Рішення

від 04.04.2023 по справі 522/23766/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

04.04.23

Справа № 522/23766/20

Провадження №2/522/2326/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням - судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Купцова С.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в порядку загального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Флейт Естейт», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину, скасування запису про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та товариства з обмеженою відповідальністю «Флейт Естейт» про визнання недійсним правочину, скасування запису про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, Позивач просив визнати недійсним акт від 03.10.2019 року приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» (код 43265960), а саме про передачу від ОСОБА_7 до ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» в якості внеску до Статутного капіталу нерухомого майна 9/10 частини об`єкту нежитлової нерухомості: квартири АДРЕСА_1 ; Скасувати запис № 33539793 від 03.10.2019 року про проведену державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» (код 43265960) на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; Витребувати від ОСОБА_2 на користь громадянина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 9/10 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; Стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимогимотивовані тим,що позивачу періодз 2012року підтримувавділові стосунки(зв`язки)з ОСОБА_8 ,зокрема відповідачза твердженнямпозивача допомагалаостанньому впридбані нерухомості.26.04.2013року ОСОБА_1 та ОСОБА_8 придбали длякористування направі спільноїчасткової власностів частках9/10та 1/10відповідно,квартиру заадресою: АДРЕСА_2 ,на підставідоговору купівлі-продажуукладену з ОСОБА_9 ,посвідченого приватнимнотаріусом одеськогонотаріального округуІллічовою Н.А.та зареєстрованогов реєстріза №3201,3202.При оформленнідоговору купівлі-продажупокупцями булодосягнута домовленістьпро передачуспірної квартиридля догляду ОСОБА_8 та оплатисамостійно останньою житлово-комунальнихплатежів,так яку позивачане булобанківських рахунківв Україні,та позивачрозглянув цейваріант,як хорошуможливість економити нарегулярних платіжкаху виглядікомунальних послуг,які Відповідач зобов`язуваласясплачувати самотужки.У 2014році взв`язку ізпочатком війнив України, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 мали наметі намірвідчужити належнуїм направі спільноїчасткової власностіквартиру завищевказаною адресою. За досягнутою домовленістю умовами продажу належної на праві спільної часткової власності квартири за вищевказаною адресою було придбання для ОСОБА_8 іншої окремої квартири за 50 000 доларів США з додатковими витратами, які повинен був понести позивач. З метою продажу квартири, власники звернулися до агентства нерухомості «Атланта», з якими позивач підтримував відносини до 2017 року.

В 2020 році позивачу через представника в Україні стало відомо, що спірна квартира відчужена ОСОБА_2 08.07.2020 року він отримав відповідь із Держаної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради з копіями документів, з яких вбачалося, що на підставі протоколу №1 установчих зборів засновників ТОВ «Флейт Естейт» від 03.10.2019 року було створено вищевказане товариство, його засновниками зазначалися ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , підпис позивача на протоколі виконано ОСОБА_6 по довіреності, які позивач начебто видав 23.08.2019 року на ім`я ОСОБА_6 , яка завірена печаткою нотаріуса республіки Сейшельських островів. Зазначену довіреність позивач не видавав, на Сейшельских островах не був. Згідно даного протоколу вкладом у статутний капітал від його імені виступило нерухоме майно: 9/10 частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 , на суму 180 000 доларів США, що відповідає 89,55% частки у статутному капіталі та кількості голосів, вкладом у статутний капітал ОСОБА_6 виступила 1/10 частка квартири за вищевказаною адресою на суму 20 000 грн., та грошовими коштами 1000 грн., що відповідає 10,45% частки у статутному капіталі та кількості голосів. 03.10.2019 року були складені акти приймання-передачі майна до статутного фонду ТОВ «Флейт-Естейт» відповідно до яких ОСОБА_10 та ОСОБА_6 передали а товариство прийняло зазначені частки спірної квартири та грошових коштів (1000 грн.) у якості вкладу у статутний капітал товариства. 04.10.2019 року було складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Флейт-Естейт», складений на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства відповідно до якого позивач передав, а ОСОБА_6 прийняла його частку у статутному капіталі товариства в розмірі 89,55%, яка в грошовому еквіваленті становить 180000 грн. Акт підписаний від імені позивача на підставі довіреності від 23.08.2019 року. 07.10.2019 року було складено акт приймання-передачі майна до статутного капіталу товариства, згідно якого товариство передало, а ОСОБА_6 прийняла спірну квартиру за вищевказаною адресою. В цей же день ОСОБА_6 одноособово підписала рішення засновника №2 ТОВ «Флейт Естейт», яким було зменшено статутний капітал товариства до 1000 грн. та повернутий вклад у вигляді майна ОСОБА_6 спірну квартиру за вищевказаною адресою, затверджений розмір часток учасників товариства, а саме ОСОБА_6 у розмірі частки 1000 грн., що складає 100% статутного капіталу, уповноважено директора товариства підписати акт прийому передачі нерухомого майна товариства на користь ОСОБА_6 , здійснено заходів, щодо проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, що містяться в ЄДР. 18.10.2019 року ОСОБА_6 відчужила спірну квартиру ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Пашичевою Г.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 1879.

Позивач вважає, що порушені його права власника та обґрунтовує положеннями ст.ст. 203,204,207,215,229-233 ЦК України.

Ухвалою суду від 30 грудня 2020 року відкрито провадження по справі, встановлено загальний порядок розгляду справи.

Ухвалою суду від 30 грудня 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Резуненко Д.С. про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на 9/10 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, ухвалою суду від 30 грудня 2020 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Резуненко Д.С. про витребування доказів задоволено. Витребувано з управління Державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ», код 43265960. Витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пашичевої Галини Леонідівни засвідчену копію нотаріальної справи складеної внаслідок оформлення договору купівлі-продажу від 18.10.2019 року квартири, що знаходиться АДРЕСА_2 .

01 березня 2021 року з управління Державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради до суду надійшли матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ».

22 березня 2021 року від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пашичевої Галини Леонідівни до суду надійшла засвідчена копія нотаріальної справи складеної внаслідок оформлення договору купівлі-продажу від 18.10.2019 року квартири, що знаходиться АДРЕСА_2 .

13 квітня 2021 року від ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у відповідності до якого зазначено, що у Позивача була наявна воля на передачу майна ОСОБА_8 та саме з цієї підстави Позивач видав на ім`я Відповідача довіреність. В свою чергу, ОСОБА_3 відчужила квартиру АДРЕСА_4 за відплатним договором, що за наявності волі власника на відчуження майна, з урахуванням того, що набувач не знав та не міг знати про неналежним чином оформлену довіреність, унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача, таким чином вважає, що заявлений позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

08 червня 2021 року від представника Позивача до суду надійшла заява про долучення доказів.

Ухвалою суду від 22 червня 2021 року клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідачів задоволено. Залучено до участі у справі у якості співвідповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Продовжено слухати справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , товариства з обмеженою відповідальністю «Флейт Естейт», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину, скасування запису про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння.

09 серпня 2021 року віл ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у відповідності до якого вважала позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та такими, які не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 12 серпня 2021 року клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі до набрання законної сили судового рішення по справі № 522/7472/21 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Флейт Естейт», ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , Державний реєстратор Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Гутник Ігоря Івановича про визнання протиправним та скасування наказу № 397/5 Міністерства юстиції України про задоволення скарги.

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 травня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2021 року про зупинення провадження скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 09 серпня 2022 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до слухання по суті.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав процесуальної поведінки сторін по справі.

В судовому засідання 08 грудня 2022 року представник Позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Представник ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог.

22 лютого 2023 року від представника Позивача до суду надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу.

В судове засідання 04 квітня 2023 року сторони не з`явились, сповіщались належним чином.

Від представника Позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник ОСОБА_2 надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності.

Представник ОСОБА_3 просив розглянути справу за відсутності.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеноїв позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згодуна обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина першастатті 1 ЦК України).

Згідно з положеннямистатті 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16 цього Кодексуспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Так, судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2013 року між ОСОБА_9 , з одного боку, та ОСОБА_6 і ОСОБА_11 з іншого буку було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_9 передала у власність, а ОСОБА_6 та ОСОБА_11 прийняли у власність в наступних частках: ОСОБА_6 1/10 частину, ОСОБА_11 9/10 частин квартири під номером АДРЕСА_4 , та складається в цілому з однієї житлової кімнати, загальною площею 82,9 кв.м., житловою 18,5 кв.м. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. за реєстраційним номером 3203.

ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» було створено на підставі Протоколу № 1 установчих зборів засновників підприємства від 03.10.2019 року: ОСОБА_3 та ОСОБА_12 . Згідно до вказаного установочного документу, вкладом до статутного капіталу Товариства стало нерухоме майно - квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею: 82,9 кв.м., житловою площею 18,6 кв.м., що належала засновникам на праві приватної часткової власності, ОСОБА_3 в розмірі 1/10 частки квартири за вищевказаною адресою, та ОСОБА_13 в розмірі 9/10 часток квартири.

03.10.2019 року було проведено реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №15561020002071753 «Державна реєстрація створення юридичної особи», державним реєстратором Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради «Гутніком Ігорем Івановичем щодо ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43265960).

03 жовтня 2019 року були складені акти прийомки-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ», у відповідності до яких ОСОБА_3 передала, а товариство прийняло в якості статутного фонду: 1/10 частку квартири за вищевказаною адресою, загальною вартістю 20000,00 грн., та ОСОБА_10 передав, а Товариство прийняло в якості статутного фонду: 9/10 часток квартири за вищевказаною адресою, загальною вартістю 180000,00 грн.

03.10.2019 року було проведену державну реєстрацію права власності за ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» (код 43265960), запис № 33539793 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

04 жовтня 2019 року було оформлено продаж належну ОСОБА_13 частку у статутному капіталі ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» ОСОБА_8 .

В цей же день було складено акт прийомупередачі частки статутного капіталу ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ», згідно до якого ОСОБА_10 передав, а ОСОБА_6 прийняла 9/10 часток квартири за вищевказаною адресою, загальною вартістю 180000,00 грн.

07 жовтня 2019 року рішенням ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» був зменшений статутний капітал товариства до 1000,00 грн. та повернутий вклад, який вносився в статутний капітал у вигляді нерухомого майна: спірної квартири; затверджений розмір часток учасників товариства ОСОБА_3 в розмірі 1000,00 грн., що складає 100% статутного капіталу товариства; уповноважено директора товариства підписати акт приймупередачі нерухомого майна товариства на користь ОСОБА_6 ; здійснити відповідні заходи, щодо державної реєстрації змін до відомостей про товариство, що містяться в ЄДР.

В цей же день, 07 жовтня 2019 року, було складено акт приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ», згідно до якого товариство передало ОСОБА_3 , а остання прийняла нерухоме майно, яке було повернуто рішенням товариства про зменшення статутного капіталу, квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

07 жовтня 2019 року було проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на квартиру за вищевказаною адресою.

18 жовтня 2019 року ОСОБА_2 , придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу, укладеного ОСОБА_8 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пашичевою Г.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 1878».

Наказом №397/5 від 02.02.2021 року Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» було задоволено скаргу ОСОБА_12 від 11.11.2020, скасовано реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.10.2019 року №1556102000002071753 «Державна реєстрація створення юридичної особи», проведену державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Гутником І.І. щодо створення ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43265960).

Наказом від 09.03.2021 № 883/5 Міністерства юстиції України «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 02.02.2021 №397/5 «Про задоволення скарги» внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від 02.02.2021 №397/5 «Про задоволення скарги», а саме п. 2 наказу викладено у наступній редакції: «Скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.10.2019 №15561020000071753 «Державна реєстрація створення юридичної особи», проведена державним реєстратором Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Гутником Ігорем Івановичем щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43265960)».

Відповідно до висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 17.12.2020 п. 4 розділу «Мотиви рішення у стислому викладені (#МінюстПростоюМовою), колегією встановлено, що довіреність, видана 23.08.2019 на території Республіки Сейшельські Острови від імені скаржника, і яка слугувала для проведення оскаржуваної реєстраційної дії, є недійсною, що підтверджується листом Верховного суду Республіки Сейшельські Острови.

Відповідно до вказаного висновку, п.п.1,13 розділу «Мотиви рішення у розгорнутому викладені (#МінюстПростоюМовою), колегією встановлено, оскаржуваною реєстраційною дією від 03.10.2019 року №15561020002071753 «Державна реєстрація створення юридичної особи» було проведено державну реєстрацію створення ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ», … враховуючи принципи державної реєстрації, зокрема, принцип об`єктивності відомостей у ЄДР, Колегія дійшла висновку, що довіреність, видана скаржником 23.08.2019 на ім`я ОСОБА_14 , не є документом, на підставі якого в ЄДР можуть бути проведені реєстраційні дії оскільки не відповідає вимогам , що встановлені пунктом 13 частини першої статті 15 Закону України, а саме: в установленому законом порядку не легалізована для чинності та території України.

Згідно до ст.91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині; цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду; юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюєтьсязаконом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії); цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до вимог ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом; у випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження; якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Аналіз вказаних обставин свідчить про те, що цивільна правоздатність ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» припинена скасуванням Наказом №397/5 від 02.02.2021 року Міністерства юстиції України реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.10.2019 року №1556102000002071753 «Державна реєстрація створення юридичної особи», проведену державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Гутником І.І. щодо створення ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43265960).

Вказаний юридичний факт (скасування реєстраційної дії), тягне за собою недійсність всіх дій товариства проведених після реєстраційної дії в рамках своєї діяльності, зокрема недійсність акту від 03.10.2019 року приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ», а саме про передачу від ОСОБА_7 до ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» в якості внеску до Статутного капіталу нерухомого майна 9/10 частини об`єкту нежитлової нерухомості: квартири АДРЕСА_1 .

Водночас Наказ №397/5 від 02.02.2021 Міністерства юстиції України не скасовує установчих документів, до яких у відповідності до закону віднесений Протокол №1 установчих зборів засновників підприємства від 03.10.2019 року: ОСОБА_3 та ОСОБА_12 , який був складений до скасованої реєстраційної дії.

Дослідження судом наданих доказів встановлено, що саме вказаним установочним документом співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 - ОСОБА_8 та ОСОБА_10 внесли (відчужили) у статутний капітал ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» належні їм частки вказаної нерухомості в розмірах відповідно 1/10 та 9/10 часток.

Щодо оскаржуваного позивачем акту від 03.10.2019 року приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ», судом встановлено, що зі змісту вказаного документу вбачається, що він складений на підставі Протоколу №1 установчих зборів засновників ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» та свідчить про реалізацію даного правочину шляхом передачі майна.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно п. 1, 2ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом

Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України, саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

За положеннями статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Такий висновок Верховного Суду України сформульований у постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15.

Аналіз вказаних обставин в сукупності свідчить про те, що правовою підставою вибуття із власності позивача 9/10 частки та із власності ОСОБА_8 спірної квартири є установочний документ - Протоколу №1 установчих зборів засновників ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» від 03.10.2019 року.

Установчий документ - Протокол №1 установчих зборів засновників ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» від 03.10.2019 року, не скасований, та сторонами спірних правовідносин не оскаржується.

Згідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках…, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Системний аналіз положень статей 11, 202, 1212 ЦК України свідчить про те, що чинний Протокол №1 установчих зборів засновників ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ» від 03.10.2019 року є достатньою та належною правовою підставою набуття майна. У справі, що розглядається, нікчемними є акт від 03.10.2019 року приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «ФЛЕЙТ ЕСТЕЙТ». Водночас нікчемність данного акту не спростовує наявності між сторонами договірних відносин, оскільки даний акт є похідним від основного правочину і був спрямований на його виконання.

Аналіз матеріалів нотаріальної справи за договором купівлі-продажу від 18 жовтня 2019 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пашичевою Г.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 1878, свідчить про те, що ОСОБА_2 придбав спірну квартиру за відплатним, нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу та є добросовісним набувачем.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до пункту першого частини першоїстатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (пункти 8, 9 частини першоїстатті 2 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Частиною першоюстатті 10 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено,що державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуваєу трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус;3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Згідно з пунктом 1 частини третьоїстатті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містятьсяу Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права,що підлягає реєстрації. Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (пункт другий частини третьоїстатті 10 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідності до частини другоїстатті 26 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції чинній на момент спірних правовідносин), у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборіі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладенів постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 рокуу справі № 361/4307/16-ц (провадження № 14-141цс18) зазначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (абзац 1 частини другоїстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).Якщо позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав чи скасування запису про проведену державну реєстрацію прав є похідною від спору щодо відповідного майна або майнових прав, і якщо цейспір належить до юрисдикції загального суду та переданий на його розгляд з вказаними вимогами, така справа має розглядатисяза правилами цивільного судочинства.

Крім того, згідно ізЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року,статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»викладеноу новій редакції.

Так, відповідно до частини третьоїстатті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(у редакції, чинній з 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону, а такожу разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України(у випадку, передбаченому підпунктом «а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, тлумачення наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень частини другоїстатті 26Закону України«Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» у попередній редакції, чинній на період спірних правовідносин, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, з 16 січня 2020 року, тобто на час ухвалення судом рішення, такого способу захисту порушених речових правяк скасування запису про проведену державну реєстрацію права законне передбачає, тому доводи позивача про необхідність застосування такого способу судового захисту, який у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати ефективне відновлення його порушеного права, судом відхиляються.

Водночас п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» унормовано,що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16 січня 2020 року, та цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною уЗаконі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»до 16 січня 2020 року.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постановіВерховного Судуу складі колегії суддів Касаційного господарського судувід 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19.

Згідно з ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,товариства зобмеженою відповідальністю«Флейт Естейт», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 провизнання недійснимправочину,скасування записупро державнуреєстрацію тавитребування майназ чужогонезаконного володіння слід залишити без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.76-83,89,90,95, 258-259,263-265,268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Флейт Естейт», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину, скасування запису про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 14 квітня 2023 року.

Суддя Чернявська Л.М.