Ухвала

від 11.04.2023 по справі 915/129/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про задоволення самовідводу

11 квітня 2023 року Справа № 915/129/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Табачної О.С.,

за участю представників учасників справи

від прокуратури: Левкович А.Є.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва (54001, м.Миколаїв, вул. Нікольська, 73, ідентифікаційний код 02910048; адреса електронної пошти: centr@myk.gp.gov.ua)

в інтересах держави в особі:

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, ідентифікаційний код 43015722; адреса електронної пошти: odesa@spfu.gov.ua)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Укрправо" (03035, м. Київ, вул. Василя Липківського Митрополита, 14, ідентифікаційний код 40678560; адреса електронної пошти невідома)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача:

1) Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" (54020, м.Миколаїв, вул. Заводська, 23/14, ідентифікаційний код 01125608, адреса електронної пошти: mf@nik.uspa.gov.ua)

2) Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 38727770, адреса електронної пошти: info@uspa.gov.ua) в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м.Миколаїв, вул. Заводська, 23, ідентифікаційний код 38728444, адреса електронної пошти: mf@nik.uspa.gov.ua)

про: повернення державного нерухомого майна

У С Т А Н О В И В:

02.02.2023 Заступник керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 51-50/2-642вих-23 від 30.01.2023 (вх. № 1239/23) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Укрправо", в якій просить суд:

1. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Укрправо" (код ЄДРПОУ 40678560) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях нежитлові приміщення мансарду площею 254,6 кв.м. в будівлі загально-портовій адміністрації з такелажним складом (в літ. А-4, інв. № 395, реєстровий № 01125608.1.БАОПВЛ080), розташоване по вул. Заводській, 23/14, в м. Миколаєві, загальною вартістю 1256170 грн.

2. Стягнути з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р №UA74820172034315000100000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплачений судовий збір за подачу позову.

3. Про день і час розгляду справи повідомити Окружну прокуратуру міста Миколаєва та Миколаївську обласну прокуратуру.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами Договором оренди державного нерухомого майна № РОФ-1633 від 25.06.2018 в частині повернення цього майна.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.02.2023, зокрема, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/129/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.03.2023 о 10:30; залучено до участі у справі Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" (ідентифікаційний код 01125608) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

08.02.2023 від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до суду надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог № 81/18-01-02Вих від 07.02.2023 (вх. № 1451/23), в якій заявник просить залучити Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 09.03.2023 о 10:30, не відбулося у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності головуючого у справі судді Адаховської В.С.

Ухвалою суду від 23.03.2023 підготовче засідання у справі призначено на 11.04.2023 о 13:45.

11.04.2023 від третьої особи - ДП "Миколаївський морський торговельний порт" надійшло клопотання № 06/279 від 10.04.2023 (вх. № 4460/23), в якому підприємство повідомляє суд, що з липня 2019 року ДП "Миколаївський морський торговельний порт" не є ані стороною Договору оренди, ані балансоутримувачем орендованого майна.

Ухвалою суду від 11.04.2023 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 38727770, адреса електронної пошти: info@uspa.gov.ua) в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Миколаївського морського порту) (54020, м.Миколаїв, вул. Заводська, 23, ідентифікаційний код 38728444, адреса електронної пошти: mf@nik.uspa.gov.ua).

Головуючим суддею в підготовчому засіданні 11.04.2023 заявлено самовідвід, який обґрунтовано тим, що член сім`ї головуючого у справі судді (чоловік) працює в апараті управління Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Підстави для відводу судді визначено статтею 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до цієї норми, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (пункт 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України).

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рішення у справах "DomboBeheer B.V. v. theNetherlands" від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38.

Європейським судом з прав людини в своїх рішеннях визначено наступний підхід до оцінки безсторонності суду, що розглядає справу.

Зокрема в п. 66 рішення у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява №4785/02) від 10 грудня 2009 року, судом відзначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с.12, п.27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Судом зазначається, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

У цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що здійснюється" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "Кастільо Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).

Наявність зазначених вище обставин, навіть за відсутності тих чи інших об`єктивних чинників, може бути підставою для виникнення у сторін та інших учасників справи почуття упередженості судді в цій справі, створити перешкоди для вирішення справи у відповідності до засад господарського судочинства, в тому числі у зв`язку з вірогідними зловживаннями сторонами процесуальними правами, та зашкодити законності прийнятих рішень, за рахунок наявності додаткових підстав для їх оскарження, пов`язаних із згадуваними обставинами.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

При цьому, як витікає з положень частини першої цієї норми, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9, 11 ст. 39 ГПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Отже, враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 35 ГПК України та наведені вище міркування в їх сукупності, господарський суд вважає наявними підстави для задоволення заявленого самовідводу у справі № 915/129/23.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Керуючись ст. 2, 7, 12, 13, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити самовідвід головуючого судді Адаховської В.С. у справі № 915/129/23.

2. Справу № 915/129/23 передати для визначення судді в порядку ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

3. Копії даної ухвали направити учасникам справи, зазначеним у вступній частині даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.С. Адаховська