Рішення

від 04.04.2023 по справі 904/3767/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2023м. ДніпроСправа № 904/3767/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Комунального позашкільного навчального закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії у розмірі 1 362 803, 16 грн.

Представники:

Від позивача: Ганжа М.Г. довіреність № 2 від 02.01.2023, адвокат

Від відповідача: Бажан В.П., довіреність № 30 від 31.03.2023, адвокат

Від третьої особи: Конох Я.В., представник

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального позашкільного навчального закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 080353 від 01.07.2016 у розмірі 1 362 803, 16 грн., з яких:

- 1 000 400, 51 грн. - основний борг;

- 57 762, 13 грн. - 3 % річних;

- 304 619, 58 грн. - інфляційні збитки;

- 20, 94 грн. - пеня.

Ухвалою від 31.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено судове засідання на 15.11.2022.

15.11.2022 позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Ухвалою від 15.11.2022 підготовче засідання відкладено на 06.12.2022.

06.12.2022 позивач в підготовче засідання не з`явився.

Відповідач надав клопотання про відкладення підготовчого засідання з метою надання відзиву на позов.

Ухвалою від 06.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 30.01.2023. Відкласти підготовче засідання на 09.01.2023.

09.01.2023 відповідач надав відзив на позовну заяву, заяву про застосування спливу строку позовної давності.

09.01.2023 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 30.01.2023.

25.01.2023 від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

30.01.2023 позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2016 по справі № 904/6383/16, яке набрало законної сили 25.11.2016, визнано право державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52г, (колишня назва - вул. Комсомольська, 52 г, м. Дніпропетровськ) та складається з: літ.А-2, АІ-1, АІІ-1 спортивна споруда "Спартак" загальною площею 675,1 кв.м, ґанок літ.аІ, вхід у підвал літ. а, аІІ, сходи літ.аІІІ, приямки літ. а{4}, а{5}, споруди 1-3, мостіння І, ІІ; літ. Б-1 гараж, загальною площею 31,2 кв.м.

Зобов`язано Дніпропетровську обласну організацію Фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (код ЄДРПОУ 20274076) звільнити приміщення будівель та споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52г, (колишня назва - вул. Комсомольська, 52 г, м. Дніпропетровськ) та складається з: літ.А-2, АІ-1, АІІ-1 спортивна споруда "Спартак" загальною площею 675,1 кв.м, ґанок літ.аІ, вхід у підвал літ. а, аІІ, сходи літ.аІІІ, приямки літ. а{4}, а{5}, споруди 1-3, мостіння І, ІІ; літ. Б-1 гараж, загальною площею 31,2 кв.м.

Ухвалою від 30.01.2023 відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 14.02.2023. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

10.02.2023 від позивача надійшло клопотання про доручення доказів направлення третій особі позовної заяви з додатками.

14.02.2023 позивач в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач та третя особа в підготовче засідання не з`явилися.

Ухвалою від 14.02.2023 закрито підготовче провадження та вирішено перейти до розгляду справи по суті. Призначено засідання з розгляду справи по суті на 27.02.2023.

Суд встановив, що при виготовленні даної ухвали допущено описку у вступній частині, а саме не зазначено третю особу по справі.

27.02.2023 розгляд справи по суті не розпочато.

Відповідач заявив клопотання про відкладення судового засідання.

Позивач проти відкладення судового засідання не заперечив.

Третя особа в судове засідання не з`явилася.

Ухвалою від 27.02.2023 виправлено описку в ухвалі від 13.02.2023, зазначивши у вступній її частині Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро. Відкладено засідання з розгляду справи по суті на 14.03.2023.

08.03.2023 від третьої особи надійшли пояснення по справі.

14.03.2023 позивач в судовому засіданні надав письмові пояснення по справі.

Відповідач проти позову заперечив.

Третя особа надала пояснення.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.04.2023.

04.04.2023 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив.

Третя особа надала пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

04.04.2023 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про постачання теплової енергії № 080353 від 01.07.2016 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої теплової енергії, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 1 000 400,51 грн.

У зв`язку із простроченням оплати вартості теплової енергії, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:

3% річних у розмірі 57 762,13 грн за загальний період прострочення з 28.10.2019 по 26.10.2022, інфляційні втрати в розмірі 304 619,58 грн. за загальний період прострочення з 28.10.2019 по 26.10.2022, пеню в розмірі 20,94 грн. за загальний період прострочення з 01.01.2022 по 23.10.2022.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві зазначив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2016 по справі № 904/6383/16, яке набрало законної сили 25.11.2016, визнано право державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52г, (колишня назва - вул. Комсомольська, 52 г, м. Дніпропетровськ) та складається з: літ.А-2, АІ-1, АІІ-1 спортивна споруда "Спартак" загальною площею 675,1 кв.м, ґанок літ.аІ, вхід у підвал літ. а, аІІ, сходи літ.аІІІ, приямки літ. а{4}, а{5}, споруди 1-3, мостіння І, ІІ; літ. Б-1 гараж, загальною площею 31,2 кв.м.

Зобов`язано Дніпропетровську обласну організацію Фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (код ЄДРПОУ 20274076) звільнити приміщення будівель та споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52г, (колишня назва - вул. Комсомольська, 52 г, м. Дніпропетровськ) та складається з: літ.А-2, АІ-1, АІІ-1 спортивна споруда "Спартак" загальною площею 675,1 кв.м, ґанок літ.аІ, вхід у підвал літ. а, аІІ, сходи літ.аІІІ, приямки літ. а{4}, а{5}, споруди 1-3, мостіння І, ІІ; літ. Б-1 гараж, загальною площею 31,2 кв.м.

Відповідач зазначає, що, починаючи з 09.11.2016 право власності на будівлі і споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52г, зареєстровано за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. Таким чином, на думку відповідача, починаючи з 09.11.2016 було припинено дію договору оренди нежитлового приміщення № 01062016 від 01.06.2016 внаслідок зміни власника будівель та спорід за вказаною адресою.

Крім того, відповідач вказує, що, оскільки спортивна споруда «Спартак» у власність територіальної громади м. Дніпра на баланс Комунального позашкільного навчального закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" не передана, то і відповідач не є ані власником, ані балансоутримувачем, ані користувачем на підставі відповідного договору оренди нерухомого майна.

Договір між відповідачем та позивачем про теплопостачання не укладався, отже він не є споживачем послуг теплопостачання та у спірний період не отримував послуг з теплопостачання.

Також відповідач зазначає, що відповідачем акти приймання-передачі теплової енергії та акти споживання теплової енергії не підписувалися, доказів їх направлення останньому матеріали справи не містять.

Відповідач також надав заяву про застосування строків позовної давності, оскільки позивач звернувся з позовом 27.10.2022, то вимоги про стягнення заборгованості за теплопостачання за період з листопада 2016 по жовтень 2019 на загальну суму 370 636,53 грн., 3% річних за період з листопада 2016 по жовтень 2019 на загальну суму 33 357,29 грн., інфляційних втрат за період з листопада 2016 по жовтень 2019 на загальну суму 150 301,00 грн., та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА ВІДЗИВ.

Позивач зазначив, що Відповідачем не надано документів (таких як витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно) на підтвердження зміни власника опалювального приміщення, так само як і документів на підтвердження припинення дії Договору оренди.

Позивач стверджує, що зміна власника відбулась під час дії Договору оренди і вона не впливає на умови його дії і тому не є підставою для його розірвання.

В свою чергу, п. 7.2 Договору оренди передбачено, що за місяць до спливу строку оренди сторони мають повідомити одна одну про свої наміри щодо подальшого користування орендованими приміщеннями. Оскільки відповідач не надав суду документу, який би стверджував про повідомлення будь-якої сторони Договору оренди про його розірвання, підстави вважати його розірваним також відсутні.

Позивач зазначає, що відповідачем не здійснено жодних дій щодо виказування його незгоди із відомостями, викладеними у Актах, це є підставою вважати їх погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків. Тому твердження Відповідача про ненадання йому послуг з постачання теплової енергії є безпідставними.

З огляду на недоведеність факту звільнення Відповідачем опалювального приміщення та розірвання Договору оренди, сам по собі факт не підписання ним Актів приймання-передачі теплової енергії не позбавляє Відповідача обов`язку із оплати теплової енергії.

Отже, фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, є саме факт надання чи не надання Позивачем комунальних послуг з опалення. А для звільнення від оплати за комунальні послуги особа повинна у встановленому порядку відмовитись від таких послуг та не здійснювати фактичного користування ними, а не посилатися лише на відсутність договору.

Щодо позовної давності позивач зазначив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ.

Закон встановив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Третя особа зазначила, що Регіональне відділення звернулось до Фонду державного майна України щодо визначення органу уповноваженого управляти державним майном.

Листом від 09.10.2019 №10-17-17648 Фонд повідомив про звернення до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо визначення Фонду органом управління вказаним майном.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11.2022 №1050-р суб`єктом управління вищевказаним нерухомим майном визначено Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору, природа договору, строк поставки товару, факт поставки товару, строк оплати, наявність заборгованості., правомірність нарахування штрафних санкцій. Наявність підстав для застосування позовної давності.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі» Дніпропетровської міської ради (далі енергопостачальна організація) та Комунальним позашкільним навчальним закладом "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" (далі споживач) укладено договір про постачання теплової енергії №080353 від 01.07.2016.

Відповідно до п. 1.1 договору, енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (172 діб); гаряче водопостачання - протягом 172 доби; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Споживач теплової енергії зобов`язується: додержуватися кількості споживання-теплової енергії за кожним параметром в обсягам які визначені в додатку 1; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з енергопостачальною організацією, у разі заборгованості і відсутності акта звіряння розрахунків на початок опалювального сезону споживач до мереж тепло постачання підключений не буде (п.4.2.1 та п. 4.2.2 договору).

Згідно правил користування тепловою енергією, споживач зобов`язується встановити прилади обліку теплової енергії (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору, облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах опалення по вул. Старокозацька (Комсомольська), 52Г, розрахунковим способом.

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 3 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 6.4. договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором установлюються Національною комісією, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України від 05.05.2016 № 782 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» (А саме постанови № 1369 від 30.04.2015 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» (п. 7.1. договору).

Тариф для розрахунків по цьому договору складає: Теплова енергія - 1Гкал. з 05.05.2016 - 1Гкал 1 286,32грн. (п. 7.2. договору).

Згідно з п. 8.1 договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або, за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Розрахунковим періодом є місяць з 20 по 20 число, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому-передачі теплової енергії по формі додатку 4. Отриманий акт прийому-передачі виконаних робіт теплової енергії споживач або представник споживача повинен підписати, офоримити належним чином та повернути на адресу енергопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається дата вручення представнику споживача (п. 7.2. договору).

Відповідно до п. 8.4 договору, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до "31" грудня 2016 року (п. 12.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (12.4. договору).

Згідно з рішенням Дніпровської міської ради №28/12 від 27.07.2016 Про надання дозволу на передачу з балансу КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» на баланс КП «Теплоенерго» об`єктів і мереж теплопостачання, акту приймання - передачі об`єктів і мереж теплопостачання, КП «Теплоенерго» отримало засоби теплопостачання об`єктів відповідача.

Позивачем надіслано на адресу відповідача повідомлення про зміну енергопостачальної організації №2555/2525 від 05.10.2016, яким запропоновано укласти додаткову угоду до договору №080335, предметом якої є зміна енергопостачальної організації і внесення відповідних змін до основного договору в частині його сторін та їх реквізитів, та направлено примірники додаткової угоди.

За змістом статті 1 Закону України "Про теплопостачання" споживачем теплової енергії визнається особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Зазначене кореспондується з положеннями Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, за змістом яких споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єкт підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

У відповідності до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

На час звернення до суду додаткова угода до договору відповідача не підписана та на адресу позивача не повернута.

Згідно з нормами статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, за період із листопада 2016 по березень 2020, позивач поставив для опалення приміщення, яке знаходиться за адресою вул.. Старокозацька, буд. 52г, м. Дніпро теплову енергію на загальну суму 1 000 400,51 грн. грн., що підтверджується актами приймання передачі теплової енергії (т.1, а.с. 98- 132).

Крім того, позивач направив відповідачу відповідні рахунки на оплату вартості поставленої теплової енергії (т.1 ,а.с. 133-167).

Акти приймання-передачі теплової енергії відповідач не підписав.

Позивач направив відповідачу досудову вимогу про сплату заборгованості.

Відповіді на вимогу відповідач не надав, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи, між Дніпропетровською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства «Україна» та Комунальним позашкільним навчальним закладом "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" Дніпровської міської ради укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01062016 від 01.06.2016, відповідно до п. 1.2. якого, відповідно до цього договору орендар прийняв від орендодавця у користування приміщення, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Старокозацька, буд 52-г.

Договір вступає в силу з 01.07.2016 та діє до 31.12.2016 (п. 7.1. договору оренди).

Пунктом 7.2 договору оренди встановлено, що за місяць до спливу строку оренди сторони мають повідомити одна одну про свої наміри, щодо подальшого користування орендованими приміщеннями.

Згідно акту приймання-передачі приміщень від 01.07.2016, який є невід`ємною частиною договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення загальною площею 434,5 кв.м.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2016 по справі № 904/6383/16, яке набрало законної сили 25.11.2016, визнано право державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52г, (колишня назва - вул. Комсомольська, 52 г, м. Дніпропетровськ) та складається з: літ.А-2, АІ-1, АІІ-1 спортивна споруда "Спартак" загальною площею 675,1 кв.м, ґанок літ.аІ, вхід у підвал літ. а, аІІ, сходи літ.аІІІ, приямки літ. а{4}, а{5}, споруди 1-3, мостіння І, ІІ; літ. Б-1 гараж, загальною площею 31,2 кв.м.

Зобов`язано Дніпропетровську обласну організацію Фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (код ЄДРПОУ 20274076) звільнити приміщення будівель та споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52г, (колишня назва - вул. Комсомольська, 52 г, м. Дніпропетровськ) та складається з: літ.А-2, АІ-1, АІІ-1 спортивна споруда "Спартак" загальною площею 675,1 кв.м, ґанок літ.аІ, вхід у підвал літ. а, аІІ, сходи літ.аІІІ, приямки літ. а{4}, а{5}, споруди 1-3, мостіння І, ІІ; літ. Б-1 гараж, загальною площею 31,2 кв.м.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що, починаючи з 09.11.2016 право власності на будівлі і споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52г, зареєстровано за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. Таким чином, на думку відповідача, починаючи з 09.11.2016 було припинено дію договору оренди нежитлового приміщення № 01062016 від 01.06.2016 внаслідок зміни власника будівель та споруд за вказаною адресою.

Крім того, відповідач вказує, що, оскільки спортивна споруда «Спартак» у власність територіальної громади м. Дніпра на баланс Комунального позашкільного навчального закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" не передана, то і відповідач не є ані власником, ані балансоутримувачем, ані користувачем на підставі відповідного договору оренди нерухомого майна.

Договір між відповідачем та позивачем про теплопостачання не укладався, отже він не є споживачем послуг теплопостачання та у спірний період не отримував послуг з теплопостачання.

Також відповідач зазначає, що відповідачем акти приймання-передачі теплової енергії та акти споживання теплової енергії не підписувалися, доказів їх направлення останньому матеріали справи не містять.

Судом не приймаються заперечення відповідача щодо припинення дії договору оренди нежитлового приміщення № 01062016 від 01.06.2016, у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Згідно з пунктом 2.2.4 договору оренди нежитлового приміщення продаж приміщення чи фактична зміна власника у будь-який спосіб орендодавцем у період дії цього договору не повинна будь-яким чином впливати на умови дії цього договору та всі права, надані орендарю в цьому договорі залишаються в силі. Після закінчення строку договору оренди переважне право на укладання договору оренди на надане приміщення належить орендарю.

Ураховуючи наведене до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, як до нового власника перейшли всі права та обов`язки наймодавця за договором оренди нежитлового приміщення № 01062016 від 01.06.2016.

Згідно зі статтею 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Крім того, відповідач доказів повернення майна з оренди суду не надав і в судовому засіданні підтвердив, що він користується спірним приміщенням і зараз.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності, суд зазначає наступне.

11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено карантин на усій території України з 12 березня 2020 року.

У подальшому дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року, безперервно продовжувалася.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року (з урахуванням останніх внесених до неї змін згідно з постановою Кабінету Міністрів України "№1423 від 23.12.2022), дія карантину на усій території України, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, була продовжена до 30 квітня 2023 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України був доповнений, зокрема пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Зазначений Закон України набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Отже на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України, були продовжені.

Проте, враховуючи, що на момент звернення позивача з даним позовом трирічний строк позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості за листопад 2016 лютий 2017 закінчився до початку дії карантину (12.03.2020), вказані норми щодо продовження строку позовної давності на спірні правовідносини не поширюються, тому у стягненні заборгованості в розмірі 87 047,32 грн. за період листопад 2016 лютий 2017 слід відмовити.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові КГС ВС від 02.02.2023 у справі № 916/2767/21.

Крім того, як вбачається з документів, наданих в матеріали справи, у зв`язку із зміною в структурі енергопостачальної організації, що пов`язана із передачею основних засобів, на підставі рішення Дніпровської міської ради №28/12 від 27.07.2016 Про надання дозволу на передачу з балансу КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» на баланс КП «Теплоенерго» об`єктів і мереж теплопостачання», наказу КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» від 05.09.2016 № 320 «Про передачумоб`єктів і мереж теплопостачання на баланс КП «Теплоенерго», позивач є правонаступником КП «Дніпропетровські міські теплові мережі».

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню в розмірі 913 353,19 грн. В частині стягнення основного боргу в розмірі 87 047,32 грн. слід відмовити.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правомірність нарахування пені.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно умов п. 9.2.3. договору, в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Позивачем складено розрахунок пені за загальний період прострочення оплати Відповідачем вартості теплової енергії з 01.01.2022 по 26.10.2022, загальний розмір якої склав суму 20,94 грн.

Суд перевірив розрахунки позивача, та зазначає, що вимога є такою, що підлягає задоволенню в розмірі 20,94 грн.

Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Позивач, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, зазначає, що, оскільки правопорушення є триваючим, ним здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за останні 3 роки.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Заборгованість за спірним договором не була погашена відповідачем.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Така ж позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.10.2018р. у справі №922/4099/17.

Щодо розрахунку 3% річних.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за загальний період прострочення оплати Відповідачем вартості теплової енергії з 28.10.2019 по 26.10.2022, загальний розмір якої склав суму 57 762,13 грн.

Суд перевірив розрахунки позивача, та, зважаючи на те, що в позовних вимогах в частині стягнення основного боргу за період листопад 2016 лютий 2017 відмовлено, в частині стягнення 3% річних за вказаний період в розмірі 7 843,26 грн. слід відмовити у зв`язку з пропуском позовної давності.

В іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з березня 2017 по березень 2022 суд, виявивши помилку в розрахунках, частково задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 49 887,46 грн.

В частині стягнення 3 % річних в розмірі 7 874,67 грн. слід відмовити.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Пунктом. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат за загальний період прострочення оплати Відповідачем вартості теплової енергії з 28.10.2019 по 26.10.2022 згідно якого, сума відповідних нарахувань склала 304 619,58 грн.

Суд перевірив розрахунки позивача, та, зважаючи на те, що в позовних вимогах в частині стягнення основного боргу за період листопад 2016 лютий 2017 відмовлено, в частині стягнення інфляційних втрат за вказаний період в розмірі 35 340,09 грн. слід відмовити у зв`язку з пропуском позовної давності.

В іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат за період з березня 2017 по березень 2022 суд задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 269 279,50 грн.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 913 353,19 грн, 3% річних у розмірі 49 887,46 грн., пені в розмірі 20,94 грн., інфляційних втрат в розмірі 269 279,50 грн.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача 87 047,32 грн. основного боргу, 7 874,67 грн. 3% річних та 35 340,08 грн. інфляційних збитків слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Комунального позашкільного навчального закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" Дніпровської міської ради про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії у розмірі 1 362 803, 16 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального позашкільного навчального закладу "Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гімнастики художньої" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 52-Г; ідентифікаційний код 39725528) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504, ідентифікаційний код 32688148) основний борг у розмірі 913 353,19 грн, 3% річних у розмірі 49 887,46 грн., пеню в розмірі 20,94 грн., інфляційні втрати в розмірі 269 279,50 грн., судовий збір у розмірі 18 487,79 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано -14.04.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко