Ухвала

від 10.04.2023 по справі 915/1268/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

10 квітня 2023 року Справа № 915/1268/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

в ході підготовчого засідання, у справі

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вектор-34 (54017, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 34; код ЄДРПОУ 41103984)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про: зобов`язання вчинення певних дій

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вектор-34 звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх. №12548/21 від 17.08.2021) б/н, без дати, в якій просить суд зобов`язати відповідача ОСОБА_1 передати голові правління ОСББ Вектор-34 документи (установчі та юридичні документи; документи щодо трудових відносин в ОСББ; фінансові та бухгалтерські документи, документи договірної діяльності; акти перевірок ревізійної комісії; звітні документи; технічну документацію на будинок; печатку ОСББ; інші документи, які є власністю ОСББ Вектор-34; ключі від приміщень, які використовуються для управління та обслуговування загального майна ОСББ) та підписати акт приймання-передачі документів протягом 15 днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі; а також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Ухвалою суду від 12.10.2021 позовну заяву (вх. №12548/21 від 17.08.2021) б/н, без дати, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вектор-34 залишено без руху. Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Вектор-34 надано строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення встановлених при поданні позовної заяви недоліків.

До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову б/н, без дати (вх. №15767/21 від 22.10.2021), в якій позивач зазначає, що ухвалу суду від 12.10.2021 не отримував, з її текстом ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень. На виконання ухвали від 12.10.2021 позивач зазначив повні дані відповідача ОСОБА_1 (реєстраційний код облікової картки платника податків, відомий номер засобів зв`язку) та усунув інші недоліки позову, на які звернув увагу суд в ухвалі від 12.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22 березня 2022 року о 10 год. 00 хв.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17.05.2022 № 341/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 22 березня 2022 року о 10 год. 00 хв., не відбулось у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Ухвалою суду від 17.01.2023 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 15 лютого 2023 року об 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 15.02.2023 підготовче засідання було відкладено на 15 березня 2023 року о 10 год. 30 хв.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 09:45 по 11:31 у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу Тривога. Миколаївська область), підготовче засідання 15.03.2023 не відбулось.

Ухвалою суду від 15.03.2023 підготовче засідання призначено на 10 квітня 2023 року о 12 год. 30 хв.

Ухвали суду від 17.01.2023, від 15.02.2023, від 15.03.2023 були направлені на адресу позивача, яка зазначена у позовній заяві та на сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Надіслані позивачу копії ухвал суду від 17.01.2023, від 15.02.2023, від 15.03.2023 повернулись до суду з зазначенням причин невручення адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема, місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем) (п. 5 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону).

Якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.01.2023, від 15.02.2023, від 15.03.2023 були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Позивач в підготовчі засідання які були призначені на 15 лютого 2023 року та 10 квітня 2023 року не з`явився, причини неявки не повідомив.

Врахувавши повторну неявку позивача (представника позивача), суд прийшов до висновку, що позов необхідно залишити без розгляду, виходячи з наступного.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.1 ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Частиною 1 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, та учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім прав та обов`язків учасників справи, визначених у статті 42 цього Кодексу, статтею 46 ГПК України регламентовано процесуальні права та обов`язки сторін.

Відповідно до ч.1 ст.183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-202 ГПК України, з урахуванням особливостей підготовчого засідання.

Згідно з ч.2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 4 ст.202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п.4 ч.1 ст.226 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності господарського судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги ст. ст. 121, 122, 242 ГПК України.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з неявкою в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

У разі якщо позивач не з`явився в судове засідання однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

У разі неявки позивача в судове засідання та при умові, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до п.2 ч.2 ст.202 ГПК України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 910/17906/21.

Отже, обов`язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст. 202, п. 4 ч.1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначила, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь у судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначила, що відповідно до ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

Зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.02.2021 в справі № 917/692/20.

На підставі викладеного, враховуючи, що господарсько-процесуальним законодавством передбачено право суду залишити позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач (представник позивача) не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, при цьому заява про розгляд справи без його участі відсутня, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

У даному випадку, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у разі залишення позову без розгляду у зв`язку із повторним неприбуттям позивача, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись ч.4 ст.202, ст. 226, ст.ст.232, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вектор-34 - залишити без розгляду.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Південно західного апеляційного господарського суду у відповідності до п.14 ч.1ст. 255 ГПК України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.04.2023

Суддя Н.О. Семенчук