Рішення

від 03.04.2023 по справі 243/11364/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/11364/21

Провадження № 2/243/321/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2023 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Фалін І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», про стягнення недоплаченої заробітної плати, матеріальної допомоги, невиплаченої вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» (далі ПАТ «Донбасенерго», Товариство), про стягнення недоплаченої заробітної плати, матеріальної допомоги, невиплаченої вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він працював у відповідача з 17.07.2012 по 27.08.2021 включно, та на підставі наказу № 155к від 26.08.2021 був звільнений за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з порушенням власником законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору невиплатою заробітної плати, оскільки Товариство у встановлені законом строки, починаючи з червня 2021 року, не виплачувало позивачу заробітну плату.

Крім того, починаючи з 2016 року, роботодавець почав порушувати умови Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням організацій роботодавців «Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України» і Профспілкою працівників енергетики та електротехнічної промисловості України на 2019-2021 роки від 22.02.2019. Зокрема, Товариство не виплачувало матеріальну допомогу на оздоровлення, доплату за шкідливі умови праці, не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася надбавка за безперервний стаж роботи в електроенергетиці, посадовий оклад, премії.

Так, згідно з п. 2.24 Галузевої угоди, у зв`язку з наданням щорічних відпусток, працівникам виплачується матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі, що визначається колективним договором, але не меншому за розмір середньомісячної заробітної плати працівника.

Відповідно до діючого колективного договору СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт на 2019-2021 роки», пунктом 5.35 встановлено обов`язок виплачувати працівникам один раз на рік матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати працівника за попередній календарний рік роботи в товаристві. Розмір і порядок розрахунку матеріальної допомоги визначені в Положенні про оплату і стимулювання праці працівника, що діє в ПАТ «Донбасенерго». Матеріальну допомогу на оздоровлення надавати разом з безперервною частиною щорічної відпустки тривалістю не меншою за 14 календарних днів на підставі відповідної заяви працівника.

Матеріальна допомога виплачується працівникам, які пропрацювали в Товаристві на менше одного року.

Відповідно до наказу СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» від 26.07.2021 № 463 про надання щорічної відпустки ОСОБА_1 , майстру з ремонту устаткування, надано щорічну відпустку з 02.08.2021 по 04.09.2021 на 33 календарних дні за період роботи з 17.07.2020 по 16.07.2021. У зв`язку із заявою позивача про звільнення його було відізвано з щорічної відпустки та звільнено наказом № 155к від 26.08.2021.

ОСОБА_1 подав заяву про надання щорічної відпустки з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення, однак, матеріальна допомога не була нарахована та виплачена.

Відповідно до п. 5.3 Галузевої угоди середній заробіток за попередній рік із серпня 2020 року по серпень 2021 року, з урахуванням всіх доплат та перерахунку тарифу та вирахування лікарняних, склав 209186,4/12 місяців=17432,2 грн.

Тобто, на думку позивача, саме ця сума має бути стягнута з відповідача на його користь.

Крім того, посилаючись на п. п. 2.25 розділу ІІ Галузевої угоди, п. п. 5.28, 5.29, Додатки 3, 4 колективного договору СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до штатного розпису керівників, професіоналів, спеціалістів, технічних службовців і робітників СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», ОСОБА_1 встановлена доплата за шкідливі умови праці у розмірі 12 % від посадового окладу.

Згідно з розрахунковими листками, до квітня 2019 року вказана надбавка виплачувалась у повному обсязі за фактично відпрацьований час, але з квітня 2019 року виплати стали не в повному обсязі. Загальна сума недоплати за шкідливі умови праці з квітня 2019 року по день звільнення склала 2035,56 грн.

Посилаючись на п. 2.8 розділу ІІ Галузевої угоди, п. п. 5.28, 5.33, Додаток 3 колективного договору СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», позивач стверджує, що має безперервний стаж роботи в енергетиці 9 років, та відповідно до Положення про виплату надбавки за безперервний стаж роботи в енергетиці працівникам ПАТ «Донбасенерго» П-1.03-012 (далі - Положення), розмір щомісячної надбавки до тарифної ставки (посадового окладу) становив 10 відсотків.

Згідно з розрахунковими листками до червня 2018 року, позивачу вказана надбавка виплачувалась у повному обсязі за фактично відпрацьований час. З червня 2018 року почались виплати не в повному обсязі. Загальна сума недоплати склала з червня 2018 року по день звільнення 1997,6 грн.

Позивач також наводить формулу розрахунку своєї тарифної ставки, згідно з правилами п. п. 5.5, 5.6, 5.13 колективного договору СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт»:

-з 01.01.2019: 160 % законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб * коефіцієнт 1.25 для персоналу основної діяльності * коефіцієнт майстра згідно додатку 2 Схема 2-1 Колективного договору;

-з 01.07.2019: 168 % законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб * коефіцієнт 1.25 для персоналу основної діяльності * коефіцієнт майстра згідно додатку 2 Схема 2-1 Колективного договору.

Розрахункові коефіцієнти керівників, професіоналів і фахівців підприємств по ремонту обладнання, відповідно до Схеми 2-1 Додатку 2 Колективного договору, складають, зокрема, для посади «майстер» мінімальне значення 2.25, максимальне 2.88.

Згідно з приведеною формулою розрахунку тарифу, коефіцієнт посади позивача «майстер» станом на 01.05.2019 дорівнював:

1)1921 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.05.2019) * 160 % = 3073,6 грн;

2)3073,6 грн * 1.25 (для персоналу основної діяльності) = 3842;

3)Тариф станом на 01.05.2019 дорівнював 9600,00 грн;

4)Розрахунковий коефіцієнт посади ОСОБА_1 «майстер» дорівнював: 9600,00 грн / 3842 = 2.498.

При погіршенні умов оплати праці, зменшення розмірів або призупинення виплат необхідно повідомляти працівникові про вказане не пізніше, ніж за 2 місяці до їх введення.

Згідно з розрахунковими листками, до червня 2019 року тариф нараховувався у повному обсязі. Про погіршення умов праці керівництво Товариства позивача не сповіщало.

Відповідно до розрахунків, з 01.07.2019 почав знижуватися розрахунковий коефіцієнт, а з 01.12.2019 він взагалі не відповідав мінімальному коефіцієнту майстра, який, згідно Додатку 2, Схема 2-1, Колективного договору, мав становити 2.25.

Позивач зазначає, що з 01.07.2019 недоплата внаслідок невідповідності тарифу склала 89133,99 грн.

Також позивач пояснює, що нормативними актами Товариства передбачено преміювання працівників, Положенням про преміювання робітників, спеціалістів, керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» встановлені відповідні розміри премій у відсотковому співвідношенні за загальними показниками. Однак, з квітня 2016 року премію перестали виплачувати в повному обсязі, внаслідок чого загальна недоплата премії ОСОБА_1 склала: з квітня 2016 по грудень 2020 років 4958,78 грн, із січня 2021 року 15130,88 грн, а взагалі недоплата премії становить 20089,66 грн.

Таким чином, загальна недоплата заробітної плати з квітня 2016 року по день звільнення 27.08.2021 склала 113256,81 грн, з яких:

-надбавка за шкідливі умови прав 2035,56 грн;

-надбавка за стаж 1997,60 грн;

-недоплата за невідповідність тарифу 89133,99 грн;

-премія 20289,66 грн.

Крім того, не виплачена матеріальна допомога за 2021 рік в сумі 17432,20 грн.

Також, позивач посилається на ст. 44 КЗпП України, згідно з якою в разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, виплачується вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.

Розрахунок вихідної допомоги здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують звільненню.

Позивачем відпрацьовано останні два повні місяці перед звільненням березень та квітень 2021 року, оскільки в червні та липні 2021 року позивач перебував на лікарняному, а у серпні у відпустці. Розмір заробітної плати підтверджується розрахунковими листками позивача, оскільки довідку про середній заробіток ОСОБА_1 відповідач відмовляється надавати.

В березні 2021 року заробітна плата ОСОБА_1 склала 15967,07 грн, в квітні 2021 року 14152,36 грн. Середньомісячна заробітна плата, таким чином, становить: (15967,07 + 14152,36) / 2 = 30119,43 грн / 2 = 15059,72 грн.

Отже, розмір вихідної допомоги становить 15059,72 грн * 3 = 45179,16 грн.

Всього підприємство має виплатити позивачу, на його думку, недоплачену заробітну плату в сумі 113256,81 грн, матеріальну допомогу в сумі 17432,20 грн та вихідну допомогу в сумі 45179,15 грн, а всього 175868,16 грн.

Крім того, ОСОБА_1 вважає, що на підставі ст. ст. 116, 117 КЗпП України ПАТ «Донбасенерго» повинно виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 28.08.2021.

Позивач наводить розрахунок своєї середньоденної заробітної плати наступним чином.

Згідно з розрахунковими листками, середній місячний заробіток позивача за останній два повних місяці роботи становить 15059,72 грн. Середньоденна заробітна плата, відповідно, складає: 684,53 грн (15059,72 грн * 2 / 44 (кількість робочих днів у березні та квітні 2021 року)). Тож, ОСОБА_1 вважає, що стягненню з відповідача на його користь підлягає середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 28.08.2021 по день ухвалення судового рішення, з розрахунку 684,53 грн за кожен день затримки розрахунку.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача, ПАТ «Донбасенерго» в особі СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», на його користь: недоплачену заробітну плату за період з квітня 2016 року по день звільнення, 27.08.2021, в сумі 113256,81 грн; не виплачену матеріальну допомогу за 2021 рік в сумі 17432,20 грн; не виплачену вихідну допомогу при звільненні в сумі 45179,15 грн; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 28.08.2021 по день ухвалення судового рішення, з розрахунку 684,53 грн за кожен день затримки розрахунку; судові витрати по справі, зокрема по сплаті судового збору, витрати на правничу допомогу адвоката та витрати на оплату спеціаліста.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Неминущій Г.Л., участь не брали, від представник позивача на адресу суду надійшла заява з проханням розглядати справу без їх з позивачем участі, просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача, ПАТ «Донбасенерго» в особі СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», в судовому засіданні також не брав участь, але від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, а також пояснення, згідно з якими ПАТ «Донбасенерго» заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає повністю, обґрунтовуючи свої заперечення наступним. Товариство підтверджує, що у період часу з 17.07.2012 до 27.08.2021 СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» перебувала у трудових відносинах із ОСОБА_1 , який виконував обов`язки майстра з ремонту обладнання Слов`янського цеху СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт». ОСОБА_1 було звільнено з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Розрахункові суми, які належали ОСОБА_1 складають 36580,03 грн, та з них вихідна допомога в сумі 36576,32 грн та компенсація за невчасно виплачену заробітну плату в сумі 3,71 грн. Вказані суми були виплачені ОСОБА_1 20.09.2021. Також відповідач не погоджується із заявленою відповідачем сумою матеріальної допомоги за 2021 рік, оскільки, відповідно до п. 5.35 розділу V «Оплата і нормування праці» Колективного договору, сторони у сфері матеріального заохочення за результатами праці домовилися виплачувати Працівникам один раз на рік матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати працівника за попередній календарний рік в Товаристві. Таким чином, для визначення розміру середньомісячної заробітної плати для надання матеріальної допомоги ОСОБА_1 у 2021 році необхідно застосувати дані про розмір заробітної плати за 2020 рік, а не за 2020-2021 рік, як зазначено в позовній заяві. Згідно з відомостями підприємства, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за 2020 рік становить 17155,27 грн (205863,20 грн / 12 місяців). Стосовно формування тарифної ставки відповідач зауважив, що відповідно до п. 5.13 Колективного договору, схеми посадових окладів для оплати праці керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців вирішено встановлювати відповідно до статті 6 Закону України «Про оплату праці», виходячи з визначених цим Колдоговором розрахункових коефіцієнтів і тарифної ставки робітника І розряду. Тарифну ставку (місячний оклад) робітника І розряду визначати шляхом множення мінімальної тарифної ставки робітника, який виконує некваліфіковану роботу, встановлену відповідно до п. 5.6 справжнього Колективного договору, на розрахункові коефіцієнти: для персоналу основної діяльності - 1,25. Згідно п. 5.5 Колективного договору, мінімальний розмір тарифної ставки (місячного окладу) працівника, який виконує некваліфіковану роботу, вирішено встановити не менше: з 01.01.2019 160 %; з 01.07.2019 168 % прожиткового мінімуму для працездатних громадян. Відповідно до наказу СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» від 31.10.2019 № 161к «Про умови оплати праці робітників СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» з 01.11.2019 року» встановлено з 01.11.2019 мінімальну тарифну ставку працівника, який виконує просту не кваліфіковану роботу у розмірі 3372 грн (2007 * 1,68 3371,76). Згідно з умовами Колективного договору, місячні тарифні ставки робітникам визначаються шляхом помноження мінімальної тарифної ставки Працівника, що виконує некваліфіковану роботу, на розрахункові коефіцієнти, передбачені Колективним договором. Розрахунковий коефіцієнт, для персоналу основної діяльності становить 1,25. Відповідно до п. 5.6 Колективного договору, місячні тарифні ставки робітникам визначаються шляхом помноження мінімальної тарифної ставки працівника, що виконує некваліфіковану роботу на розрахункові коефіцієнти, передбачені цим Колдоговором. Згідно Додатку 2, Схема 2-1, до Колективного договору, розрахункові коефіцієнти керівників, спеціалістів та фахівців підприємств з ремонту устаткування, зокрема працівника на посаді «майстер» становлять від 2,25 до 2,88. Таким чином, посадовий окладу для майстра з ремонту обладнання Слов`янського цеху з 01.11.2019 становить: 2007 * 168 % = 3371,76 * 1,25 = 4214,70 грн мінімальний розмір посадового окладу без застосування коефіцієнту для персоналу основної діяльності. Мінімальний розмір окладу майстра з ремонту обладнання складає: 4214,70 * 2,25 = 9483,08 = 9490,00 грн. Максимальний розмір посадового окладу майстра з ремонту обладнання складає: 4214,70 * 2,88 = 12138,30 грн. Згідно з п. 5.14 Колективного договору, конкретні посадові оклади керівникам, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям вирішено встановлювати в межах схеми відповідно до займаної посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації, оцінки діяльності працівників посадові оклади можуть бути змінені в межах існуючої схеми посадових окладів за відповідною посадою (ст. 96 КЗпП України). Відповідно до п. 2 наказу СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» від 31.10.2019 № 161к «Про умови оплати праці робітників СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» з 01.11.2019 року», було встановлено тарифні ставки персоналу основної діяльності в межах схеми посадових окладів, розрахованих, виходячи з мінімальної тарифної ставки робітника, виконуючого некваліфіковану роботу, передбачену пунктом першим цього наказу та розрахункових коефіцієнтів в схемах Колективних договорів на 2019-2021 роки. Відповідно до штатного розпису керівників, професіоналів, спеціалістів, технічних службовців і робітників СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» на 2019 рік, затвердженого директором СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» 01.11.2019, майстру по ремонту обладнання Слов`янського цеху, ОСОБА_1 , встановлено посадовий оклад в розмірі 9860 грн. Колективним договором передбачено, що при зміні в період дії Колективного договору величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оплата праці працівників нижче норм, визначених Галузевою угодою, але не нижче державних норм й гарантій в оплаті праці, може застосовуватись лише тимчасово, на період подолання фінансових труднощів, терміном не більше шести місяців (ст. 14 ЗУ «Про оплату праці»). Фінансові труднощі ПАТ «Донбасенерго» були пов`язані з тим, що 17.01.2021 на єдиному блоці № 7 Слов`янської ТЕС ПАТ «Донбасенерго» трапилась аварія зупинка турбогенератора К-800-240-2 єдиного енергоблоку електростанції, що призвела до аварійного відключення енергоблоку від електричної мережі України та необхідності проведення позапланового капітального ремонту, який здійснювався до 17.04.2021. Таким чином, Товариство втратило основне джерело доходу, що в свою чергу призвело до напруженого фінансового стану компанії. Однак, в зазначений в позовній заяві період оплата праці ОСОБА_1 нижче мінімального місячного окладу, визначеного Галузевою угодою, не була, оскільки фактичний посадовий оклад становив 9860 грн при мінімальному розмірі місячного окладу, передбаченого Галузевою угодою за період з 01.07.2019 по 30.11.2019 4214,70 грн, за період з 01.12.2019 по 30.06.2020 4414,20 грн, за період з 01.07.2020 по 30.11.2020 4613,70 грн, за період з 01.12.2020 по 30.06.2021 4767,00 грн. Самостійне перерахування посадового окладу ОСОБА_1 в позовні заяві, з урахуванням підвищення мінімальної тарифної ставки, не відповідає дійсності, оскільки при встановлених нових умовах оплати праці забезпечується диференційований підхід до мотивації кожного працівника, з метою уникнення зрівняння в оцінці результатів праці робітників, шляхом застосування коефіцієнтів, передбачених Колективним договором, в цьому випадку 2,25-2,88. Таким чином, у разі підвищення посадового окладу ОСОБА_1 , міг бути застосований інший коефіцієнт, який би відрізнявся від попередньо встановленого, в залежності від проценту підвищення посадового окладу та особистого вкладу ОСОБА_1 в трудову діяльність. Стосовно доплат за шкідливі умови праці та вислугу років під час роботи у вихідні та святкові дні відповідач пояснив, що ОСОБА_1 , заявляючи позовні вимоги стосовно недоплаченої суми за роботу в шкідливих умовах та вислугу років, не посилається на конкретні дні, місяці, за які не була здійснена така доплата, не додає розрахунки та розрахункові листи (табуляграми), на які посилається як на доказ. За результатами власної перевірки СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» було встановлено, що оплата за вислугу років та за роботу в шкідливих умовах праці не нараховувалась ОСОБА_1 за роботу в святкові та вихідні дні, оскільки відсутні правові підстави для цього, враховуючи, що заробітна плата у вихідні та святкові дні не визначається як тарифна ставка (місячний оклад). Стосовно не виплати премії протягом січня-травня 2021 року, відповідач зазначає, що відповідно до п. 3.1 розділу 3 Положення про преміювання робітників, керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» за основні результати господарської діяльності (додаток 5.1 до Колективного договору) (далі Положення), підставою для нарахування премії є довідка про виконання показників преміювання кожним структурним підрозділом «Донбасенергоспецремонт». Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Положення, преміювання робітників, керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців проводиться за виконання показників преміювання відповідно і в розмірах, зазначених в Додатках № 1-2. Премія до січня 2021 року виплачувалась відповідно до вказаних положень. Однак, нарахування й виплата премій, в тому числі й ОСОБА_1 , протягом січня-травня 2021 року не відбувалась на підставі наказів ПАТ «Донбасенерго» про призупинення нарахування та виплати премій, оскільки через тривалу відсутність генерації електричної енергії енергоблоком № 7 Слов`янської ТЕС, значні витрати котів спрямовувались на фінансування ремонтно-відновлювальних робіт. ПАТ «Донбасенерго» опинилося у критичному фінансовому становищі, що обумовило неможливість своєчасно виконувати фінансові зобов`язання. Відповідно до протоколу № 37 позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Донбасенерго» від 20-23 вересня 2021 року, прийнято рішення про ініціювання процедури санації ПАТ «Донбасенерго» до відкриття провадження по справі про банкрутство за умови попереднього погодження плану санації. Щодо розрахунку вихідної допомоги, вказаний розрахунок здійснювався за Правилами розрахунку середньої заробітної плати, відповідно до постанови КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок № 100). Правила беруться для двомісячного розрахункового періоду. Послідовність дій така: 1) визначається сума зарплати за попередні 2 місяці, які йдуть перед місяцем звільнення; 2) визначається кількість відпрацьованих робочих днів за ці 2 місяці; 3) розраховується середньоденна заробітна плата за згадані 2 місяці розрахункового періоду; 4) рахується середня кількість робочих днів за графіком роботи установи за 2 місяці (не фактично відпрацьованих, а саме тих, які мали б бути відпрацьовані взагалі, тобто по нормі); 5) перемножуємо середньоденну заробітну плату та середню кількість робочих днів за графіком, та отримуємо середньомісячний заробіток для нарахування та виплати вихідної допомоги для виплати одного середньомісячного заробітку. Розрахунок середнього заробітку проводився за особовим рахунком ОСОБА_1 (№ НОМЕР_1 ) за 2 останні місяці роботи до звільнення. Всього нараховано в червні заробітної плати 20206,54 грн. З розрахунку виключаються нарахування: в/н 340 4164,08 грн (лікарняні за рахунок ФСС за травень), в/н 340 4164,08 грн (лікарняні за рахунок ФСС за червень), в/н 360 2602,55 грн (лікарняні за рахунок підприємства за травень), в/н 130 601,46 грн (премія за травень), в/н 456 141,11 грн (компенсація за затримку виплати заробітної плати). В розрахунок додатково включаються нарахування: в/н 130 589,43 грн (премія за червень). Кількість днів за графіком 22 дні. Кількість днів, фактично відпрацьованих, - 14. Всього сума за червень для розрахунку середнього заробітку 9122,69 грн. Всього нараховано в липні заробітної плати 12584,41 грн. Види нарахувань, які виключаються з розрахунку: в/н 130- 589,43 грн (премія за червень), в/н 456 141,11 грн (компенсація за затримку виплати заробітної плати), в/н 329 1375,60 грн (донорські дні за середнім заробітком). Кількість днів за графіком 22 дні. Кількість фактично відпрацьованих днів 20. Всього сума за червень для розрахунку середнього заробітку 10616,91 грн. Сума за фактично відпрацьовані дні за 2 місяці: 9122,69 + 10616,91 = 19739,60 грн. Фактично відпрацьованих днів: 14+20=34 дні. Середня заробітна плата за день: 19739,60 грн / 34 дні 580,576 грн. Всього робочих днів за графіком 20+22=42 дні. Середня кількість робочих днів за два місяці за графіком: 42 / 2=21 день. Середня заробітна плата за 2 місяці: 580,576 грн * 21 день = 12192,11 грн. Сума трьох середніх заробітних плат становить: 12192,11 грн * 3 = 36576,32 грн, а не 45179,15 грн, як зазначає ОСОБА_1 в своїй позовній заяві. Стосовно відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач зазначає, що в своєму позові ОСОБА_1 не надав копій договору та доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості. Також відсутній попередній розрахунок витрат, а отже, вимога щодо задоволення стягнення витрат на правничу допомогу та послуги спеціаліста задоволенню не підлягає. Стосовно заявлених вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідач зауважив, що у статті 117 КЗпП України із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-ІХ від 01.07.2022, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті. Тож, наразі законодавством встановлюється обмеження щодо виплати роботодавцем сум середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Донбасенерго» в особі СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» в повному обсязі.

Вивчивши позицію сторін стосовно предмета спору, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Згідно з трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , останній був прийнятий вогнетривником 2 розряду до Слов`янського цеху за терміновим трудовим договором 17.07.2012, наказ № 156кп. Після цього, 10.06.2013, ОСОБА_1 був переведений виконуючим обов`язки майстра з ремонту устаткування того ж цеху, наказ № 194к. 01.08.2013 ОСОБА_1 був переведений майстром з ремонту устаткування Слов`янського цеху, наказ № 238к. 27.08.2021 позивач був звільнений за власним бажанням згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, наказ № 155к.

Відповідно до наказу № 155к від 26.07.2021 «Про звільнення», наказано звільнити ОСОБА_1 , майстра з ремонту устаткування Слов`янського цеху, 27.08.2021, за власним бажанням, ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Головному бухгалтеру провести остаточний розрахунок із ОСОБА_1 , відповідно до ст. 44 КЗпП України. Виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 12 календарних днів невикористаної щорічної основної та додаткової відпусток.

Як вбачається з наказу (розпорядження) № 463 від 26.07.2021 «про надання відпустки», ОСОБА_1 , майстру з ремонту устаткування Слов`янського цеху, надано, на підставі заяви останнього, щорічну основну відпустку та відпустку за ненормований робочий день за період роботи з 17.07.2020 по 16.07.2021 на 28 календарних днів. Додаткова відпустка за ненормований робочий день 5 календарних днів. Всього відпустка 33 календарних дні. Період відпустки з 02.08.2021 по 04.09.2021. Наказом також узгоджено надання матеріальної допомоги на оздоровлення.

До позовної заяви ОСОБА_1 також додав розрахункові листки за період з червня 2016 року по жовтень 2016 року, за січень 2017 року, за період з березня 2017 року по червень 2021 року, які відображають складові заробітної плати, яка нараховувалась йому у вказані періоди.

Згідно довідки, виданої відповідачем, станом на 27.08.2021 заборгованість СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» по виплаті нарахованої заробітної плати становить: у червні 9529,91 грн, у липні 10130,45 грн, у серпні 44172,92 грн.

Також в обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 надав суду витяг з Колективного договору СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» на 2019-2021 роки, витяг з Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням організацій роботодавців «Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу України» і профспілкою працівників енергетики та електротехнічної промисловості України на 2016-2018 роки.

Крім зазначеного, позивач надав суду висновок спеціаліста бухгалтерської фірми ТОВ «Професіонали Донбасу» № 5 від 08.10.2021, побудований після опрацювання наданих ОСОБА_1 документів, зокрема наказу про звільнення від 26.08.2021 № 155к, довідки про заборгованість по виплаті заробітної плати за період червень-серпень 2021 року, наказу про надання щорічної основної та додаткової відпустки за ненормований робочий день від 06.07.2021 № 463, довідки про доходи за період 2015 березень 2018 років, розрахункові листки за період 2016 червень 2021 років, Колективний договір СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» на 2019-2021 роки, Галузева угода на 2016-2016 роки зі змінами та доповненнями. Згідно вказаного висновку, який також був покладений в основу позовної заяви та наведених в ній розрахунків, позивачу:

- не нарахована та не виплачена матеріальна допомога на оздоровлення за 2021 рік в сумі 17432,20 грн;

- не в повному обсязі нараховано та виплачено доплату за шкідливі умови праці, починаючи з квітня 2019 року, сума недоплати складає 2035,56 грн;

- не в повному обсязі нараховано та виплачено надбавку за безперервний стаж роботи в електроенергетиці, починаючи з червня 2018 року, сума недоплати складає 1997,60 грн;

- не доплачено з 01.07.2019, внаслідок невідповідності застосованого для нарахування тарифної ставки коефіцієнту, суму 89133,99 грн;

- не доплачено премії на загальну суму 20089,66 грн.

Як вбачається з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.01.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Професіонали Донбасу», код ЄДРПОУ 37683455, займається діяльністю у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультуванням з питань оподаткування.

Відповідно до рахунку на оплату № 55 від 08.10.2021, ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Професіонали Донбасу» за послуги з розрахунку заробітної плати суму 1000,00 грн.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву додано витяг з Колективного договору СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» на 2019-2021 роки (далі Колдоговір), зареєстрований в УСЗН Слов`янської РДА між роботодавцем та профкомом за № 13 від 22.02.2019, згідно з п. 1.3, пп. 1 п. 1.4, п. 1.5 якого Сторони визнають цей Колдоговір локальним нормативним актом, на підставі якого буде здійснюватися регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин протягом всього періоду його дії. Колдоговір складений з урахуванням положень Генеральної, Галузевої угод і включає додаткові норми згідно з передбаченою законодавством системою договірного регулювання. Положення цього Колдоговору поширюються в т. ч. на всіх найманих працівників «Донбасенергоспецремонт». Норми і положення цього Договору є обов`язковими для дотримання Роботодавцем, Працівниками та Профкомом.

Крім цього, відповідачем надано суду:

- Положення про виплату надбавки за безперервний стаж роботи в енергетиці працівниками ПАТ «Донбасенерго», П-1.03-012, затверджене Наказом генерального директора ПАТ «Донбасенерго» 28.12.2018 № 203;

- Наказ № 161к від 31.10.2019 «Про умови оплати праці працівників СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» з 01.11.2019»;

- Положення про структурну одиницю публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», затверджене позачерговими Загальними зборами ПАТ «Донбасенерго» 06.09.2016, протокол № 26;

- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 22596629 від 06.02.2017, згідно з яким основний вид діяльності СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» - ремонт та технічне обслуговування електричного устаткування.

Також відповідачем надано відомості про суми для нарахування середнього заробітку майстру з ремонту устаткування ОСОБА_1 , згідно з якими для розрахунку середньої заробітної плати відповідач взяв період з січня 2020 року по грудень 2020 року. Загальна сума заробітної плати за вказаний період складає 205863,20 грн. З чого вираховується середньоденна заробітна плата, яка складає 579,90 грн. Також за ОСОБА_1 нарахована матеріальна допомога до відпустки в сумі 17153,44 грн.

Згідно наказу ПАТ «Донбасенерго» № 09/5-т від 11.06.2021, після аналізу виробничої діяльності Товариства за І декаду червня 2021 року та відсутність впевненості щодо значного покращення результатів від продажу електроенергії та відповідно покращення фінансового стану Товариства, на підставі п. 5.1 рішення Правління ПАТ «Донбасенерго» наказано перенести термін нарахування премії за грудень 2020 року на ІІІ квартал 2021 року, але не раніше місяця наступного за місяцем погашення заборгованості із заробітної плати перед працівниками і відновлення періодів виплати заробітної плати, передбачених колективним договором.

Згідно наказу № 07/1-т від 28.01.2021, у зв`язку із зупинкою генеруючого обладнання на СО ПАТ «Донбасенерго» Слов`янська ТЕС на час проведення ремонтно-відновлювальних робіт, на підставі п. п. 1.3 та 1.4 рішення Правління ПАТ «Донбасенерго» наказано: 1) тимчасово, до відновлення генерації на енергоблоці № 7 Слов`янської ТЕС, не нараховувати премію за основні результати господарської діяльності та за пуск блоків за грудень 2020 року. Нарахування премії за грудень 2020 року здійснити у першому місяці відновлення роботи енергоблоку № 7; 2) не нараховувати премію за основні результати господарської діяльності та за пуск блоків за період січень-лютий 2021 року.

Також відповідно до наказу ПАТ «Донбасенерго» № 07/2-т від , 01.04.2021, у зв`язку зі збільшенням строку ремонтних робіт на енергоблоці № 7 СО ПАТ «Донбасенерго» Слов`янська ТЕС на підставі п. 2.4 рішення Правління ПАТ «Донбасенерго» наказано не нараховувати премію за основні результати господарської діяльності та за пуск блоків за березень 2021 року.

Відповідно до наказу ПАТ «Донбасенерго» № 08/1-т від 30.04.2021, у зв`язку зі збільшенням строку ремонтних робіт на енергоблоці № 7 СО ПАТ «Донбасенерго» Слов`янська ТЕС на підставі п. 3.5 рішення Правління ПАТ «Донбасенерго» наказано не нараховувати премію за основні результати господарської діяльності та за пуск блоків за квітень 2021 року.

Згідно з актом прийому-здавання з капітального ремонту устаткування турбогенератора К-800-240-2 ЛМЗ ст. № 7 від 28.04.2021, капітальний ремонт устаткування турбогенератора К-800-240-2 виконаний ТОВ «Востокспецремонт» за період з 17.01.2021 по 17.04.2021. Після ремонту стан турбогенератора задовільний.

Крім цього, відповідачем надано суду протокол № 37 позачергових Загальних зборів ПАТ «Донбасенерго» за 20-23 вересня 2021 року, згідно якого було вирішено ініціювати процедуру санації ПАТ «Донбасенерго» до відкриття провадження у справі про банкрутство з дотриманням певних умов.

У відповідності до положень статей55,124 Конституції Українита статтіст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК Українипередбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Суд, на підставі ст. ст.12,13,81 ЦПК України,розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно дост. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, які належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже відсутність заборгованості перед позивачем із заробітної плати має довести роботодавець.

Так, відповідач не заперечує той факт, що при звільненні із ОСОБА_1 не було своєчасно проведено розрахунок з виплати заробітної плати. Згідно довідки бухгалтерії СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», станом на 27.08.2021 заборгованість по виплаті заробітної плати перед ОСОБА_1 становила суму 63833,28 грн за три місяці, червень (9529,91 грн), липень (10130,45 грн) та серпень (44172,92 грн) 2021 року. При цьому, вихідна допомога в сумі 36576,32 грн та компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату в сумі 3,71 грн були виплачені 20.09.2021, тобто, на думку, відповідача, наразі заборгованість Товариства перед позивачем відсутня.

Однак, в підтвердження своїх доводів стосовно виплати на користь позивача суми вихідної допомоги та компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату у вказаних розмірах Товариством суду не надано жодних доказів.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, надав розрахункові листки, які містять інформацію про складові нарахованої заробітної плати та утриманих коштів, як то податки, збори тощо, їх види та суми за такі періоди:

-червень-жовтень 2016 року;

-січень 2017 року;

-березень-грудень 2017 року;

-січень-грудень 2018 року;

-січень-грудень 2019 року;

-січень-грудень 2020 року;

-січень-червень 2021 року.

Розрахункові листки за листопад-грудень 2016 року, лютий 2017 року, а також липень-серпень 2021 року позивачем не надані, при тому, що він працював на підприємстві відповідача у вказані періоди часу.

Позивач, обґрунтовуючи те, що йому не в повній мірі виплачувалась заробітна плата, посилається на те, що розрахунковий коефіцієнт, який застосовувався при визначенні тарифної ставки, починаючи з 01.07.2019 почав знижуватися, а з 01.12.2019 взагалі не відповідав мінімальному коефіцієнту майстра, який згідно Додатку 2 Схеми 2-1 Колдоговору, мав становити 2,25. При цьому посилається, що про погіршення умов оплати праці, зменшення розмірів керівництво підприємства не повідомляло.

Зі свого боку, відповідач, наводячи свої заперечення з цього приводу, зазначив, що самостійне перерахування посадового окладу ОСОБА_1 в позовній заяві, з урахуванням підвищення мінімальної тарифної ставки, не відповідає дійсності, оскільки при встановленні нових умов оплати праці забезпечується диференційований підхід до мотивації кожного працівника, з метою уникнення зрівняння в оцінці результатів праці робітників, шляхом застосування коефіцієнтів, в цьому випадку 2,25-2,88. У разі підвищення посадового окладу ОСОБА_2 міг бути застосований інший коефіцієнт, який би відрізнявся від попередньо встановленого, в залежності від проценту посадового окладу та особистого вкладу ОСОБА_1 в трудову діяльність.

Однак, з доводами відповідача в цьому випадку не можна погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 96 КЗпП України, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, професійні стандарти та кваліфікаційні характеристики (за відсутності професійних стандартів).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). За відсутності професійних стандартів таке віднесення може здійснюватися згідно з кваліфікаційними характеристиками.

Колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.

Вказане також узгоджується зі ст. 6 Закону України (далі - ЗУ) «Про оплату праці».

Згідно ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

У СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» з 2019 року діє Колективний договір на 2019-2021 роки.

Пунктом 5.2 Колдоговору визначено необхідність забезпечити протягом дії Колдоговору поетапне підвищення заробітної плати з урахуванням макроекономічних показників, визначених Урядом України, умов конкурентного ринку праці, власних фінансових ресурсів, збалансованих виробничих і фінансово-економічних показників Товариства, але не нижче норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.

Пункт 5.3 Вводити нові або змінювати діючі умови оплати праці, встановлювати доплати і надбавки, системи преміювання за погодженням з Профкомом. При погіршенні умов оплати праці, зменшення розмірів або призупинення виплат, повідомляти про це Працівників не пізніше, ніж за два місяці до їх введення.

Пункт 5.4 Формування схеми тарифних ставок, посадових (місячних) окладів проводити відповідно до Закону України «Про оплату праці», Генеральної, Галузевої угод на основі тарифної ставки (місячного окладу) Працівника, що виконує некваліфіковану роботу і міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок, посадових (місячних) окладів, мінімальна величина яких не може бути нижчою ніж передбачено Галузевою угодою.

Пункт 5.5 Мінімальний розмір тарифної ставки (місячного окладу) працівника, який виконує некваліфіковану роботу, встановити на рівні не менше:

з 01.01.2019 160 %,

з 01.07.2019 168 % законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зміні в період дії Колективного договору величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оплата праці Працівників підлягає перегляду з часу вступу в дію Закону України, яким встановлено нову величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пункт 5.6 Місячні тарифні ставки робітникам визначати шляхом помноження мінімальної тарифної ставки Працівника, що виконує некваліфіковану роботу, на розрахункові коефіцієнти, передбачені цим Колдоговором.

Пункт 5.13 Схеми посадових окладів для оплати праці керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців встановлювати відповідно до ст. 6 ЗУ «Про оплату праці», виходячи з визначених цим Колдоговором розрахункових коефіцієнтів і тарифної ставки робітника І-го розряду.

Тарифну ставку (місячний оклад) робітника І-го розряду визначати шляхом множення мінімальної тарифної ставки робітника, який виконує некваліфіковану роботу, встановлену відповідно до п. 5.5 цього Колдоговору, на розрахункові коефіцієнти, зокрема для персоналу основної діяльності 1,25.

Пункт 5.21 Перегляд чинних і встановлених нових посадових окладів, тарифних ставок здійснювати з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.

Розмір заробітної плати встановлювати в залежності від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його роботи та господарської діяльності підприємства.

Згідно з доводами позивача, до червня 2019 року тарифна ставка нараховувалась в повному обсязі, але з 01.07.2019 почав знижуватися розрахунковий коефіцієнт, та з 01.12.2019 такий коефіцієнт взагалі не відповідав мінімальному коефіцієнту майстра.

При цьому, до складових недоплаченої тарифної ставки ОСОБА_1 включає суми, розраховані ним за період з травня по серпень 2017 року на загальну суму 4057,44 грн, а також суму за лютий 2018 року 534,27 грн.

Однак, вираховуючи суми недоплати за вказані періоди, позивач застосовував розрахункові коефіцієнти, визначені в Додатку 2, Схема 2-1, Колективного договору, згідно якого для вирахування тарифної ставки (місячного окладу) для посади «Майстер» застосовуються коефіцієнти від 2,25 до 2,88.

При цьому, позивач не врахував у своїх розрахунках, що Колективний договір, яким визначені вказані розрахункові коефіцієнти, почав діяти із січня 2019 року, в той час коли у 2017 та 2018 роках для визначення тарифних ставок працівників необхідно було керуватися нормами Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Фондом Державного майна України, всеукраїнським об`єднанням організацій роботодавців «Федерація Роботодавців Паливно-Енергетичного Комплексу України» І Профспілкою Працівників Енергетики та Електротехнічної Промисловості України на 2016-2018 роки.

Як вбачається з положень Галузевої угоди, вирахування тарифної ставки працівникам, зокрема працюючим на посаді «Майстер» проводилось із врахуванням розрахункових коефіцієнтів, розмір яких залежав в тому числі від місця роботи майстра, виду робіт, якими майстер займається, а також від групи майстра (І, ІІ або ІІІ). В нашому випадку суду не надано доказів того, яку саме групу було присвоєно ОСОБА_1 як майстру з ремонту устаткування, що ускладнює визначення розрахункового коефіцієнту, необхідного для перерахунку тарифної ставки саме позивачу.

З огляду на вказане, суд вважає заявлені суми недоплати посадового окладу за період з травня по серпень 2017 року на загальну суму 4057,44 грн, а також суму за лютий 2018 року 534,27 грн, недоведеними.

Починаючи із січня 2019 року у СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» почав діяти Колективний договір на 2019-2021 роки, положення якого в подальшому застосовувались для нарахування працівникам підприємства заробітної плати.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо того, що для вирахування його посадового окладу (тарифної ставки) повинен застосовуватись конкретно визначений розрахунковий коефіцієнт в межах від 2,25 до 2,88, які встановлені Додатком 2 до ОСОБА_3 . При цьому, позивач також наводить, що його розрахунковий коефіцієнт майстра дорівнював 2,498. Однак, з наведених розрахунків позивача також вбачається, що для вирахування недоплати за січень-квітень 2019 року він також застосовував розрахунковий коефіцієнт 2,448. Тобто, доводи ОСОБА_1 стосовно встановлення йому чітко визначеного коефіцієнту суперечать один одному.

Як вже було зазначено вище, Колективним договором СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» на 2019-2021 роки встановлено, що для вирахування тарифної ставки (місячного окладу) для посади «Майстер» застосовуються коефіцієнти від 2,25 до 2,88 (Додаток 2, Схема 2-1).

При цьому жодними нормами не визначено чітко який саме розрахунковий коефіцієнт в межах зазначеного діапазону має застосовуватись для посади ОСОБА_1 «майстер з ремонту устаткування».

Навпаки, пунктом 5.14 Колдоговору визначено: «Конкретні посадові оклади керівникам, професіоналам, фахівцям, та технічним службовцям встановлювати в межах схеми відповідно до займаної посади і кваліфікацією працівника. За результатами атестації, оцінки діяльності працівників, посадові оклади можуть бути змінені в межах існуючої схеми посадових окладів за відповідною посадою».

Тобто чіткі розмежування розрахункових коефіцієнтів, будь то за посадою, за розрядом, групою тощо, згідно наданих суду матеріалів, відсутні.

Із вказаного слідує, що розрахунковий коефіцієнт, що застосовується для визначення тарифної ставки посади, може варіюватися у визначеному діапазоні, тобто не менше 2,25 та не більше 2,88.

На вказаному також наполягала сторона відповідача, та суд приймає вказані доводи до уваги.

Вивчивши надані позивачем розрахункові листки за період з січня 2019 року по червень 2021 року, суд дійшов наступного.

1)За період із січня по квітень 2019 року позивачу встановлено посадовий оклад в розмірі 9015,00 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 до 01.07.2019 1921,00 грн.

Із зазначеного розрахуємо коефіцієнт, який застосовувався Товариством при обчисленні посадового окладу позивача:

1921,00*160%=3073,60 грн (мінімальний розмір тарифної ставки (місячного окладу) працівника, який виконує некваліфіковану роботу);

3073,60*1,25=3842,00 грн (тариф ставка (місячний окладу) робітника І-го розряду);

9015,00/3842,00=2,35 (коефіцієнт, який застосовувався підприємством при обчисленні посадового окладу ОСОБА_1 на посаді майстра з ремонту устаткування за період із січня по квітень 2019 року).

2)У травні-червні 2019 року посадовий оклад позивача збільшився до 9600,00 грн, з чого вирахуємо коефіцієнт: 1921,00*160%=3073,60 грн; 3073,60*1,25=3842,00 грн; 9600,00/3842,00=2,5 (коефіцієнт, який застосовувався підприємством при обчисленні посадового окладу ОСОБА_1 на посаді майстра з ремонту устаткування за період травень-червень 2019 року).

3)Період: липень-жовтень 2019 року

Посадовий оклад: 9600,00 грн

Прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2007,00 грн

Коефіцієнт: 2007,00*168%=3371,76; 3371,76*1,25=4214,70; 9600,00/4214,7=2,28

4)Період: листопад 2019 року

Посадовий оклад: 9860,00 грн

Прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2007,00 грн

Коефіцієнт: 2007,00*168%=3371,76; 3371,76*1,25=4214,70; 9860,00/4214,7=2,34;

5)Період: грудень 2019 червень 2020 року

Посадовий оклад: 9860,00 грн

Прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2102,00 грн

Коефіцієнт: 2102,00*168%=3531,36; 3531,36*1,25=4414,20; 9860,00/4414,2=2,23;

6)Період: липень-листопад 2020 року

Посадовий оклад: 9860,00 грн

Прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2197,00 грн

Коефіцієнт: 2197,00*168%=3690,96; 3690,96*1,25=4613,7; 9860,00/4613,7=2,14;

7)Період: грудень 2020 червень 2021 року

Посадовий оклад: 9860,00 грн

Прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2270,00 грн

Коефіцієнт: 2270,00*168%=3813,6; 3813,6*1,25=4767; 9860,00/4767=2,07.

З огляду на наведене вбачається, що починаючи з грудня 2019 року розрахунковий коефіцієнт, який застосовувало підприємство при обчисленні ОСОБА_1 посадового окладу (тарифної ставки) вийшов за межі встановленого Колдоговором діапазону, зокрема за межі мінімального розрахункового коефіцієнта, який може застосовуватись при обчисленні тарифної ставки працівнику на посаді «майстер».

Вивчивши надані стороною відповідача документи, судом також встановлено, що 31.10.2019 року за № 161к директором СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» видано наказ «Про умови оплати працівників СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт»» з 01.11.2019 року. Згідно з п. 1 Наказу встановлено з 01.11.2019 мінімальну тарифну ставку (місячний оклад) працівника, який виконує просту, некваліфіковану роботу у всіх галузях діяльності ПАТ «Донбасенерго», в розмірі 3372 грн. Також пп. 3.1 п. 3 Наказу, схеми посадових окладів для керівників, професіоналів, спеціалістів та технічних службовців наказано встановити відповідно до ст. 6 Закону України «Про оплату праці» та п. 5.6 Колективних договорів на 2019-2021 роки, виходячи з прийнятих розрахункових коефіцієнтів та тарифної ставки працівника 1-го розряду, яка з 01.11.2019 становить для персоналу основної діяльності 4215 грн.

Тобто, вказаним наказом керівництва підприємства встановлено визначену мінімальну тарифну ставку, з якої належить вираховувати, починаючи з 01.11.2019 посадовий оклад працівникам підприємства, без прив`язки до законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як зазначено в п. 5.5 Колективного договору.

Та враховуючи, що прожитковий мінімум для працездатних осіб систематично переглядається Урядом країни та збільшується, виданням вказаного вище наказу № 161к керівництво підприємства зменшило розміри виплат, належних працівникам, тим самим погіршило умови оплати праці.

Відповідно до п. 5.3 Колективного договору, при погіршенні умов оплати праці, зменшення розмірів або призупинення виплат визначено повідомляти про це Працівників, не пізніше, ніж за два місяці до їх введення.

Позивач стверджує, що про погіршення умов оплати праці його взагалі ніхто не сповіщав, при цьому стороною відповідача сказане твердження ОСОБА_1 не спростовано.

Тож, враховуючи наведені обставини, здійснюючи розрахунок недоплаченої позивачу тарифної ставки, суд керується положеннями Колективного договору підприємства на 2019-2021 роки, при цьому, визначаючи суму недоплати, з огляду на відсутність доказів щодо того, що позивачу, працюючому на посаді «майстер з ремонту устаткування», було визначено конкретний розрахунковий коефіцієнт для обчислення посадового окладу, а також не маючи відповідних повноважень оцінювати діяльність працівника, суд бере за основу мінімальний розрахунковий коефіцієнт, визначений Додатком 2, Схема 2-1, Колективного договору 2,25.

Так, з огляду на зменшення з грудня 2019 року значення розрахункового коефіцієнту для обчислення тарифної ставки нижче за встановлений мінімальний рівень, вирахуємо посадовий оклад, який мав нараховуватись позивачу згідно положень Колдоговору у визначені періоди.

1)Період недоплати: грудень 2019 червень 2020 року

Визначений відповідачем посадовий оклад: 9860,00 грн

Прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2102,00 грн

Посадовий оклад згідно Колдоговору:

2102,00*168%=3531,36; 3531,36*1,25=4414,20; 4414,2*2,25=9931,95 грн;

2)Період недоплати: липень-листопад 2020 року

Визначений відповідачем посадовий оклад: 9860,00 грн

Прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2197,00 грн

Посадовий оклад згідно Колдоговору:

2197,00*168%=3690,96; 3690,96*1,25=4613,7; 4613,7*2,25=10380,83 грн;

3)Період недоплати: грудень 2020 червень 2021 року

4)Визначений відповідачем посадовий оклад: 9860,00 грн

Прожитковий мінімум для працездатних осіб: 2270,00 грн

Посадовий оклад згідно Колдоговору:

2270,00*168%=3813,6; 3813,6*1,25=4767; 4767*2,25=10725,75 грн.

Дослідивши надані позивачем розрахункові листки, судом встановлено наступне.

Грудень 2019 року:

-встановлений підприємством оклад: 9860,00 грн

-кількість годин за графіком: 166

-кількість фактично відпрацьованих годин: 150

-нараховано та виплачено оклад, згідно кількості відпрацьованих годин: 8909,67 грн

-вирахуваний оклад, згідно Колдоговору: 9931,95 грн

-оклад, що підлягає виплаті, згідно кількості відпрацьованих годин:

9931,95/166*150=8974,65 грн

-недоплата: 8974,65-8909,67=64,98 грн

Таким чином вираховуємо решту місяців.

Січень 2020 року фактично відпрацьовані 167 годин згідно графіку, оклад нараховується в повному обсязі.

Недоплата: 9931,95-9860,00=71,95 грн

Лютий 2020 року фактично відпрацьовані 160 годин згідно графіку, оклад нараховується в повному обсязі.

Недоплата: 9931,95-9860,00=71,95 грн

Березень 2020 року: кількість годин за графіком 168, кількість годин фактично відпрацьовано 32

Недоплата: (9931,95/168*32)-1878,10=1891,80-1878,10=13,70 грн

Квітень 2020 року: кількість годин за графіком 167, кількість годин фактично відпрацьовано 119

Недоплата: (9931,95/167*119)-7025,99=51,27 грн

Травень 2020 року: фактично відпрацьовані 151 годину згідно графіку, оклад нараховується в повному обсязі.

Недоплата: 9931,95-9860,00=71,95 грн

Червень 2020 року: фактично відпрацьовані 151 годину згідно графіку, оклад нараховується в повному обсязі.

Недоплата: 9931,95-9860,00=71,95 грн

Липень 2020 року: фактично відпрацьовані 184 години згідно графіку, оклад нараховується в повному обсязі.

Недоплата: 10380,83-9860,00=520,83 грн

Серпень 2020 року: кількість годин за графіком 160, кількість годин фактично відпрацьовано 144

Недоплата: (10380,83/160*144)-8874,00=468,75 грн

Вересень 2020 року: фактично відпрацьовані 176 годин згідно графіку, оклад нараховується в повному обсязі.

Недоплата: 10380,83-9860,00=520,83 грн

Жовтень 2020 року: фактично відпрацьовані 167 годин згідно графіку, оклад нараховується в повному обсязі.

Недоплата: 10380,83-9860,00=520,83 грн

Листопад 2020 року: кількість годин за графіком 168, кількість годин фактично відпрацьовано 120

Недоплата: (10380,83/168*120)-7042,86=372,02 грн

Грудень 2020 року: кількість годин за графіком 174, кількість годин фактично відпрацьовано 158

Недоплата: (10725,75/174*158)-8953,33=786,14 грн

Січень 2021 року: кількість годин за графіком 151, кількість годин фактично відпрацьовано 143

Недоплата: (10725,75/151*143)-9337,62=819,88 грн

Лютий 2021 року: кількість годин за графіком 160, кількість годин фактично відпрацьовано 152

Недоплата: (10725,75/160*152)-9367,00=822,46 грн

Березень 2021 року: фактично відпрацьовані 176 годин згідно графіку, оклад нараховується в повному обсязі.

Недоплата: 10725,75-9860,00=865,75 грн

Квітень 2021 року: фактично відпрацьовані 175 годин згідно графіку, оклад нараховується в повному обсязі.

Недоплата: 10725,75-9860,00=865,75 грн

Травень 2021 року: кількість годин за графіком 144, кількість годин фактично відпрацьовано 72

Недоплата: (10725,75/144*72)-4930,00=432,88 грн

Червень 2021 року: кількість годин за графіком 160, кількість годин фактично відпрацьовано 112

Недоплата: (10725,75/160*112)-6902,00=606,03 грн

Що стосується розрахунків, наведених позивачем за липень та серпень 2021 року, суд вказані такі розрахунки відхиляє, оскільки ОСОБА_1 не надано суду розрахункових листків за вказані місяці, та суд не може напевно визначити, які саме складові заробітної плати були нараховані та сплачені позивачу за вказаний період.

За підсумком, фактична недоплата ОСОБА_1 тарифної ставки відповідно до схеми, визначеної Колективним договором, за період з грудня 2019 року по червень 2021 року становить: 8019,90 грн (64,98+ 71,95+ 71,95+ 13,70+ 51,27+ 71,95+ 71,95+ 520,83+ 468,75+ 520,83+ 520,83+ 372,02+ 786,14+ 819,88+ 822,46+ 865,75+ 865,75+ 432,88+ 606,03)

Виходячи з наведеного, заявлена позивачем до стягнення сума недоплати внаслідок невідповідності тарифу, яка складає 89133,99 грн, підлягає частковому задоволенню. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума недоплати посадового окладу в розмірі 8019,90 грн.

Також позивач вважає, що роботодавець не в повному обсязі виплачував йому премію, зокрема, на думку та за підрахунками ОСОБА_1 , недоплата премії з квітня 2016 року по грудень 2020 року склала 4958,78 грн, недоплата премії з січня 2021 року по день звільнення, 27.08.2021, склала 15130,88 грн. Загальна сума недоплати премії за вказані періоди складає 20089,66 грн.

Згідно зі ст. ст. 1, 2 ЗУ «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЗУ «Про оплату праці», форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно п. 5.31 Колдоговору, розмір премії, періодичність її виплати, конкретні показники оцінки діяльності за професіями/посадами встановлюється відповідним Положенням про преміювання працівників «Донбасенергоспецремонт», затвердженим директором «Донбасенергоспецремонт» і узгодженим з Профкомом.

Додатком 5.1 до колективного договору СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» розроблено Положення про преміювання робітників, керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» (далі Положення про преміювання) за основні результати господарської діяльності.

Пунктом 2.1 розділу 2 Положення про преміювання встановлено, що преміювання працівників по справжньому стану проводиться за виконання показників преміювання. Конкретні розміри премії, показники і умови преміювання персоналу структурної одиниці встановлюються директором за погодженням з просфпілковим комітетом.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.3 Положення про преміювання, підставою для нарахування премії є довідка про виконання показників преміювання кожним структурним підрозділом «Донбасенергоспецремонт» з відмітками відповідних посадових осіб відділів управління, що надається до відділу кадрів, в термін до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Преміювання здійснюється за результатами роботи за виконання кожного показника окремо.

Преміювання персоналу основної діяльності може здійснюватися й за інші показники роботи, що враховують їх внесок в результати роботи «Донбасенергоспецремонт», в межах максимального розміру премії по структурній одиниці.

Відповідно до п. 3.11 Положення про преміювання, позбавлення, зниження, збільшення розміру премії оформляється наказом по структурній одиниці з обов`язковим зазначенням причин і проводиться за той розрахунковий період, в якому відбулося упущення в роботі або досягнуті особливі виробничі результати.

Аналізуючи наведене, судом встановлено, що преміювання працівників СО «Донбасенергоспецремонт», згідно норм Положення про преміювання, залежить від виконання останніми показників преміювання, премія може бути зменшена або збільшена, або її може бути позбавлено на підставі наказів керівництва. Тобто, в такому випадку нарахування премії є правом роботодавця, а не обов`язком.

Такого висновку також дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 361/3567/16-ц від 26 червня 2019 року.

Законодавство не вимагає, щоб власник реалізував свої повноваження збільшувати, зменшувати розміри премій, які виплачуються конкретним працівникам, повноваження повністю або частково позбавляти конкретного працівника премій обов`язково за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. Власник має право самостійно вирішувати ці питання, якщо інше не передбачено положенням про преміювання (колективним договором).

Частина 4 статті 97 КЗпП України яка забороняє власникові приймати одностороннє рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені у відповідному порядку, не стосується випадків, коли власник застосовує встановлені на підприємстві відповідно до законодавства умови оплати праці. Прийняття керівником підприємства на основі положення про преміювання і в межах своєї компетенції рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій повністю або частково, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.

Премія не є заробітною платою, а є додатковою оплатою, яка застосовується до працівників за певні трудові досягнення, інтенсивність праці тощо на підставі волевиявлення роботодавця.

З огляду на вказане, суд вважає заявлені позивачем вимоги в частині стягнення з відповідача не доплаченої премії в сумі 20089,66 грн безпідставними.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з ПАТ «Донбасенерго» в особі СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт»:

- недоплаченої суми надбавки з шкідливі умови праці, починаючи з квітня 2019 року по день звільнення, яка складає 2035,56 грн;

- недоплаченої суми надбавки за безперервний стаж роботи в електроенергетиці, починаючи з червня 2018 року по день звільнення, що складає 1997,60 грн, суд виходить з наступного.

Пунктами 5.28, 5.29 Колективного договору визначено:

-Встановлювати Працівникам доплати і надбавки відповідно до Переліку доплат і надбавок до тарифних ставок (місячних окладів) і посадових окладів працівників ПАТ «Донбасенерго» (Додаток 3). При встановлення доплат і надбавок враховувати обсяг і характер виконуваних робіт, режим і умови роботи, кваліфікацію, стаж і ділові якості Працівника;

-Доплати за роботу в шкідливих і важких умовах праці виробляти за фактично відпрацьований час в цих умовах, відповідно до Переліку, складеним за результатами атестації робочих місць (Додаток 4). Начальникам та заступникам начальників цехів, старшим майстрам і майстрам, професіоналам і фахівцям при їх зайнятості 50 і більше відсотків робочого часу в цехах, на ділянках, у виробництвах, де більше половини робітників одержують доплати за роботу у шкідливих умовах праці, встановлюються аналогічні доплати. Конкретні розміри доплат за умови праці визначаються на підставі атестації робочих місць.

Відповідно до пп. 1.5 п. 1 Додатку 3 до Колдоговору, встановлено: за роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці доплати за умови праці працівникам встановлюються за результатами атестації робочих місць в залежності від фактичного стану умов праці відповідно до Постанови КМУ від 01.08.1992 № 442, наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 № 205 «Про затвердження роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках», Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місця за умовами праці, затверджених Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 за час фактичної зайнятості на таких робочих місцях згідно з табелем робочого часу. Доплата складає: за роботу у важких і шкідливих умовах праці 12 %; за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах до 24 % тарифної ставки або окладу відповідно до шкали.

Згідно переліку цехів, професій і посад працівників СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці встановлені доплати за роботу з важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці (Додаток 3), за посадою «Майстер з ремонту устаткування» встановлено розмір доплати за роботу з важкими та шкідливими умовами праці 12 %.

Позивач посилається на те, що починаючи з квітня 2019 року йому почали виплачувати вказану надбавку «за шкідливість» не в повному обсязі, недоплата склала 2035,56 грн.

Дослідивши розрахункові листки позивача, починаючи з квітня 2019 року, враховуючи те, що судом було вираховано недоплату ОСОБА_1 підприємством за тарифною ставкою (посадовим окладом) з грудня 2019 року по червень 2021 року, судом встановлено.

Квітень 2019 року:

доплата: 12 %

нарахована доплата «за шкідливість» в сумі 1081,80 грн

фактично відпрацьований час за місяць: 160 годин

нараховано оклад за фактично відпрацьований час: 9015,00 грн

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 9015,00*12%=1081,80

В цьому випадку вбачається, що за квітень 2019 року доплата за роботу з важкими та шкідливими умовами праці була виплачена в повному обсязі, відповідно до посадового окладу працівника за посадою «майстер з ремонту устаткування».

Травень 2019 року:

доплата: 12 %

нарахована доплата «за шкідливість» в сумі 1046,07 грн

фактично відпрацьований час за місяць: 158 годин

нараховано оклад за фактично відпрацьований час: 8717,24 грн

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 8717,24*12%=1046,07 виплачено в повному обсязі.

Червень 2019 року:

нарахована доплата «за шкідливість» в сумі 958,66 грн

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 7983,81*12%=958,06 грн виплачено в повному обсязі

Липень 2019 року:

нарахована доплата: 200,35

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 1669,57 (оклад за фактично відпрацьований час)*12%=200,35 грн виплачено в повному обсязі

Серпень 2019 року:

нарахована доплата: 165,56

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 1379,64 (оклад за фактично відпрацьований час)*12%=165,56 грн виплачено в повному обсязі

Вересень 2019 року:

нарахована доплата: 0,00

фактично відпрацьовано: 0 годин

Жовтень 2019 року:

нарахована доплата: 0,00

фактично відпрацьовано: 0 годин

Листопад 2019 року:

нарахована доплата: 0,00

фактично відпрацьовано: 0 годин

З огляду на наведені розрахунки, належна позивачу доплата «за шкідливість» за період з квітня по листопад 2019 року виплачувалась в повному обсязі, недоплата відсутня.

Починаючи з грудня 2019 року, сума доплати вираховується на підставі суми тарифної ставки, яка належить відповідачу, але не була нарахована в повному обсязі.

Грудень 2019 року:

нарахована доплата: 1069,16

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 8974,65 (оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*12%=1076,96 грн

недоплата: 1076,96-1069,16=7,80 грн

Січень 2020 року:

нарахована доплата: 1183,20

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 9931,95 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*12%=1191,83 грн

недоплата: 1191,83-1183,20=8,63 грн

Лютий 2020 року:

нарахована доплата: 1183,20

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 9931,95 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*12%=1191,83 грн

недоплата: 1191,83-1183,20=8,63 грн

Березень 2020 року:

нарахована доплата: 225,37

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 1891,80 (9931,95грн/168год*32год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*12%=227,02 грн

недоплата: 227,02-225,37=1,65 грн

Квітень 2020 року:

нарахована доплата: 843,12

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 7077,26 (9931,95грн/167год*119год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*12%=849,27 грн

недоплата: 849,27-843,12=6,15 грн

Травень 2020 року:

нарахована доплата: 1183,20

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 9931,95 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*12%=1191,83 грн

недоплата: 1191,83-1183,20=8,63 грн

Червень 2020 року:

нарахована доплата: 1183,20

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 9931,95 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*12%=1191,83 грн

недоплата: 1191,83-1183,20=8,63 грн

Липень 2020 року:

нарахована доплата: 1183,20

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 10380,83 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*12%=1245,70 грн

недоплата: 1245,70-1183,20=62,50 грн

Серпень 2020 року:

нарахована доплата: 1064,88

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 9342,75 (10380,83грн/160год*144год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*12%=1121,13 грн

недоплата: 1121,13-1064,88=56,25 грн

Вересень 2020 року:

нарахована доплата: 1183,20

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 10380,83 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*12%=1245,70 грн

недоплата: 1245,70-1183,20=62,50 грн

Жовтень 2020 року:

нарахована доплата: 1183,20

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 10380,83 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*12%=1245,70 грн

недоплата: 1245,70-1183,20=62,50 грн

Листопад 2020 року:

нарахована доплата: 845,14

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 7414,88 (10380,83грн/168год*120год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*12%=889,79 грн

недоплата: 889,79-845,14=44,65 грн

Грудень 2020 року:

нарахована доплата: 1074,40

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 9739,47 (10725,75грн/174год*158год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*12%=1168,74 грн

недоплата: 1168,74-1074,40=94,34 грн

Січень 2021 року:

нарахована доплата: 1120,51

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 10157,50 (10725,75грн/151год*143год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*12%=1218,90 грн

недоплата: 1218,90-1120,51=98,39 грн

Лютий 2021 року:

нарахована доплата: 1124,04

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 10189,46 (10725,75грн/160год*152год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*12%=1222,74 грн

недоплата: 1222,74-1124,04=98,70 грн

Березень 2021 року:

нарахована доплата: 1183,20

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 10725,75 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*12%=1287,09 грн

недоплата: 1287,09-1183,20=103,89 грн

Квітень 2021 року:

нарахована доплата: 1183,20

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 10725,75 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*12%=1287,09 грн

недоплата: 1287,09-1183,20=103,89 грн

Травень 2021 року:

нарахована доплата: 591,60

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 5362,88 (10725,75грн/144год*72год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*12%=643,55 грн

недоплата: 643,55-591,60=51,95 грн

Червень 2021 року:

нарахована доплата: 828,24

доплата «за шкідливість» згідно умов Колдоговору: 7508,03 (10725,75грн/160год*112год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*12%=900,96 грн

недоплата: 900,96-828,24=72,72 грн

Таким чином, недоплата ОСОБА_1 з виплати встановлених Колективним договором та додатками до нього сум за роботу з важкими та шкідливими умовами праці за період з грудня 2019 року по червень 2021 року складає загальну суму 954,60 грн, тож заявлені ОСОБА_1 вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, з відповідача підлягає стягненню недоплачена сума доплати за роботу з важкими та шкідливими умовами праці в розмірі 954,60 грн.

Згідно Додатку 3 до Колективного договору, пункт 2, пп. 2.8, працівникам підприємства належні до нарахування та виплати надбавки за безперервний стаж роботи в електроенергетиці, які вираховуються по роках, згідно розміру тарифної ставки (окладу) працівника. Безперервний стаж роботи понад 1 рік 3 % надбавки, стаж понад 2 роки 4 %, понад 3 роки 7 %, понад 5 років 10 %, понад 15 років 20 %, понад 20 років 23 %, понад 25 років 25 %, понад 30 років 30 %, понад 35 років 35 %.

Крім того, у ПАТ «Донбасенерго» 28.12.2018 прийнято Положення про виплату надбавки за безперервний стаж роботи в енергетиці працівникам ПАТ «Донбасенерго», П-1.03-012 (далі Положення П-1.03-012).

Згідно пп. пп. 2.1, 2.2 п. 2 Положення П-1.03-012, право на отримання надбавки за стаж роботи в енергетиці має персонал основної діяльності Товариства: робітника, керівники, професіонали фахівці, технічні службовці.

Надбавка виплачується залежно від безперервного стажу роботи в енергетиці в таких розмірах: безперервний стаж роботи понад 1 рік 3 % надбавки, стаж понад 2 роки 4 %, понад 3 роки 7 %, понад 5 років 10 %, понад 15 років 20 %, понад 20 років 23 %, понад 25 років 25 %, понад 30 років 30 %, понад 35 років 35 %.

Підпунктом 3.1 пункту 3 Положення П-1.03-012 встановлено, що у стаж роботи, який дає право на отримання надбавки за безперервний стаж роботи в енергетиці, зараховується весь час безперервної роботи на підприємства і в організаціях енергетики, на яких була передбачена виплата такої надбавки. У разі переведення працівника всередині Товариства, за новим місцем роботи зараховується весь час безперервної роботи в Товаристві, незалежно від факту встановлення надбавки за стаж роботи в енергетиці за попереднім місце роботи.

Безперервний стаж роботи в енергетиці визначається щомісяця станом на 1 число.

Відповідно до пп. пп. 5.1, 5.2 п. 5 Положення П-1.03-012, виплата надбавки проводиться за фактично відпрацьований час і в межах планового фонду оплати праці. Витрати на виплату надбавки за безперервний стаж роботи враховуються відповідно до складу витрат, визначених положенням відповідного стандарту бухгалтерського обліку.

У разі досягнення працівником права на отримання надбавки протягом місяця, виплата надбавки проводиться з 1 числа наступного місяця.

ОСОБА_1 в позовні заяві посилається на те, що його безперервний стаж роботи в енергетиці становить понад 9 років та йому належить надбавка у розмірі 10 %, але починаючи із червня 2018 року виплати надбавки проводяться не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась недоплата в сумі 1997,60 грн.

Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , останній був прийнятий на роботу до СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» 17.07.2012 та працював на підприємстві безперервно до 27.08.2021, тобто, дійсно, безперервний стаж роботи в енергетиці у ОСОБА_1 склав 9 років 1 місяць 10 днів.

В період часу з червня 2018 року по грудень 2018 року включно прийняте Товариством Положення П-1.03-012 ще не діяло, оскільки датою його затвердження є 28.12.2018. Однак, у вказаний період часу діяло Положення про порядок виплати щомісячної надбавки за безперервний стаж роботи в електроенергетичній галузі, затверджене Наказом Міністерства енергетики України від 22.02.1999 № 34-Т (далі Положення від 22.02.1999).

Станом на червень 2018 року, безперервний стаж роботи позивача в енергетиці вже складав понад 5 років.

Норми вказаних вище положень щодо підстав та порядку нарахування надбавки за безперервний стаж роботи в енергетиці між собою схожі, згідно Положення від 22.02.1999 розмір щомісячної надбавки працівника електроенергетичної галузі за стаж роботи понад 5 років складає 10 % та виплачується також за фактично відпрацьований час. Наведене відповідає нормам, затвердженим Галузевою угодою між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Фондом Державного майна України, всеукраїнським об`єднанням організацій роботодавців «Федерація Роботодавців Паливно-Енергетичного Комплексу України» І Профспілкою Працівників Енергетики та Електротехнічної Промисловості України на 2016-2018 роки.

Тож, для вирахування належної позивачу надбавки за безперервний стаж роботи в енергетиці понад 5 років беремо за основу 10 %, при цьому враховуємо недоплату ОСОБА_1 підприємством за тарифною ставкою (посадовим окладом), яка була виявлена судом, починаючи з грудня 2019 року по червень 2021 року.

Червень 2018 року

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (20 днів): 8200,00

нараховано надбавки: 820,00 грн

розрахунок: 8200,00*10%=820,00 грн

Тобто в червні 2018 року надбавка за безперервний стаж роботи в енергетиці була виплачена позивач в повному обсязі відповідно до фактичного відпрацьованого часу.

Липень 2018 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (14 днів): 5736,82

нараховано надбавки: 573,68 грн

розрахунок: 5736,82*10%=573,68 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Серпень 2018 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (20 днів): 8190,77

нараховано надбавки: 819,08 грн

розрахунок: 8190,77*10%=819,88 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Вересень 2018 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (20 днів): 9015,00

нараховано надбавки: 901,50 грн

розрахунок: 9015,00*10%=901,50 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Жовтень 2018 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (21 день): 8605,23

нараховано надбавки: 860,52 грн

розрахунок: 8605,23*10%=860,52 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Листопад 2018 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (0 днів): 0,00

нараховано надбавки: 0,00 грн

Грудень 2018 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (19 днів): 8558,54

нараховано надбавки: 855,85 грн

розрахунок: 8558,54*10%=855,85 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Січень 2019 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (21 день): 9015,00

нараховано надбавки: 901,50 грн

розрахунок: 9015,00*10%=901,50 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Лютий 2019 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (20 днів): 9015,00

нараховано надбавки: 901,50 грн

розрахунок: 9015,00*10%=901,50 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Березень 2019 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (20 днів): 9015,00

нараховано надбавки: 901,50 грн

розрахунок: 9015,00*10%=901,50 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Квітень 2019 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (20 днів): 9015,00

нараховано надбавки: 901,50 грн

розрахунок: 9015,00*10%=901,50 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Травень 2019 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (20 днів): 8717,24

нараховано надбавки: 871,72 грн

розрахунок: 8717,24*10%=871,72 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Червень 2019 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (16 днів): 7988,81

нараховано надбавки: 798,88 грн

розрахунок: 7988,81*10%=798,88 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Липень 2019 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (4 дні): 1669,57

нараховано надбавки: 166,96 грн

розрахунок: 1669,57*10%=166,96 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Серпень 2019 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (3 дні): 1379,64

нараховано надбавки: 137,96 грн

розрахунок: 1379,64*10%=137,96 грн надбавку виплачено в повному обсязі

Вересень 2019 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (0 днів): 0,00

нараховано надбавки: 0,00 грн

Жовтень 2019 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (0 днів): 0,00

нараховано надбавки: 0,00 грн

Листопад 2019 року:

нараховано оклад за фактично відпрацьований час (0 днів): 0,00

нараховано надбавки: 0,00 грн.

З огляду на наведені розрахунки, недоплата надбавки за безперервний стаж в енергетиці ОСОБА_1 з червня 2018 по листопад 2019 року відсутня.

Починаючи з грудня 2019 року, сума надбавки вираховується на підставі суми тарифної ставки, яка належить відповідачу, але не була нарахована в повному обсязі.

Грудень 2019 року:

нарахована надбавка: 890,96

надбавка згідно умов Колдоговору: 8974,65 (9931,95грн/166год*150год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*10%=897,47 грн

недоплата: 897,47-890,96=6,51 грн

Січень 2020 року:

нарахована надбавка: 986,00

надбавка згідно умов Колдоговору: 9931,95 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*10%=993,20 грн

недоплата: 993,20-986,00=7,20 грн

Лютий 2020 року:

нарахована надбавка: 986,00

надбавка згідно умов Колдоговору: 9931,95 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*10%=993,20 грн

недоплата: 993,20-986,00=7,20 грн

Березень 2020 року:

нарахована надбавка: 187,81

надбавка згідно умов Колдоговору: 1891,80 (9931,95грн/168год*32год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*10%=189,18 грн

недоплата: 189,18-187,81=1,37 грн

Квітень 2020 року:

нарахована надбавка: 702,60

надбавка згідно умов Колдоговору: 7077,26 (9931,95грн/167год*119год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*10%=707,73 грн

недоплата: 707,73-702,60=5,13 грн

Травень 2020 року:

нарахована надбавка: 986,00

надбавка згідно умов Колдоговору: 9931,95 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*10%=993,20 грн

недоплата: 993,20-986,00=7,20 грн

Червень 2020 року:

нарахована надбавка: 986,00

надбавка згідно умов Колдоговору: 9931,95 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*10%=993,20 грн

недоплата: 993,20-986,00=7,20 грн

Липень 2020 року:

нарахована надбавка: 986,00

надбавка згідно умов Колдоговору: 10380,83 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*10%=1038,08 грн

недоплата: 1038,08-986,00=52,08 грн

Серпень 2020 року:

нарахована надбавка: 887,40

надбавка згідно умов Колдоговору: 9342,75 (10380,83грн/160год*144год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*10%=934,28 грн

недоплата: 934,28-887,40=46,88 грн

Вересень 2020 року:

нарахована надбавка: 986,00

надбавка згідно умов Колдоговору: 10380,83 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*10%=1038,08 грн

недоплата: 1038,08-986,00=52,08 грн

Жовтень 2020 року:

нарахована надбавка: 986,00

надбавка згідно умов Колдоговору: 10380,83 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*10%=1038,08 грн

недоплата: 1038,08-986,00=52,08 грн

Листопад 2020 року:

нарахована надбавка: 704,29

надбавка згідно умов Колдоговору: 7414,88 (10380,83грн/168год*120год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*10%=741,49 грн

недоплата: 741,49-704,29=37,20 грн

Грудень 2020 року:

нарахована надбавка: 895,33

надбавка згідно умов Колдоговору: 9739,47 (10725,75грн/174год*158год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*10%=973,95 грн

недоплата: 973,95-895,33=78,62 грн

Січень 2021 року:

нарахована надбавка: 933,76

надбавка згідно умов Колдоговору: 10157,50 (10725,75грн/151год*143год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*10%=1015,75 грн

недоплата: 1015,75-933,76=81,99 грн

Лютий 2021 року:

нарахована надбавка: 936,70

надбавка згідно умов Колдоговору: 10189,46 (10725,75грн/160год*152год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*10%=1018,95 грн

недоплата: 1018,95-936,70=82,25 грн

Березень 2021 року:

нарахована надбавка: 986,00

надбавка згідно умов Колдоговору: 10725,75 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*10%=1072,58 грн

недоплата: 1072,58-986,00=86,58 грн

Квітень 2021 року:

нарахована надбавка: 986,00

надбавка згідно умов Колдоговору: 10725,75 (оклад за фактично відпрацьований час (100%), згідно розрахунку, см. вище)*10%=1072,58 грн

недоплата: 1072,58-986,00=86,58 грн

Травень 2021 року:

нарахована надбавка: 493,00

надбавка згідно умов Колдоговору: 5362,88 (10725,75грн/144год*72год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*10%=536,29 грн

недоплата: 536,29-493,00=43,29 грн

Червень 2021 року:

нарахована надбавка: 690,20

надбавка згідно умов Колдоговору: 7508,03 (10725,75грн/160год*112год - оклад за фактично відпрацьований час, згідно розрахунку, см. вище)*10%=750,80 грн

недоплата: 750,80-690,20=60,60 грн

Тож, недоплата ОСОБА_1 надбавки, встановленої Колективним договором та Положенням П-1.03-012, за безперервний стаж роботи в енергетиці за період з грудня 2019 року по червень 2021 року складає загальну суму 802,04 грн, тому заявлені ОСОБА_1 вимоги в цій частині також підлягають частковому задоволенню, з відповідача підлягає стягненню саме вказана сума 802,04 грн.

Стосовно розрахунків недоплати вказаних вище сум надбавок, наведених позивачем за липень та серпень 2021 року, суд такі розрахунки також не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 не надано суду розрахункових листків за вказані місяці, та суд не може напевно визначити, які саме складові заробітної плати були нараховані та сплачені позивачу за вказаний період.

Також позивач посилається на те, що йому не було виплачено роботодавцем матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021 рік на підставі його заяви про надання щорічної основної відпустки з 02.08.2021, зазначаючи суму такої допомоги в розмірі 17432,20 грн. При цьому ОСОБА_1 наводить розрахунок середньомісячної заробітної плати для обчислення матеріальної допомоги на оздоровлення за період з серпня 2020 року до серпня 2021 року.

Відповідач, зі свого боку, у відзиві, не погодився із заявленою ОСОБА_1 сумою матеріальної допомоги, заначивши, що для визначення середньомісячної заробітної плати для нарахування матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 у 2021 році необхідно застосувати дані про розмір заробітної плати за 2020 рік, а не за період роботи з 2020 року по 2021 рік. Зазначає, що сума середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 складає 17155,27 грн. При цьому, слід також зазначити, відповідач не заявляє про те, що матеріальна допомога на оздоровлення позивачу за 2021 рік була виплачена.

Відповідно до п. 5.35 Колдоговору встановлено виплачувати працівникам один раз на рік матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати Працівника за попередній календарний рік роботи в Товаристві.

В цьому випадку Колдоговором ПАТ «Донбасенерго» не розкрито значення виразу стосовно періоду обчислення середньомісячної заробітної плати «за попередній календарний рік роботи в Товаристві».

При цьому, згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплати за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Аналізуючи наведені вище положення, враховуючи також, що у абз. 4 п. 5.35 Колдоговору зазначено про те, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується працівникам, які пропрацювали в Товаристві не менше одного року, суд вважає вірним принцип розрахунку середньомісячної заробітної плати, наведений саме позивачем. Тобто, оскільки відпустка ОСОБА_1 розпочалась в серпні 2021 року, для розрахунку середньомісячної заробітної плати треба застосовувати період із серпня 2020 року по липень 2021 року включно.

Також слід враховувати, що відповідно до пп. «б» п. 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Так, для розрахунку середньомісячної заробітної плати беремо період із серпня 2020 року по липень 2021 року, при цьому враховуємо, що починаючи з грудня 2019 року по червень 2021 року роботодавцем не було доплачено ОСОБА_1 тарифну ставку (посадовий окладу) в належному обсязі, не повністю виплачені доплати за роботу в шкідливих умовах та надбавки за безперервний стаж роботи в енергетиці. Загальна сума недоплати вказаних вище належних сум за період, який враховується для обчислення середньомісячної заробітної плати, тобто серпень 2020 - червень 2021 років, складає 8635,25 грн та також враховується при обчисленні середньомісячної заробітної плати.

Тож, з огляду на наведене середньомісячна заробітна плата для обчислення матеріальної допомоги на оздоровлення позивачу за 2021 рік вираховується наступним чином:

(14752,51 - 1398,62(медогляд-одноразова виплата) + 15140,10 + 15515,60 + 10998,13 + 18917,52 - 300,00 (матеріальна допомога до Дня Енергетика) + 19748,69 - 675,42 (медогляд-одноразова виплата) + 15051,61 - 689,45 (медогляд-одноразова виплата) + 15967,07 + 14152,36 + 6178,32 + 20206,54 + 12584,41 (згідно даних відповідача) + 8635,25 грн (сума недоплати за складовими заробітної плати)) / 12 = 184784,62 / 12 = 15398,72 грн (середньомісячна заробітна плата).

Враховуючи вказане вище, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на його користь матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума матеріальної допомоги на оздоровлення за 2021 рік в розмірі 15398,72 грн.

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення із СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» на користь позивача невиплаченої вихідної допомоги при звільненні, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38і39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Сума вихідної допомоги може визначатись колективним договором, але розмір такої грошової допомоги не може бути меншим тримісячного середнього заробітку. Колективний договір може визначати розмір вихідної допомоги у випадку порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (тобто коли розірвання трудового договору настало з ініціативи працівника згідно зі ст. ст. 38, 39 КЗпП), але цей розмір теж не може бути меншим тримісячного середнього заробітку.

Стаття 44 КЗпП визначає мінімальний, але обов`язковий рівень для надання вихідної допомоги. У трудовому договорі не можна встановлювати менший розмір вихідної допомоги, оскільки згідно зі ст. 9 КЗпП України, такий трудовий договір погіршуватиме становище працівника і як наслідок вважатиметься недійсним.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України, виплата вихідної допомоги проводиться разом з усіма іншими сумами, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, якщо працівник в день звільнення не працював.

Обчислення вихідної допомоги також здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100. Для розрахунку беруться до уваги виплати за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата, тобто до звільнення. Якщо ж пропрацьований час є меншим, ніж два місяці, то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. А якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював взагалі, тоді середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до абз. 1, 2, п. 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) днів на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Відповідно до пп. «б», п. 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених у пп. пп. а-о п. 4 Порядку № 100 виплати, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Враховуючи наведене, оскільки звільнення позивача відбулося 27.08.2021 року, в основу розрахунку середнього заробітку мають бути покладені відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за червень та липень 2021 року.

Вивчивши надані сторонами докази, розрахунки, суд дійшов висновку, що наведений стороною відповідача розрахунок вихідної допомоги, яка виплачується працівнику при звільненні, здійснений з урахуванням всіх необхідних положень чинного законодавства. Однак, виконуючи розрахунок, сторона відповідача не врахувала також недоплачену тарифну ставку позивача за червень 2021 року, недоплату надбавки за безперервний стаж роботи в енергетиці та доплати за роботу в шкідливих умовах, що сукупно складає суму 739,35 грн.

Стосовно наведених відповідачем сум, нарахованих ОСОБА_1 за липень 2021 року, судом вбачається, що вказані суми також використовує позивач в своїх розрахунках, що свідчить про те, що вони відповідають дійсності та фактичним обставинам, тобто визнані сторонами, тож можуть бути використані при обчисленні середнього заробітку. При цьому, як вже зазначалось раніше, судом не проводився розрахунок сум за липень 2021 року, які не були доплачені позивачу, з огляду на відсутність детальної інформації стосовно всіх складових заробітної плати, які були нараховані за вказаний час.

Так, судом встановлено наступне.

Грошова сума за червень 2021 року, яка береться для розрахунку середньоденної заробітної плати, складає 9862,04 грн (9122,69+606,03+72,72+60,60), кількість фактично відпрацьованих позивачем днів 14.

Нарахована грошова сума в липні 2021 року, яка береться для розрахунку середньоденної заробітної плати, становить 10616,91 грн, кількість фактично відпрацьованих позивачем днів 20.

Отже, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 602,32 грн. ((9862,04 грн. + 10616,91 грн.) : (14 днів + 20 днів) = 20478,95 грн. : 34 дні = 602,32 грн.)

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 12.08.2020року№ 3501-06/219 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2021 рік» у 2021 році норма робочого часу складала: у червні 2021 року 20 робочих днів, у липні 2021 року 22 робочих дня.

Крім того, згідно з наданим відповідачем розрахунком, а також згідно розрахункового листка за червень 2021 року, кількість днів (годин) по графіку роботи у червні 2021 року 20 днів, у липні 2021 року 22 дня.

Враховуючи викладене вище, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 12648,72 грн. (602,32 грн. (середньоденна заробітна плата) * ((20 днів +22 дня) : 2) = 602,32 грн. * 21 день = 12648,72 грн.)

З огляду на викладене, розмір вихідної допомоги при звільненні, який належить до виплати позивачу, але не був виплачений в день звільнення з вини роботодавця, становить суму 37946,16 грн. (12648,72 грн. (середньомісячна заробітна плата) * 3 місяці = 37946,16 грн.)

Враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення суму вихідної допомоги в розмірі 45179,15 грн, суд дійшов висновку, що в цій частині заявлені позовні вимоги також підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути невиплачену при звільненні суму вихідної допомоги в розмірі 37946,16 грн.

Сторона відповідача у своєму відзиві заявляє, що Товариством була виплачена позивачу вихідна допомога в сумі 36576,32 грн, однак, доказів щодо цього суду не надано.

Разом з тим, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантованеКонституцією України, нормамиКЗпП,Законам України «Про оплату праці», а позивач знаходилася з відповідачем в трудових відносинах по 27.08.2021 року включно, при звільненні не отримав всіх належних йому платежів, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.

У відповідності до ч. 1ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

Судом з достовірністю встановлено та не заперечується сторонами по справі той факт, що при звільненні ОСОБА_1 не були виплачені всі належні йому грошові суми у встановлений законодавством строк, в тому числі заборгованість по заробітній платі, матеріальна допомога на оздоровлення за 2021 рік та вихідна допомога при звільненні, з огляду на що, враховуючи той факт, що невиплата належних позивачу сум була здійснена з вини роботодавця, тому відповідач повинен сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки при звільненні, починаючи із 28.08.2021 по день ухвалення судового рішення, уз розрахунку 684,53 грн за кожен день затримки розрахунку.

З огляду на те, що на теперішній час відповідач виплатив ОСОБА_1 лише заборгованість по заробітній платі, однак, не виплатив інші належні позивачу суми, загальний час затримки розрахунку при звільненні становить 403 робочих дня, виходячи з тривалості періоду з 28 серпня 2021 року по дату ухвалення судового рішення.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Згідно листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.08.2020року№ 3501-06/219 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2021 рік» у 2021 році норма робочого часу складала: у серпні 2021 року 21 робочий день, у вересні 2021 року 22 робочих дня, у жовтні 2021 року 20 робочих днів, у листопаді 2021 року 22 робочих дня, у грудні 2021 року 22 робочих дня.

Відповідно до інформації Міністерства економіки України від 19.08.2021року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2022 рік», яка розташована на офіційному вебсайті Міністерства /www.me.gov.ua, у 2022 році норма робочого часу в днях складала: січень - 19 робочих днів, лютий 20, березень 22, квітень 20, травень 20, червень 20, липень 21, серпень 22, вересень 22, жовтень 20, листопад 22, грудень 21.

Виходячи з наведеного, беручи за основу п`ятиденний робочий тиждень, у 2023 році кількість робочих днів складає: січень 22, лютий 20, березень 23, квітень 20.

Враховуючи наведений вище розрахунок розміру середньоденної заробітної плати, проведений відповідно доПостанови КМУ № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року, загальна сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 28 серпня 2021 року по 03 квітня 2023 року складає 242734,96 грн. (602,32 грн. - середньоденна заробітна плата * 403 робочих дня затримки розрахунку при звільненні).

Належним чином з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача ПАТ «Донбасенерго» в особі СО ПАТ «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» на користь позивача ОСОБА_1 підлягають наступні суми:

-недоплата тарифної ставки (окладу) в сумі 8019,90 грн;

-недоплата виплати за роботу у важких і шкідливих умовах праці - 954,60 грн;

-недоплата надбавки за безперервний стаж роботи в енергетиці - 802,04 грн;

-не виплачена матеріальна допомога на оздоровлення за 2021 рік - 15398,72 грн;

-вихідна допомога при звільненні - 37946,16 грн.

Загальна сума до стягнення складає 63121,42 грн.

Тож, визначена судом сума є занадто меншою, ніж розрахована судом сума середнього заробітку позивача за час затримки його виплати при звільненні (242734,96 грн).

Однак, встановленийстаттею 117 КЗпП Українимеханізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Відповідно до частини першоїстатті 9ЦК України положення цього кодексузастосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

Таким чином, положенняЦК Українимають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 15 червня 2020 року у справі №337/1279/17.

Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 3 ЦК Українизагальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні.

Водночас, у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третястатті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченогостаттею 117 КЗпП України, не в залежності від наявності спору між працівником та роботодавцем щодо належних до виплати сум.

Висновок щодо можливості зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18).

При цьому Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16, і зазначила, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи із середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, визначити розмір відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат, стягнувши з останнього середній заробіток позивача за період з 28.08.2021 по 24.02.2022 в сумі 75290,00 грн. (602,32 грн. - середньоденна заробітна плата * 125 робочих дня затримки розрахунку при звільненні).

Таким чином, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні також підлягають частковому задоволенню.

Крім зазначеного, ОСОБА_1 просить також стягнути з відповідача судові витрати по справі, зокрема суму сплаченого судового збору, витрати на правничу допомогу адвоката та витрати на оплату спеціаліста.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. ч. 3, 4, 6-9 ст. 139 ЦПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У підтвердження сплати судового збору ОСОБА_1 надав суду квитанцію № Р24А1668246982С2332 від 02.11.2021 про сплату судового збору на суму 908,00 грн.

Крім цього, позивач також надав суду рахунок на оплату № 55 від 08.10.2021, згідно якого ОСОБА_1 сплатив 1000,00 грн на користь ТОВ «Професіонали Донбасу» за послуги з розрахунку по заробітній платі.

Інших доказів понесених судових витрат позивачем не надано.

Що стосується заявлених вимог про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу, суду надано лише ордер адвоката Неминущого Г.Л. на захист інтересів позивача, а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4446 від 15.08.2012. Будь-яких доказів здійснених адвокатом витрат, опису наданих послуг, або доказів оплати гонорару адвоката суду не надано. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат також позивачем або його представником суду не надано.

Тож, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує лише надані докази, зокрема витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн та витрати на оплату винагороди спеціалісту в сумі 1000,00 грн. Тобто загальна доведена сума понесених позивачем судових витрат складає 1908,00 грн.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПАТ «Донбасенерго» недоплаченої заробітної плати в сумі 113256,81 грн, матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 17432,20 грн, вихідної допомоги при звільненні в сумі 45179,15 грн, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.08.2021 по день ухвалення судового рішення з розрахунку 684,53 грн за кожен день прострочення.

Враховуючи наведену ОСОБА_1 середньоденну заробітну плату 684,53 грн, сума середнього заробітку за заявлений позивачем період, з 28.08.2021 по 03.04.2023, мала б складати 310092,09 грн (684,53*403 роб.дн.)

Так, загальна сума позовних вимог складає 485960,25 грн.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог позивача та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 загальної суми 138411,42 грн.

Отже процентне співвідношення задоволених вимог становить 28,48 % ((138411,42 грн. - задоволені вимоги) * 100% / (485960,25 грн. - заявлені позовні вимоги )).

Із цих задоволених вимог підлягає компенсації сума судових витрат в розмірі 543,40 грн. (1908,00 грн. - сплачений судовий збір * 28,48 %), який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт», про стягнення недоплаченої заробітної плати, матеріальної допомоги, невиплаченої вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 23343582) в особі Структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» «Донбасенергоспецремонт» (код ЄДРПОУ 05470986), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 :

-недоплачену заробітну плату, яка складається з недоплати з тарифної ставки (окладу), доплати за роботу у важких і шкідливих умовах праці та надбавки за безперервний стаж роботи в енергетиці, на загальну суму 9776,54 грн (дев`ять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 54 копійки);

-не виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021 рік в сумі 15398,72 грн (п`ятнадцять тисяч триста дев`яносто вісім гривень 72 копійки);

-вихідну допомогу при звільненні в сумі 37946,16 грн (тридцять сім тисяч дев`ятсот сорок шість гривень 16 копійок);

-середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.08.2021 по 24.02.2022 в сумі 75290,00 грн (сімдесят п`ять тисяч двісті дев`яносто гривень 00 копійок);

-понесені судові витрати по справі в сумі 543,40 грн (п`ятсот сорок три гривні 40 копійок).

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 13 квітня 2023 року.

Суддя І.Ю. Фалін