Рішення

від 28.03.2023 по справі 907/935/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/935/21(907/956/22)

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу у відкритому судовому засіданні,

за заявою: Розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" (м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11, код ЄДРПОУ - 39187782) арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича,

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Украгролізинг код ЄДРПОУ 30401456, вул. Мечникова, 16-а, м. Київ

до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "БСП ОІЛ", код ЄДРПОУ - 40099616, 89600, м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11,

до відповідача - 2: ТОВ "ВАССТЕЛ", код ЄДРПОУ - 39187782, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11,

про визнання недійсним договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "БСП ОІЛ",

в межах справи про банкрутство № 907/935/21

за заявою кредитора Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг, код ЄДРПОУ 30401456, вул. Мечникова, 16-а, м. Київ

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю ВАССТЕЛ, код ЄДРПОУ 39187782, вул. Пряшівська, 11, м. Мукачево Закарпатської області

Секретар судового засідання Сінкіна Е.В.

За участі представників сторін:

від заявника - Демчан Олександр Іванович, в режимі ВКЗ

від третьої особи на стороні позивача - Кордас Жанна Анатоліївна, в режимі ВКЗ

від відповідача 1 - Краснікова Оксана Володимирівна в режимі ВКЗ,

від відповідача 2 - Романюк Руслан Георгійович, в режимі ВКЗ

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду від 22.12.2021 за результатами підготовчого засідання відкрито провадження у справі № 907/935/21 за заявою Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг від 19.11.2021 про банкрутство ТОВ ВАССТЕЛ.

Розпорядник майна ТОВ "ВАССТЕЛ" звернувся до суду в межах справи про банкрутство №907/935/21 із заявою про визнання недійсним договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "БСП ОІЛ".

Описова частина рішення.

Ухвалою суду від 14.12.2022 прийнято до розгляду вказану позовну заяву розпорядника майна у межах справи №907/935/21, якій присвоєно унікальний номер 907/935/21(907/956/22).

11.01.2023 на адресу суду надійшов відзив від відповідача-1 (а. с. 60 - 69).

Також 11.01.2023 на адресу суду надійшов відзив від відповідача-2 (а. с. 70 - 77).

30.01.2023 на адресу суду надійшло заперечення проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні від відповідача - 2 (а. с. 88 - 91).

Також 30.01.2023 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від відповідача - 1 (а. с. 92 - 99).

30.01.2023 на адресу суду також надійшла заява про вступ у справу від ДПАТ НАК "Украгролізинг" (а. с. 100 - 107).

Ухвалою суду від 30.01.2023 розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Залучено до участі в справі в якості 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ДПАТ НАК "Украгролізинг".

31.01.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзиви відповідачів від розпорядника майна (а. с. 112 - 114).

Також від розпорядника майна 31.01.2023 надійшли запитання про обставини, що мають значення для справи в порядку ст. 90 ГПК України (а. с. 116 - 118).

Ухвалою суду від 31.01.2023 відкладено попереднє судове засідання на 28.02.2023; зобов`язано керівника ТОВ "ВАССТЕЛ" Лавкая Василя Степановича та керівника ТОВ "БСП ОІЛ" Попович Марину Іванівну надати свої письмові заперечення на відповідь на відзив позивача, а також вичерпні розгорнуті відповіді із долученням підтверджуючих документів на запитання, які мають значення для справи, що подані до суду 31.01.2023 розпорядником майна.

28.02.2023 до суду надійшли доповнення відзиву від ТОВ "БСП ОІЛ" (а.с. 132 - 141).

Також 28.02.2023 до суду надійшли пояснення від 3 особи щодо позовної заяви розпорядника майна (а. с. 143 - 145).

Ухвалою суду від 28.02.2023 закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи по суті на 28.03.2023 року.

09.03.2023 від розпорядника майна на адресу суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме копію плану санації боржника у справі про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ" і копію протоколу засідання зборів кредиторів ТОВ "ВАССТЕЛ" від 07.03.2023, які судом долучені до матеріалів справи.

14.03.2023 від розпорядника майна на адресу суду надійшло клопотання про врахування практики ВС під час розгляду справи.

23.03.2023 на адресу суду надійшла заява свідка від керівника ТОВ "ВАССТЕЛ".

27.03.2023 від розпорядника майна на адресу суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме копію постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Також 27.03.2023 на адресу суду надійшли додаткові пояснення по суті спору від відповідача-2, яким він також просив долучити до матеріалів справи звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, платоспроможності та можливості приховування банкрутства підприємства ТОВ "ВАССТЕЛ", який судом долучений до матеріалів справи.

28.03.2023 на адресу суду надійшла заява свідка від керівника ТОВ "БСП ОІЛ" Попович М.І. та пояснення по справі з процесуальних питань від відповідача-1.

В судовому засіданні 28.03.2023 суд розглянув справу по суті та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Вийшовши з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

І. Позиція заявника розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ".

Розпорядник майна у своїй заяві вказує, що 31.01.2022 на адресу розпорядника майна надійшла від ТОВ БСП ОІЛ заява кредитора з грошовими вимогами б/н від 21.01.2022, якою ТОВ БСП ОІЛ просило визнати його грошові вимоги до ТОВ ВАССТЕЛ у загальному розмірі 1 857 265,45 грн., 1 793 939,23 грн. з яких виникло на підставі договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 року. До заяви кредитора, зокрема, було долучено копію зазначеного договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2022 постачальник (ТОВ БСП ОІЛ) передає у власність покупця (ТОВ ВАССТЕЛ), а покупець сплачує за отримані будматеріали (товар), зазначений в асортименті, кількості та ціні, визначених у специфікації до цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку по 100% попередньої оплаті, у термін 2-х банківських днів з моменту отримання рахунку, якщо інше не передбачено додатками до даного договору.

Специфікацією до договору поставки встановлено, що товар за договором поставки поставляється на суму 1 472 527,98 грн.

Заявник зазначав, що боржник порушив свої зобов`язання за договором поставки не здійснивши оплату за товар, поставлений кредитором 30.09.2019 згідно видаткової накладної №1296 від 30.09.2019 на загальну суму 1 472 527,98 грн.

Таким чином основний борг ТОВ ВАССТЕЛ перед ТОВ БСП ОІЛ за договором №28-09/2019 від 28.09.2019 станом на 21.01.2022 було нараховано в сумі 1 472 527,98 грн., окрім того кредитором нараховано 228 339,41 грн. інфляційних витрат, 93 071, 84 грн. три проценти річних.

Однак, за твердженням арбітражного керуючого, ним встановлено обставини, що дають підстави вважати, що договір поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, без наміру його реального виконання, виключно із метою формування штучної дружньої кредиторської заборгованості з метою здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів боржника у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство щодо нього.

Так, за результатами аналізу відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розпорядником майна встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ ВАССТЕЛ є ОСОБА_1 . Разом з тим, аналізуючи інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розпорядником майна встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ БСП ОІЛ також є ОСОБА_1 .

Крім того, згідно даних ЄДР ТОВ БСП ОІЛ та ТОВ ВАССТЕЛ зареєстровані за однією юридичною адресою: 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Пряшівська, буд. 11.

Також за твердженням арбітражного керуючого, окрім зазначеного, пов`язаність ТОВ ВАССТЕЛ та ТОВ БСП ОІЛ та наявність заінтересованості у оспорюваному договорі також доводить той факт, що укладення договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 є не єдиною сумнівною операцією між вказаними юридичними особами.

Також, розпорядником майна 24.01.2022 отримано від АТ АБ Південний заяву про визнання кредиторських вимог вих.№14-001-2719-2022 від 19.01.2022 (наявна в матеріалах справи №907/935/21), якою банк просив визнати його забезпечені заставою майна боржника вимоги у розмірі 6 374 873,20 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі договору застави транспортного засобу №508 від 07.05.2020, укладеного між ТОВ ВАССТЕЛ та АТ АБ Південний. Відповідно до цього договору ТОВ ВАССТЕЛ без будь-якої економічної мети та без будь-яких зустрічних майнових дій боржників передало в заставу АТ АБ Південний транспортні засоби для забезпечення виконання зобов`язань цих боржників, в тому числі зобов`язань ТОВ БСП ОІЛ перед банком за договором овердрафту від 13.08.2019 №АО2019-03330 та всіма додатковими угодами до нього.

Позивач арбітражний керуючий Демчан О.І. зазначає, що враховуючи наявність заінтересованості у вказаному правочині, можна зробити висновок що обидві сторони оспорюваного договору були обізнані про фінансовий стан та наміри контрагента, рішення про укладення договору приймалось за обізнаності та на підставі волевиявлення спільного контролера обох юридичних осіб, або групи осіб, що контролює вказаних пов`язаних осіб. Сторони при укладанні договору заздалегідь усвідомлювали, що вказаний договір в частині оплати ТОВ ВАССТЕЛ виконаний не буде, укладали його за відсутності у ТОВ ВАССТЕЛ наміру його виконувати та за обізнаності та згоди ТОВ БСП ОІЛ на відсутність такого виконання.

Такі твердження підтверджуються зокрема і відомостями про фінансовий стан боржника. Як станом на дату укладення та виконання ТОВ БСП ОІЛ договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, так і в період з дати його укладення до відкриття провадження у справі про банкрутство №907/935/21, активи ТОВ ВАССТЕЛ значно перевищували розмір зобов`язання, що виникло на підставі оспорюваного договору, що означає що у ТОВ ВАССТЕЛ була об`єктивна можливість погасити заборгованість, проте відповідні кошти останнім умисно не сплачувались, з очевидною метою формування кредиторської заборгованості у процедурі банкрутства.

На думку розпорядника майна ТОВ ВАССТЕЛ та ТОВ БСП ОІЛ діяли спільно, очевидно недобросовісно, умисно укладали договір поставки без мети його реального виконання. Вказані дії хоча формально не порушували існуючих норм права, проте були спрямовані на завдання шкоди третім особам реальним кредиторам ТОВ ВАССТЕЛ, що у розумінні ст. 13 ЦК України є зловживанням правом.

Крім того, як зазначає позивач, із наданих кредитором документів вбачається обов`язок ТОВ ВАССТЕЛ оплатити поставлений товар виник 14.10.2019, тобто більше ніж за півтора роки до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ ВАССТЕЛ. У період з моменту оформлення договору та виникнення за ним права вимоги і до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, ТОВ БСП ОІЛ не вживались будь-які заходи з метою стягнення заборгованості за оспорюваним договором, в матеріалах відсутні докази направлення будь-яких вимог чи претензій, в судовому порядку заборгованість не стягувалась.

31.03.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзиви відповідачів від розпорядника майна, в якій він вказує, що відзиви ТОВ "БСП ОІЛ." і ТОВ "ВАССТЕЛ" не спростовують вимоги позовної заяви. Розпорядник майна вказує, що наявність великої кількості виконаних господарських договорів ТОВ ВАССТЕЛ та ТОВ БСП ОІЛ, про які зазначено у відзиві, свідчить не про плідну співпрацю цих юридичних осіб, а саме про їх перебування під контролем єдиної особи (групи осіб), яка шляхом укладення дружніх договорів мала можливість організовувати господарську діяльність всієї групи пов`язаних компаній, а в подальшому аналогічним шляхом ініціювала укладення ТОВ ВАССТЕЛ оспорюваного договору поставки з метою формування штучної кредиторської заборгованості ТОВ ВАССТЕЛ перед ТОВ БСП ОІЛ.

Вказаними обставинами, на думку розпорядника майна, підтверджується про вчинення оспорюваного договору за обізнаності (домовленості) обох сторін про відсутність наміру ТОВ ВАССТЕЛ розрахуватись за поставлений товар. Зазначена представником ТОВ БСП ОІЛ у відзиві інформація щодо проведення між контрагентами консультацій щодо оплати за товари, та про обіцянки ТОВ ВАССТЕЛ здійснити таку оплату, що спонукало ТОВ БСП ОІЛ утриматись від стягнення заборгованості у судовому порядку позивачем оцінюється критично, оскільки бездіяльність ТОВ БСП ОІЛ по стягненню заборгованості з боржника у період 2019-2021 роки та звернення до суду із кредиторськими вимогами тільки після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ ВАССТЕЛ вказують на дійсну мету цієї бездіяльності.

Розпорядник майна у відповіді на відзиви зазначає, що відповідачами не надано будь яких фактичних доказів отримання ТОВ ВАССТЕЛ будівельних матеріалів, відсутня будь-яка інформація про їх подальше використання (подальший продаж, створення нового об`єкта чи поліпшення властивостей наявних тощо), що викликає об`єктивний сумнів у реальності здійсненої господарської операції. Разом із тим, відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. В той же час, ТОВ ВАССТЕЛ ані у якості додатків до відзиву відзиві, ані до будь-якого іншого процесуального документа, поданого в межах справи №907/935/21 не надало документів, які б підтверджували відображення у фінансовій звітності боржника надходження таких запасів на підприємство (розшифровки фінансової звітності тощо).

09.03.2023 судом задоволено клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме план санації боржника у справі про банкрутство ТОВ "ВАССТЕЛ". В поданому клопотанні, розпорядник майна вказує, що 07.03.2023 на офіційну електронну адресу розпорядника надійшов розроблений керівником боржника та підтриманий кредиторами ТОВ БСП ОІЛ та ТОВ Закарпатська нафтогазова компанія план санації боржника у справі про банкрутство ТОВ ВАССТЕЛ.

Позивач пояснив, що зі змісту вказаного плану санації вбачається, що ним передбачається прощення частини боргу, а саме 95% заборгованості, включеної до 4 черги реєстру вимог кредиторів ТОВ ВАССТЕЛ та 100% заборгованості, включеної до 6 черги, щодо всіх кредиторів, чиї конкурсні вимоги включено до реєстру вимог кредиторів боржника.

07.03.2023 головою комітету кредиторів боржника ТОВ Закарпатська нафтогазова компанія, також направлено арбітражному керуючому Демчану О.І. протокол засідання зборів кредиторів ТОВ ВАССТЕЛ від 07.03.2023, на якому представниками ТОВ Закарпатська нафтогазова компанія, ТОВ БСП ОІЛ та Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД без залучення розпорядника майна та представника ДПАТ НАК Украгролізинг, із порушенням положень Кодексу України з процедур банкрутства, було схвалено вищезазначений план санації.

Очевидна недобросовісність кредиторів при схваленні положень плану санації щодо прощення майже усієї заборгованості боржника, як вважає позивач, підтверджує позицію арбітражного керуючого Демчана О.І., викладену у позовній заяві про визнання недійсним договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, укладеного між ТОВ ВАССТЕЛ та ТОВ БСП ОІЛ та доводить, що вказаний договір було вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, без наміру його реального виконання, виключно із метою формування штучної дружньої кредиторської заборгованості з метою здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів боржника у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство щодо нього.

На підставі викладеного, розпорядник майна просить визнати недійсним договір поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ВАССТЕЛ (89600, Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11, код 39187782) та Товариством з обмеженою відповідальністю БСП ОІЛ (89600, Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11, код 40099616).

ІІ. Позиція відповідача - 1 у справі.

11.01.2023 на адресу суду надійшов відзив на заяву розпорядника майна від представника ТОВ "БСП ОІЛ.", в якому зазначає про не визнання позовних вимог у повному обсязі.

Так, відповідач - 1 вказує, що специфікацією до оспорюваного договору поставки встановлено, що товар за договором поставки поставляється на суму 1 472 527,98 грн.

За твердженням представника відповідача - 1, кредитор на виконання своїх зобов`язань за договором поставки, після отримання усної заявки від боржника 30.09.2019 передав товар боржнику на суму 1 472 527,98 грн., що підтверджується зокрема видатковою накладною №1296 від 30.09.2019 року. Боржник не виконав свої зобов`язання за договором поставки та не здійснив оплату за поставлений товар на суму 1 472 527,98 грн. у встановлені договором строки. Відповідно до умов договору та вимог законодавства,боржнику нараховані інфляційні втрати, проценти та пеня в загальній сумі 321 411,25 грн.

ТОВ "БСП ОІЛ" вказує, що договір поставки укладений між ним та боржником з дотриманням всіх встановлених законом вимог щодо дійсності правочину. Договір підписаний від імені юридичних осіб керівниками, які були наділенні повноваженнями згідно із установчими документами. За твердженням ТОВ "БСП ОІЛ" підписуючи договір поставки, сторони діяли вільно, у повній мірі усвідомлювали значення своїх дій та їх наслідки. Договір поставки укладений у простій письмовій формі, як того вимагає ч. 5 ст. 265 ГК України.

За твердженням представника, договір поставки між кредитором і боржником не міг не створювати правових наслідків, оскільки на його виконання кредитор передав боржнику товар (будівельні матеріали). Відтак, оскільки на виконання оспонрюваного договору було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Крім того, за твердженням відповідача -1, розпорядник майна не надав належного обгрунтування того, яким чином визнання договору поставки недійсним вплине на збільшення ліквідаційної маси боржника.

За підсумками аналізу фінансової звітності відповідача-2, ТОВ "БСП ОІЛ" зазначає, що за даними таких фінансових звітів очевидно, що діяльність боржника не була надто прибутковою, а за результатами 2020 боржник отримав значний збиток. Відповідач - 1 також вказує, що не звертався до суду задля примусового стягнення боргу за договором позики, оскільки ТОВ "ВАССТЕЛ" обіцяв розрахуватись і крім того, боржник виступив майновим поручителем за зобов`язанням кредитора перед ПАТ "АБ "ПІВДЕННИЙ", що вказує на взаємну підтримку сторін у господарських справах.

У доповненнях до відзиву, які надійшли до суду 28.02.2023, відповідач - 1 долучив до матеріалів справи додаткові докази на підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог розпорядника майна.

На підставі вищевикладеного, відповідач-1 просить у задоволенні позову розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" відмовити повністю.

ІІ. Позиція відповідача - 2 у справі.

11.01.2023 на адресу суду також надійшов відзив на позову заяву розпорядника майна від відповідача - 2, в якому він вказує, що позовних вимог не визнає повністю.

Зокрема, він вказує, що поданий позов є суперечливим, оскільки заборгованість ТОВ "БСП ОІЛ" за оспорюваним договором визнана позивачем та судом повністю, що підтверджується зокрема ухвалою суду від 06.10.2022 у справі №907/935/21.

Аналогічно відповідач - 2 стверджує, що договір поставки було укладено із контрагентом з яким у нього існують багаторічні ділові відносини і такий правочин відповідає діловій практиці, що склалася між сторонами та розумній комерційній меті.

На підтвердження даних стверджень відповідач -2 долучає до відзиву відповідні картки рахунку за укладеними договорами перевезення/поставки/позики з ТОВ "БСП ОІЛ".

ТОВ "ВАССТЕЛ" зазначає, протягом 2015-2022 між ним та відповідачем - 1 було укладено 10 тривалих договорів різного характеру на значні суми. Товариства тісно співпрацювали у сфері торгівлі та перевезення нафтопродуктами.

Відповідач-2 звертає увагу, що станом на дату укладення оспорюваного договору керівниками сторін є різні фізичні особи. Заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження погодження договору відповідачем-1 чи інший вплив відповідача - 1 на укладення договору. Відповідач - 2 не здійснював відчуження майна, що призвело б до зменшення його активів, а навпаки отримав майно, а саме будівельні матеріали на загальну суму 1 472 527.98 грн.

Щодо міркувань розпорядника майна, що оспорюваний договір є правочином стосовного якого є заінтересованість, то відповідач - 2 зазначає, що в ЦКУ не передбачено підставу визнання недійсним правочину з огляду на заінтересованість особи стосовно боржника. Такі вимоги розпорядника майна на думку ТОВ "ВАССТЕЛ" є безпідставними.

Представник ТОВ "ВАССТЕЛ" у своєму відзиві вказує, що оспорюваний договір укладений 28.09.2019, а отже вимога заявника про визнання недійсним договору на підставі положень кодексу, який набув чинності з 21.10.2019 та не містив вказівки про надання йому зворотної дії в часі, є необґрунтованою та безпідставною. Відповідач - 2 зазначає, що провадження у справі №907/935/21 відкрито 22.12.2022, а договір укладений 28.09.2019, а отже такий правочин не може відноситися до фіктивних правочинів, вчинених у "підозрілий період" в розумінні ст. 42 КУзПБ. Також зазначає, що міркування заявника про завдання збитків реальному кредитору боржника - ДПАТ НАК "Украгролізинг" є необґрунтованим та суб`єктивною думкою заявника.

27.03.2023 на адресу суду надійшли додаткові пояснення по суті спору, якими відповідач - 2 долучив до матеріалів справи звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, неплатоспроможності та можливості приховування банкрутства підприємства ТОВ "ВАССТЕЛ". Даним звітом зокрема передбачається, що протягом аналізованого періоду 2019 - 2021 року ознак поточної неплатоспроможності не виявлено, тобто балансова вартість активів підприємства завжди перевищувала розмір зобов`язань. На підставі аналізу, аналітиками ПП "Золотий Лев" дійшли також висновку, що ознак ухилення від обов`язку порушення справи про банкрутство не виявлено; ознак дій з доведення до банкрутства ТОВ "ВАССТЕЛ" не виявлено; ознак дій з приховування банкрутства не виявлено; ознаки фіктивного банкрутства не виявлено.

Представник відповіовідача-2 в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача-2 з підстав, що викладені у письмових заявах, просить у задоволенні позову розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" відмовити повністю.

ІІІ. Позиція третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

28.02.2023 на адресу суду надійшли письмові пояснення від третьої особи на стороні позивача, в яких ДПАТ НАК "Украгролізинг" зазначає, що вбачається правомірність обґрунтування позовних вимог. Третя особа повністю підтримує вимоги позовної заяви та просить їх задовольнити, натомість щодо доводів відповідачів заперечує.

Третя особа також зазначає, що наявна пов`язаність (заінтересованість) кредиторів між собою та з ТОВ "ВАССТЕЛ". Так, ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "БСП ОІЛ" пов`язані між собою через одну особу засновника - ОСОБА_1 . ТОВ "БСП ОІЛ" та ТОВ "З.Н.К." пов`язані між собою через ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , очевидно двох рідних братів. У свою чергу ТОВ "ВАССТЕЛ" пов`язано з ТОВ "З.Н.К." через ТОВ "БСП ОІЛ".

Третя особа зазначає, що наявність заінтересованості осіб, а саме між боржником та ТОВ "БСП ОІЛ" додатково підтверджується переданням ТОВ "ВАССТЕЛ" в заставу частини транспортних засобів, як забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "БСП ОІЛ" перед ПАТ АБ "Південний" за договором застави №508 від 07.05.2022, визнання недійсним якого здійснюється у справі №907/935/21 (907/955/22).

Враховуючи вищевикладене, третя особа на стороні позивача просить задовольнити позов розпорядника майна в повному обсязі.

ІV. Позиції керівників ТОВ "ВАССТЕЛ" і ТОВ "БСП ОІЛ"

4.1. На адресу суду 31.01.2023 надійшли від розпорядника майна запитання про обставини, що мають значення для справи в порядку ст. 90 ГПК України. В даному процесуальному документі, ОСОБА_4 просив керівника ТОВ ВАССТЕЛ Лавкая Василя Степановича, надати вичерпні розгорнуті відповіді із долученням підтверджуючих документів на наступні запитання:

1. Із якою економічною метою ТОВ ВАССТЕЛ укладало договір поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 із ТОВ БСП ОІЛ та чи було досягнуто вказаної економічної мети за результатами виконання зазначеного договору?

2. У разі недосягнення визначеної економічної мети, які обставини перешкодили її досягненню?

3. З яких причин ТОВ ВАССТЕЛ попри позитивний баланс (відповідно до документів фінансової звітності) не здійснило оплату за поставлений ТОВ БСП ОІЛ товар?

4. Яким способом набуте ТОВ ВАССТЕЛ на підставі договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 майно було доставлене до місця зберігання/використання, (із наданням копій товарно-транспортних накладних, відомостей про транспортні засоби, прізвищ водіїв, прізвищ матеріально-відповідальних уповноважених осіб покупця, які отримали будівельні матеріали)?

5. В якому місці та за яких умов зберігалось майно, набуте ТОВ ВАССТЕЛ на підставі договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019?

6. Чи відображене отримання ТОВ ВАССТЕЛ на підставі договору поставки 28-09/2019 від 28.09.2019 будівельних матеріалів у фінансовій звітності (із надання відповідних розшифровок) та документах бухгалтерського обліку боржника.

7. Чи постановлені набуті на підставі договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 товарно-матеріальні цінності на облік у системі бухгалтерського обліку ТОВ ВАССТЕЛ (із наданням доказів постановки на облік)?

8. Яким чином ТОВ ВАССТЕЛ після набуття у власність будівельних матеріалів на підставі договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 розпорядилось вказаними матеріалами (здійснило їх продаж, використало у господарській діяльності тощо) та чи підтверджується подальший рух вказаних товарно-матеріальних цінностей поданими документами фінансової та статистичної звітності ?

9. Коли та яким чином, у разі вибуття із власності товариства будівельних матеріалів, отриманих на підставі договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, у фінансовій звітності та документах бухгалтерського обліку ТОВ ВАССТЕЛ відображено таке вибуття (із надання відповідних розшифровок)?

4.2. 23.03.2023 на адресу суду надійшла заява свідка від керівника ТОВ "ВАССТЕЛ" Лавкая В.С., в яких він надає наступні відповіді на поставлені запитання: 1. Для облаштування та ремонту стоянки та виробничо-складської зони виникла необхідність в будівельних матеріалах, тому 28.09.2019 банкрутом було укладено договір з ТОВ "БСП ОІЛ" на поставку необхідних будівельних матеріалів; 2. Мета досягнута. Ремонт та облаштування проведені; 3. Було досягнуто домовленості про те, що оплата буде проведена згодом через необхідність використання коштів для діяльності підприємства внаслідок форс-мажорних обставин; 4. Будівельні матеріали доставлялись власним автотранспортом, а саме вантажним автомобілем з маніпулятором марки MAN; 5. Будівельні матеріали зберігались за адресою: м. Мукачево, вул Крилова, 98г - на орендованій території; 6. Отримання та використання будівельних матеріалів відображене в фінансовій звітності в документах та бухгалтерському обліку в повному обсязі. 7. Всі набуті згідно договору поставки ТМЦ поставлені на облік в системі бухгалтерського обліку; 8. Будівельні матеріали були використані в господарській діяльності підприємства.

4.3. Розпорядник майна Демчан О.І. також 31.01.2023 поставив запитання про обставини, що мають значення для справи в порядку ст. 90 ГПК України, просив керівника ТОВ БСП ОІЛ Попович Марину Іванівну надати вичерпні розгорнуті відповіді із долученням підтверджуючих документів на наступні запитання:

1.Яке джерело отримання ТОВ БСП ОІЛ будівельних матеріалів, які були відчужені на користь ТОВ ВАССТЕЛ на підставі договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019? 2.Чи подавались ТОВ БСП ОІЛ документи податкової звітності (податкові декларації з податку на додану вартість) щодо господарських операцій з придбання будівельних матеріалів, які в подальшому були відчужені на користь ТОВ ВАССТЕЛ на підставі договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 (із наданням копій податкової звітності)? 3.Чи відображене набуття ТОВ БСП ОІЛ у власність будівельних матеріалів, які в подальшому були відчужені на користь ТОВ ВАССТЕЛ на підставі договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 (із надання відповідних розшифровок) та документах бухгалтерського обліку постачальника? 4.Чи постановлялись та знімались з обліку ТОВ БСП ОІЛ товарно- матеріальні цінності, які в подальшому були відчужені на користь ТОВ ВАССТЕЛ на підставі договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 (із наданням доказів постановлення та зняття з обліку)? 5.Коли та яким чином вибуття із власності ТОВ БСП ОІЛ будівельних матеріалів відображено, у фінансовій звітності та документах бухгалтерського обліку ТОВ БСП ОІЛ (із надання відповідних розшифровок)? 6.З яких причин у період з дати виникнення заборгованості ТОВ ВАССТЕЛ по дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ ВАССТЕЛ №907/935/21 ТОВ БСП ОІЛ не здійснювалась судово-претензійна робота по стягненню з боржника грошових коштів, яке останнє зобов`язане було сплатити на підставі договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019?

4.4. 28.03.2023 на адресу суду надійшла заява свідка (в порядку ст. 90 ГПК України), в якій керівником ТОВ "БСП ОІЛ" Попович М.І. були надані відповіді на поставлені запитання, а саме: 1. Відповідач - 1 отримало будівельні матеріали від 3 осіб-постачальників в процесі здійснення своєї господарської діяльності; 2. Документи податкової звітності щодо господарських операцій з придбання будівельних матеріалів подавались ТОВ "БСП ОІЛ" належним чином відповідно до вимог чинного законодавства України; 3. Набуття ТОВ "БСП ОІЛ" у власність будівельних матеріалів належним чином відображалось в документах фінансового обліку підприємства відповідно до вимог чинного законодавства України; 4. ТМЦ, які були відчужені ТОВ "ВАССТЕЛ" на підставі оспорюваного договору належним чином ставилось на облік підприємства та знімались з обліку підприємства відповідно до вимог чинного законодавства України. 5. Вибуття із власності ТОВ "БСП ОІЛ" будівельних матеріалів відображено у фінансовій звітності та документах фін. обліку; 6. Судово-претензійна робота не здійснювалась по причині досягнутих домовленостей про погашення ТОВ "ВАССТЕЛ" боргу за договором після стабілізації ситуації в країні зумовленої поширенням коронавірусної хвороби та відповідно відновлення повноцінної господарської діяльності підприємства боржника.

V. Мотивувальна частина рішення

Заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, враховуючи обставини, що встановлені при розгляді основної справи про банкрутство ТОВ ВАССТЕЛ, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю з огляду на таке.

5.1. Історія боржника ТОВ ВАССТЕЛ та пов`язаних з ним осіб.

5.1.1. Відповідно до вступної частини цього рішення позовна заява розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І. розглядається у межах справи про банкрутство № 907/935/21, що відкрита за заявою кредитора Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія УКРАГРОЛІЗИНГ (ДПАТ НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ") до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю ВАССТЕЛ (ТОВ ВАССТЕЛ).

Саме тому обставини цієї справи за позовом розпорядника майна ТОВ "ВАССТЕЛ" арбітражного керуючого Демчана О.І. до ТОВ "БСП ОІЛ", код ЄДРПОУ - 40099616, та до ТОВ "ВАССТЕЛ", код ЄДРПОУ - 39187782, за участю третьої особи на стороні позивача ДПАТ НАК Украгролізинг, код ЄДРПОУ 30401456, про визнання недійсним договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "БСП ОІЛ", судом розглядаються у контексті вже встановлених у судових рішеннях фактів (дій, подій, угод та управлінських рішень учасників цих господарських відносин), оскільки поєднання таких фактів розкриває дійсну мету та цілеспрямованість дій пов`язаних осіб (власника майна, бенефіціарів, посадових осіб суб`єктів підприємництва, інших осіб, у тому числі керівника боржника).

5.1.2. Перед судом постала необхідність перевірити доводи арбітражного керуючого про те, що учасники цієї справи, а саме пов`язані між собою та з боржником юридичні особи, які заявили свої грошові вимоги до боржника ТОВ ВАССТЕЛ: ТОВ "З.Н.К."., ТОВ БСП ОІЛ та Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД діяли з метою завдати шкоди інтересам кредитора ДПАТ НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ", зловживаючи своїми цивільними правами. З цією метою суду слід визначити: - яким був стан речей до виникнення проблеми відносин між сторонами ДПАТ НАК "УКРАГРОЛІЗИНГ" та ТОВ ВАССТЕЛ; як виникла проблема та в чому її суть, як діяли сторони для вирішення конфлікту, розв`язання проблеми, чи щось змінилося в результаті їх дій; що треба зробити для вирішення конфлікту і чи правильним є спосіб захисту прав, що обраний арбітражним керуючим Демчаном О.І., через вимогу про визнання недійсним договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 року.

5.1.3. Усі зазначені в позовній заяві юридичні особи та їх керівники (представники) є учасниками основної справи про банкрутство № 907/935/21.

Розглядаючи основну справу про банкрутство №907/935/21 та інші справи, що розглядаються у межах цієї справи, суд виходить з того, що усі учасники цих справ та їх представники є адвокатами, зареєстрували свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, отже через сервіс Електронний суд є обізнаними з усіма процесуальними діями, що вчиняються судом та іншими учасниками справи, отримують судові рішення та інші процесуальні документи у цих справах.

5.1.4. Ухвалою господарського суду від 22.12.2021 за результатами підготовчого засідання відкрито справу про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

Постановою господарського суду у цій справі від 08.03.2023 боржника-юридичну особу ТОВ ВАССТЕЛ, код ЄДРПОУ 39187782, визнано банкрутом, відкрито стосовно банкрута ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана О.І. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1732 від 11.11.2015). За наслідками визнання боржника банкрутом припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, припинити повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута; зобов`язано керівника банкрута ТОВ ВАССТЕЛ В.С. ЛАВКАЯ протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору арбітражному керуючому Демчану О.І.

5.1.5. Судом встановлено, що станом на час розгляду справи 28.03.2023 керівника банкрута ЛАВКАЯ В.С. звільнено, але колишній керівник не виконав свого обов`язку передати ліквідатору Демчану О.І. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

5.1.6. Господарський суд, розглядаючи справу у процедурі розпорядження майном, в ухвалі від 17.11.2022 встановив, що при підготовці розпорядником майна Демчаном О.І. Звіту про фінансово-господарський стан боржника використано лише форми Фінансової звітності за 2019, 2020, 2021 роки (форма 1, 2) з вини керівника боржника ОСОБА_5 , який для здійснення дослідження не надав документацію з бухгалтерського обліку і звітності боржника, господарські договори боржника. Це стало причиною нез`ясування до дня підсумкового судового засідання 17.11.2022 року причин погіршення фінансових показників боржника; не розкрито інформації про дебіторів та про заходи, ужиті керівництвом підприємства, щодо стягнення заборгованості.

Зважаючи на ненадання керівником боржника розпоряднику майна документації бухгалтерського обліку і звітності, а також договорів та відомостей про здійснювану господарську діяльність в період надкритичної неплатоспроможності 2019-2021 роки, суд ухвалою від 17.11.2022 залучив особисто ОСОБА_5 до участі у справі, витребував від керівника боржника ОСОБА_5 письмові пояснення щодо причин неплатоспроможності боржника, оцінки стану підприємства на предмет наявність/відсутність ознак загрози неплатоспроможності та про заходи щодо недопущення банкрутства на кінець 2019, початок 2020 року, а також зобов`язав керівника боржника ОСОБА_5 надати розпорядникові майна Демчану О.І. доступ до усіх документів бухгалтерської, фінансової, господарської діяльності підприємства для їх дослідження, копіювання.

5.1.7. Суд виходить з того, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

5.1.8. Судом в ухвалі від 17.11.2022 констатовано висновок розпорядника майна про наявність ознак ухилення боржника від обов`язку звернення до суду про порушення справи про банкрутство з початку 2020 року, що підтверджено рішеннями суду, що набрали законної сили: рішенням від 24.02.2021 Господарського суду Закарпатської області у справі №907/488/21 за позовом ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ до ТОВ ВАССТЕЛ про стягнення заборгованості за порушення умов договору фінансового лізингу від 07.11.2018 № 7-18-164 ств-фл/335 предметом розгляду була заборгованість, що виникла з 13.01.2020 року встановлено невиконання боржником умов Договору фінансового лізингу щодо погашення лізингових платежів за період з 13.01.2020 року по 13.05.2020 року - основної суми заборгованості 361 522,24 грн.; рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2021 у справі 907/488/21 про стягнення 304 237,05грн. за порушення умов фінансового лізингу від 07.11.2018 № 7-18-151 ств-фл/313 предметом розгляду була заборгованість, що виникла з 24.01.2020 року.

5.1.9. В ухвалі від 02.02.2023 господарський суд на підставі додатково наданих пояснень та доказів розпорядником майна Демчаном О.І. від 24.01.2023 (том 13 а.с. 17-26), встановив, що на кінець 2021 року сума дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги була рівною 6 821 480,02 грн., із якої заборгованість ТОВ МЕГАТРАНСЛЬВІВ становила 2 454 531,27 грн., що сформована протягом 2019-2021 років, а також дебіторська заборгованість ТОВ СИНЕРГІЯ ОІЛ становила 3 005 312,64 грн., яка з 2019 року не змінювалася. Разом дебіторська заборгованість цих двох підприємств становить разом 5 459 843,91 тис. грн. - 80% від усієї дебіторської заборгованості боржника ТОВ ВАССТЕЛ.

Протягом періоду 2019-2021 взаємних розрахунків між ТОВ ВАССТЕЛ та ТОВ СИНЕРГІЯ ОІЛ не відбувaлося. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, проваджень щодо стягнення заборгованості з ТОВ СИНЕРГІЯ ОІЛ не відкрито. Інформація про дату виникнення заборгованості ТОВ СИНЕРГІЯ ОІЛ відсутня.

Керівник боржника ОСОБА_5 в судовому засіданні надав пояснення, підтвердивши, що ним не вживалися заходи щодо повернення дебіторської заборгованості з вказаних боржників, зокрема з ТОВ МЕГАТРАНСЛЬВІВ та ТОВ СИНЕРГІЯ ОІЛ, оскільки з ними його пов`язували довгострокові господарські зв`язки і цю заборгованість він вважав активом підприємства, але, як виявилося, зазначені контрагенти припинили господарську діяльність та з ним не розрахувалися. Після настання неплатоспроможності ТОВ ВАССТЕЛ з січня 2020 року, а також після відкриття справи про банкрутство також з позовами до цих та інших дебіторів не звертався.

5.1.10. Ухвалою господарського суду від 06.10.2022 було затверджено реєстр вимог кредиторів з грошовими вимогами, які мали безспірний характер, повністю були визнані боржником (керівником боржника Лавкаєм В.С. та представником), а також визнані розпорядником майна Демчаном О.І., як зобов`язання, що виникли на підставі укладених боржником та кредиторами правочинів, зокрема таких кредиторів:

1. - ПАТ АБ Південний у розмірі 6 374 873,20 грн з яких: 16 462,00 грн, вимоги першої черги задоволення; 6 358 411,20 грн, забезпечені вимоги, що задовольняються позачергово.

2. ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ у розмірі 14 841 862,73 грн., з яких: - 4 962,00 грн. - перша черга задоволення; - 10 453 000,66 грн. четверта черга задоволення; - 4 383 900, 07 грн. шоста черга задоволення.

3. ТОВ БСП ОІЛ у розмірі: - 4 962,00 грн. перша черга задоволення; - 1 553 854,20 грн. четверта черга задоволення; - 321 411,25 грн. шоста черга задоволення.

4. ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ на суму 3 692 331,27, з яких: 81 662,00грн. вимоги першої черги задоволення; - 3 199 269,70грн. вимоги четвертої черги задоволення; - 411 399,57 грн вимоги шостої черги задоволення.

5. - Компанії ARTONIA LIMITED (АРТОНІЯ ЛІМІТЕД), Республіка Кіпр, визнано ухвалою господарського суду від 02.02.2023 у розмірі: - 120 515 478,16 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника що задовольняються позачергово; - 4962,00грн. судовий збір - першої черги задоволення.

5.1.10.1. Вимоги ПАТ АБ Південний у розмірі 6 374 873,20 грн. виникли до ТОВ ВАССТЕЛ як до майнового поручителя для забезпечення зобов`язань третіх осіб перед банком за невиконані ними кредитними зобов`язаннями. Зокрема з укладеного між ТОВ ВАССТЕЛ та ПАТ АБ Південний договору застави транспортного засобу №508 від 07.05.2020, посвідченого нотаріально 24.01.2022 року.

Цей договір оспорений розпорядником майна щодо його дійсності/недійсності, що розглядається в окремому провадженні № 907/955/22 у межах справи № 907/935/22. За твердженнями розпорядника майна відповідно до договору застави ТОВ ВАССТЕЛ узяло на себе заставні зобов`язання по забезпеченню своїми активами виконання грошових вимог ПАТ АБ Південний до боржників-позичальників ТОВ МЕГАТРАНСЛЬВІВ (код 39944497) за договором овердрафту №АО2019-03331 від 13.08.2019 та всіх додаткових угод до нього та ТОВ БСП ОІЛ (код 40099616) за договором овердрафту №АО2019-О3330 від 13.08.2019 та всіх додаткових угод до нього. За цим договором заставою забезпечується:

- виконання зобов`язань ТОВ МЕГАТРАНСЛЬВІВ на суму 3 500 000,00грн.;

- виконання зобов`язань ТОВ БСП ОІЛ на суму 3 500 000,00грн.

Відповідно до п. 1.4 договору застави ТОВ ВАССТЕЛ передало у заставу ПАТ АБ Південний належні йому на правах власності транспортні засоби вартістю 1 759 322,94 грн.

При цьому, станом на дату взяття ТОВ ВАССТЕЛ на себе заставних зобов`язань щодо транспортних засобів у боржника вже була наявна кредиторська заборгованість, строк якої настав, перед ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ за договорами фінансового лізингу №7-18-164 ств-фл/335 від 07.11.2018 та 7-18-151 ств-фл/313 від 18.10.2018 у загальній сумі 665 759,29 грн., підтверджена рішеннями у справах №907/488/20 від 24.02.2021 та №907/489/20 від 24.02.2021 року.

Недійсність цього договору застави є предметом розгляду у справі № 907/955/22 у межах справи № 907/935/22.

5.1.10.2. Вимоги ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ у розмірі 14 841 862,73 грн. з яких 6 950 302,15 грн. виникли на підставі договору безпроцентної поворотної позики № DP 21-17/10 від 11.10.2017 року, за яким, як стверджується заявником, здійснено часткові розрахунки у розмірі 17 000,00 грн. за платіжним дорученням №2777 від 09.11.2018 та у розмірі 100 000,00 грн. за платіжним дорученням №2857 від 05.12.2018 року. Недійсність цього договору безпроцентної поворотної позики є предметом розгляду у справі № 907/957/22 у межах справи № 907/935/22.

Інша частина грошових вимог ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ в сумі 7 886 597,58 грн виникли на підставі Договору поставки № DP 05-16/03 від 03.05.2016 та додаткових угод до цього договору про поставку нафтопродуктів, заборгованість за яким за період з 15.09.2018 по 10.12.2021 згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за основним зобов`язанням становить 4 753 000,66грн. При цьому боржник ТОВ ВАССТЕЛ з жовтня 2018 року не здійснював оплати за поставлений (переданий у власність) товар.

Недійсність цього договору поставки є предметом розгляду у цій справі № 907/958/22 у межах справи № 907/935/22.

5.1.10.3. Вимоги ТОВ БСП ОІЛ у розмірі 1875 265,45грн., з яких 1 553 854,20 грн. четверта черга задоволення; - 321 411,25 грн. шоста черга задоволення, виникли на підставі Договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, укладеного між ТОВ ВАССТЕЛ та ТОВ БСП ОІЛ на підставі якого кредитор 30.09.2019 згідно видаткової накладної №1296 від 30.09.2019 на загальну суму 1 472 527,98 грн. передав будівельні матеріали боржнику, оплата за який не здійснена. Кредитором нараховано 228 339,41 грн. інфляційних витрат та 93 071, 84 грн. - три проценти річних.

Недійсність цього договору поставки є предметом розгляду у цій справі № 907/956/22 у межах справи № 907/935/22.

5.1.10.4. Вимоги Компанії ARTONIA LIMITED (АРТОНІЯ ЛІМІТЕД), Республіка Кіпр, визнано ухвалою господарського суду від 02.02.2023 у розмірі: - 120 515 478,16 грн. - вимоги забезпечені заставою майна боржника що задовольняються позачергово; - 4962,00грн. - першої черги задоволення. Вимоги виникли на підставі Договору застави транспортних засобів від 08.07.2020, укладеного між боржником ТОВ ВАССТЕЛ та Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В, зареєстрованого в реєстрі за номером №1003.

За твердженнями розпорядника майна відповідно до Договору застави транспортних засобів від 08.07.2020 ТОВ ВАССТЕЛ узяло на себе заставні зобов`язання по забезпеченню своїми активами виконання грошових вимог Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД до позичальників за договором позики від 27.10.2017 ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ, передавши у заставу транспортні засоби, згідно опису. Компанія АРТОНІЯ ЛІМІТЕД як Заставодержатель отримала вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання Позичальником зобов`язань, забезпечених заставою, одержати задоволення вимог за рахунок переданих в заставу за цим договором транспортних засобів переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Розпорядник майна в своїй заяві стверджує, що станом на дату взяття ТОВ ВАССТЕЛ на себе заставних зобов`язань щодо транспортних засобів загальною заставною вартістю 1 949 089,66 грн. у боржника вже була наявна заборгованість перед ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ за договорами фінансового лізингу №7-18-164 ств-фл/335 від 07.11.2018 та 7-18-151 ств-фл/313 від 18.10.2018 у загальній сумі 665 759,29 грн., що підтверджується рішеннями господарського суду Закарпатської області у справі №907/488/20 від 24.02.2021 та у справі №907/489/20 від 24.02.2021 відповідно. Зазначеними рішеннями встановлено, що вказана заборгованість виникла у ТОВ ВАССТЕЛ внаслідок несплати лізингових платежів за договорами, строк сплати яких настав 13.01.2020, 13.02.2020, 24.01.2020 та 24.05.2020.

Цей договір застави транспортних засобів від 08.07.2020 оспорений розпорядником майна щодо його дійсності/недійсності, що розглядається в окремому провадженні у справі № 907/954/22 у межах справи № 907/935/21.

5.1.11. В судовому засіданні 02.02.2023 у справі 907/935/21, за результатами якого судом постановлено ухвалу про перерву в судовому засіданні, за результатами судового засідання 08.03.2023, в якому господарським судом постановлено ухвалу про відмову у затвердженні плану санації ТОВ ВАССТЕЛ та в інших судових рішеннях, суд зазначав про порушення представниками ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ, ТОВ БСП ОІЛ, Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД" та керівником боржника ТОВ ВАССТЕЛ принципів і правил господарського процесу, вчинення дій, що не сприяють розгляду справи, а затягують вирішення питань відповідної процедури, не дозволяють вирішити питання про дійсні цивільні права учасників цієї справи, при встановленому судом фактичному стані об`єктивного банкрутства, надмірним перевищенням пасивів боржника над його активами ними не приймається рішення про подальші процедури.

Так, відповідно до доданого до цієї справи Плану санації, який подано до господарського суду у справу 907/935/21 кредиторами з правом вирішального голосу ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ, ТОВ БСП ОІЛ та з правом дорадчого голосу Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД", у розділі Погашення вимог кредиторів встановлено такі умови: погашення вимог першої черги сплатою грошових коштів протягом 4 місяців з моменту затвердження плану санації; прощення частини боргу 95% четвертої черги та 100% шостої черги кредиторів: ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ; ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ та ТОВ БСП ОІЛ.

Також Планом санації передбачено звернення стягнення на заставлене майно (автотранспорт) забезпеченими кредиторами ПАТ АБ Південний та Компанією "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД".

5.1.12. З налізу відкритих даних з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, арбітражним керуючим Демчаном О.І. встановлено, що у період з 2015 року ТОВ ВАССТЕЛ, ТОВ БСП-ОІЛ, ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ та ТОВ Теміртранс-Захід перебувають під контролем єдиної групи осіб, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Суд погоджується з твердженням позивача та третьої особи, що з великою вірогідністю це свідчить про цілеспрямованість дій пов`язаних осіб та юридичних осіб шляхом укладення дружніх договорів, з метою створення неправдивої заборгованості боржника, що дала би їм можливість отримати контроль над зборами та комітетом кредиторів, що використовується на шкоду окремого кредитора - ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ.

Так, відповідно до доданого до цієї справи Плану санації, який подано до господарського суду у справу 907/935/21 кредиторами з правом вирішального голосу ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ, ТОВ БСП ОІЛ та з правом дорадчого голосу Компанії "АРТОНІЯ ЛІМІТЕД", у розділі Погашення вимог кредиторів встановлено такі умови: погашення вимог першої черги сплатою грошових коштів протягом 4 місяців з моменту затвердження плану санації; прощення частини боргу 95% четвертої черги та 100% шостої черги кредиторів: ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ; ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ та ТОВ БСП ОІЛ.

5.1.13. Судом також встановлено, що окрім пов`язаності юридичних осіб-учасників цієї справи як кредиторів через фізичних осіб-учасників господарських товариств та їх керівників, вбачається і взаємна пов`язаність представників кредиторів зі спільного представництва кредитора Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД та кредиторів ТОВ «БСП ОІЛ» і ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ через представників Семенова Ігоря Віталієвича та ОСОБА_6 , яким надавалася довіреність діяти разом від імені Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД, представляти її інтереси та захищати їх в усіх державних органах, судах з правом підпису певних документів тощо.

Ця обставина, у сукупності з іншими фактичними обставинами та доказами у основній справі про банкрутство № 907/935/21 та у цій справі 907/954/22 підтверджують доводи позивача арбітражного керуючого Демчана О.І. про пов`язаність вказаних ним фізичних осіб та юридичних осіб, що управлялися як група компаній, що діяла цілеспрямовано для досягнення загального економічного, підприємницького та інших правових результатів своєї діяльності, зокрема щодо виведення активів від боржника ТОВ ВАССТЕЛ.

5.1.14. Постановою господарського суду від 08.03.2023 боржника ТОВ ВАССТЕЛ визнано банкрутом. Визнанню банкрутом передувало те, що протягом періоду 2019-2021 років окрім чистого доходу ТОВ ВАССТЕЛ отримувaло також Інший дохід та Інший операційний дохід, підстави виникнення яких не встановлені через відсутність (ненадання) керівником боржника документів для дослідження розпоряднику майна. Протягом 2019-2021 років фінансово-господарська діяльність ТОВ ВАССТЕЛ характеризується низьким рівнем прибутку та зростаючою збитковістю, а саме: 4,1 тис. грн. прибутку в 2019 році при чистому доході 12 845,3 тис. грн.; (-760,3) тис. грн. та (-1470,2) тис. грн. збитку на кінець 2020 та 2021 років відповідно. Стрімке зростання збитковості за 2020-2021 роки в порівняні із результатами попередніх періодів обумовлене збільшенням собівартості реалізованої продукції (наданих послуг), а також зростанням статей Інші операційні витрати та Інші витрати. Дані зміни в структурі витрат та собівартості також не встановлені через відсутність (ненадання) керівником боржника документів для дослідження розпоряднику майна.

За період 2019-2020 роки інформація про кількість працівників та фонд оплати праці відсутня. Величина власного капітaлу потягом аналітичного періоду характеризується стійкою тенденцією до зменшення, що обумовило збитковість діяльності ТОВ ВАССТЕЛ протягом вказаного періоду. Довгострокові зобов`язання протягом 2019-2020 років в балансі ТОВ ВАССТЕЛ не обліковувались.

5.2. Обставини справи, встановлені судом стосовно оспореного договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, укладеного між ТОВ "ВАССТЕЛ" та ТОВ "БСП ОІЛ".

5.2.1. Судом встановлено, що між боржником ТОВ ВАССТЕЛ та ТОВ "БСП ОІЛ" укладено договір поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 року (а.с. 18-20).

Цим договором передбачалося (п. 1.1 Договору), що постачальник ТОВ БСП ОІЛ передає у власність покупця ТОВ ВАССТЕЛ, а покупець сплачує за отримані будматеріали (товар), зазначений в асортименті, кількості та ціні, визначених у специфікації до цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку по 100% попередньої оплаті, у термін 2-х банківських днів з моменту отримання рахунку, якщо інше не передбачено додатками до даного договору. У разі отримання товару без попереднього розрахунку товар має бути сплачений протягом 10 днів з дати фактичної поставки.

Специфікацією до договору поставки від 28.09.2019 (а.с. 21) визначено перелік та кількість одиниць товару 25, що складається з будівельних матеріалів, вартість товару визначена у сумі 1 472 527,98 грн. Строки оплати не встановлено.

Згідно видаткової накладної № 1296 від 30.09.2019 до договору поставки (а.с. 22) також визначено перелік та кількість одиниць товару всього 25, на суму 1 472 527,98 грн., які відпущено та отримано з боку сторін особами, прізвища яких та наявність повноваження на отримання товарно-матеріальних цінностей від імені покупця ТОВ «ВАССТЕЛ» не вказано, однак є підписи та печатки ТОВ БСП ОІЛ та ТОВ ВАССТЕЛ. Строки оплати також не встановлено.

Отже, оплата за товар відповідно до п. 3.1. договору повинна була здійснитися в безготівковому порядку протягом 10 днів з дати фактичної поставки 30.09.2019 року.

Доказів сплати вартості товару на суму 1 472 527,98 грн. відповідачем ТОВ ВАССТЕЛ до справи не надано.

5.2.2. Також відповідачем ТОВ ВАССТЕЛ не надано до справи доказів отримання та належного оприбуткування матеріальних цінностей на облік, не доведено зберігання та подальше їх використання за призначенням у господарській діяльності.

Документи бухгалтерського обліку керівником боржника ТОВ «ВАССТЕЛ» не передані ліквідатору Демчану О.І.

Отже суд вважає встановленим факт відсутності цієї господарської операції.

5.2.3. Суд погоджується з твердженням арбітражного керуючого, що встановлені судом факти дають підстави вважати, що договір поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, без наміру його реального виконання, виключно із метою формування штучної дружньої кредиторської заборгованості з метою здійснення в майбутньому контролю над комітетом кредиторів боржника у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство щодо нього.

Ці обставини підтверджуються також відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з яких встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ ВАССТЕЛ є ОСОБА_1 . Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ БСП ОІЛ також є ОСОБА_1 .

Окрім того, згідно даних ЄДР ТОВ БСП ОІЛ та ТОВ ВАССТЕЛ зареєстровані за однією юридичною адресою: 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Пряшівська, буд. 11.

5.2.4. Також пов`язаність ТОВ ВАССТЕЛ та ТОВ БСП ОІЛ і наявність заінтересованості у оспорюваному договорі також доводить той факт, що укладення договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019 є однією із декількох сумнівних господарських операцій між вказаними та іншими пов`язаними юридичними особами. Зокрема, розпорядником майна 24.01.2022 отримано від АТ АБ Південний заяву про визнання кредиторських вимог вих.№14-001-2719-2022 від 19.01.2022 (наявна в матеріалах справи №907/935/21), якою банк просив визнати його забезпечені заставою майна боржника вимоги у розмірі 6 374 873,20 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі договору застави транспортного засобу №508 від 07.05.2020, укладеного між ТОВ ВАССТЕЛ та АТ АБ Південний. Відповідно до цього договору ТОВ ВАССТЕЛ без будь-якої економічної мети та без будь-яких зустрічних майнових дій боржників передало в заставу АТ АБ Південний транспортні засоби для забезпечення виконання зобов`язань цих боржників, в тому числі зобов`язань ТОВ БСП ОІЛ перед банком за договором овердрафту від 13.08.2019 №АО2019-03330 та всіма додатковими угодами до нього.

5.2.5. Суд погоджується з позицією і доводами арбітражного керуючого Демчана О.І., що обидві сторони оспорюваного договору були обізнані про фінансовий стан та наміри контрагента, рішення про укладення договору приймалось за свідомо та на підставі волевиявлення спільного контролера обох юридичних осіб, або групи осіб, що контролює вказаних пов`язаних осіб. Сторони при укладанні договору заздалегідь усвідомлювали, що вказаний договір в частині оплати утвореного штучно боргу ТОВ ВАССТЕЛ виконаний не буде, укладали його за відсутності у ТОВ ВАССТЕЛ наміру його виконувати та за обізнаності та згоди ТОВ БСП ОІЛ на відсутність такого виконання.

Такі твердження підтверджуються зокрема і відомостями про фінансовий стан боржника: станом на дату укладення та виконання ТОВ БСП ОІЛ договору поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, так і в період з дати його укладення до відкриття провадження у справі про банкрутство №907/935/21, активи ТОВ ВАССТЕЛ перевищували розмір зобов`язання, що виникло на підставі оспорюваного договору, що означає що у ТОВ ВАССТЕЛ була об`єктивна можливість погасити заборгованість, проте відповідні кошти останнім умисно не сплачувались, з очевидною метою формування кредиторської заборгованості у процедурі банкрутства.

Отже, доводи позивача, що боржник ТОВ ВАССТЕЛ та ТОВ БСП ОІЛ діяли спільно, очевидно недобросовісно, умисно укладали договір поставки без мети його реального виконання, дії спрямовані на завдання шкоди третім особам реальним кредиторам ТОВ ВАССТЕЛ, що у розумінні ст. 13 ЦК України є зловживанням правом.

5.2.6. Обов`язок ТОВ ВАССТЕЛ оплатити поставлений товар виник у жовтні 2019, але протягом більше ніж за півтора роки до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ ВАССТЕЛ обов`язок не виконував, а ТОВ БСП ОІЛ своє право вимоги не реалізовував, що суперечить принципам підприємницької діяльності та не має господарської мети, отже з великою вірогідністю, що випливає з досліджених обставин цієї справи є неправдивою господарською операцією.

Тут також належить погодитися з твердженням позивача, що теза відповідачів про наявність між ними великої кількості виконаних господарських договорів (ТОВ ВАССТЕЛ та ТОВ БСП ОІЛ) свідчить не лише про плідну співпрацю цих юридичних осіб, а безумовно й про їх перебування під контролем єдиної особи (групи осіб), яка шляхом укладення дружніх договорів мала можливість організовувати господарську діяльність всієї групи пов`язаних компаній, а в подальшому протиправно використати ці зв`язки зловживаючи цивільними правами.

Наведене підтверджується тим, що відповідачами не надано доказів отримання ТОВ ВАССТЕЛ будівельних матеріалів, відсутня будь-яка інформація про їх подальше використання (подальший продаж, створення нового об`єкта чи поліпшення властивостей наявних тощо), що викликає об`єктивний сумнів у реальності здійсненої господарської операції. Разом із тим, відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. В той же час, ТОВ ВАССТЕЛ ані у якості додатків до відзиву відзиві, ані до будь-якого іншого процесуального документа, поданого в межах справи №907/935/21 не надало документів, які б підтверджували відображення у фінансовій звітності боржника надходження таких запасів на підприємство (розшифровки фінансової звітності тощо).

5.2.7. Суд враховує, що керівник боржника ОСОБА_5 здійснював дії з приховування банкрутства при настанні наприкінці 2019 на початку 2020 року ознак неплатоспроможності боржника ТОВ ВАССТЕЛ.

Так, керівник боржника ОСОБА_5 в період виникнення фінансової заборгованості перед ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ припинив господарську діяльність боржника та вчиняв дії з виведення активів боржника, які проявилися в діях з перерахування пов`язаним юридичним особам грошових коштів, що відображені у наявній фінансовій звітності як дебіторська заборгованість 6 821 480,02 грн., зокрема ТОВ МЕГАТРАНСЛЬВІВ в сумі 2 454 531,27 грн., що сформована протягом 2019-2021 років, а також ТОВ СИНЕРГІЯ ОІЛ в сумі 3 005 312,64 грн., яка з 2019 року не змінювалася.

Суд враховує також, що керівник боржника ОСОБА_5 після виникнення фінансової заборгованості перед ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ вчинив дії з укладання договорів застави автотранспортних засобів боржника ТОВ ВАССТЕЛ, що по своїй юридичній суті також є виведенням активів боржника від юридичної відповідальності за наявними грошовими зобов`язаннями та штучне погіршення фінансово-господарського стану боржника, боргові зобов`язання якого є наявними, стягнутими у примусовому порядку за судовими рішеннями.

При цьому, за висновками розпорядника майна, активи ТОВ ВАССТЕЛ перевищували розмір зобов`язання ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ, що означає що у ТОВ ВАССТЕЛ була об`єктивна можливість погасити заборгованість, проте відповідні кошти останнім умисно не сплачувались.

5.2.8. При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 3.2. Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу від 26.10.2010 № 1361) при визначенні ознак дій з доведення до банкрутства вважається, що штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості є однією з основних ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства.

5.2.9. Отже, суд висновує, що метою укладання між боржником ТОВ ВАССТЕЛ та ТОВ БСП ОІЛ оспореного договору поставки було штучне створення кредиторської заборгованості та укладання для цього про людське око (для створення юридичних підстав, видимості) для подальшого виведення активів боржника, ухилення від виконання грошових зобов`язань боржника перед кредитором.

Такі дії кваліфікуються судом як цілеспрямовані дії (підготовка підприємства) ТОВ ВАССТЕЛ до майбутнього банкрутства. Ця мета в подальшому була досягнута усіма, вказаними арбітражним керуючим Демчаном О.І. пов`язаними особами ТОВ ВАССТЕЛ в результаті цілеспрямованих дій набуло стійкої неплатоспроможності та нездатності задовольнити вимоги кредитора ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

При укладенні оспорюваного договору сторони не мали наміру створення правових наслідків, на які спрямовані договори застави.

Фіктивність оспореного правочину проявляється у наданих відповідачами відзивах та поясненнях, що між ними існували протягом 2015-2022 тривалі договірні стосунки різного характеру та на значні суми. Сторони тісно співпрацювали у сфері торгівлі та перевезення нафтопродуктами. Надання взаємних позик для поповнення обігових коштів та подолання касових розривів було поширеною діловою практикою у їх взаємовідносинах.

В той же час, бухгалтерським обліком та господарською документацією ці відомості не підтверджені.

На тлі (фоні) наведених реальних фактичних дій та подій що відбулися з боржником ТОВ ВАССТЕЛ з 2019 року по день розгляду цієї справи, усні твердження сторін спірного договору, що договір поставки мав економічну мету та необхідність для підтримання господарської діяльності ТОВ «ВАССТЕЛ» так само і ТОВ «БСП ОІЛ» та міркування щодо повернення від боржника коштів в майбутньому (після завершення епідемії), виглядають неправдоподібними та невірогідними.

Суд погоджується з доводами позивача та третьої особи на стороні позивача, що оспорений правочин носить фіктивний характер.

Суд, виходячи з поведінки у справі про банкрутство представників ТОВ «ВАССТЕЛ», ТОВ «БСП ОІЛ», Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД, ТОВ ВАССТЕЛ та ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ та інших пов`язаних осіб у справі про банкрутство, ставить під сумнів надані ними докази щодо їх дійсності і правдивості фактів, що ними сторони намагаються підтвердити.

5.3. Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права.

Рішенням Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) від 11.12.2018 по справі Лекич проти Словенії (Lekic v. Slovenia) Суд визнав, що Той факт, що, як директор і засновник, за наявності ознак банкрутства компанії не вжив заходів до визнання компанії банкрутом в рамках процедури неспроможності, фактично продовжив її існування як юридичної особи, незважаючи на неможливість виконання зобов`язань, не відповідає принципу добросовісності в комерційній практиці. Відповідно заявник не може отримати з цієї ситуації вигоду у вигляді звільнення від зобов`язань.

5.4. Із змісту наведеного рішення ЄСПЛ вбачається, що для визначення наявності вини керівника (засновника) юридичної особи слід виходити з об`єктивних обставин діяльності юридичної особи та об`єктивних дій (поведінки) керівника (засновника), що в теорії права відображає концепцію об`єктивної вини та поведінкової теорії. Це означає, що особа, яка взяла на себе функції організації та управління юридичною особою, її трудовими і фінансовими ресурсами, є освіченою економічно (юридично, фінансово) особою; має приймати розумні та виважені рішення (діяти добросовісно); передбачати перспективи і наслідки діяльності підприємства (не використовувати свої управлінські та правові можливості на шкоду кредиторам); при настанні об`єктивного банкрутства заявити до суду про неспроможність; подальше здійснення діяльності при неплатоспроможності (збільшення боргів) є неприпустимим (не здійснювати сумнівних та фраудаторних дій).

Поведінкова теорія безпосередньо пов`язана з принципом добросовісності як основою цивільного права (п. 6 ст. 3 ЦК). Це основна засада, певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

5.5. Недопустимість зловживання правом та заборона використання власності на шкоду людині і суспільству чи з метою завдання шкоди іншій особі передбачені ст. 5 ГК України, статтями 13, 619, 1166 ЦК України, ст. 13 Конституції України, іншими нормами законодавства України.

5.6. До встановлених судом об`єктивних обставин, що характеризують поведінку керівника боржника ОСОБА_5 відносяться дії і бездіяльність, що вчинені ним в період часу, що досліджувався розпорядником майна три роки до дня відкриття справи про банкрутство (2019-2021), а також продовжуються до цього часу, а саме: незабезпечення збереження, відновлення та непередачі бухгалтерської та іншої господарської документації банкрута призначеному господарським судом ліквідатору; заплутування бухгалтерського обліку підприємства; виведення активів боржника; невжиття заходів щодо захисту інтересів підприємства; приховування відомостей про матеріальні та інші цінності банкрута; перешкоджання здійсненню ліквідаційної процедури призначеному господарським судом ліквідатору та інші дії та фактичні обставини, що встановлені судом судовими рішеннями.

5.7. Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц (поставнова від 03 липня 2019) сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як:

- фіктивного (стаття 234 ЦК України);

- такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України);

- такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті 228 ЦК України).

5.8. У постанові Великої Палати ВС від 07.09.2022 по справі №910/16579/20 (п. 10.59., 10.60., 10.61.) зазначено правову позицію щодо застосування норми ч. 1, 2 ст.234 ЦК України, якою передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

10.60. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме собою невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання договору недійсним без застосування будь-яких наслідків. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає її зовнішньому прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину (такі правові висновки сформулювала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.).

10.61. Отже, при кваліфікації оспорюваного правочину як фіктивного судам необхідно встановити факт його вчинення для годиться (про людське око) обома сторонами, позаяк якщо одна зі сторін діяла лише для годиться, а інша намагалася досягти правового результату - такий правочин не можна визнати фіктивним.

5.9. У цій справі, як встановлено судом, обидві сторони договору діяли заздалегідь і для годиться створеного грошового зобов`язання для мнимого «покупця» ТОВ «ВАССТЕЛ», достовірність та реальність покупки товару яким не підтверджено. Ця сумнівна заборгованість використана ТОВ «БСП ОІЛ» для створення штучної заборгованості ТОВ ВАССТЕЛ.

Практично правочин між ТОВ «БСП ОІЛ» та ТОВ ВАССТЕЛ використаний сторонами для фраудаторної мети.

Суд погоджується з твердженнями та доводами позивача арбітражного керуючого Демчана О.І. та представника ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ та доходить висновку про очевидну фраудаторність оспореного договору.

Доказом та підтвердженням фраудаторної мети договору є реалізація Компанією АРТОНІЯ ЛІМІТЕД, ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ та ТОВ БСП ОІЛ (Семенов І.В. та ОСОБА_6 ) разом з іншими пов`язаними особами отриманих повноважень кредитора у цій справі, прийнятті протиправних рішень про прощення 95% вимог четвертої черги та 100% вимог шостої черги, що завдає істотної матеріальної шкоди інтересам кредитора ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ, а також інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що мета і засоби - поняття, що характеризують певні елементи поведінки та діяльності людини. Мета усвідомлене передбачення бажаного результату діяльності, яке зумовлює пошук засобів і шляхів його досягнення. Засоби предмети, способи дії, поведінки, за допомогою яких досягають певної мети. Явною метою пов`язаних у цій справі осіб суд вбачає укладання ними угод, що у майбутньому мали би призвести боржника до економічного стану банкрутства через засоби, якими пов`язані особи обрали укладання угод про око для виведення майнових активів та, як наслідок, отримання вигоди через застосування цивільно-правових алгоритмів, зокрема, інституту банкрутства: - якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи банкрута (ч. 2 ст. 65 КУзПБ); - у випадку затвердження звіту ліквідатора господарський суд визнає в ухвалі про закриття провадження у справі погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені за недостатністю майна банкрута (ч. 4 ст. 90 КУзПБ).

Досягнення такої мети є зловживання цивільними правами.

Органічна поєднаність мети і засобів, що застосовані пов`язаними особами з ТОВ ВАССТЕЛ (причинно наслідкові зв`язки), вказують на те, що частина цих засобів ними реалізована у цій справі про банкрутство: укладено угоди про око, декількарічне невиконання зобов`язання і штучне нарахування за ніби-то безпідставне прострочення платежу грошових коштів для збільшення суми боргу; досягнуто мети визнання цих вимог судом у справі про банкрутство як конкурсних вимог кредиторів; отримання права вирішального голосу у зборах кредиторів та у комітеті кредиторів; використання вирішального права голосу з метою завдати шкоди цивільним правам реального кредитора ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ; виведення активів (грошових коштів та автотранспорту) ТОВ ВАССТЕЛ, за рахунок яких могли би бути задоволені вимоги реального кредитора.

5.10. Суд у цій справі розглядає фраудаторність дій та договору застави автотранспорту, враховуючи правову позицію, що викладена у п. 4.5. постанови Великої Палати ВС від 07.09.2022 по справі №910/16579/20, відповідно до якої ознакою фраудаторного правочину, який ставиться під сумнів у частині його добросовісності, є не лише те, що він учиняється боржником на шкоду кредиторам, але і такий, який виконується на шкоду кредиторам та у зв`язку з цим порушує засади добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

5.11. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 по справі

№910/16579/20 щодо визнання недійсним договору, вчиненого боржником без економічної мети, з метою створення "дружньої" кредиторської заборгованості, дійшла наступних висновків:

10.32. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється у тому, що: 1) особа (особи) використовувала / використовували право на зло; 2) наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, у який потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); 3) враховується правовий статус особи / осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а й про обсяг прав інших учасників цих правовідносин і порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах, або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 листопада 2021 року у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), пункти 76.3, 76.5).

10.33. У Рішенні від 28 квітня 2021 року№ 2-р(II)/2021 у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку Індустріалбанк щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини третьої статті 13, частини третьої статті 16 ЦК України Конституційний Суд України визнав, що зазначені положення ЦК України є конституційними та такими, що не суперечать частині другій статті 58 Конституції України. Оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 ЦК України, Конституційний Суд України констатував, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука а також зловживання правом в інших формах, що також міститься у частині третій статті 13 цього Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими ЦК України та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення ЦК України або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 ЦК України мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною) (абзаци другий, третій пункту 5.3, пункт 5.4 та абзац другий пункту 8.2 мотивувальної частини цього Рішення).

10.34. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16, пункт 153). Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом.

10.35. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є вживанням права на зло. За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати…

10.40. Укладення фраудаторних правочинів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог дружнього кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів.

5.12. Предметом даного судового розгляду є, заявлені в межах справи про банкрутство, вимоги розпорядника майна до юридичної особи, яка звернулась у справу про банкрутство з грошовими вимогами до боржника, про визнання недійсним договору, з підстав фраудаторності та його фіктивності. В судовому засіданні при розгляді справи по суті позивач підкреслив на недійсності правочину в силу його фраудаторності, як основної ознаки дії сторін на шкоду кредитору.

5.13. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 по справі

№910/16579/20 у п. 10.26., надала визначення фраудаторного правочину у цивілістичній доктрині це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

10.27. У ЦК України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

10.28. Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

10.29. Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

10.30.Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм у межах дозволеного їй законом загального типу поведінки.

10.54. У разі невідповідності фраудаторного правочину загальним принципам цивільного права та його вчинення з виходом за межі цивільних прав суди можуть визначити юридичну кваліфікацію такого правочину із застосуванням загальних положень ЦК України.

5.14. Відповідно ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

5.15. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

5.16. За ч. 1, ч. 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

5.17. Суд також враховує правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 902/1023/19(902/163/22)

85. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").

104. У правовідносинах банкрутства оспорювання правочинів боржника вчинених на шкоду кредитора врегульовано спеціальними нормами статті 42 КУзПБ, що не виключає можливості визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

5.18. За наведених обставин та правових підстав суд доходить висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Суд відхиляє усі заперечення відповідачів щодо легітимності мети укладання договору, оскільки дійсна мета встановлена при здійсненні провадження у цій справі. Реальні фактичні дії пов`язаних осіб, зокрема відповідача ТОВ БСП ОІЛ», ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ (представник Краснікова О.В.), Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД (представник Семенов І.В.), та банкрута ТОВ ВАССТЕЛ вказують на приховану в момент створення відповідних угод (договорів), але очевидну за результатами численних судових рішень у справі про банкрутство ТОВ ВАССТЕЛ мету доведення боржника до банкрутства та отримання майнової вигоди для усіх заінтересованих осіб, що є безумовною ознакою фраудаторності, дії з використанням права на зло стосовно інших учасників цивільних відносин.

З цих підстав суд відкидає як оманливі твердження відповідачів про суперечливу поведінку арбітражного керуючого Демчана О.І., який в процедурі розпорядження майном до дня попереднього засідання господарського суду визнав грошові зобов`язання боржника ТОВ ВАССТЕЛ, як підтверджені належними документами господарської діяльності боржника, а в подальшому заявив позов про визнання недійсними угод кредиторів Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД, ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ; ТОВ БСП ОІЛ.

Суд погоджується з позицією арбітражного керуючого Демчана О.І. та представника кредитора ДПАТ НАК УКРАГРОЛІЗИНГ Кордас Ж.А., що на час розгляду вимог кредиторів як арбітражний керуючий так і господарський суд виходили із загальних цивільно-правових принципів (засад), що цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Як арбітражний керуючий так і господарський суд вважали достатніми та вірогідними надані до справи докази, що супроводжувалися наполегливими вимогами і поясненнями, правовим обгрунтуванням представників кредиторів ТОВ ЗАКАРПАТСЬКА НАФТОГАЗОВА КОМПАНІЯ; ТОВ БСП ОІЛ; Компанії АРТОНІЯ ЛІМІТЕД (Краснікова О.В., Семенов І.В.), реальності і наявності права вимоги, а також поведінки представників боржника ТОВ ВАССТЕЛ (Лавкай В.С.) - повне і беззаперечне визнання зобов`язань перед цими кредиторами.

Однак фраудаторність цих заяв, що виразилися у діях кредиторів та їх представників, діях керівника боржника ОСОБА_5 з приховування банкрутства, приховування документів та майнових активів боржника та відомостей про них, спотворення бухгалтерського обліку, та використання цивільно-правових інструментів, а також процесуальних прав на шкоду правам та інтересам кредиторів, - виявлена в процесі розгляду цієї справи.

5.19. Визнання господарським судом грошових вимог кредиторів у цій справі, зокрема вимог ТОВ БСП ОІЛ, не є перешкодою для розгляду позову про визнання недійсними угод боржника, на підставі яких такі вимоги виникли, оскільки питання недійсності зобов`язань боржника ТОВ ВАССТЕЛ не було предметом розгляду господарського суду, а також задоволення вимог розпорядника майна про визнання недійсними договорів боржника не є переглядом судових рішень, якими такі грошові вимоги кредиторів були визнані як конкурсні у цій справі.

5.20. Щодо обґрунтованості рішення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про задоволення позовних вимог.

Інші аргументи, які висувалися відповідачами, спростовуються встановленими господарським судом фактами, їх оцінкою та висновками суду.

VI. Розподіл судових витрат.

Згідно платіжної інструкції № 576 від 09.12.2022 року позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Зважаючи, що спір у справі виник через зловживання цивільними та процесуальними правами та неправильних дій сторони, суд покладає судові витрати повністю на відповідача ТОВ ВАССТЕЛ.

Керуючись ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір поставки №28-09/2019 від 28.09.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БСП ОІЛ", код ЄДРПОУ - 40099616, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАССТЕЛ", код ЄДРПОУ - 39187782, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «ВАССТЕЛ» на користь арбітражного керуючого Демчана О.І. витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривень 00 копійок).

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текс рішення виготовлено та підписано 14.04.2023 року.

Суддя П.Д. Пригуза