Рішення

від 13.04.2023 по справі 541/533/23

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/533/23

Номер провадження 2/541/300/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 квітня 2023 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Друга миргородська державна нотаріальна контора,

установив:

22 лютого 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Долженко О.М., звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про зняття арешту з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

На підтвердження позовних вимог зазначив, що 22 березня 2005 року придбав у ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та імені ОСОБА_2 , житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку. Того ж дня зареєстрував право власності в Миргородському підприємстві технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» за реєстраційним № 10187282, номер запису 54 в книзі 1. В процесіпідготовки документівдля укладеннядоговору купівліпродажувищезазначеного будинкупозивачу стало відомо, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на його будинок Другою миргородською державною нотаріальною конторою накладений арешт 26 лютого 2010 року за № 9563854. Підстава обтяження ухвала № 1-129/2010 Миргородського міського суду від 24 лютого 2010 року, власником будинку зазначений ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав, оскільки арешт на будинок накладений неправомірно і позбавляє його як власника можливості розпоряджатися ним.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з`явилися. Представник звернулась із заявою, в якій просила позов задовільнити з підстав, зазначених в позовній заяві, судовий збір просила залишити за позивачем, справу розглядати у їх відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду відзив, в якому зазначив наступне. Будинок АДРЕСА_1 , який належав йому та його дружині ОСОБА_3 , вони продали 22 березня 2005 року позивачу. Про причини та підстави накладення арешту 26 лютого 2010 року на вищезазначений будинок йому не відомо. Не відомі також підстави зазначення його власником будинку в реєстрі заборон відчуження майна. Просив виключити його із учасників справи як неналежного відповідача, оскільки не порушував права позивача, та відмовити у стягненні з ного судових витрат (а.с.32).

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить переконання, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку від 22 березня 2005 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 10-12).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі ухвали Миргородського міського суду № 1-129/2010 від 24 лютого 2010 року Другою миргородською державною нотаріальною конторою 26 лютого 2010 року накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 9563854. Власником будинку зазначений ОСОБА_2 (а.с.14-15).

Відповідно до повідомлення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 лютого 2023 року судове рішення про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 , в реєстрі суду не обліковується. При огляді оригіналу рішення суду по справі № 1-1129/2010 встановлено, що стороною у цій справі ОСОБА_1 не значиться (а.с. 16).

В Єдиному державному реєстрі судових рішень є рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області № 2-129/2010 від 12 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому відсутні відомості про накладення арешту на майно відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить висновку, що на момент реєстрації обтяження 26 лютого 2010 року Другою миргородською державною нотаріальною конторою власником житлового будинку був ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , оскільки 22 березня 2005 року попередні власники будинку ОСОБА_3 , ОСОБА_2 продали його ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки право позивача на розпорядження своїм майном є порушеним, воно підлягає захисту у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст. 41 Конституції, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено і в ч. 1 ст.321ЦК України, згідно з якою право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є гарантована в ст.391цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, арешт нерухомого майна, а саме - будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належного позивачу, порушує його права на розпорядження своїм майном, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись: ст.ст. 81, 141, 263, 265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Друга миргородська державна нотаріальна контора, задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна з будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 9563854, зареєстрований 26 лютого 2010 року Другою миргородською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження ухвала № 1-129/2010 Миргородського міськрайонного суду від 24 лютого 2010 року.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. М. Вірченко