Ухвала

від 14.04.2023 по справі 922/1193/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"14" квітня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1193/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 98-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Леодр" (62302, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, 163-Г) про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Леодр" про стягнення 896652,61 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу товарів №24 від 20.11.2017 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2023 позовну заяву залишено без руху через недодержання позивачем процесуальних вимог частини 1 статті 162, пункту 2, 3, 8 частини 3 статті 162, частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України. Разом з тим, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п`ять днів з дня отримання копії відповідної ухвали. Одночасно роз`яснено, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.

13.04.2023 в системі діловодства господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №9110) разом із доданими до неї документами.

Дослідивши зазначену вище заяву разом із доданими до неї документами, суд зазначає наступне.

Вимогами пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Із змісту позовної заяви слідує, що позивачем визначено юридичну адресу місцезнаходження відповідача: 62302, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163-Г, оф. 411.

Судом було зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Леодр": 62302, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, 163-Г.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Приписами частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, зазначена у позовній заяві адреса місцезнаходження відповідача різниться із адресою, що відображена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З підстав наведеного, судом в ухвалі господарського суду Харківської області від 04.04.2023 зазначено про необхідність позивачу на виконання вимог пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України усунути встановлений недолік позовної заяви шляхом визначення належної адреси місцезнаходження відповідача та подання до суду відомостей про офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти відповідача.

Натомість з заяви про усунення недоліків позовної заяви судом не вбачається усунення позивачем вище вказаного недоліку позовної заяви.

Разом з тим, частиною 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 172 ГПК України позивач зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Отже, належним доказом направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи відповідно до частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, є розрахункові документи та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29.06.2022 по справі №904/7161/21).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (надалі - Правила).

Згідно з пунктом 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Наведені вище положення дають підстави дійти висновку, що звертаючись до суду із позовною заявою на позивача покладений обов`язок подати докази, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Номер поштового відправлення призначений для автоматичної ідентифікації зареєстрованих поштових відправлень та фактично дозволяє суду відстежити та встановити факт надсилання позивачем на адресу відповідача позовної заяви з додатками. Саме зазначення такого номеру є обов`язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання позовної заяви та доданих до неї документів на адресу іншої сторони.

У даному разі, з метою усунення недоліків позовної заяви в частині подання належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем до заяви додано опис вкладення у цінний лист б/н, фіскальний чек та поштову накладну №6100259289870 від 11.04.2023.

Натомість суд зауважує, що поданий опис вкладення у цінний лист б/н не може вважатися належним та допустимим доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви із доданими до неї документами, оскільки не містить посилання на відповідний номер поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги із направлення копії позовної заяви разом із доданими до неї документами з описом вкладення відповідачу та суперечить вимогам пункту 61 "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Тобто, без виконання усіх вимог щодо порядку надсилання позовної заяви разом із доданими до неї документами на адресу відповідача, суд позбавлений правових підстав визнати належним та допустимим означений опис вкладення у цінний лист б/н в якості доказу, що підтверджує відповідне відправлення.

Між тим, суд зазначає, що поштова накладна №6100259289870 від 11.04.2023 підтверджує лише надання (оплату) послуг поштового зв`язку та не надає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення. При цьому, у поданому описі вкладення у цінний лист б/н відсутні будь-які відмітки/застереження про те, що останній є описом вкладень саме у поштове відправлення за відповідним трек-номером 6100259289870.

Таким чином, відсутність номеру поштового відправлення в описі вкладення у цінний лист свідчить про неналежність такого доказу направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, що узгоджується із сталою правовою позицією, що викладена у низці постанов Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №916/1618/21, від 18.11.2021 у справі №906/504/21, від 24.12.2020 у справі №916/2110/20, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16 тощо.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Також згідно з пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Отже, призначенням Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні полягає у формуванні обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування; на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах.

Окрім того, відповідно до пункту 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" № 211 від 12.05.2006, форма опису вкладення у цінний лист передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.

Однак з доданого до заяви про усунення недоліків опису вкладення вбачається, що до опису вкладення вносилися виправлення у графі "кількість предметів". Поряд з цим, опис вкладення не містить повного поіменного переліку документів, що направлялися на адресу відповідача згідно додатку до позовної заяви.

Водночас в ухвалі господарського суду Харківської області від 04.04.2023 судом наголошено, що неподання належних доказів повідомлення інших учасників справи про звернення з позовною заявою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.

Беручи до уваги вище вказане, судом встановлено, що позивачем не додано до заяви про усунення недоліків належних та допустимих доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви із доданими до неї документами, що також свідчить про не усунення відповідного недоліку позовної заяви.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Таким чином, в ухвалі господарського суду Харківської області від 04.04.2023 встановлено, що з позовної заяви судом не вбачається зазначення позивачем ціни позову, що є недоліком позовної заяви з огляду на вимоги пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України, який підлягає усуненню.

Втім, з поданої заяви про усунення недоліків позовної заяви судом також не вбачається усунення позивачем вище вказаного недоліку позовної заяви. При цьому суд звертає увагу, що зазначення позивачем у заяві про усунення недоліків "предмет спору: стягнення заборгованості", не може вважатися визначенням ціни позову у розумінні вимог пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Пунктом частини 3 статті 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, вказівки, які містяться в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху є обов`язковими для виконання позивачем.

Варто відмітити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

Положеннями статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Отже, прийняття до розгляду позовної заяви, поданої без належного усунення визначених ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2023 недоліків позовної заяви, може бути витлумачено як надання переваги позивачу, що порушить окреслені вище засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у відповідача щодо об`єктивності та неупередженості суду при дотриманні норм матеріального та процесуального права, а також важливості врахування зазначеної вище правової позиції Верховного Суду, що є неприпустимим.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити, що однакове застосування норм матеріального та процесуального права забезпечує рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування правових норм поліпшує громадське сприйняття, справедливість та довіру до відправлення правосуддя.

Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

З огляду на викладене, а також враховуючи не усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовна заява разом із доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Враховуючи наведені норми права та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення встановлених недоліків позовної заяви, не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.

Керуючись ст. ст. 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" разом із доданими до неї документами.

Ухвала набирає чинності з дати її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 256-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 14.04.2023 р.

Суддя Сальнікова Г.І.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).