Ухвала

від 14.04.2023 по справі 916/2907/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"14" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2907/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/2907/22

за позовом: Фермерського господарства «АГРОРОСТ» (вул. Героїв Небесної Сотні, 7А, м. Біла Церква, Київська обл., код ЄДРПОУ 39870389);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» (вул. Армійська, 11, корп.4, оф. 3, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 31502667);

про стягнення 194 220,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

28.10.2022 Фермерське господарство «АГРОРОСТ» звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача ТОВ «ЮГ-РЕЗЕРВ» про стягнення заборгованості у розмірі 194220,00 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №42/02-22 від 14.02.2022 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 07.11.2022 відкрито провадження у справі №916/2907/22, прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

07 грудня 2022 року до суду від відповідача у справі надійшла заява про закриття провадження у даній справі на підставі п. 2. ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, яка мотивована тим, що 23.11.2022 платіжним дорученням № 22153 заборгованість у розмірі 194 220 грн. була сплачена ТОВ «ЮГ-РЕЗЕРВ» на користь ФГ «АГРОРОСТ».

07 грудня 2022 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання, в якому заявник просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2913,31 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

12 грудня 2022 року до суду від позивача у справі надійшла заява, в якій заявник не підтримує свої позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 194 220 грн, внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2913,31 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

27.12.2022 р. на електронну адресу та на поштову адресу суду надійшло письмове клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (зареєстроване за вх. № 29791/22), в якому відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, оскільки: до поданої позивачем заяви не надано детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), акту та інших доказів виконання робіт; позивачем не наведено обсяг виконаних робіт (послуг) та обсяг витраченого адвокатом часу, а, відтак, підлягають відшкодуванню лише послуги з підготовки позовної заяви, вартість яких могла б складати 1000,00 грн за умови дотримання позивачем вимог процесуального законодавства, передбачених, зокрема, ст.126 ГПК України; Адвокатським об`єднанням ,,Компаньйон та партнери підготовлено для подачі до Господарського суду Одеської області ще чотири типових позови, які є ідентичними за змістом позовній заяві по даній справі.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги військовий стан в Україні, відсутність протягом тривалого часу електроенергії в приміщенні Господарського суду Одеської області, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд дійшов наступних висновків:

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

При цьому предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Як вбачається з доданих до заяви про закриття провадження у справі доказів, відповідач сплатив на рахунок позивача заборгованість у розмірі 194 220 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 22153 від 23.11.2022 та не заперечується позивачем.

Суб`єкти господарювання мають можливість самостійно регулювати свої відносини, діяти на власний розсуд, тому суд вважає за можливе закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки такий припинив існування в процесі розгляду справи (позов поданий 28.10.2022, а грошові кошти на особовий рахунок позивача перераховані 23.11.2022).

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

При цьому, в поданій позивачем заяві (вх.№28120 від 12.12.2022), останній просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору при подачі позову у розмірі 2913,31 грн.

Суд зазначає, що частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Водночас, відповідно до ч. 9 ст. 129 та ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи, що відповідач сплатив заборгованість у розмірі 194220 грн, після пред`явлення позову, позивач подав клопотання про відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, суд доходить висновку про правомірність покладення на відповідача судових витрат зі сплати судового збору.

Також у клопотанні від 22.11.2022 (вх. суду № 27663/22 від 07.12.2022) та заяві від 09.12.2022 (вх. суду № 28120/22 від 12.12.2022) позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, факт понесення яких доводить договором № 90/Г від 24.10.2022, рахунком-фактурою № 90/Г-1 від 28.10.2022 та платіжним документом про оплату №505 від 02.11.2022.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, суд зазначає таке:

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В тексті позову зазначено, що ФГ «АГРОРОСТ» планує понести витрат на правничу допомогу, орієнтовна вартість якої складає 5000,00 грн.

Частиною 8 ст.129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вже вказано вище, 07.02.2022 р. надійшло клопотання позивача (зареєстроване за вх. № 27663/22), зокрема, про розподіл 5000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та стягнення їх з відповідача.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В ч.4 ст.126 ГПК України закріплено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом ст.30 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 р. у справі № 910/4201/19).

Згідно ч.ч.3,6 ст.130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. У випадках, встановлених частинами третьою п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

В даному випадку має місце описана в ч.3 ст.130 ГПК України ситуація, відповідно до якої позивач не підтримує своїх вимог, оскільки їх задоволено відповідачем після пред`явлення позову, в зв`язку з чим суд за заявою позивача покладає на відповідача витрати позивача на правничу допомогу адвоката, понесення яких підтверджується належними та допустимими доказами, а саме договором про надання правничої допомоги від 24.10.2022 р. № 90/Г, в якому визначено фіксований гонорар у розмірі 5000,00 грн, рахунком-фактурою від 28.10.2022 р. № 90/Г-1, платіжним дорученням від 02.11.2022 р. № 505 на суму 5000,00 грн, ордером від 28.10.2022 р., виданим Адвокатським об`єднанням ,,Компаньйон та партнери, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Мохонько К.М. № 2999/10 від 24.11.2005 р.

Враховуючи викладене, господарський суд доходить висновку про задоволення клопотання ФГ «АГРОРОСТ» про розподіл судових витрат та стягує з ТОВ ,,ЮГ-РЕЗЕРВ 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених позивачем по справі № 916/2907/22.

Доводи відповідача, викладені в письмовому клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, судом до уваги не приймаються, оскільки гонорар в даному випадку згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначений за погодженням адвоката з клієнтом у фіксованому розмірі, з огляду на що фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, для виплати адвокатського гонорару не має значення.

Крім того, з матеріалів справи (позову та додатків до нього, в т.ч. опису вкладення у цінний лист) вбачається, що на виконання договору з клієнтом адвокатом проаналізовано спірні правовідносини, після чого складено позовну заяву та оформлено додатки до неї, здійснено їх надсилання відповідачу та до суду, подано клопотання, пов`язані з розглядом справи, здійснено їх направлення процесуальному опоненту.

Господарський суд вказує, що обсяг наданих адвокатом послуг цілком відповідає їх ціні, а, відтак, заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн не є завищеними, тому передумов для їх зменшення, а, тим більше, для повної відмови в задоволенні клопотання ФГ «АГРОРОСТ» про розподіл судових витрат судом не виявлено.

Доводи відповідача стосовно того, що позивачем в підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу не надано детального опису робіт (наданих послуг), в зв`язку з чим неможливо встановити реальність надання таких послуг, спростовуються наведеним у попередньому абзаці цієї додаткової ухвали, а також п.1 договору про надання правничої допомоги від 24.10.2022 р. № 90/Г, в якому, зокрема, міститься вказівка на види робіт, які має виконати адвокат.

Посилання відповідача на існування ідентичних позовів, оформлених Адвокатським об`єднанням ,,Компаньйон та партнери, суд відхиляє, адже самі позовні заяви для порівняння не надано, а, відтак, відсутня можливість перевірити названі обставини. До того ж, як зазначено в клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, подані позови відрізняються змістом договорів та первинних документів, розміром заборгованості тощо, з огляду на що твердження про ідентичність позовів є помилковими.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи, що позивачем доведено та документально підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про стягнення судових витрат в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» про закриття провадження по справі.

2. Закрити провадження у справі № 916/2907/22, в зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Роз`яснити сторонам по справі, що відповідно до ч.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

4. Клопотання Фермерського господарства «АГРОРОСТ» про стягнення судових витрат у справі № 916/2907/22 задовольнити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-РЕЗЕРВ» (вул. Армійська, 11, корп.4, оф. 3, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 31502667) на користь Фермерського господарства «АГРОРОСТ» (вул. Героїв Небесної Сотні, 7А, м. Біла Церква, Київська обл., код ЄДРПОУ 39870389) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 913 (дві тисячі дев`ятсот тринадцять) грн. 31 коп. та 5000 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили 14.04.2023 та може бути оскаржена у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 14.04.2023.

Суддя Ю.М. Невінгловська