Постанова

від 11.04.2023 по справі 160/14300/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/14300/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 ( суддя першої інстанції Єфанова О.В.) в адміністративній справі №160/14300/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕК-СУС ІНЖИНІРІНГ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕК-СУС ІНЖИНІРИНГ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якій позивач просить: визнати протиправними дії щодо винесення податкового повідомлення-рішення форми Ш 0038801808 від 17.05.2022 року та скасувати податкове повідомлення- рішення формиШ № 0038801808 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області видане Товариству з обмеженою відповідальністю НЕК-СУС ІНЖИНІРІНГ, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 позовну заяву задоволено.

17.01.2023 року представником позивача надано заяву про стягнення судових витрат.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 заяву представника позивача про судові витрати задоволено.

Стягнуто на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 100000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях посилається на cm. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і правило 602 Регламенту Європейського суду з прав людини та на рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", у якому зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Станом на 26.01.2023 року, Головним управлінням ДІІС у Дніпропетровській області не отримано жодного документу в підтвердження судових витрат, понесених Позивачем у зв`язку із розглядом справи №160/14300/22. Відповідно до пункту 9 статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Як вбачається з оскаржуваного додаткового рішення до суду були надані платіжне доручення № 4215, на підставі рахунку № 15 від 24.05.2021 року, платіжне доручення № 217, на підставі рахунку № 17 від 07.06.2021 року, платіжне доручення № 5220, на підставі рахунку від 14.07.2021 року. Провадження у справі 160/14300/22 було відкрито 20.09.2022 року, згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Тобто сплата за вищевказаними документами відбувалась до відкриття адміністративної справи та навіть до винесення оскаржуваного ППР від 17.05.2022 року.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

З урахуванням п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої, третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частин першої - четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значенням справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Приписами пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналізуючи наведені правові норми, можна зробити висновок, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 300/941/19 та від 31.03.2020 у справі № 726/549/19.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надані суду такі докази:

договір про надання правової (правничої) допомоги укладений між позивачем та Адвокатським бюро "Шапарькова Дмитра Вертіс 24.05.2021;

платіжне доручення № 4215 на суму 20000 грн., відповідно до якого позивачем було сплачено в травні 2021 року, на підставі рахунку № 15 від 24.05.2021;

платіжне доручення № 217 на суму 40000 грн., відповідно до якого позивачем було сплачено в червні 2021 року, на підставі рахунку № 17 від 07.06.2021;

платіжного доручення № 5220 на суму 40000 грн. відповідно до якого позивачем було сплачено в липні 2021 року згідно, на підставі рахунку від 14.07.2021.

Згідно Додаткової угоди № 01/24.05 від 24.05.2021 до Договору, правничу допомогу, що надається АДВОКАТСЬКИМ БЮРО за договором № 01/24.05 від 24.05.2021, клієнт оплачує в гривнях у наступних розмірах:

20000 (двадцять тисяч) гривень за травень місяць 2021 року, сплачуються у строк до 25.05.2021 року (включно) на підставі рахунку;

розмір гонорару за кожен наступний місяць, починаючи з червня 2021 року по серпень 2021 року включно - складає 40000 (сорок тисяч) гривень на місяць;

розмір гонорару за кожен місяць, починаючи з серпня 2021 року - складає 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень на місяць та сплачуються на умовах п. 4.2. основного Договору, а саме не пізніше 10 числа поточного місяця у якому надається правова допомога на підставі рахунку.

Отже позивачем зазначено, що судові витрати на правничу допомогу склали 100 000 (сто тисяч) грн.

Предмет розгляду даної справи є протиправність дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо винесення податкового повідомлення-рішення форми Ш 0038801808 від 17.05.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕК-СУС ІНЖИНІРІНГ" до суду із адміністративним позовом щодо оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення до суду звернулось 13.09.2022 та ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2022 відкрито провадження.

Отже, сплата гонорару за договором про надання правової (правничої) допомоги укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Шапарькова Дмитра Вертіс від 24.05.2021 відбувалась до відкриття провадження в адміністративній справі № 160/14300/22, а також до винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми Ш 0038801808 від 17.05.2022.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що в даному випадку жодного посилання на адміністративну справу в межах якої заявлені витрати до відшкодування матеріали справи не містять, надані суду матеріали, не доводять факту понесення Товариством витрат саме в межах адміністративній справі № 160/14300/22.

Надані Товариством платіжні доручення про сплату заявлених до відшкодування витрат не утримує в собі належного, повного призначення платежу та підтверджують оплату лише не ідентифікованих послуг правової допомоги на загальну суму на 100000 грн, оскільки місять тільки посилання на договір про надання правової допомоги від 24.05.2021.

Вказана додаткова угода також не містить а ні обсягу витраченого адвокатом часу на надання послуг, а ні детального опису виконаних робіт, які були здійсненні адвокатом під час представництва інтересів позивача в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що вказані суми гонорару не підтверджені належними доказами, оскільки відсутні як детальний опис робіт, виконаних адвокатом та обсяг витраченого часу, так і акти приймання-передачі наданих послуг з детальним переліком фактично наданих адвокатом послуг з правової допомоги.

Крім того, аналізуючи наведені вище докази стосовно правничої допомоги, апеляційний суд зазначає, що вказані в договорі та додаткові угоди послуги є загальними та неконкретизованими, без визначення конкретних дій, які вчинені адвокатом в судах першої та апеляційної інстанції.

Відтак, наданими доказами не підтверджено обґрунтованість та фактичний обсяг витрат позивача на правничу допомогу у цій справі.

За наведених обставин, судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та відмови у задовлені заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 в адміністративній справі №160/14300/22 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕК-СУС ІНЖИНІРІНГ" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №160/14300/22 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складений 12 квітня 2023 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяС.В. Білак

суддяВ.А. Шальєва