Ухвала

від 12.04.2023 по справі 320/11513/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

12 квітня 2023 року Київ № 320/11513/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Руст" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Руст" звернулось до суду з вимогами до ГУ ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішення комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 10.11.2022 №7604355/32382163 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.10.2022 №3 та №7604356/32382163 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.10.2022 №4; зобов`язання ДПС України зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог ст.ст. 160, 161 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність її повернення заявникові, з огляду на таке:

відповідно до ч.1, 3 ст. 55 КАСУ, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України" (щодо правосуддя) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України" (щодо правосуддя) набрав чинності 30.09.2016 р. Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно із ч.1-2 ст.57 КАСУ, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч.2 ст. 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Отже, із системного аналізу наведених положень законодавства вбачається, що представництво у адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом: у судах першої інстанції з 01.01.2019 у справах, провадження у яких розпочато після 30.09.2016.

Виключення з наведеного правила стосується справ, провадження в яких порушено до набрання чинності Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (до 30.09.2016)"; представництво у такій справі може здійснюватися не лише виключно адвокатом, а й іншим законним представником з наданням доказів суду щодо уповноваження такої особи на представництво інтересів учасника справи відповідно до вимог процесуального законодавства, навіть у випадку направлення такої справи на новий розгляд та/або якщо законом визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

В адміністративному процесі малозначними справами, відповідно до п.20 ст. 4 КАСУ, є адміністративні справи незначної складності, у яких характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Перелік справ незначної складності передбачено у ч. 6 ст. 12 КАСУ, зокрема це справи про: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб підприємців; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акту, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; перебування іноземців або осіб без громадянства на території України; а також типові справи й інші справи, у яких суд дійде висновку про їхню незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, відповідно до положень ст. 131-2 Конституції України та ч. 2 ст.16 КАС України, з 1 січня 2019 року представництво в судах всіх інстанцій як вид правничої допомоги здійснюється винятково адвокатами, крім зазначених вище випадків.

В порядку ст.12 КАСУ, правову допомогу можуть надавати й інші фахівці в галузі права.

У свою чергу, порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАС України та Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №5076 ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.

Справи зі спорів з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового та митного законодавства згідно "Рекомендованих показників середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями в окружних адміністративних та апеляційних адміністративних судах" відносяться до категорії справ з коефіцієнтом складності 1,5 та підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, таким чином здійснення представницьких функцій у цій категорії справ надано або адвокату, на підставі вищевикладеного, або законному представникові.

Згідно з ч.3 ст. 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави вважати, що повноваження особи як керівника юридичної особи (члена виконавчого органу) діяти від її імені, у тому числі підписувати позовні заяви, брати участь у справі, мають бути передбачені безпосередньо у законі або ж підтверджуватись статутом, положенням тощо.

Як слідує із поданої позовної заяви, остання підписана представником товариства - директором ТОВ "Руст" Кукайлом Д.А., на підтвердження повноважень якого надано копію наказу від 05.05.2015 №20/4-К про призначення Кукайла Д.А. на посаду директора ТОВ "Руст" за сумісництвом та копію виписки з ЄДРПОУ.

У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Кукайло Д.А. має статус адвоката і такого документа до позовної заяви не додано.

Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, судом використовується правовий висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі у справі №160/6823/19, де зазначено таке: "... внесеними до КАС Законом №309-IX розширено перелік випадків самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження.

За відсутності у представника юридичної особи відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, він не має права на реалізацію правосуб`єктності юридичної особи, тобто директор ТОВ "Руст" не має права на здійснення представницьких функцій за відсутності документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження на це (закон, статут, положення, трудовий договір (контракт)).

Вказана позиція суду повністю узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у справі №904/8549/17 від 11.07.2018.

Відтак, в силу вимог ч.3 ст.55 КАСУ директорові на підтвердження своїх повноважень як представника в адміністративній справі необхідно було надати статут, договір (контракт), у якому передбачено право приймати участь у розгляді справи від імені підприємства без додаткового уповноваження.

У даному випадку, відсутні одна з двох обов`язкових умов для участі у справі представника юридичної особи в порядку самопредставництва Кукайла Д.А., а саме: не підтверджено його право керівника законом, статутом, положенням діяти без додаткового уповноваження при здійсненні представницьких функцій від імені підприємства.

Суд звертає увагу заявника, що надана на підтвердження повноважень Кукайла Д.А. діяти від імені ТОВ "Руст" роздруківка витягу з ЄДР не відповідає жодним визначеним законом критеріям для підтвердження права керівника чи представника юридичної особи на участь у розгляді справи, в тому числі підписання позовної заяви.

Статус відомостей ЄДРПОУ визначено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", де у ч.4 ст. 10 вказано, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються виключно для ідентифікації юридичної особи, в той час як суд перевіряє адміністративну правосуб`єктність представника юридичної особи на вчинення юридично значимих дій від її імені, тому відомості про ідентифікацію юридичної особи не є підтвердженням повноважень Кукайла Д.А. на підписання позовної заяви.

Адміністративно-процесуальна правосуб`єктність виступає самостійною правовою категорією та свідчить про правову здатність суб`єкта мати права і обов`язки, бути їх носієм на будь-якій стадії їх прояву, а також відповідати за неправомірну реалізацію та виконання.

Спосіб реалізації адміністративної правосуб`єктності визначає і зміст поняття «форма участі в адміністративних правовідносинах» та вказує, через який суб`єктний склад юридичні особи публічного чи приватного права, що створені публічно-правовими утвореннями, реалізовують свою адміністративну дієздатність.

Формою реалізації адміністративної правосуб`єктності юридичної особи є правова підстава, завдяки якій юридична особа вступає в адміністративні правовідносини, набуваючи прав та обов`язків, в межах визначеного обсягу правосуб`єктності. У такому розрізі форма реалізації юридичною особою правосуб`єктності є схожою із юридичним фактом як підставою виникнення, зміни та припинення відповідних правовідносин.

Для юридичних осіб видами форм реалізації адміністративної правосуб`єктності виступають, в тому числі, статутні документи, рішення органів управління юридичної особи (загальних зборів, виконавчих органів тощо), адже функції локальних корпоративних актів полягає у забезпеченні належного рівня нормативно-правового регулювання делегованих представникам юридичної особи повноважень, заповнення прогалин, задля забезпечення дієвості чинних норм законодавства шляхом встановлення механізмів їх реалізації.

Також, суд не приймає у якості доказу повноважень представника заявника в судових інстанціях копію наказу наказу від 05.05.2015 №20/4-К про призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ "Руст" за сумісництвом, оскільки зазначений наказ вказує тільки на факт наявності трудових відносин із заявником, але жодним чином не визначає перелік прав та обов`язків ОСОБА_1 як представника у суді.

За відсутності у представника юридичної особи відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, яким вони уповноважені діяти в порядку само представництва, така особа не має права на реалізацію правосуб`єктності юридичної особи, тобто на підставі наданих суду документів (копії наказу від 05.05.2015 №20/4-К про призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ "Руст" за сумісництвом та виписки з ЄДРПОУ) ОСОБА_1 не має права на реалізацію правосуб`єктності ТОВ "Руст".

Таким чином, суд доходить висновку що всі представлені ОСОБА_1 документи не дають йому права на підписання позовної заяви від імені ТОВ "Руст".

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАСУ, позовна заява повертається у разі якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати до поданої заяви положення п.3 ч.4 ст.169 КАСУ та повернути позовну заяву позивачеві.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 КАСУ, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Руст" (ЄДРПОУ 32382163; вул.Бассейна, буд. 9, Київ, 01024) до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (ЄДРПОУ ВП 44116011; вул. Шолуденка, буд. 33/19, Київ, 04116) та Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393; пл. Львівська, буд. 8, Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачеві.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.