Рішення

від 03.04.2023 по справі 523/2321/18

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/2321/18

Провадження №2/523/450/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря - Щербан О.Д,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про знесення самовільно побудованого нерухомого майна та відновлення становища, що існувало до порушеного права,

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Одеській області, в якому просила зобов`язати відповідача за власний рахунок знести об`єкт самочинного будівництва, а саме незавершену будівництвом будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , та привести літ «А» до попереднього стану, у разі невиконання відповідачем зобов`язань - обов`язок по знесенню об`єкта та приведення до попереднього стану - покласти на неї за рахунок відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що 26 грудня 2003 року на підставі договору міни ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стали власниками 7/25 частин житлового будинку з надвірними господарчими спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 , та складається у цілому з кам`яних житлових будівель, загальною житловою площею 52,2 кв.м., та надвірних господарчих споруд, визначені технічним планом домоволодіння: літ. А, А1- житлове, літ. Б,Е,3 - сараїв, літ. Г- літня кухня, літ И-погрібу, № 1 -5,6 - огорожі, І-III - мостіння, розташованих на земельній ділянці розміром 437 кв.м. Право власності було зареєстровано за ними у КП «ОМБТІ та РОН» за реєстровим № 6097, стр. 101, кн. 100 док.

У фактичному володінні та користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебувають: одноповерховий будинок літ. «А», у складі приміщень 2-3 житлове, 2-2 житлове, 2-4 - вбиральня, літньою кухнею літ. «Г», льохом «И», сараєм «З» ,1/2 частиною сараю літ. «Б», огорожа № 4 і мостіння III.

Іншими співвласниками домоволодіння є: ОСОБА_4 , що володіє 8/25 частин вказаного домоволодіння на підставі договору дарування, у фактичному володінні і користуванні якої знаходиться літ. «А 1» - житлове у складі приміщень: 3-3-житлова, площею 11,4 кв.м., 3-1 тамбур площею 1,0 кв.м., 1/2 частина сараю літ. «Б», мостінням II і огорожею № І; та ОСОБА_5 , що володіє 15/25 частинами вказаного домоволодіння на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12.05.2004 року у справі № 2-1972/2004, 2/5 частинами з яких володіє ОСОБА_2 , у їхньому фактичному володінні та користуванні знаходиться житловий будинок під літ. «А» у складі: 1-3 житлою площею 17,9 кв.м., 1-2 кухня площею 7,5 кв.м,. 1-1 коридор площею 4,1 кв.м., тамбуром площею 1,5 кв.м., сараями «Г», «Ж», огорожею № 5, № 3,2, мостінням І.

Однак у вересні 2017 року відповідач ОСОБА_2 самоуправно без проектної та дозвільної документації, згоди співвласників домоволодіння, почав здійснювати будівельні роботи на території домоволодіння шляхом здійснення будівництва пристройки до будівлі під літ. А», в результаті чого стіна позивачки може руйнуватися.

Після надходження позовної заяви суддю Бабакова В.П. визначено автоматизованою системою документообігу суду відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

19 лютого 2018 року ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси Бабаковим В.П. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

18 квітня 2018 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси справу було передано за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.

14 травня 2018 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Науменко А.В. прийняв справу до свого провадження.

29 січня 2019 року позивачка ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву, в якій просила стягнути з відповідача завдану їй матеріальну шкоду, посилаючись на те, що в результаті незаконного будівництва загальна стіна з приміщеннями позивачки в результаті реконструкції, демонтажу перестінків та переобладнання стала оголеною, погіршилась шумоізоляція, стала «холодною» та сирою, після добудови відповідачем ще близько двох поверхів над житловим будинком літ. «А», зросло навантаження на її частину домоволодіння, внаслідок перебудови будівля значно збільшилась в розмірах і частково заходить на дах її будинку та кухні.

В результаті зазначених дій відповідача було пошкоджено дах, стіни, стелю та підлогу і до середини затікає вода, що спричинило позивачці матеріальні витрати приблизно 20 000 грн. Але остаточну суму завданих збитків можливо буде визначити тільки після проведення експертизи по справі.

06 березня 2019 року представник відповідача ОСОБА_2 - Богатова Марія Андріївна надала Приморському районному суду м. Одеси відзив на по позов, в якому повністю заперечує проти позовних вимог, вважаючи їх необґрунтованими та незаконними, посилаючись на те, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 травня 2004 року у справі № 2-1972 за ОСОБА_5 визнано право власності на 2/5 жилого домоволодіння АДРЕСА_2 , яке включало в себе: 1/10 частку у зв`язку з прийняттям спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7 та 3/10 частки в зазначеному домоволодінні у зв`язку з перерозподілом розмірів часток в спадщині за заповітом на ім`я ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , і ОСОБА_10 20 травня 2015 року ОСОБА_5 на підставі договору дарування безоплатно передав у власність відповідачу 2/5 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 та зереєстровано право власності на вказану частку домоволодіння, яка розташована на земельній ділянці площею 437 кв.м за фактичним користуванням (копія додається).

26 грудня 2018 року проведено обстеження індивідуального житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 стіна приміщення №1-7 будівлі, яка граничить зі стіною приміщень №2-2 та №2-3, відокремлена від стіни приміщень №2-2 і №3-3, являється несучою, має свій окремий фундамент. В процесі огляду не виявлено ніяких конструктивних та експлуатаційних дефектів.

Тому вищезазначене спростовує доводи позивача про проведення відповідачем самовільних будівельних робіт.

Що стосується вимоги позивачки про стягнення матеріальної шкоди в сумі 20000 гривень, то представник відповідачки зазначає, що ОСОБА_1 у своїй позовній заяві до Приморського районного суду м. Одеси від 29.01.2019 року у супереч вимогам ч. 3 ст. 49 ЦПК України одночасно змінила як предмет так і підстави позову, оскільки до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Крім того, відповідач жодним чином не порушував цивільні права позивачки, а тому вимога про стягнення з нього жодних матеріальних збитків є безпідставною, а замовлення покупця та видаткові накладні з придбання будівельних матеріалів, які надаються позивачкою не можуть братися судом до уваги, так як могли використовуватися на будь-якому об`єкті з будь-яких підстав.

Також, відповідач вважає, що ОСОБА_1 сама здійснила самовільні будівельні роботи з облаштування другого поверху 7/25 частин житлового будинку з надвірними господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , забивши в будинок відповідача і будинок сусіда арматуру, поклавши кам`яну кладку, вирізавши вікно і демонтувавши дах.

У зв`язку з цим 10 квітня 2019 року адвокат Богатова М.А. звернулася до Приморського районного суду м. Одеси від імені ОСОБА_2 із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самовільно побудованого об`єкту та приведення його у попередній стан, в якому просив зобов`язати відповідачку усунути перешкоди у користуванні належними йому на праві приватної власності 2/5 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 шляхом знесення самочинно побудованого другого поверху над 7/25 частинами житлового будинку з надвірними господарчими спорудами і приведення даного об`єкту у попередній стан, та стягнути з відповідачки судові витрати.

10 квітня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси вказану цивільну справу передав за виключною підсудністю на розгляд Суворовському районного суду м. Одеси.

29 травня 2019 року автоматизованою системою документообігу суду відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України справа була розподілена на суддю Шепітка І.Г. та 31 травня 2019 року прийнята ним до свого провадження і призначена у підготовче засідання.

За заявою позивачки від 30 жовтня 2019 року у зв`язку з відстороненням судді Шепітка І.Г. був здійснений повторний автоматизований розподіл справи для визначення іншого складу суду.

07 листопада 2019 року автоматизованою системою документообігу суду справа повторно була розподілена на суддю Середу І.В., яка 13 листопада 2019 року прийняла її до провадження та призначила у підготовче засідання.

30 січня 2020 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про зобов`язання усунення перешкод в користуванні майном, шляхом знесення самочинно збудованого другого поверху і приведення об`єкту у попередній стан, до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про знесення самовільно побудованого нерухомого майна та відновлення становища, що існувало до порушеного права.

14 лютого 2020 року ОСОБА_1 надала суду відзив на зустрічну позовну заяву.

26 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

03 квітня 2023 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про зобов`язання усунення перешкод в користуванні майном, шляхом знесення самочинно збудованого другого поверху і приведення об`єкту у попередній стан залишено без розгляду.

В судове засідання, призначене на 03 квітня 2023 року, відповідач та його представник, а також представник третьої особи у судове засідання не з`явилися, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справу шляхом направлення тексту судових повісток у вигляді смс-повідомлення на номер телефону, зазначений при подачі позову, ОСОБА_2 та його представнику - адвокату Богатовій М.А., а також судової повістки на офіційні електронні пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причини своєї неявки суду не повідомили, із клопотаннями до суду не зверталися.

Позивачка у судовому засіданні просила позов задовольнити.

За змістом норми ч.6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Заслухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на підставі договору міни від 26 грудня 20023 року належить на праві приватної власності 7/25 частин житлового будинку з надвірними господарчими спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 , та складається у цілому з кам`яних житлових будівель, загальною житловою площею 52,2 кв.м., та надвірних господарчих споруд, визначені технічним планом домоволодіння: літ. «А, А1» - житлове, літ. «Б,Е,3» - сараїв, літ. «Г» - літня кухня, літ «И» - погрібу, № 1-5,6 - огорожі, І-ІІІ - мостіння, розташованих на земельній ділянці розміром 437 кв.м.

22 січня 2004 року за ними зареєстровано право власності в КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за реєстровим № 6097, стр. 101, кн. 100 дод.

ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 20 травня 2015 року належить 2/5 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 37814529 від 20.05.2015 року зареєстровано право власності відповідача на 2/5 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , розташованих на земельній ділянці площею 437 кв.м.

Судом із наданих матеріалів встановлено, що сторонами вчинялися будівельні роботи і з приводу відповідності будівельним норма кожний з них звертався для перевірки до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Відповідно до норм ч.1,7 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В силу частин 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, предбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За нормами ч.1,2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За правилами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно пункту 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченою законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його право власності чи законного володіння зі сторони відповідача.

Згідно з нормами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, як вбачається з аналізу вказаних норм позивач має довести неправомірність дій відповідача та завдання ним шкоди.

Оцінивши усі надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що посилання позивача на здійснення відповідачем будівельних робіт, які спільну несущу стіну будинку не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,158,258-259,263,265,268,273,354,355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про знесення самовільно побудованого нерухомого майна та відновлення становища, що існувало до порушеного права,

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Суддя

Повне рішення складено 13.04.2023 р.