Постанова

від 22.02.2023 по справі 160/10727/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/10727/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Ліненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 року

у адміністративній справі № 160/10727/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та визнано протиправними і скасовано винесені Південного міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 08 червня 2022 року податкові повідомлення-рішення № 04334000701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 972 449,00 грн. за листопад 2021 року, та № 04434000701 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 928 849,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 964 424, 50 грн. за листопад 2021 року, і стягнуто з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24 810,00 грн.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не повного і не об`єктивного з`ясування судом обставини справи, без вивчення конкретних фактів та документальних доказів, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити інше рішення про відмову у задоволені вимог позивача.

Апеляційна скарга податкового органу мотивована тим, що під час дослідження матеріалів справи та доказів судом першої інстанції неправомірно було надано перевагу первинним бухгалтерським документам як достовірного та належного доказу реальності здійснення господарських операцій ТОВ «ОПТИМУСАГРО ТРЕЙД», але не враховано практику Верховного Суду стосовно того, що основною ознакою операції з придбання для цілей нарахування податкового кредиту є те, що воно в будь-якому разі є результатом постачання, здійсненим іншим платником ПДВ, а у випадку з "нереальними" операціями зазначена в первинних документах особа не є фактичним постачальником товарів чи послуг, вказаних у первинних документах. При цьому відсутність постачання визначається саме з урахуванням неправдивості первинних документів про фактичне отримання платником податку-покупцем. Відповідно, операції з постачання як об`єкту оподаткування ПДВ, немає, відповідно немає підстав стверджувати про операцію з придбання як юридичного факту, з яким закон пов`язує виникнення права на податковий кредит.

Наголошуючи на задоволені вимог апеляційної скарги, податковий орган вважає доказово підтвердженим встановлений під час документальної позапланової виїзної перевірки позивача порушень вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, які призвели до завищення ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 1 928 849 грн., а також завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 1 972 449 грн. за господарськими операціями з контрагентами ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ», ТОВ АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ», ТОВ «БЄЛУН-А», а також внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими окладними, виписаними цими контрагентами, в той час, як правочини, укладені з цими об`єктами господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Підтвердженням вказаних порушень, відповідач вважає встановлену під час перевірки нереальність проведених у вересні, жовтні, листопаді 2021 року господарських операцій з придбання ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» послуг з прибирання території, виробничих та службових приміщень, послуг прання, вивозу ТПВ у постачальника ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ», оскільки за результатами аналізу податкової інформації (дані ЄРПН та інформаційних баз ДПСУ), зібраної контролюючим органом відносно ТОВ КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» не підтверджено ані можливість самостійного надання ТОВ КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» зазначених послуг через неможливість встановлення факту перебування працівників ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» на території об`єктів ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» та ненадання ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» журналу видачі перепусток, ані можливість залучення ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» сторонніх організацій для забезпечення виконання зазначених послуг, у зв`язку з тим, що залучені організації мають недостатню кількість працівників. Крім того, за даними СРПН ТОВ КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» формує податковий кредит за рахунок придбання товарів (тази та відра), подальшу реалізацію яких не встановлено та використання яких у придбаних обсягах є неможливим. Також не встановлено реальності проведених у жовтні, листопаді 2021 року господарських операцій з придбання ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» у постачальника ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ» товару, у зв`язку з тим, що за результатами аналізу податкової інформації, зібраної контролюючим органом відносно ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ», встановлено відсутність у ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ» у 2021 році достатньої кількості земель сільськогосподарського призначення (рілля), що свідчить про відсутність у розпорядженні ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ» у жовтні, листопаді 2021 року товару «Соняшник» для здійснення поставки на адресу ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД», а також про наведення ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ» у Звіті про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2021 рік (за формою №29-сг) недостовірних даних щодо посівної площі 910 га. Крім того, не встановлено реальності проведених у жовтні, листопаді 2021 року господарських операцій з придбання; ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» соняшника у постачальника ТОВ «БЄЛУН-А», оскільки за результатами аналізу податкової інформації, зібраної контролюючим органом відносно ТОВ «БСЛУН- А», встановлено відсутність у ТОВ «БЄЛУН-А» у 2021 році необхідної кількості земель і сільськогосподарського призначення (рілля), що свідчить про неможливість отримання і продажу врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, які наведено у податкових накладних на реалізацію всім покупцям, у тому числі ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД», про недостовірність даних щодо обсягів збору врожаю, наведених у Звіті про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2021 рік (за формою №29-сг), про відсутність у розпорядженні ТОВ «БЄЛУН-А» у жовтні, листопаді 2021 року товару «Соняшник» для здійснення поставки на адресу ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД». Крім того встановлено, що у ТОВ «БЄЛУН-А» відсутні об`єкти оподаткування за адресами, з яких відповідно до ТТН (замовник перевезення - ТОВ «ОПТІМУСАГРОТРЕЙД») здійснювалося завантаження соняшника у кількості 1468,59 т. Таким чином, за результатом проведеної перевірки, апелянт вважає не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його вищевказаними контрагентами, тому просить у задоволені вимог позивача по цій справі відмовити.

На підсилення своє позиції у цій справі, апелянт також посилається на правові позиції

Верховного Суду, зокрема, що викладена: у постанові від 04.07.2022 року по справі N° 816/4509/15 в якій зазначено, що «встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 КАС щодо достовірності доказів. Отже, основною ознакою операції з придбання для цілей нарахування податкового кредиту є те, що воно в будь-якому разі є результатом постачання, здійсненим іншим платником ПДВ. У випадку з "нереальними" операціями зазначена в первинних документах особа не є фактичним постачальником товарів чи послуг, вказаних у первинних документах. При цьому відсутність постачання визначається саме з урахуванням неправдивості первинних документів про фактичне отримання платником податку-покупцем. Відповідно, операції з постачання як об`єкту оподаткування ПДВ, немає, відповідно немає підстав стверджувати про операцію з придбання як юридичного факту, з яким закон пов`язує виникнення права на податковий кредит»; а також у постанові від 15.07.2022 року по справі №808/9004/15 де зазначеено, що відсутність вироку у кримінальному провадженні не звільняє суд, який розглядає адміністративну справу, від обов`язку перевірити та надати належну оцінку повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, що ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, тому що такі обставини входять до предмета доказування в адміністративній справі з відповідним предметом адміністративного позову. Про необґрунтованість податкової вигоди платника податків можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставини, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку»; і у постанові від 17.12.2020 року по справі N° 826/6821/13-а в якій зазначено, що «при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності. Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податків, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечуючи про задоволення апеляційної скарги відповідача у зв`язку з її безпідставністю, просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, яке вважає законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення представників учасників по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність застосування до них норм матеріального права, колегія суддів не знайшла правових підстав для задоволення вимог апелянта та для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з нижченаведеного

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані у цій справі позивачем податкові повідомлення-рішення: №04434000701 від 08.06.2022р. за формою «В1» ghj зменшення суми бюджетного відшкодування з податку за додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 1928849 грн. та застосування штрафних (фінасових) санкцій у сумі 964424,50 грн.; та №04334000701 від 08.06.2022р. за формою «В4» про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 1972449 грн. було винесено за результатом проведеної на підставі виданих Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків направлень від 25.01.2022 №15, №16, №17 та відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.12.2021 №9387878093 з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків та періодів декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, що оформлено Актом перевірки від 17.02.2022 року №30/34-00-07- 06/41161689, в якому зафіксовано встановлені цією перевіркою порушення ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» вимог: п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України внаслідок завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 1928849 грн.; а також п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України внаслідок допущення завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1972449 грн.

Як з`ясовано судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача не встановлено реальності проведених у вересні, жовтні, листопаді 2021 року господарських операцій з придбання ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» послуг з прибирання території, виробничих та службових приміщень, послуг прання, вивозу ТПВ у постачальника ТОВ «КЬІО.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ», оскільки за результатами аналізу податкової інформації (дані ЄРПН та інформаційних баз), зібраної контролюючим органом відносно ТОВ «КЬІО.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» не підтверджено ані можливість самостійного надання ТОВ «КЬІО.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» означених послуг, через неможливість встановлення факту перебування працівників ТОВ КЬІО.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» на території об`єктів ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» та ненадання ГОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» журналу видачі перепусток, ані можливість залучення ТОВ КЬІО.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» сторонніх організацій для забезпечення виконання зазначених послуг, у зв`язку з тим, що залучені організації мають недостатню кількість працівників. Крім того, за даними ЄРПН ТОВ «КЬІО.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» формує податковий кредит за рахунок придбання товарів (тази та відра), подальшу реалізацію яких не встановлено та використання яких у придбаних обсягах є неможливим. Також не встановлено реальності проведених у жовтні, листопаді 2021 року господарських операцій з придбання ТОВ ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» у постачальника ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ» у зв`язку з тим, що за результатами аналізу податкової інформації, зібраної контролюючим органом відносно ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ», встановлено відсутність у ТОВ АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ» у 2021 році достатньої кількості земель сільськогосподарського призначення (рілля), що свідчить про відсутність у розпорядженні ГОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ» у жовтні, листопаді 2021 року товару «Соняшник» для здійснення поставки на адресу ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД», а також про наведення ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ» у Звіті про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2021 рік (за формою №29-сг) недостовірних даних щодо посівної площі 910 га. Крім того, не встановлено реальності проведених у жовтні, листопаді 2021 року господарських операцій з придбання ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» соняшника у постачальника ТОВ «БЄЛУН-А», оскільки за результатами аналізу податкової інформації, зібраної контролюючим органом відносно ТОВ «БЄЛУН- А», встановлено відсутність у ТОВ «БЄЛУН-А» у 2021 році необхідної кількості земель і сільськогосподарського призначення (рілля), що свідчить про неможливість отримання і продажу врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, які наведено у податкових накладних на реалізацію всім покупцям, у тому числі ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД», про недостовірність даних щодо обсягів збору врожаю, наведених у Звіті про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2021 рік (за формою №29-сг), про відсутність у розпорядженні ТОВ «БЄЛУН-А» у жовтні, листопаді 2021 року товару «Соняшник» для здійснення поставки на адресу ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД». Крім того встановлено, що у ТОВ «БЄЛУН-А» відсутні об`єкти оподаткування за адресами, з яких відповідно до ТТН (замовник перевезення - ТОВ «ОПТІМУСАГРОТРЕЙД») здійснювалося завантаження соняшника у кількості 1468,59 т. Серед іншого, поточною перевіркою встановлено завищення задекларованого показника у рядку 16 колонка Б декларації за листопад 2021 року на суму 1538 грн., у зв`язку з впливом на формування від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду за листопад 2021 року результатів проведеної перевірки за червень 2021 року (акт від 17.09.2021 №694/32-00-07-01-03- 27/41161689. ППР від 23.10.2021 №000/315/32- 00-07-01-03-32).

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції спираючись на положення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.36.1 ст.36, п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2 п.198.3 ст.198, абз.1 і абз.2 п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, 200.4 ст.200, пп.201.1, 201.10 ст.201 ПК України, а також на ст.1, ч.1 і ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV), пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2, п.2.4, п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі - Положення), суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків, а факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару підтверджується податковою накладною, але обов`язковою умовою для формування податкового кредиту є лише фактичний рух активів, відображений у податковому обліку на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, виходячи з того, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вже похідною (вторинною) ознакою, судом першої інстанції на підставі досліджених під час вирішення спору у цій справі первинних документів, оформлених за результатом здійснених позивачем господарських операцій з його контрагентами ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ», ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ», ТОВ «БЄЛУН-А», правильно детально перевірялася як реальність усіх здійснених позивачем у перевіряємий період господарських операцій з вказаними контрагентами та їх економічний зміст, так і наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, які безпосередньо пов`язані з виникненням у позивача податкової вигоди та обставини, якими підтверджено проявлену позивачем у цих взаємовідносинах обачність і наявності інших необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано спираючись на положення ст.ст.46-49 Податкового кодексу України та правові висновки Верховного Суду, що викладені у відповідних постановах по справам №К/9901/1349/17, №817/1339/17, №7808/6022/15, № 816/5040/14 правильно наголосив на принципі персональної відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку, на недоведеності відповідачем по справі нікчемності укладених між позивачем та його контрагентами договорів, чи фіктивної господарської діяльності позивача і його контрагентів, або безтоварності господарських операцій, відсутності зв`язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, також як доказово не підтвердженого факту притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ», ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ», ТОВ «БЄЛУН-А» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також того, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України

При цьому, суд першої інстанції детально проаналізував усі доводи податкового органу, якими відповідач у суді першої та апеляційної інстанцій мотивував правомірність своїх висновків про наявність підстав для зменшення позивачу розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість та про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і застосування штрафних санкцій, внаслідок чого правильно встановив, що: зміст укладених позивачем з ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ», ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ», ТОВ «БЄЛУН-А» договорів не суперечить актам цивільного законодавства; а на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами та на час їх виконання, також як і на час судового розгляду справи судом, усі суб`єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, були платниками податку на додану вартість.

Обговорюючи посилання відповідача на наявну в інформаційно-аналітичних базах податкову інформацію відносно контрагентів суб`єкта господарювання, суд першої інстанції спираючись на висновки Верховного Суду, що викладену у постановах від 17 вересня 2021 року у справі №440/2536/19 і від 24 листопада 2021 року у справі №420/1109/20), від 12 жовтня 2020 року по справі №815/7529/16, та на положення ст.71 Податкового кодексу України, правильно підкреслив, що така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, і відповідно до цього обґрунтовано зазначив, що:

- наявність у ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ.КЛІНІНГ» реальної можливості за допомогою необхідної кількості трудових ресурсів надати послуги ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» підтверджено долученими до матеріалів справи письмовими доказами

- а твердження відповідача про те, що у ТОВ «БЄЛУН-А» та ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ» не вистачило землі для вирощування зернової культури є безпідставним, оскільки для обрахунку необхідної кількості земельних угідь, податковий орган прийняв до уваги статистичні дані щодо середньої врожайності та розрахував її для вирощення подібного товару, хоча в дійсності інформацію про середню урожайність не можна застосовувати для визначення необхідної кількості земельних ділянок виходячи з того, що родючість землі є індивідуальною, а показник урожайності розраховується шляхом ділення показників з найкращою та найгіршою урожайністю, що дає велику похибку в розрахунках. До того ж на збільшення або зменшення врожайності впливає багато факторів, зокрема: використання підприємством гібридів та елітних сортів зернових культур, які адаптовані до географічних умов, стійкі до природних явищ та хвороб і мають високу врожайність. А відтак, цей показник різнитися по кожному господарству в два, три рази.

Виходячи з вищенаведеного, а також з урахуванням того, що усі господарські операції позивача проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне отримання товару та його використання в господарській діяльності, колегія суддів у повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «КЫО.ЕФ.ЕМ.КЛШ1НГ», ТОВ «АГРОФІРМА «РІДНИЙ КРАЙ», ТОВ «БЄЛУН-А».

Також судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність твердження відповідача, викладених в Акті перевірки щодо встановленого поточною перевіркою завищення позивачем задекларованого показника у рядку 16 колонка Б декларації за листопад 2021 року на суму 1538 грн., у зв`язку з впливом на формування від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду за листопад 2021 року результатів проведеної перевірки за червень 2021 року (акт від 17.09.2021 №694/32-00-07-01-03-27/41161689. ППР від 23.10.2021 №000/315/32-00-07-01-03-32), оскільки станом на час складання спірного податкового відомлення-рішення №04334000701 від 08.06.2022р. за формою «В4», сума зменшення від`ємного значення ПДВ (1538 грн), визначеного винесеного на підставі акту перевірки № 694/32-00-07- 01-03-27/41161689 від 17.09.2021 податковим повідомленням-рішенням за формою «В4» від 23.10.2021 року №000/315/32-00-07-01-03-32 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ за червень 2021 року на 1538 грн. є неузгодженою у зв`язку з оскарженням позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа 160/1674/22), а отже позивач правомірно врахував 1538 грн. у складі показника рядка 16.1 декларації з ПДВ за листопад 2021 року (у складі загальної суми зменшення від`ємного значення ПДВ за листопад 2021 року).

Підсумовуючи вищевикладені обставини, які знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції та не спростовані відповідачем по справі, колегія суддів визнає законним та обґрунтованим рішення суду першої інстанції про протиправність та скасування податкових повідомлень-рішень Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків: №04434000701 від 08.06.2022р. за формою «В1», яким ТОВ «ОПТ1МУСАГРОТРЕЙД» про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку за додану вартість, задекларованої на рахунок платника у банку у розмірі 1928849 грн. та про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 964424,50 грн.; та №04334000701 від 08.06.2022р. за формою «В4», яким ТОВ «ОПТІМУСАГРОТРЕЙД» про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 1972449 грн.. Відповідно, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача у цій справі.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 року залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяТ.І. Ясенова

суддяД.В. Чепурнов