2022 №UTRUST22120386 зазначено відмінні умови «Freight collect» (фрахт сплачується в порту призначення вантажоодержувачем).

При прийнятті Митницею вказаних вище рішень про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію щодо товарів, що містяться в ціновій базі ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснено, аналіз якої показав, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів за фактами митних оформлень митницями України був значно вищим, ніж заявлений.

Юридичною підставою для прийняття оскаржених рішень владний суб`єкт обрав положення ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідачем також прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2023/000017 від 23.01.2023 та №UA500130/2023/000021 від 30.01.2023.

Заявник виконав владні вимоги митниці і з метою уникнення простою подав нові митні декларації, де зазначив обчислений митницею показник митної вартості товару.

Не погодившись із прийнятими Одеською митницею рішеннями та картками відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію у питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з умов контракту від 19.05.2017 №05/19-2017 і Додаткових до нього угод.

Згідно частиною 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 статті 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував на правовій позиції (постанови від 14.06.2022 у справі №809/257/17, від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18,від 13.08.2020 у справі №815/3451/16), яка полягає у тому, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, пов`язане з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

За правилами ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64); Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Ані текст рішень Митниці про коригування митної вартості товару, ані текст заперечень проти позову не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданими заявником через декларанта митними деклараціями та про схожість умов поставок.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195; далі за текстом Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, позаяк самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, Митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує наступні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176 наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

В свою чергу, документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованих товарів є недоведеним за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Щодо посилань відповідача про відсутність в рахунках на транспортні послуги вартості експедиторських послуг наданих за межами України, суд зазначає наступне.

Згідно умов укладеного контракту сторони обумовили, що продавець поставляє покупцеві товари, що продаються за цим контрактом на умовах FОВ морським транспортом, ціна витрат на навантаження товару до названого порту відвантаження, а також витрати, пов`язані з митним очищенням товару для цілей експорту, були понесені продавцем та включені до контрактної вартості.

У постановах Верховного Суду від 02.03.2018 у справі №804/2997/17, від 12.03.2019 у справі №817/604/17 міститься висновок, що термін FОВ Інкотермс 2010 передбачає оплату продавцем витрат на завантаження вантажу на борт судна, а тому доводи позивача щодо відсутності як підстав, так і доказів сплати ним зазначених витрат є обґрунтованими.

У розумінні «Інкотермс 2010» термін «вартість і фахт» означає, що постачальник оплачує, всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.

Згідно Правил «Інкотермс 2010» ціна FОВ (FОВ priсe) контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Так, під час митного оформлення товару заявником в підтвердження транспортних витрат були надані коносаменти, рахунки на оплату, довідки, що підтверджують транспорті витрати, договори на транспортне експедирування.

Зокрема, листом від 08.02.2023 ТОВ «Хіллдом Логістік» підтверджено, що ТОВ «Хіллдом Логістік» є транспортно-експедиторською компанією та виступає в господарських відносинах з ТОВ "Велотрейд" виключно як посередник, тобто транзитом переказує кошти ТОВ "Велотрейд" морському перевізнику за здійснену морську доставку вантажу.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 58 МК України до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема витрати на транспортування після ввезення.

Оскільки позивач окремо сплачує транспортні витрати перевізнику, які включають транспортно-експедиторське обслуговування на території України і вказана послуга підлягає оподаткуванню відповідно до умов чинного законодавства України, такі витрати не включаються до складових митної вартості.

Суд зазначає, що положення МК України не визначають вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому подані позивачем до митного органу документи, які підтверджують понесення транспортних витрат, є допустимим доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів у розумінні ст. 72 КАС України.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.11.2019 у справі №804/9754/15.

Отже, вказані доводи відповідача не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості товару.

Стосовно відсутності будь-якої інформації щодо здійснення страхування оціночних товарів відправником або одержувачем під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, то дане твердження відповідача спростовується наданими до митного оформлення та суду документами, що підтверджують транспортні витрати, а саме у довідках від 20.01.2023 за №2001-1 та від 25.01.2023 за №2501-3, виданих ТОВ «Хіллдом Логістік» про транспортні та складські витрати, зазначено про те, що страхування вантажу не проводилось.

Щодо зазначення у наданому до митного оформлення лінійному коносаменті від 21.12.2022 №223357518 умови "Freight prepaid" (фрахт сплачено в порту навантаження), а у сервісному коносаменті на дану партію товару від 14.12.2022 №UTRUST22120386 зазначено - "Freight collect" (фрахт сплачується в порту призначення вантажоодержувачем), суд зазначає, що у листі ТОВ «Хіллдом Логістік» від 08.02.2023 міститься інформація про те, що ТОВ «Хіллдом Логістік» на виконання умов договору з ТОВ "Велотрейд" укладено ряд договорів, які забезпечують транспортування вантажу ТОВ "Велотрейд", однак з початком війни транспортні агенти КНР бажають співпрацювати з експедиторами з України по передплаті. Тому, ТОВ «Хіллдом Логістік» фрахтує вантаж, через що в лінійних коносаментах вказано "Freight prepaid".

Суд зазначає, що ці умови оплати та співпраці відносяться виключно до компетенції експедитора та третіх осіб. Так, 04.01.2018 між ТОВ «Велотрейд» та ТОВ «Хіллдом Логістікс» укладено договір №204018-119 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних. Відповідно до п. 2.1. Договору саме на ТОВ «Хіллдом Логістик» покладається обов`язок укладати від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. За рахунок коштів Замовника, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов`язкові платежі. У рамках вказаного договору ТОВ «Хіллдом Логістікс» надає щодо кожного контейнера ТОВ «Велотрейд» рахунки на оплату наданих послуг, а також довідку про транспортні витрати та в подальшому акти здачі-приймання робіт (наданих послуг). У найменування робіт та послуг ТОВ «Хіллдом Логістікс» вказує за «морський фрахт за межами митної території України», а також вказує маршрут слідування. Як наслідок, ТОВ «Велотрейд» оплачує вказані рахунки, водночас умови співпраці із судноплавними компаніями, портами та складами тощо забезпечує, контролює та несе відповідальність виключно компанія-перевізник. Крім того, ТОВ «Велотрейд» надає платіжні доручення про сплату послуг ТОВ «Хіллдом Логістікс». Варто також зазначити, що ТОВ «Велотрейд» укладає договір поставки з SHAOXING FEICHITEC IMPORTEXPORT CO., LTD на умовах FOB, в подальшому компанія-перевізник організовує доставку вантажу морським шляхом і надає рахунок на оплату.

Приймаючи оскаржувані рішення митний орган також посилається на те, що згідно з п. 1 Додаткової угоди від 27.11.2022 №4 контракту від 19.05.2017 №05/19-2017 у вартість товару включена вартість пакування, наклеювання етикеток, оформлення товаросупровідної документації, податки та збори, а також розвантажувально-вантажні роботи в країні продавця. У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 09.12.2022 №FCH2219-2 відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Суд вважає аргументованими доводи позивача про те, що вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною. Оскільки за умовами договору та відповідно до наданих документів, зокрема Додаткової угоди №4 від 27.11.2022 до Договору поставки від 19.05.2017 року №05/19-2017 упаковка та маркування товару здійснюється за рахунок продавця та її вартість включена до ціни товару, тому при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

Стосовно ж посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на ту обставину, що у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 09.12.2022 №FCH2219-2 адреса відправника SHAOXING FEICHITEC IMPORTEXPORT CO., LTD - ROOM NO 308-2, NO.392 SHENGLI EAST ROAD, SHAOXING CITY, ZHEJIANG, CHINA, проте у всіх наданих документах, а саме у зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 19.05.2017 №05/19-2017 та додаткових угодах адреса зазначена - ROOM NO.1001, 1002, 3 BUILDING,GOLDEN TIMES MANSION,SHAOXING CITY,ZHEJIANG. Китай, судом встановлено, що відповідно до листа від 30.01.2023 №20/01 SHAOXING FEICHITEC IMPORTEXPORT CO., LTD у даної компанії наявні дві адреси: фактична та юридична й в Інвойсі №FCH2219-2 від 09.12.2022 зазначено саме фактичну адресу контрагента позивача. До того ж, суд зазначає, що вказана розбіжність жодним чином не впливає на рівень заявленої митної вартості.

Твердження відповідача щодо надання ТОВ «Велотрейд» до митного оформлення документів, в яких печатка, підпис, ПІБ посадової особи банку легко виділяється та копіюється, що може свідчити про підробку банківських платіжних документів, суд відхиляє, оскільки у оскаржуваному рішенні Одеська митниця не зазначає реальних обставин і доказів вказаного. Відповідачем не зазначено конкретні обставини, які викликали сумніви, а також до яких документів наявні зауваження. Крім того, вказані обставини в жодному разі не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару позивача.

Щодо зауважень відповідача на дату коносаменту №223357518 (21.12.2022) та декларації країни відправлення №223120210004110472 (12.12.2022), суд зазначає, що зазначені зауваження не впливають на митну вартість товару, не вказують про недійсність чи підробку вказаних документів, оскільки експортна митна декларація посилається на внутрішній транспортний документ, посилань на морський коносамент, виданий перевізником товару експедитору така експортна декларація взагалі не містить.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 53 МК України, копія експортної митної декларації не є документом, який надається обов`язково (тільки в якості додаткового доказу на обґрунтовану вимогу митниці), а морський коносамент взагалі не є документом, що підтверджує митну вартість товару.

Також суд зазначає, що позивач не могли вплинути на зміст експортної декларації країни відправлення, оскільки не відповідають за її заповнення, а отже зауваження відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Стосовно того, що митницею не були прийняті звіти про оцінку майна №24/01/2023/01 від 24.01.2023 та №30/01/2023 від 30.01.2023 як такі, що не підтверджують заявлену митну вартість товарів, суд звертає увагу, що зі змісту оскаржуваних рішень вбачається відсутність будь-яких посилань на вказані обставини, якими відповідач, поміж іншого, обґрунтовує неможливість визначення митної вартості товару за основним методом.

Окрім того, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 803/776/17.

З урахуваннями викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем подано до митниці пакети документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Критерії законності рішення (діяння, тобто волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч. 2 ст. 2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч. 2 ст. 77 КАС України.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд відзначає, що зміст та характер обраних владним суб`єктом юридичних та фактичних мотивів прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості, а також обсяг наявних у розпорядженні на момент вчинення управлінського волевиявлення доказів, не дозволяє визнати це рішення правильним та обґрунтованим.

Статтею 264 Митного кодексу України визначено, що відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта (ч. 10 ст. 264); митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом (ч. 11 ст. 264); у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (ч. 12 ст. 264).

Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тому недоведеність відповідності закону рішень Митниці про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправними карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні товарів.

Оскільки матеріалами справи підтверджено прийняття митним органом Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2023/000017 від 23.01.2023 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2023/000021 від 30.01.2023, то суд вважає за необхідне задля повного та ефективного захист порушених прав позивача визнати їх протиправними та скасувати.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (вул. Єнакіївська, буд. 2Є, м. Харків, 61158, код ЄДРПОУ 30036332) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної митної служби України №UA500130/2023/000002/2 від 24.01.2023.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України №UA500130/2023/000017 від 23.01.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Державної митної служби України №UA500130/2023/000005/2 від 30.01.2023.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України №UA500130/2023/000021 від 30.01.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велотрейд" (вул. Єнакіївська, буд. 2Є, м. Харків, 61158, код ЄДРПОУ 30036332) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 13611 (тринадцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13.04.2023.

Суддя Біленський О.О.