Рішення

від 10.04.2023 по справі 914/3098/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2023 Справа № 914/3098/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судових засідань Копача М.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Сколівської міської ради, м. Сколе,

до відповідача: Приватного малого підприємства «Фірма Візит ЛТД», м. Сколе,

про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки

За участі представників:

від позивача: Марочкович В.М. - представник,

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Сколівська міська рада Львівської області, м. Сколе, у позовній заяві просить розірвати договір оренди земельної ділянки № 09 (кадастровий номер 4624510100:01:006:0032), укладений 06.03.2015 р. між нею та відповідачем, та зобов`язати відповідача повернути згадану земельну ділянку Сколівській міській раді.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач, як на підставу своїх позовних вимог, посилається на те, що на переданій в оренду земельній ділянці розміщено нерухоме майно, власником якого є відповідач.

Спірний договір оренди земельної ділянки під цим нерухомим майном укладено 06.03.2015 р. строком на 5 років. На підставі п. 8 Договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За попередньою інформацією, отриманою позивачем від ДПС України, станом на 01 січня 2022 р. у відповідача наявна заборгованість по орендній платі за Договором оренди земельної ділянки № 09 в сумі 47194,34 грн.

Прохання позивача сплатити згадану вище заборгованість, яке викладено у листі № 06/02-07 від 04.01.2022 р., відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Листом ГУДПС у Львівській області підтверджується факт наявності станом на 01.04.2022 р. заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати у розмірі 47194,34 грн.

Листами та інформаціями, наданими позивачу органами податкової служби, підтверджується факт не сплати відповідачем орендної плати понад три місяці. Таке порушення умов Договору відповідачем позивач вважає істотним та просить на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України і ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» достроково розірвати Договір оренди земельної ділянки № 09.

Позивач вважає, що на підставі ст. 34 Закону України «Про оренду землі» відповідач зобов`язаний повернути йому земельну ділянку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти задоволення позову не заперечив, доказів на спростування позовних вимог суду не надав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява залишалась ухвалою суду без руху. Після усунення недоліків позовної заяви її прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 27.12.2022р. № 1265/02-07.

Підготовчі засідання відкладались та строк підготовчого провадження продовжувався з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду. Ухвалою суду від 20.03.2023 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування факту існування між сторонами у справі договірних правовідносин щодо оренди земельної ділянки, факту поновлення договору оренди земельної ділянки № 09 від 06 березня 2015 р., наявності заборгованості відповідача перед позивачем із сплати орендної плати, передбаченої договором № 09, наявності у відповідача обов`язку повернути орендодавцеві земельну ділянку. Особа, яка має у справі протилежний процесуальний інтерес має довести існування обставин, що спростовують факти, викладені у позовній заяві.

Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує наявність обставин, що належать до його предмету доказування у справі, зазначено ним в додатках до позовної заяви та в додатках до поданих ним заяв.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Між сторонами у справі 06 березня 2015 р. укладено Договір оренди земельної ділянки № 09. Належно завірена копія цього Договору наявна у матеріалах справи (а.с. 19-24). Об`єктом оренди за цим договором була земельна ділянка площею 0,3 га (кадастровий номер 4624510100:01:006:0032) в АДРЕСА_1 , на території Сколівської міської ради Сколівського району Львівської області. Земельна ділянка на підставі договору оренди (п.п. 1, 3) передавалась в оренду для реконструкції автостоянки з елементами обслуговування кафе-баром на 24 місця, на земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, нежитлові споруди. Згідно з п. 8 Договору, його укладено строком на 5 (п`ять) років від дати його укладення.

Наявною у матеріалах справи Інформаційною довідкою № 315515717 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яку сформовано 18.11.2022 р. (а.с. 34-35), підтверджується факт державної реєстрації 06.03.2015 р. права оренди відповідача згаданої вище земельної ділянки на підставі Договору оренди земельної ділянки № 09 від 06 березня 2015 р., строком дії: 5 (п`ять) років від дати його укладення, а також факт розташування за вказаною адресою належного відповідачу на праві власності нерухомого майна (одноповерховий адміністративний корпус). Право власності відповідача на це майно зареєстроване 23.05.2014 р. на підставі Договору купівлі-продажу комунального майна Сколівської районної Ради народних депутатів № 904 від 26.08.1994 р.

Таким чином, останнім днем строку, встановленого у п. 8 Договору № 09, було 05.03.2020 р.

У матеріалах справи немає доказів наявності у відповідача наміру скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (поновити договір оренди землі), а також доказів вчинення відповідачем дій, які необхідні для поновлення договору оренди та передбачені п. 8 Договору оренди земельної ділянки № 09 і ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка була чинна на момент закінчення строку дії договору.

Суд встановив, що після закінчення строку дії договору відповідач продовжував користуватись земельною ділянкою, оскільки на ній розташоване належне відповідачу на праві власності нерухоме майно.

Посилання позивача на те, що в силу абзацу 2 п. 8 Договору він вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, є безпідставними та суперечать вимогам ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка була чинна на момент закінчення строку дії договору. Норми частин 5 та 6 ст. 33 згаданого вище закону передбачали укладення у таких випадках додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Додаткова угода, укладена між сторонами у справі, про поновлення договору оренди землі № 09 відсутня.

Однак поновлення договору оренди землі обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду. Такий висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постановах від 31 серпня 2021 р. у справі № 903/1030/19 та від 22 вересня 2020 р. у справі № 159/5756/18.

За відсутності додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, суд дійшов висновку, що договір № 09 припинився у 2020 р. на підставі ст. 31 Закону України «Про оренду землі», в зв`язку з закінчення строку, на який його було укладено.

Наведені вище та встановлені судом обставини унеможливлюють розірвання цього Договору за рішенням суду з підстав, встановлених ст. 651 ЦК України, та задоволення позовних вимог, які заявлено 08.12.2022 р. (дата подання позову до суду, а.с. 1), в цій частині.

Що стосується позовної вимоги про повернення земельної ділянки з оренди, то як зазначено вище, за адресою спірної земельної ділянки: АДРЕСА_2 , знаходиться належне відповідачу на праві приватної власності нерухоме майно (одноповерховий адміністративний корпус). Вказане встановлено судом на підставі Інформаційної довідки № 315515717, сформованої 18.11.2022 р.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на значення принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цей принцип безпосередньо не закріплений у такому вигляді в законі, проте знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 3 квітня 2019 року у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 37-38)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття, про що йдеться у ч. 11 ст. 120 ЗК України (крім цього, див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42)).

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, одночасно переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

З урахуванням наведених приписів, у разі наявності в особи права власності саме на об`єкт нерухомості, відсутність підстав для поновлення договору оренди землі за частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування належного їй на праві власності об`єкта нерухомого майна, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки.

Такий висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладено у її постанові від 31 серпня 2021 р. у справі № 903/1030/19.

З огляду на наведені вище обставини у суду відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Сколівської міської ради (82600, майдан Незалежності, 1, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04056262) до Приватного малого підприємства «Фірма Візит ЛТД» (82600, вул. Князя Святослава, 1, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, Код ЄДРПОУ 13826428) відмовити повністю.

Судові витрати у справі покласти на Сколівську міську раду, м. Сколе.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повне рішення складено 14.04.2023 р.

Суддя Бортник О.Ю.