Рішення

від 26.01.2023 по справі 369/11390/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11390/20

Провадження № 2/369/280/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Павловій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргамак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Моя оселя» про захист прав споживачів, про визнання несправедливими і недійсними пунктів Договору про надання послуг № 16/03-01 від 16 березня 2020 року, визнання недійсним Договору про надання послуг № 16/03-01 від 16 березня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргамак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Моя оселя» про захист прав споживачів, про визнання несправедливими і недійсними пунктів Договору про надання послуг № 16/03-01 від 16 березня 2020 року, визнання недійсним Договору про надання послуг № 16/03-01 від 16 березня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та ТОВ «Аргамак», ТОВ «Агентство нерухомості «Моя оселя» було укладено Договір про надання послуг № 16/03-01 від 16.03.2020 року відповідно до якого Відповідачі зобов`язувалися за плату у встановлений договором строк надати комплекс послуг для Позивача з метою придбання останнім для власних некомерційних потреб нерухомого майна у вигляді квартири в Печерському районі міста Києва. У свою чергу, ТОВ «Аргамак» та ТОВ "АН «Моя оселя» не надали будь-яких послуг, передбачених Договором послуг з моменту його укладення у березні 2020 року. Більше того, Відповідачами не було здійснено жодних дій та, відповідно не надано звітів щодо наданих послуг. Оскільки Позивачем в повному обсязі та в передбаченому законодавством та Договором послуг порядку було виконано своє зобов`язання, він має право вимагати виконання свого зобов`язання з боку ТОВ «Аргамак» та ТОВ «АН «Моя оселя», а невжиття будь-яких заходів для виконання такого зобов`язання та його невиконання взагалі, становить порушення умов Договору. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати несправедливими пункти 1.4., 1.6., 9.3., 9.4. Договору про надання послуг № 16/03-01 від 16 березня 2020 року, що був укладений між ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Аргамак» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Моя оселя», визнати недійсними пункти 1.4., 1.6., 9.З., 9.4. Договору про надання послуг № 16/03- 01 від 16 березня 2020 року, що був укладений між ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Аргамрк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Моя оселя» та визнати недійсним Договір про надання послуг №16/03-01 від 16 березня 2020 року, що був укладений між ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Аргамак» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Моя оселя».

Ухвалою суду від 05.11.2020 року було відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

11.10.2021 року від сторони відповідача 2 надійшли письмові пояснення.

Ухвалою суду від 25.10.2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заяву про розгляд справи у його відсутність позовні вимоги підтримав просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров`я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Аргамак», ТОВ «Агентство нерухомості «Моя оселя» було укладено Договір про надання послуг № 16/03-01 від 16.03.2020 року.

В обґрунтування позову зазначено про те, що відповідачами було порушено зобов`язання, а тому існують підстави для понесення останніми несприятливих для них наслідків за порушення умов договору послуг.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що в силу вимог ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається зі змісту оспорюваного договору, в ньому встановлено всі істотні умови для такого виду договору, відповідно до вимог чинного законодавства та інших нормативно-правових актів.

Підписуючи оспорюваний договір, сторони дійшли згоди щодо укладання договору на зазначених у ньому умовах, а відтак, з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки.

Доказів того, що під час підписання оспорюваного договору позивач був обмежений у праві вибору чи що є інші умови, які є несправедливими, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зі спірного договору вбачається, що він підписаний сторонами без будь-яких застережень та зауважень, що свідчить про вільне волевиявлення сторін при його укладанні.

Належних та допустимих доказів того, що відповідачамита/або позивачем в момент підписання даного договору було недодержано вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, матеріали справи не містять.

Окремо слід звернути увагу на те, що позивач також не скористався своїм правом в односторонньому порядку розірвати цей договір, повідомивши про його розірвання виконавцям за 15 календарних днів до дати розірвання.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що правових підстав для визнання недійсним договору, як в цілому, так і в деяких його частинах, - немає.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

Для кваліфікації умов договору як несправедливих необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст.509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві, а у випадку визнання окремого положення договору несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійним в цілому.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Матеріали справи свідчать про те, що спірний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх його істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.

В ході розгляду справи судом встановлено, що спірний договір укладений між сторонами за їх взаємною згодою та відповідно до вимог чинного законодавства, та доказів зворотному матеріали справи не містять.

При його укладенні між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних його умов, про що свідчать підписи сторін у договорі. При цьому, договір не містить несправедливих умов договору, а тому правові підстави для визнання недійсним договору відсутні.

Посилання позивача на наявність несправедливих умов договору, належними та допустимими доказами не підтверджено.

Несправедливі умови договору мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків, а позивачем не надано доказів, на підтвердження того, що умови спірного договору порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін та завдають шкоди йому, як споживачеві, а тому умови договору не можна вважати несправедливими.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка регулює визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Як вбачається зі змісту оспорюваного договору, в ньому не містяться жодні положення, які Закон України «Про захист прав споживачів» визначав би як несправедливі та такі, які спричиняють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

У відповідності до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргамак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Моя оселя» про захист прав споживачів, про визнання несправедливими і недійсними пунктів Договору про надання послуг № 16/03-01 від 16 березня 2020 року, визнання недійсним Договору про надання послуг № 16/03-01 від 16 березня 2020 року,- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргамак»: м.Київ, вул.Княжий Затон,9 А, оф.369, ЄДРПОУ 36272560.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Моя оселя»: м.Київ, вул.Зоологічна, 4 А, оф.139, ЄДРПОУ 41280273.

СУДДЯ Л.М.КОВАЛЬЧУК