Рішення

від 13.04.2023 по справі 910/1511/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2023Справа № 910/1511/23за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГБ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рост 2"

про стягнення 775 651,50 грн

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГБ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рост 2» про стягнення 775 651,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору підряду № 22/10-21 від 22.10.2021 у частині оплати отриманих товарів та виконаних робіт, з огляду на що позивач просить суд стягнути 775 651,50 грн, з яких: 356 731,33 грн основного боргу, 10 379,42 грн 3% річних, 59 628,19 грн інфляційних втрат, 134 873,76 грн пені та 214 038,80 грн штрафних санкцій.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 22 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Рост 2» (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГБ» (підрядник, позивач) укладено Договір підряду № 22/10-21 від 22.10.2021 (Договір) відповідно до п. 1.1. якого Підрядник зобов`язується виконати роботи, а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити «Роботи з благоустрою території за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н., Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка, земельна ділянка, - кадастровий номер: 5122783200:02:002:0059.

Згідно п. 2.1. Договору ціна товару та робіт за договором обумовлена сумою специфікацій до даного договору і становить : 1 551 221,65 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят одна тисяча двісті двадцять одна ) грн., 65 коп., в т. ч. ПДВ 20% - 258 536,94 (двісті п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять шість) грн., 94 коп. Ціна товару та робіт може змінюватися на підставі збільшення обсягу робіт і підписаних додаткових специфікацій до даного договору.

В абзаці 4 пункту 3.1. Договору сторони узгодили, що остаточний розрахунок, факту виконання робіт згідно акту виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 після підпису акту КБ-2в на протязі 3-х (трьох) календарних днів.

Для виконання робіт, зазначених у п. 1.1. Договору підрядник використовує матеріали, власність яких врахована в складі договірної ціни, та передається згідно Акту приймання-передачі матеріалів виконробу замовника (п. 5.5. Договору).

У пункті 7.2. Договору Сторони дійшли згоди, що здача-приймання повного обсягу виконаних робіт оформлюється актами КБ-2 та підписується сторонами протягом 5-ти календарних днів з моменту здачі. У випадку, якщо Замовник не підписує акт виконаних робіт, і не пред`являє мотивованої відмови, він вважається автоматично прийнятим та підписаним Замовником.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку не раніше закінчення гарантійного терміну (п. 8.1. Договору).

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку що даний договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Згідно ч. 1. ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Позивач передав, а відповідач отримав товари та роботи загальною вартістю 1 658 928,37 грн, що підтверджується наявними в матеріалах актами виконаних робіт та видатковими накладними за період від 21.10.2021 по 19.01.2022.

Разом з тим, як зазначено в позовній заяві, замовник сплатив підряднику 1 285 855,15 грн.

Підрядник надіслав замовнику претензію Вих. №25-11/2022 від 25.11.2022 в якій вимагав сплатити наяву суму заборгованості (докази направлення містяться в матеріалах справи).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору підряду № 22/10-21 від 22.10.2021 у частині оплати отриманих товарів та виконаних робіт, з огляду на що позивач просить суд стягнути 775 651,50 грн, з яких: 356 731,33 грн основного боргу, 10 379,42 грн 3% річних, 59 628,19 грн інфляційних втрат, 134 873,76 грн пені та 214 038,80 грн штрафу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом між ТОВ «Торговий дім «Рост 2» та ТОВ «ЮГБ» Договір підряду № 22/10-21 від 22.10.2021 за змістом п. 1.1. якого підрядник зобов`язується виконати роботи, а Замовник зобов`язується прийняти й оплатити будівельні роботи.

Також, судом було встановлено, що підрядник передав, а замовник прийняв товари та роботи загальною вартістю 1 658 928,37 грн, що підтверджується наявними в матеріалах актами виконаних робіт та видатковими накладними за період від 21.10.2021 по 19.01.2022, які оплачено відповідачем частково у розмірі 1 285 855,15 грн.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак суд, враховуючи умови п. 3.1. Договору дійшов висновку, що строк оплати прийнятих товарів та робіт настав.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 356 731,33 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 356 731,33 грн, а відтак, задоволення позовних вимог у цій частині.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 59 628,19 грн та 3% річних у розмірі 10 379,42 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат (період: лютий 2022 року - липень 2022 року) та 3% річних (період: з 24.01.2022 по 12.01.2023) суд зазначає, що визначені позивачем періоди нарахування є обґрунтованими, а розрахунок арифметично правильним, відтак, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 59 628,19 грн та 3% річних у розмірі 10 379,42 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 134 873,76 грн та штрафні санкції на підставі п. 9.3. Договору у розмірі 214 038,80 грн.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.3. Договору за порушення строків, встановлених пунктами 3.1 Договору, Замовник сплачує Підряднику неустойку в розмірі 1 % від заборгованості за кожний день прострочення.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем окремо нараховано до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 24.01.2022 по 12.01.2023 та штрафні санкції на підставі п. 9.3. Договору в розмірі 1% від заборгованості за період з 24.01.2022 по 23.03.2022.

Суд зазначає, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування неустойки та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Так, п. 9.3 Договору передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у вигляді стягнення неустойки, яка за своєю правовою природою є пенею.

Відтак, одночасне стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та стягнення пені у розмірі 1% від заборгованості за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання, є подвійною відповідальністю за порушення зобов`язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.

Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Так, зробивши перерахунок пені з урахуванням змісту п. 9.3 Договору та обмежень, встановлених ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку про до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 50 822,00 грн, а отже вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у вказаній сумі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рост 2" (01135, місто Київ, вулиця Павлівська, будинок 29; ідентифікаційний код: 40513894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГБ" (65481, Одеська обл., місто Южне, вулиця Центральна, будинок 56; ідентифікаційний код: 41387764) 356 731 (триста п`ятдесят шість тисяч сімсот тридцять одна) грн 33 коп. основного боргу, 59 628 (п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн 19 коп. інфляційних втрат, 10 379 (десять тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 42 коп. 3% річних, 50 822 (п`ятдесят тисяч вісімсот двадцять дві) грн 00 коп. пені та 7 163 (сім тисяч сто шістдесят три) грн 41 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева