Рішення

від 14.04.2023 по справі 911/488/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2023 р. м. Київ Справа № 911/488/23

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стемакс», м. Київ,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Формула комфорту», с. Софіївська Борщагівка Київської області,

про стягнення 66 678,39 грн.,

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стемакс», м. Київ (далі за текстом ТОВ «Стемакс»), 16.02.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом вих. №14 від 06.02.2023 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Формула комфорту», с. Софіївська Борщагівка Київської області (далі за текстом ТОВ «Компанія «Формула комфорту»), в якому просить суд ухвалити рішення, відповідно до якого стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 66 678,39 грн., з яких: 46 754,52 грн. сума основного боргу; 7 785,06 грн. сума договірної пені; 4 611,37 грн. сума 20% річних; 7 527,44 грн. сума інфляційного збільшення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем ТОВ «Стемакс» (постачальник) та ТОВ «Компанія «Формула комфорту» (покупець) укладено Договір поставки №486/19-К від 21.06.2019, згідно умов якого постачальник зобов`язувався передати (поставити) у зумовлені сторонами строки у власність покупця системи кріплення, метизні вироби, витратні матеріали, а також електроінструмент, інструментальне оснащення та ручний інструмент (далі товар), а покупець прийняти та оплатити товар в термін і на умовах, передбачених даним Договором.

Постачальник здійснив постачання товару на загальну суму 46754,52 грн., однак, відповідач отриманий товар не оплатив, відтак позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у судовому порядку. Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 7 785,06 грн., 20% річних в розмірі 4 611,37 грн. та інфляційне збільшення в розмірі 7 527,44 грн., а також судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/488/23, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позовну заяву.

У зв`язку з відсутністю фінансування на здійснення поштових послуг, ухвала Господарського суду Київської області від 17.02.2023 була направлена засобами електронного зв`язку на відому суду електронну адресу позивача та відповідача 20.02.2023, що підтверджується довідкою Господарського суду Київської області.

22.02.2023 на електронну пошту суду від відповідача ТОВ «Компанія «Формула комфорту» надійшла заявка від 20.02.2023 про отримання процесуальних документів в електронному вигляді. Електронна адреса, зазначена відповідачем в заявці, відповідає електронній адресі, на яку суд направив відповідачу ухвалу від 17.02.2023 про відкриття провадження у справі.

23.02.2023 до Господарського суду Київської області від позивача ТОВ «Стемакс» на виконання вимог ухвали суду від 17.02.2023 надійшла запитувана судом інформація.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Станом на 14.04.2023 відповідач відзив на позов та докази на його підтвердження не подав; про наявність судового провадження відповідач належно повідомлений на чинну електронну адресу принаймні з 20.02.2023 (дата, вказана відповідачем у заявці про отримання процесуальних документів в електронному вигляді).

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ТОВ «Стемакс» до ТОВ «Компанія «Формула комфорту» про стягнення 66 678,39 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

21.06.2019 між ТОВ «Стемакс» (постачальник) та ТОВ «Компанія «Формула комфорту» (покупець) було укладено Договір поставки №486/19-К (далі Договір).

За умовами Договору:

- постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені сторонами строки у власність покупця системи кріплення, метизні вироби, витратні матеріали, а також електроінструмент, інструментальне оснащення та ручний інструмент (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар в термін і на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1 Договору);

- найменування, асортимент, кількість та ціна товару узгоджуються сторонами на підставі замовлень (заявок) покупця і відображаються у видаткових накладних (п. 1.2 Договору);

- видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, додаються до цього Договору і є його невід`ємною частиною (п. 1.3 Договору);

- загальна сума даного Договору визначається виходячи із загальної вартості товарів, поставлених протягом строку дії даного Договору, та розраховується відповідно до підписаних сторонами видаткових накладних та Специфікацій (в разі їх наявності). Сторони погодили, що в разі відсутності Специфікацій до Договору, факт оплати покупцем рахунку-фактури постачальника та/або підписання представником покупця видаткової накладної на товар є підтвердженням згоди покупця з обсягом, асортиментом, кількістю та ціною на товар, що поставляється в конкретній партії (п. 2.1 Договору);

- оплата товару за даним Договором, крім випадків передбачених п. 2.5, цього Договору, здійснюється покупцем на підставі виставленого рахунку-фактури в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100 % вартості партії товару, вказаної у відповідному рахунку-фактурі, на поточний банківський рахунок постачальника, в строк не пізніше 21 календарного дня від дати, вказаної у відповідній видатковій накладній. Покупець має право достроково оплатити рахунок-фактуру (п. 2.4 Договору);

- за умови настання обставин, передбачених п. 3.4, цього Договору, покупець здійснює попередню оплату за замовлений товар в розмірі 30% вартості такого товару на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури, а інші 70 % вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочки платежу, яка встановлена пунктом 2.4. Договору шляхом перерахування грошових коштів в сумі, вказаній у виставленому постачальником рахунку-фактурі (п. 2.5 Договору);

- сторони можуть передбачити інший порядок здійснення розрахунків, шляхом підписання відповідної Додаткової угоди до даного Договору (п. 2.6 Договору);

- товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної (п. 3.10 Договору);

- у разі порушення строків оплати (п. 2.4. даного Договору) покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення оплати до моменту зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 8.3 Договору);

- у разі порушення строків оплати, передбачених п. 2.4 Договору більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів, покупець додатково сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20 % річних від суми заборгованості за весь час прострочення до моменту погашення (п. 8.4 Договору);

- даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 (п. 10.1). У випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін письмово не заявить про намір припинити його дію, цей договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік. Аналогічний порядок пролонгації діє на наступні роки, якщо сторони не передбачать інший порядок у відповідній додатковій угоді (пункт 10.2 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Протягом лютого 2022 року постачальник поставив, а покупець отримав товар на загальну суму 46 754,52 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями належним чином оформлених, підписаних обома сторонами та скріплених печатками обох сторін Видаткових накладних, а саме: №4561 від 01.02.2022 на суму 14 997,00 грн.; №4596 від 01.02.2022 на суму 8 605,44 грн.; №5546 від 03.02.2022 на суму 7 741,56 грн.; №5550 від 03.02.2022 на суму 1 551,48 грн.; №5711 від 07.02.2022 на суму 624,00 грн.; №5838 від 04.02.2022 на суму 5 378,40 грн.; №6433 від 09.02.2022 на суму 5 025,60 грн.; №8613 від 16.02.2022 на суму 2 831,04 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Інше встановлено п. 2.4 Договору, відповідно до якого оплата товару здійснюється покупцем на підставі виставленого рахунку-фактури в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100 % вартості партії товару, вказаної у відповідному рахунку-фактурі, на поточний банківський рахунок постачальника, в строк не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня від дати, вказаної у відповідній видатковій накладній. Покупець має право достроково оплатити рахунок-фактуру.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, враховуючи положення частини 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, за видатковими накладними №4561 від 01.02.2022 на суму 14 997,00 грн. та №4596 від 01.02.2022 на суму 8 605,44 грн. строк оплати до 22.02.2022, а з 23.02.2022 настало прострочення;

за видатковими накладними №5546 від 03.02.2022 на суму 7 741,56 грн. та №5550 від 03.02.2022 на суму 1 551,48 грн. строк оплати до 24.02.2022, а з 25.02.2022 настало прострочення;

за видатковою накладною №5838 від 04.02.2022 на суму 5 378,40 грн. строк оплати до 25.02.2022, а з 26.02.2022 настало прострочення;

за видатковою накладною №5711 від 07.02.2022 на суму 624,00 грн. строк оплати до 28.02.2022, а з 01.03.2022 настало прострочення;

за видатковою накладною №6433 від 09.02.2022 на суму 5 025,60 грн. строк оплати до 02.03.2022, а з 03.03.2022 настало прострочення;

за видатковою накладною №8613 від 16.02.2022 на суму 2 831,04 грн. строк оплати до 09.03.2022, а з 10.03.2022 настало прострочення.

Тобто, строк оплати товару за спірними накладними є таким, що настав.

31.12.2022 та 31.01.2023 між ТОВ «Стемакс» та ТОВ «Компанія «Формула комфорту» складено Акти звірки взаєморозрахунків за договором №486/19-К, які підписані уповноваженими представниками обох сторін, згідно яких заборгованість ТОВ «Компанія «Формула комфорту» за вказаним договором становить 46 754,52 грн.

Суд зазначає, що акт звірки взаєморозрахунків може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

У даному випадку інформація, вказана в акті звірки взаєморозрахунків, підтверджена поданими позивачем первинними документами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар суду не подано, в тому числі і на вимогу пункту 4 ухвали суду від 17.02.2023 про відкриття провадження, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України, і яку відповідач отримав на електронну адресу 20.02.2023.

З огляду на викладене, вимогу позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 46 754,52 грн. слід задовольнити повністю.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 7 785,06 грн. пені (за сукупний період з 23.02.2022 по 06.09.2022). Щодо вказаних вимог суд встановив таке.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що у разі порушення строків оплати (п. 2.4. даного Договору) покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення оплати до моменту зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше договором не встановлено. Відтак, пеня має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем строку оплати, та до переддня фактичної оплати, або до відповідної дати через шість місяців після спливу строку оплати за кожною із спірних накладних.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши правильність розрахунку пені, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем:

Видаткова накладнаОсновний борг, грн.Період простроченняПеня, грн.№4561 від 01.02.202214 997,00 грн.з 23.02.2022 по 22.08.20222 485,80 грн.№4596 від 01.02.20228 605,44 грн.з 23.02.2022 по 22.08.20221 426,38 грн.№5546 від 03.02.20227 741,56 грн.з 25.02.2022 по 24.08.20221 295,92 грн.№5550 від 03.02.20221 551,48 грн.з 25.02.2022 по 24.08.2022259,71 грн.№5711 від 07.02.2022624,00 грн.з 01.03.2022 по 28.08.2022106,51 грн.№5838 від 04.02.20225 378,40 грн.з 26.02.2022 по 25.08.2022904,75 грн.№6433 від 09.02.20225 025,60 грн.з 03.03.2022 по 30.08.2022866,06 грн.№8613 від 16.02.20222 831,04 грн.з 10.03.2022 по 06.09.2022504,16 грн.Всього 7 849,29 грн.встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 7 849,29 грн.

Разом з тим, суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 785,06 пені мають бути задоволені повністю.

Позивач також нарахував та просить суд стягнути з відповідача 20% річних за користування чужими грошовими коштами відповідно до пункту 8.4 Договору за сукупний період з 28.02.2022 по 10.09.2022 в розмірі 4 611,37 грн.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.4 договору сторони на основі вільного волевиявлення погодили, що у разі порушення строків оплати передбачених п. 2.4 Договору більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів, покупець додатково сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 20 % річних від суми заборгованості за весь час прострочення до моменту погашення.

Суд зауважує, що позивачем здійснено нарахування 20% річних по кожній видатковій накладній в межах шестимісячного строку з дати прострочення оплати, а не як передбачено п. 8.4 Договору за весь час прострочення до моменту погашення.

Суд, перевіривши правильність розрахунку 20 % річних, з шостого дня прострочення в межах заявленого позивачем періоду:

Видаткова накладнаОсновний борг, грн.Вірно визначена судом дата початку нарахуванняЗаявлений період до стягнення20% річних, грн.№4561 від 01.02.202214 997,00 грн.з 28.02.2022з 28.02.2022 по 27.08.20221 487,37 грн.№4596 від 01.02.20228 605,44 грн.з 28.02.2022з 28.02.2022 по 27.08.2022853,47 грн.№5546 від 03.02.20227 741,56 грн.з 01.03.2022з 01.03.2022 по 28.08.2022767,79 грн.№5550 від 03.02.20221 551,48 грн.з 01.03.2022 з 01.03.2022 по 28.08.2022153,87 грн.№5711 від 07.02.2022624,00 грн.з 05.03.2022 з 05.03.2022 по 01.09.202261,89 грн.№5838 від 04.02.20225 378,40 грн.з 02.03.2022 з 02.03.2022 по 29.08.2022533,42 грн.№6433 від 09.02.20225 025,60 грн.з 07.03.2022 з 07.03.2022 по 03.09.2022498,43 грн.№8613 від 16.02.20222 831,04 грн.з 14.03.2022 з 14.03.2022 по 10.09.2022280,78 грн.Всього 4 637,02 грн.встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 20% річних становить 4 637,02 грн.

Разом з тим, суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України), а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 611,37 грн. 20% річних мають бути задоволені повністю.

Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 7 527,44 грн. інфляційних збитків (за сукупний період березень 2022 серпень 2022).

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому інфляційні втрати не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до інфляційних втрат не застосовується.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд зауважує, що позивачем здійснено нарахування інфляційного збільшення по кожній видатковій накладній в межах шестимісячного строку з дати прострочення оплати.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем (березень-серпень 2022), суд встановив, що належні до стягнення з відповідача інфляційні втрати становлять 7 546,54 грн. Разом з тим, суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 527,44 грн. мають бути задоволені повністю у заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Стемакс», ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Компанія «Формула комфорту» 46 754,52 грн. основного боргу, 7 785,06 грн. пені, 4 611,37 грн. 20% річних та 7 527,44 грн. інфляційних втрат. У зв`язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі повністю.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стемакс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Формула комфорту» (08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Боголюбова, буд. 20, кв.207, ідентифікаційний код 40214269)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стемакс» (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 55, ідентифікаційний код 40212649)

46 754,52 грн. (сорок шість тисяч сімсот п`ятдесят чотири гривні п`ятдесят дві копійки) основного боргу,

7 785,06 грн. (сім тисяч сімсот вісімдесят п`ять гривень шість копійок) пені,

4 611,37 грн. (чотири тисячі шістсот одинадцять гривень тридцять сім копійок) 20 відсотків річних,

7 527,44 грн. (сім тисяч п`ятсот двадцять сім гривень сорок чотири копійки) інфляційних втрат,

2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх