Ухвала

від 27.02.2023 по справі 758/704/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/704/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.,

за участю секретаря - Йогансен К.Д.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонце Правди» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонце Правди» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

В судові засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення СМС - повідомлення на електронну адресу, вказану в позовній заяві.

Про причини неявки суд не повідомив. З будь-якими клопотаннями, в т.ч. про розгляд справи без його участі, до суду не звертався.

В судовому засіданні на обговорення судом було поставлено питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою представника позивача у судове засідання.

Відповідач та його представник вважали за можливе залишити позовну заяву без розгляду.

Суд, вислухавши думку відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду за наступних підстав.

Судом встановлено, що в судові засідання представник позивача не з`являється. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки в судові засідання суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями, зокрема, про можливість розгляду справи без його участі, з огляду на наявні у справі матеріали справи, до суду не звертався.

Так, згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, представник позивача повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 13, 257 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонце Правди» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2023.

Суддя А.М.Анохін