Ухвала

від 06.04.2023 по справі 372/1696/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №372/1696/21 Головуючий в суді І інстанції Проць Т.В.

Провадження № 22-з/824/485/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА

06 квітня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,

за участі секретаря Ковтун М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Громадської організації «Комплекс - 5» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2022 року у справі за позовом Громадської організації «Комплекс - 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із сплати членських внесків,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ГО «Комплекс-5» звернулося до суду з вказаним позовом.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ГО «Комплекс-5» подало апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 березня 2023 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В подальшому, до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Демидової Т.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій вона просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 42 500 грн.

Від представника ГО «Комплекс-5» надійшли до суду заперечення проти вимог про стягнення витрат на правову допомогу, в яких він вказує на те, що ГО «Комплекс-5» є неприбутковою організацією, вказана справа відносить до справ незначної складності, а тому, враховуючи критерії реальності та розумності судових витрат, стягнення з нього витрат відповідача на правову допомогу у розмірі 42 500 грн буде необґрунтованим.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву частково та ухвалити по справі додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, з огляду на таке.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.Частиною 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі №922/1163/18 та від 07.09.2020 року у справі №910/4201/19.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених відповідачем витрат в суді апеляційної інстанції представник відповідача подав до суду: ордер на надання правової допомоги; копію договору про надання правової допомоги від 23.05.2022 року; копію додаткової угоди від 28.06.2022 року до договору про надання правової допомоги від 23.05.2022 року, з якої вбачається, що розмір винагороди адвоката складає 2 500 грн за годину роботи; копію акту приймання передачі виконаних робіт від 10.01.2023 року та розрахунок витраченого часу, з яких вбачається, що за виконану адвокатом роботу підлягає сплаті 42 500 грн, а саме за: ознайомлення з документами та матеріалами справи - 5 000 грн, аналіз наявних документів - 7 500 грн, збір доказів для підготовки заперечень по справі - 2 500 грн, складання заперечень по справі - 5 000 грн, підготовка та подання до Київського апеляційного суду процесуальних документів - 15 000 грн, отримання процесуальних документів - 5 000 грн, участь в судових засіданнях в Обухівському районному суді Київської області - 2 500 грн; копію квитанції від 12.01.2023 року про сплату на гонорару адвоката за договором про надання правової допомоги у сумі 42 500 грн (а.с. 214-221 т.2).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості зі сплати членських внесків, позивачем є неприбуткова організація, а тому, з урахуванням предмету та підстав позову, встановлених судом обставин, зазначена справа є незначної складності та, згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України, не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, враховуючи надані представником відповідача докази понесених витрат на правову допомогу та заперечення позивача, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити клопотання представника відповідача та частково стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, понесені ним в суді апеляційної інстанції, а саме за підготовку та подання до Київського апеляційного суду процесуальних документів у сумі 15 000 грн, а в іншій частині заяви - відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Демидової Тетяни Миколаївни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Громадської організації «Комплекс - 5» (код ЄДРПОУ 26426647) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

В іншій частині заяви - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: