Ухвала

від 12.04.2023 по справі 712/926/23

НЕ ВКАЗАНО

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/154/23 Справа № 712/926/23 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року Колегія суддів судової палати Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючогоОСОБА_2 ,суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретарі ОСОБА_5 за участю: прокурора адвоката ОСОБА_6 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ ГРУП Україна» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2023 року про накладення арешту,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2023 року накладено арешт на грошові кошти у будь-якій валюті, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритому службовими особами ТОВ «ЕМ ГРУП УКРАЇНА», (код ЄДРПОУ 39836678), що має юридичну адресу: м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа 4 в AT «АБ«РАДАБАНК» (код ЄДРПОУ №21322127) МФО №306500, в межах суми заподіяної матеріальної шкоди 3 382 855,20 гривень, шляхом заборони розпорядження майном та його використанням, з метою забезпечення відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвала обґрунтована тим, що директором ТОВ «ЕМ ГРУП УКРАЇНА» ОСОБА_8 та його засновником ОСОБА_9 , було грубо порушено умови договору, та до тепер не поставлено товар ТОВ «Украгроком», натомість кінцевим терміном поставки якого було 01.03.2022, а також повне ігнорування вимоги про повернення оплачених коштів чи товару.

Слідчий суддя вважав, що останні можуть вчинити певні дії щодо зняття чи перерахування на інші банківські рахунки грошових коштів, які наявні саме на тому банківському рахунку, на який були перераховані грошові кошти ТОВ «Украгроком» за поставку товару ТОВ «ЕМ ГРУП Україна», тому є загроза у вчиненні службовими особами та засновником ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» протиправних дій, що унеможливить забезпечити виконання заходів кримінального провадження, та законні права потерпілого будуть порушені.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, представник ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти.

В апеляційній скарзі вказує, що 04 грудня 2019 року між ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» та ТОВ «Украгроком» був укладений договір поставки № 0412/2019, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити мінеральне добриво Селітра аміачна загальною вартістю, що дорівнює сумі вартості всіх партій товару, який буде поставлено згідно специфікацій на виконання умов цього договору. Орієнтовна сума договору разом з ПДВ становить 15 000 000 грн.

Зазначає, що з моменту укладення указаного договору ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» сумлінно та своєчасно виконувало передбачені договором зобов`язання з поставки товару ТОВ «Украгроком» протягом 2019-2021 років.

З 13 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» була отримана попередня оплата за товар в сумі 15 330 217,20 грн. та на виконання своїх зобов`язань на адресу ТОВ «Украгроком» був відвантажений товар на суму 11 947 362,00 грн.

Апелянт вказує, що товар поставлявся залізничним транспортом з Республіки Казахстан та направлявся на залізничну станцію Куп`янськ-Сортувальний (430002), з якої відбувалась подальша переадресація вагонів на адресу ТОВ «Украгроком».

Зазначає, що 15 та 23 лютого 2022 року ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» отримало від ТОВ «Украгроком» попередню оплату за товар на загальну суму 3 382 855,00 грн.

Призначений для відвантаження товар у вагонах (№ 29011277, № 6117446) 23 лютого 2022 року надійшов на станцію Куп`янськ-Сортувальний (430002).

Вказує, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням військ рф на територію України, яке відбулося 24 лютого 2022 року, цього ж дня частина Харківської області та, зокрема, м. Куп`янськ, на території якого знаходиться залізнична станція Куп`янськ-Сортувальний були окуповані військами рф, внаслідок чого функціонування вказаної залізничної станції (приймання та відправлення вагонів) було припинене та доступ до вагонів, в яких знаходився товар, призначений для відвантаження на адресу ТОВ «Украгроком», був фізично неможливий через активні бойові дії.

Апелянт стверджує, що до цього часу доля вищезазначених вагонів невідома.

Зазначає, що представники ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» вживали заходи та неодноразово намагалися потрапити на вказану залізничну станцію, щоб пересвідчитись в наявності та цілісності вантажу у вищевказаних вагонах, однак представники ЗСУ заборонили доступ через замінування території.

На думку апелянта, неможливість подальшого відвантаження ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» товару на адресу ТОВ «Украгроком» на суму 3 382 855 грн. була обумовлена виникненням форм-мажорних обставин, до яких належать дії непереборної сили.

Вказує, що між ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» та ТОВ «Украгроком» склалися довготривалі господарсько-правові відносини на основі укладеного між ними договору у 2019 році. За весь час взаємовідносин ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» жодним чином не ухилялось від виконання своїх зобов`язань з поставки товару та виконувало їх належним чином, а часткове невиконання обумовлене виключно настанням форс-мажорних обставин та жодним чином не є наслідком умисних дій з метою заволодіння грошовими коштами та наміром умисно не виконувати свої зобов`язання.

Апелянт зазначає, що оскаржуваною ухвалою слідчий суддя фактично зупинив та паралізував господарську діяльність ТОВ «ЕМ ГРУП Україна», оскільки майже 2 місяці підприємство не має можливості сплачувати обов`язкові платежі до бюджету, виплачувати заробітну плату своїм працівникам та виконувати будь-які договірні зобов`язання.

Причиною для поновлення пропущеного строку вказує, що оскаржувана ухвала суду була прийнята без виклику та участі представників ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» та отримана лише 23 березня 2023 року.

Заслухавши доповідь головуючого, учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали, що надійшли із Соснівського районного суду м. Черкаси, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022250310002310 від 03 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження прокурор з метою забезпечення заходів кримінального провадження, дотримання процесуальних прав потерпілого забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, в результаті чого подано цивільний позов представниками потерпілої сторони, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. 131, 170-171 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 6 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти, слідчий суддя правильно врахував, що у даному кримінальному провадженні представником потерпілої особи ТОВ «Украгроком» заявлено цивільний позов на суму 3 382 855,20 грн. у зв`язку із невиконанням постачальником ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» умов договору та наявної дебіторської заборгованості на указану суму, що є підставою відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно, з чим погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до частини 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності підстав вважати, що існує загроза у вчиненні службовими особами та засновником ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» протиправних дій, які унеможливлять забезпечення виконання заходів кримінального провадження, та законні права потерпілого будуть порушені.

На думку колегії суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно з метою його збереження, а також вірно врахував ту обставину, що воно необхідне для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та апеляційним судом не встановлено.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно грубого порушення норм КПК України та відсутності підстав для винесення оскаржуваної ухвали є непереконливими.

Апеляційний суд враховує, що слідчим суддею належним чином були дотримані вимоги частини 2 та 5 статті 173 КПК України щодо врахування ним розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумності та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також щодо визначення порядку виконання ухвали.

Вищенаведені положення кримінального процесуального закону узгоджуються з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Посилання апелянта на те, що часткове невиконання ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» зобов`язань з поставки товару обумовлено виключно настанням форм-мажорних обставин та жодним чином не є наслідком умисних дій на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом, колегія суддів не бере до уваги, оскільки слідчий суддя обґрунтовано вважав, що з метою забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є підстави для арешту грошових коштів з метою їх збереження, з чим погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваною ухвалу суд фактично зупинив та паралізував господарську діяльність ТОВ «ЕМ ГРУП Україна», оскільки майже 2 місяці підприємство не має можливості сплачувати обов`язкові платежі до бюджету, виплачувати заробітну плату своїм працівникам та виконувати будь-які договірні зобов`язання, колегія суддів не бере до уваги, так як відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Тому зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, суттєвими не являються і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно з положенням п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи, що ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2023 року представник ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» - адвокат ОСОБА_7 отримав 23 березня 2023 року, з апеляційною скаргою звернувся 28 березня 2023 року, то строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника ТОВ «ЕМ ГРУП Україна» - адвоката ОСОБА_7 слід задовольнити частково, поновивши строк на апеляційне оскарження ухвали, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ ГРУП Україна» - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Поновити представнику товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ ГРУП Україна» - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 лютого 2023 року про накладення арешту залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді