Постанова

від 11.04.2023 по справі 686/20365/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/20365/21

Провадження № 22-ц/4820/606/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., ЯрмолюкаО.І.,

секретаря: Шевчук Ю.Г.,

учасники справи: представник апелянта ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2022 року (суддя Продан Б.Г.) за позовом ОСОБА_4 до Житлово-будівельного кооперативу «Парадіз», приватного підприємства «Терема» про визнання неправомірною проведення реконструкції, зобов`язання вчинити дії, визнання права власності та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в :

У серпні 2021 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до ЖБК «Парадіз», ПП «Терема» про визнання неправомірною проведення реконструкції, зобов`язання вчинити дії та стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 зазначив, що він є асоційованим членом ЖБК«Парадіз» та відповідно до укладених договорів здійснював фінансування будівництва квартири та машиномісця АДРЕСА_1 . За умовами договору відповідачі зобов`язались організувати та забезпечити будівництво об`єкта та його здачу в експлуатацію до 30.09.2016року, однак об`єкт був прийнятий в експлуатацію лише 07.02.2020року. Внаслідок проведення незаконної реконструкції, перепланування (зміни проекту) машиномісце № 80 було змінено. Відповідачі відповідно до п. 3.3; 3.4 Договору № П-80/12 у строк до 17 лютого 2020 року документи для оформлення права власності на машиномісце № НОМЕР_1 площею 17,09кв.м позивачу не передали, зобов`язання відповідно укладених угод не виконали. ОСОБА_4 звертався до відповідачів із письмовою претензією про спонукання виконання зобов`язань однак письмової відповіді не отримав.

Із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_4 просив суд визнати неправомірною проведення реконструкції машиномісця № НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_2 ; знести влаштовану перегородку з гіпсових блоків довжиною 3,93м, зі вставленим в ній металевим дверним блоком, яка розташована між будівельними осями 16,17, К і И та відокремлює машиномісце № НОМЕР_1 від проїзду паркінгу в житловому будинку АДРЕСА_2 відповідно до креслень висновку експерта №937/21 від 16 травня 2022 року; визнати право власності відповідно до Договору про пайову участь у будівництві № П-80/12 від 17 грудня 2015 року на машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 17,09 кв.м. розташоване на першому поверсі між будівельними осями 16,17, К і И в житловому будинку АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 ; стягнути з відповідачів солідарно кошти в сумі 47318,51 грн. та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2022 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано неправомірною проведення реконструкції машиномісця № НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_2 .

Постановлено знести влаштовану перегородку з гіпсових блоків довжиною 3,93м, зі вставленим в ній металевим дверним блоком, яка розташована між будівельними осями 16,17, К і И та відокремлює машиномісце № НОМЕР_1 від проїзду паркінгу в житловому будинку АДРЕСА_2 відповідно до креслень висновку експерта №937/21 від 16 травня 2022 року.

Визнано право власності за ОСОБА_4 , відповідно до Договору про пайову участь у будівництві № П-80/12 від 17 грудня 2015 року, на машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 17,09кв.м розташоване на першому поверсі між будівельними осями 16,17, К і И в житловому будинку АДРЕСА_2 .

Стягнуто солідарно з ЖБК «Парадіз» та ПП «Терема» на користь ОСОБА_4 інфляційні втрати і 3% річних в сумі 47318,51 грн.

Стягнуто з ЖБК «Парадіз» та ПП «Терема» на користь ОСОБА_4 по 2139,35грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , як особа що не брала участі у справі, проте вважає, що вказаним судовим рішенням було вирішено питання про її права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог та стягнути з позивача на її користь судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вона є власницею комерційного приміщення, розташованого на першому поверсі за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.11.2020 року, технічним паспортом на нежитлове приміщення №7а у будинку квартирного типу від 25.11.2020 року. 20 грудня 2022 року ОСОБА_3 дізналась, що невідомі люди почали зносити перегородку з гіпсових блоків у належному їй вищевказаному приміщенні. Після звернення до поліції за фактом вчинення правопорушення відносно її майна, 27.01.2023 року, із матеріалів перевірки дізналась, що ОСОБА_4 на підставі рішення суду у справі №686/20365/21 отримав право власності на машиномісце та дозвіл на знесення перегородки та разом із працівниками виконавчої служби виконував рішення суду. На думку апелянта, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси ОСОБА_3 яка не була залучена до участі у справі. В приміщенні, яке їй належить без її відома та участі демонтовано перегородку та двері, зменшено площу її приміщення орієнтовно на 19 кв.м. Документи на право власності видані двом особам на одну і ту ж частину приміщення. Позивач ОСОБА_4 не ставив питання про залучення ОСОБА_3 в якості співвідповідача у справі, хоча достовірно знав, що вона є власником вказаного приміщення, оскільки ОСОБА_3 зверталась до ОСОБА_4 з питань виконання дизайну цього приміщення. Суд першої інстанції, вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги позивача, порушив ст.51 ЦПК України, не вирішив питання щодо належного складу осіб, які мають брати участь у розгляді справи, чим порушив права ОСОБА_3 на справедливий судовий розгляд та захист своєї позиції у суді.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. На думку позивача саме він, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування (машиномісце № НОМЕР_1 ) є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Зазначає, що на момент пред`явлення позову позивач не був обізнаний про реєстрацію права власності за апелянтом, а відповідачі такі відомості не повідомляли, позивачем був обраний ефективний спосіб захисту порушеного права, який був задоволений судом першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції в резолютивній часині є законним та обґрунтованим, а мотивувальну частину слід змінити.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Відповідачі ЖБК «Парадіз», ПП «Терема» в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення судом норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції або ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є асоційованим членом житлово-будівельного кооперативу «Парадіз» та здійснював фінансування будівництва квартири та машиномісця у будинку по АДРЕСА_2 , відповідно до укладених договорів пайової участі у будівництві. Замовником будівництва було ПП «Терема».

Відповідно до Договору пайової участі в будівництві № П-80/12 від 17 грудня 2015 року кооператив взяв на себе зобов`язання організувати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30 вересня 2016 року. Відповідно до п. 1.1; 2.5 та Додатку № 2 об`єктом будівництва визначено машиномісце № 80 площею 17,09 кв.м.

Відповідно до Додатку №1 до Договору пайової участі в будівництві № П-80/12 від 17 грудня 2015 року «Порядок розрахунків», позивачем було сплачено: 17 грудня 2015 року - 35280грн. згідно прибуткового касового ордеру № 226, 01 липня 2016 року 52813грн. згідно прибуткового касового ордеру № 100, 23 серпня 2016 року 35280грн. згідно прибуткового касового ордеру № 149, всього: 123373грн..

Згідно сертифікату ХМ № 162200381173 об`єкт був прийнятий в експлуатацію 07 лютого 2020 року.

Як вбачається із матеріалів справи документи для оформлення права власності на машиномісце № НОМЕР_1 площею 17,09кв.м. ОСОБА_4 , відповідно до п. 3.3, 3.4 Договору № П-80/12 у строк 17 лютого 2020 року відповідачі не передавали.

За результатами висновку будівельно-технічної експертизи №937/021 від 16.05.2022 року встановлено наступне:

об`єкт 60-ти квартирний будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по обслуговуванню населення, магазинами, закладами громадського харчування та вбудовано-прибудованим паркінгом по АДРЕСА_2 , в частині реконструкції машиномісця № НОМЕР_1 визначеного в додатку № 2 до договору пайової участі в будівництві № П-80-12 від 17.12.15р. не відповідає наданій на дослідження проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме: при в`їзді до машиномісця № НОМЕР_1 між будівельними осями 16,17, К та И влаштована перегородка з гіпсових блоків довжиною 3,93 м;

водночас зазначено, що надані на дослідження проектні креслення не містять основних написів, що передбачені нормативними документами комплексу А.2.4 «Система проектної документації для будівництва» та за якими можна ідентифікувати приналежність креслення до конкретної проектно-технічної документації та об`єкта будівництва. Тому встановити відповідність проведеної реконструкції об`єкта проектно-технічній документації на його будівництво та дозвільним документам немає можливості;

приведення реконструйованого приміщення машиномісця № НОМЕР_1 у попередній стан, визначений в додатку №2 до договору пайової участі в будівництві від 17.12.15 р. без завдання шкоди несучим конструкціям всього будинку, є технічно можливим.

Разом з тим, ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення загальної площею 230,2кв.м за адресою АДРЕСА_3 , право власності зареєстровано 25.11.2020 року, номер запису про право власності 39415639, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.11.2020 року, технічним паспортом на нежитлове приміщення №7а у будинку квартирного типу, адреса: АДРЕСА_2 .

Як вбачається із матеріалів справи, що знесення перегородки з гіпсових блоків довжиною 3,93м, зі вставленим в ній металевим дверним блоком, яка розташована між будівельними осями 16,17, К і И та відокремлює машиномісце № НОМЕР_1 від проїзду паркінгу в житловому будинку АДРЕСА_2 , та визнання права власності за ОСОБА_4 на машиномісце № НОМЕР_1 загальною площею 17,09 кв.м розташованому на першому поверсі безпосередньо зачіпаються права ОСОБА_3 , яка є власником нежитлового приміщення загальною площею 230,2кв.м за адресою АДРЕСА_3 , за рахунок якого виокремлено машиномісце № НОМЕР_1 .

За таких обставин, ОСОБА_3 мала б бути залучена до участі по справі яка переглядається як співвідповідач.

Як передбачено ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Частиною 2 статті 50 ЦПК України визначено, що участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

В силу п. 4 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ, роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Пунктами 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Аналіз положень ст. 48 ЦПК України свідчить про те, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.

Судом встановлено,що знесенняперегородки згіпсових блоківдовжиною 3,93м,зі вставленимв нійметалевим двернимблоком,яка розташованаміж будівельнимиосями 16,17,К іИ тавідокремлює машиномісце№ НОМЕР_1 від проїздупаркінгу вжитловому будинку АДРЕСА_2 ,та визнанняправа власностіза ОСОБА_4 на машиномісце№ НОМЕР_1 загальною площею17,09кв.мрозташованому напершому поверсібезпосередньо зачіпаютьсяправа ОСОБА_3 ,яка євласником нежитловогоприміщення загальноїплощею 230,2кв.мза адресою АДРЕСА_3 ,за рахунокякого виокремленомашиномісце № НОМЕР_1 .У приміщенні,що належитьапелянту направі власностідемонтовано перегородкута двері,зменшено площуїї приміщенняорієнтовно на19кв.м. Отже між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник спір з приводу права власності на одну і ту площу ж нежитлового приміщення.

Однак ОСОБА_3 особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, не залучена до участі по справі яка переглядається як співвідповідач.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції в порушення ч.5 ст.12, ст.51 ЦПК України не вирішив питання про можливість залучення до участі у справі ОСОБА_3 як співвідповідача, що унеможливлює правильне вирішення спору.

Оскільки заміна неналежного відповідача або залучення іншої особи в якості співвідповідача передбачає розгляд справи спочатку на стадії розгляду справи судом першої інстанції, апеляційний суд вказаних порушень усунути не може, так як спір між належними сторонами попередньо повинен розглядатись судом першої інстанції.

Недотримання судом норм процесуального права призвело до порушення права на справедливий суд і в, силу в силу п.4 ч.3 ст.376 ЦПК України є безумною підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, скасування судового рішення через порушення судом першої інстанції норм процесуального права та відмова в позові в зв`язку з цим не є перешкодою позивачу захистити порушені права шляхом пред`явлення позову у встановленому законом порядку до належних відповідачів з наданням необхідних доказів на підтвердження своїх вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з положеннями ст.141 ЦПК України, з позивача на користь апелянта підлягає відшкодуванню судовий збір за подану апеляційну скаргу по 6420 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 6420 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 квітня 2023 року.

Судді: Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк