Постанова

від 13.04.2023 по справі 440/18438/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Л.М. Петрова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 р. Справа № 440/18438/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2022, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/18438/21

за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства " СКС-АГРО"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Сільськогосподарське приватне підприємство "СКС-АГРО", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив:

- скасувати рішення відповідача від 10.12.2021 №89160 про відповідність критеріям ризиковості Сільськогосподарського приватного підприємства "СКС-АГРО" як протиправне;

- зобов`язати ГУ ДПС у Полтавській області виключити Сільськогосподарське приватне підприємство "СКС-АГРО" з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення, оскільки позивач більш ніж рік є зареєстрованим за адресою: м. Полтава, вул. Зіньківська, 19.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 року було задоволено позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.12.2021 №89160 про відповідність Сільськогосподарського приватного підприємства "СКС-АГРО" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Сільськогосподарське приватне підприємство "СКС-АГРО" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "СКС-АГРО" (вул. Зіньківська, 19, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 30298688) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невірне застосування судом першої інстанції ст. 201 ПК України та Порядку № 1165, оскільки внесення до системи АІС «Податковий блок» відповідності позивача критеріям ризикованості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань на підтвердження чого послався на позицію Верховного Суду викладену постановах по справах № 240/3906/19, № 540/2077/18, № 480/4006/18 тощо.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги оскаржуване рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Сільськогосподарське приватне підприємство "СКС-АГРО" зареєстроване як юридична особа 21.01.1999 (ідентифікаційний код 30298688) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області.

10.12.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №89160 відповідно до якого Сільськогосподарське приватне підприємство "СКС-АГРО" відповідає критеріям ризиковості, а саме: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з наявністю податкової інформації щодо неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв`язку з відсутністю місцезнаходження.

Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням Комісії, звернувся до суду із цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено правомірності застосування до Сільськогосподарського приватного підприємства "СКС-АГРО" пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, з огляду на що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовані Податковим кодексом України.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Згідно з абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідач у оскаржуваному рішенні вказує, що 10.12.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №89160 відповідно до якого Сільськогосподарське приватне підприємство "СКС-АГРО" відповідає критеріям ризиковості, а саме: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з наявністю податкової інформації щодо неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв`язку з відсутністю місцезнаходження.

У свою чергу, рішенню Комісії не передували дії позивача щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної чи розрахунку про коригування. Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2021 №89160 щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Таким чином, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 , від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20, від 19.11.2021 №140/17441/20, що враховуються судом відповідно до частини п`ятоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спірним рішенням позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.12.2021 №238 у протоколі зазначено про ознайомлення членів комісії з інформацією, що надійшла від управління податкового аудиту доповідною запискою №9993/16-31-07-01-11 від 07.12.2021 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки СПП "СКС-АГРО" (30298688), у зв`язку з відсутністю посадових осіб за податковою (фактичною) адресою. 07.12.2021 здійснено вихід за податковою (фактичною) адресою платника: м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 19, для пред`явлення направлення та вручення копії наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2021 року, яке становить більше 100 тис. грн, та визначено з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. При виході за податковою адресою підприємства встановлено, що за адресою: м. Полтава, вул. Зіньківська, буд. 19 знаходить розташована п`ятиповерхова будівля, на фасаді якої розміщено напис «Оренда». Орендодавцем є ПАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ №1» (3576350). Представником орендодавця надано договір оренди з СПП "СКС-АГРО" №37 від 01.12.2020 (термін дії 28.02.21), додаткові угоди до даного договору: №1 від 26.02.2021 (термін дії оренди продовжено по 01.05.2021); №2 від 31.05.2021 (термін дії оренди продовжено по 31.08.2021); №3 від 31.08.2021 (термін дії оренди продовжено по 30.11.2021). Договір оренди СПП "СКС-АГРО" не продовжувався з 01.12.2021. Зі слів представника орендодавця, СПП "СКС-АГРО" орендував кабінет №505 на 5 поверсі, розрахунки за який здійснював у безготівковій формі. Фактично перевіркою встановлено, що на дверях кабінету №505 знаходиться вивіска «Будівельна фірма ТОВ «АГРОМОНТАЖСТРОЙ-СЕРВІС».На інших кабінетах вивіска СПП "СКС-АГРО" відсутня. На час виходу на позапланову перевірку даний кабінет був зачинений. На телефонний дзвінок по номеру НОМЕР_1 , що зазначений в ІC «Податковий блок» по картці СПП "СКС-АГРО" та в податковій звітності, в т.ч. в декларації з ПДВ за жовтень 2021, посадова особа ОСОБА_1 не відповідав. Таким чином, відсутня можливість щодо вручення платнику податків копії наказу та пред`явлення направлення на проведення перевірки, у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадової особи (уповноважених осіб) СПП "СКС-АГРО", що унеможливлює проведення перевірки у строки, визначені в наказі від 01.12.2021 №2974-П, про що складений акт від 07.12.2021 №570/16-31-07-01-10/30298688. Відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 СПП "СКС-АГРО" задекларовано від`ємне значення в сумі 11716253 грн, яке виникло протягом грудня 2020 вересня 2021 року. На оперативне управління ГУ ДФС у Полтавській області направлено запит на встановлення місцезнаходження платника податків від 07.12.2021 №20139/16-31-07-01-17.За результатами обговорення члени комісії дійшли висновку, що Сільськогосподарське приватне підприємство "СКС-АГРО" відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадової особи (уповноважених осіб) підприємства.

Суд зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Водночас, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено місцезнаходження юридичної особи: м. Полтава, вул. Зіньківська, буд 19, 36000.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справах №№ 640/10988/20, 640/11321/20, від 19.11.2021 №140/17441/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Так, податковим органом не надано доказів документального підтвердження обставин, що позивач та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій.

При цьому відсутність вивіски СПП "СКС-АГРО" на інших кабінетах, крім кабінету №505 на 5 поверсі за адресою: м. Полтава, вул. Зіньківська, буд 19, 36000 не може бути підставою для віднесення СПП "СКС-АГРО» до ризикових платників податку.

Таким чином, податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 23.07.2020 року у справі №240/6806/17.

Крім того, оскаржуване рішення прийняте у зв`язку з наявною податковою інформацією, що стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що свідчить про порушення відповідачем Порядку № 1165.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 , від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20, від 19.11.2021 №140/17441/20, що враховуються судом відповідно до частини п`ятоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

За таких обставин колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності підстав для віднесення СПП "СКС-АГРО" до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог СПП "СКС-АГРО" та наявність підстав для їх задоволення у спосіб визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.12.2021 №89160 про відповідність Сільськогосподарського приватного підприємства "СКС-АГРО" критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Сільськогосподарське приватне підприємство "СКС-АГРО" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 по справі № 440/18438/21 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов