Справа № 2-1917/2010
?
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.10.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
г о л о в у ю ч о г о судді Нікітішина В.П.
при с е к р е т а р і ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною власністю подружжя та його розподіл
В с т а н о в и в :
Позивачка 27.08.2010 року звернулась до суду з цим позовом, вказуючи, з 1987 року до 12.05.1990 року проживала з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу. В 1989 році на сімейній раді вирішили придбати розпочате будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 на умовах власності у рівних частинах. Згідно договору купівлі-продажу будинку від 28.08.1989 року вони придбали це будівництво за 5075 крб. Фактично були тільки стіни і дах будинку. Договір купівлі-продажу був оформлений на відповідача. 12.05.1990 року вони зареєстрували шлюб. За час спільного проживання добудували будинок та звели господарські будівлі. Після здачі будинку до експлуатації відповідач отримав свідоцтво про право власності на будинок від 11.11.2005 року. На цей час у зв`язку з погіршенням сімейних стосунків відповідач заперечує її право на частку у будинку, вважаючи його особистою власністю. Тому вона змушене звернутись до суду з цим позовом. Просила суд постановити рішення яким визнати цей будинок їх спільною з відповідачем власністю в рівних частинах та розділити його в натурі і визначити порядок користування присадибною земельною ділянкою у відповідності до часток власності у будинку.
В ході розгляду справи у суді 13.10.2010 року позивачка уточнила свій позов, зменшила позовні вимоги і в кінцевій редакції позову просила постановити рішення суду, яким визнати спірний будинок з відповідними господарськими будівлями й спорудами їх спільною з відповідачем власністю подружжя та визнати за нею і відповідачем право власності в рівних частинах на цей будинок. Від проведення судової-технічної експертизи у справі позивачка відмовилась. Додатково пояснювала, що працювала в ПМК-203 штукатуром-малярем і за місцем роботи за власні кошти виписували будівельні матеріали на будинок, а також власними руками його штукатурила та викрасила. Тому вважає має повне право на половину будинку.
Представник позивачки у суді адвокат Григоржевський Б.І. підтримав заявлені вимоги позивачки в редакції від 13.10.2010 року.
Відповідач з урахуванням уточнення до позову від 13.10.2020 року не заперечував у праві позивачки на половину будинку.
Вислухавши пояснення сторін, покази свідків та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Як свідчить із матеріалів справи сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.05.1990 року (а.с.5).
Згідно правовстановлюючих документів на будинок по АДРЕСА_1 право власності на нього зареєстроване в КП «Котовське МРБТІ та РОН» за ОСОБА_3 згідно Свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 11.11.2005 року виданого виконкомом Великофонтанської сільради Котовського району Одеської області (а.с11-12).
Про те, що цей будинок будувався сторонами у справі спільно, свідчить довідка виконкому Великофонтанської сільради Котовського району Одеської області №690 від 02.08.2010 року (а.с.9) з якої слідує, що сторони дійсно придбали у 1989 році за договором купівлі-продажу незакінчену забудову, сумісно завершили це будівництво та здали будинок до експлуатації.
Ці обставини підтвердили своїми показами свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ..
Зокрема свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 свідчили, що свого часу працювали разом з позивачкою в ПМК-8. В той час вона за місцем роботи виписувала за власний рахунок будівельні матеріали (цеглу, цемент, пісок, дерево та інше) для будівництва власного будинку в с.М.Фонтан.
Свідок ОСОБА_6 свідчив, що у 80-х роках він хотів придбати розпочате будівництво будинку в с.М.Фонтан, однак там були тільки стіни і дах. Більше нічого на земельній ділянці не було. Тобто, треба було вкладати багато праці і коштів у його завершення. Тому він відмовився його брати. Після цього це будівництво придбали Батоги.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 свідчили, що будівництво будинку сторони вели спільно як одна сім`я.
Згідно ст.60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, є його суспільною сумісною власністю. При цьому ст.70 ч.1 цього кодексу зазначає, що в разі поділу цього майна, частка дружини і чоловіка є рівними. Відповідно до положень ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Згідно ч.1 ст.62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Виходячи з вимог закону та обставин справи, суд приходить до висновку, що спірне домоволодіння по АДРЕСА_1 у складі - житловий будинок літ. «А, а,а-1,а-2,а-3», 1990 року забудови, житловою площею 26.1 кв.м. та загальною 48.1 кв.м, літня кухня літ «Б-б», погреб літ. «В», гараж літ «Г-г», сараї літ. «Д,Ж,З,К», навіси літ «Л», вбиральня літ. «Е», колодязь, огорожа та замощення (а.с.4,13-15), є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_9 .
Після придбання відповідачем розпочатого будівництвом будинку 28.08.1989 року за договором купівлі-продажу розпочатого будівництвом будинку (а.с.6-7), це майно значно збільшилось у своїй вартості за рахунок спільних трудових і грошових затрат сторін у справі, тому суд визнає їх частки у цьому майні рівними, тобто, по за кожним.
Питання розподілу між сторонами понесених судових витрат у справі суд не вирішує, оскільки таких вимог ними не заявлялось.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.57,60,61,62,63,70 СК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Визнати житловий будинок з відповідними господарськими будівлями й спорудами по АДРЕСА_1 спільною власністю подружжя ОСОБА_9 .
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право приватної власності у рівних частинах на житловий будинок з відповідними господарськими будівлями й спорудами по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його постановив протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя -
Суд | Котовський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2010 |
Оприлюднено | 17.04.2023 |
Номер документу | 110221393 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Котовський міськрайонний суд Одеської області
Нікітішин В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні