Рішення

від 13.04.2023 по справі 469/441/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2023 р. Справа № 469/441/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачів:1. Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області, вул. Леніна, 31, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57400, 2. Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області із адміністративним позовом про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України у Березанському районі Миколаївської області (далі відповідач 1, УПФУ у Березанському районі) виплатити йому невиплачену пенсію в сумі 667973,66 грн., невиплачену осучаснену пенсію у сумі 201547,10 грн. та компенсацію за неправильно нараховані пенсійні виплати у сумі 204880,19 грн.

Ухвалою від 22.08.2022 року Березанський районний суд Миколаївської області передав справу № 469/441/22 на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 01.11.2022 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

Також, зазначеною ухвалою суд залучив до участі у справі в якості відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі також відповідач 2, ГУ ПФУ).

В обґрунтування свої вимог позивач зазначив, що з моменту призначення йому пенсії органи Пенсійного фонду України здійснюють її нарахування у меншому розмірі. Позивачем самостійно здійснено розрахунок розмірів недоплаченої пенсії, невиплаченої осучасненої пенсії та компенсації за неправильно нараховані пенсійні виплати та заявлено вимогу про зобов`язання відповідачів здійснити виплати у зазначених розмірах.

Відповідач 1 відзив на адміністративний позов не надав.

Відповідач 2 надав відзив, в якому у задоволенні вимог позивач просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач 2 зазначив, що розмір пенсійної виплати позивача на сьогодні обчислено відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Отже, зазначена диспозиція статті стосується випадку нарахованої, але не виплаченої суми доходу пенсії.

На тепер у позивача відсутні нараховані, але не виплачені пенсійні кошти, а тому вимога про компенсацію втрати частини пенсії є безпідставною.

Крім того, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення (перерахунку) та виплати пенсії та інших виплат суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб`єкта владних повноважень, в тому числі і про визначенні суми пенсії, яка підлягає виплаті.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ з 1997 року та отримуєте пенсію за віком, що обчислена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058).

За зверненням позивача у січня 2006 року про проведений перерахунок пенсії УПФУ у Березанському районі своїми листами від 08.02.2006 року № Г-3-ОП та від 09.02.2006 року № 350/20 надало роз`яснення наступного змісту:

За документами пенсійної справи позивача розрахунок середнього заробітку для обчислення пенсії було проведено відповідно до довідки радгоспу «Росія» за період з грудня 1976 року по листопад 1981 року включно (за 60 місяців). Середньомісячний розмір заробітку для обчислення пенсії складав 387,04 грн.

Частиною 2 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент звернення) передбачено, що до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються суми виплат, отримуваних застрахованою особою у межах сум, на які нараховувались внески на державне соціальне страхування І які не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

За довідкою ВАТ «Коблево» від 06.02.2006 року про заробітну плату за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, проведений перерахунок середньомісячного заробітку для обчислення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 року № 306 «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після перерахунку середьомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 488,23 грн.

Розмір пенсії з 01.02.2006 року становить:

488,23 х 0,37500 (коефіцієнт стажу) = 183,09 грн. основний розмір пенсії).

183,09 грн. х 12 % (понаднормовий стаж) = 21,97 грн доплата за понаднормовий стаж.

166,91 грн. доплата до прожиткового мінімуму (350,00 грн)

Загальний розмір пенсії: 183,09 грн. + 21,97 грн. + 166,91 грн. = 371,97 грн.

Листом від 01.09.2011 року № 432-Г-06 УПФУ у Березанському районі на звернення позивача щодо нарахування пенсії повідомив наступне:

Пенсію по інвалідності призначено з 02.10.1997 року. Розмір пенсії визначений відповідно до ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у максимальному розмірі, який не перевищував трьох мінімальних пенсій за віком 49,86 грн. з 01.03.1998 року 59,86 грн., з 01.09.1999 року 74,70 грн., з 01.12.2000 року 90,00 грн., 01.02.2001 року 102,00 грн., 01.04.2001 року 107,00 грн., 01.08.2001 року 117,00 грн., 01.01.2002 року 129,00 грн., 01.04.2002 року 141,90 грн., 01.07.2003 року 150,00 грн., 01.01.2004 року 168,00 грн., 01.08.2004 року 198,00 грн., 01.09.2004 року 284,69 грн.

3 01.01.2004 року за особистою заявою переведено на пенсію за віком, розмір пенсії не змінився.

З 12.01.2005 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» було проведено перерахунок трудових пенсій за документами про страховий стаж та заробітну плату, що знаходились на час перерахунку в пенсійній справі. В результаті чого розмір пенсії з 12.01.2005 року становила 349,42 грн.

З 01.01.2006 року, з 01.04.2006 року та з 01.10.2006 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України 2006 рік» проведено перерахунок пенсії виходячи із розміру прожиткового мінімуму. Після перерахунку розмір пенсії становив з 01.01.2006 року 367,42 грн.

З 01.02.2006 року проведений перерахунок пенсії у зв`язку з наданням довідки про заробітну плату за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць за 1978, 1979 роки. Після перерахунку розмір пенсії становив 371,97 грн.; з 01.04.2006 року 380,97 грн., з 01.10.2006 року 387,97 грн.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» проведені перерахунки пенсій. В зв`язку з чим розмір пенсії становив з 01.01.2007 року 420,97 грн.; з 01.04.2007 року 452,33 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.2007 року № 684 «Про поліпшення матеріального забезпечення окремих категорій населення» з 01.06.2007 року проведено перерахунок пенсії позивача згідно із ч. 2 ст. 42 Закону № 1058. Розмір пенсії з 01.06.2007 року становив 483,49 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.2007 року № 685 «Про додаткові заходи щодо поліпшення матеріального забезпечення окремих категорій населення» з 01.09.2007 року проведено перерахунок пенсії згідно із ч. 2 ст. 42 Закону № 1058. Розмір пенсії з року становив 511,72 грн.

У зв`язку з урахуванням підвищень відповідно до постанови № 685 з 01.10.2007 року розмір пенсії становив 517,02 грн.

З 01.01.2008 року, з 01.04.2008 року та з 01.10.2008 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI проведено перерахунок пенсії виходячи із розміру прожиткового мінімуму. Після перерахунку розмір пенсії з урахуванням надбавки дитина війни становив: з 01.01.2008 року 769,29 грн.; з 01.04.2008 року 771,71 грн.; з 01.07.2008 року 779,37 грн.; з 01.10.2008 року 864,20 грн.

У подальшому перерахунок пенсій проводився з 01.04.2009 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Розмір пенсії позивача становив: з 01.04.2009 року 871,70 грн., з 01.07.2009 року 878,40 грн., з 01.10.2009 року 892,60р., з 01.11.2009 року 896,08 грн.

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про Державний бюджет України на 2011 рік» проведено перерахунок пенсії позивача, за результатом якого розмір пенсії становив: з 01.01.2010 року 899,56 грн., з 01.01.2011 року 939,93 грн., з 01.04.2011 року 944,06 грн.

За заявою від 19.05.2011 року проведений перерахунок пенсії відповідно до постанови Березанського районного суду від 27.04.2011 року у справі № 2-а-1059 з 15.10.2010 року по 27.04.2011 року. Виплачено у червні 2011 року надбавку в сумі 811,56 грн.

За документами пенсійної справи страховий стаж позивача за період з 01.01.1956 року по 08.10.1997 роки становить 37 років 6 місяців 29 днів, коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% 0,50625.

Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії за період з 01.12.1976 року по 30.11.1981 року становить 1479,75 грн. (928,81 грн. (показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2006 рік) х 1,59317 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати)).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам пенсія збільшується на 1% основного розміру пенсії, але не більше ніж на 1% встановленого мінімального розміру пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено величину прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2011 року в розмірі 764,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, загальний розмір пенсійної виплати позивача з 01.08.2011 року складав 977,55 грн.. де: 749,12 грн. основний розмір пенсії (1479,75 грн. х 0,50625); 14,88 грн. доплата до прожиткового мінімуму (до 764,00 грн.); 89,89 грн. доплата за понаднормативний стаж за 12 років (749,12 грн. х 12%); 33,49 грн. підвищення по ст. 42 Закону № 1058, в зв`язку із зростанням величини середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком; 49,80 грн. надбавка «дитині війни»; 40,37 грн. індексація пенсії.

30.09.2021 року позивач звернувся до УПФУ у Березанському районі, в якому просив надати довідку про розмір фактично нарахованої пенсії за період з січня 2002 року по жовтень 2011 року.

На звернення позивача УПФУ у Березанському районі листом від 13.10.2021 року № 13211-13019/Г-02/8-1400/21 надав відповідну довідку.

30.11.2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою щодо надання обґрунтованого розрахунку його пенсії.

Листом від 13.12.2021 року № 15937-15951/Г-02/8-1400/21 ГУ ПФУ надало позивачу розрахунок, згідно якого:

Страховий стаж складає 37 років 9 місяців 10 днів (враховано протягом січня 1956 року грудня 2016 року). Коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до ст. 25 Закону № 1058, становить 0,37750 (37 років х 12 міс. + 9 міс.) : (12 міс. х 00 %).

Для розрахунку розміру пенсії враховано заробітну плату за період з грудня 1976 року по листопад 1981 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,59317.

Осучаснений середньомісячний заробіток становить 8645,50 грн. (5426,60 грн. (3764,40 грн. показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 2016 роки, з урахуванням коефіцієнтів підвищення, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 року № 124, «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» від 01.04.2020 року № 251 та «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22,02.2021 № 127)) х 1,17 x 1,11 х 1,11) х 1,59317).

Розмір пенсійної виплати станом на 01.12.2021 року складає 4062,19 грн., а саме:

3263,68 грн. основний розмір пенсії обчислений від страхового стажу та заробітної плати (8645,50 грн. х 0,37750);

232,08 грн. доплата за понаднормовий стаж 12 років (1934,00 грн. х 66,43 грн. підвищення особі, яка має статус «дитина війни»;

500,00 грн. щомісячна компенсаційна виплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому» від 16.09.2020 року № 849.

Не погоджуючись із розміром нарахованої пенсії, та здійснивши самостійний розрахунок недоплаченої пенсії, а також розрахунок невиплаченої осучасненої пенсії та компенсації за неправильно нараховані пенсійні виплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

На час призначення пенсії розмір пенсії визначався за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788).

У період з 02.10.1997 року по 01.01.2004 року позивач отримував пенсію по інвалідності ІІ групи.

Згідно положень ст. 29 Закону № 1788 (у редакції, чинній на момент призначення пенсії), пенсії по інвалідності ІІ групи призначаються у розмірі 60%.

Максимальна пенсія не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених п. «а» ст. 13 і ст. 14 цього Закону, чотирьох мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до положень ст. 19 Закону № 1788, пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії.

За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом «а» ст. 13 і ст. 14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету. В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі не нижче межі малозабезпеченості.

Мінімальний розмір пенсії за віком підвищується у зв`язку із

збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.

Позивачу була призначена пенсія у максимальному розмірі. Після призначення позивачеві пенсії за віком з 01.01.2004 року її розмір не змінився.

З 01.01.2004 року набув чинності Закон № 1078.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П розмір пенсії, у гривнях;

Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 (в редакції, чинній на дату прийняття) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1липня 2000 року.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до ч. 2 ст. 40 цього Закону, а саме: шляхом множення показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, на індивідуальний коефіцієнт заробітної плати.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, визначається шляхом ділення суми заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, на середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за відповідний місяць.

Середньоарифметичний коефіцієнт заробітної плати обчислюється шляхом ділення суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) застрахованої особи на страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 1058 коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) / (100% х 12), де:

Кс коефіцієнт страхового стажу;

См сума місяців страхового стажу;

Вс визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Відповідно до ст. 41 Прикінцевих положень Закону № 1058 для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії:

мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;

збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Тобто, у випадку позивача, за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 Закону № 1058, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 42 Закону № 1058 з 01.01.2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/ мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.012.2022 року встановлено величину прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в розмірі 2093,00 грн.

Такий же розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлено й на 2023 рік Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 року № 849 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому» установлено, що особам, які отримують пенсію і яким виповнилося 80 років і більше, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2019 рік, щомісячну компенсаційну виплату в розмірі 500 гривень у межах зазначеного розміру.

Щомісячна компенсаційна виплата особам, які отримують пенсію та досягли 80- річного віку після 01.04.2020 року, встановлюється і виплачується з дати досягнення зазначеного віку.

Страховий стаж позивача обчислений за період з січня 1956 року по грудень 2016 року та складає 37 років 09 місяців 10 днів.

Коефіцієнт страхового стажу становить 0,37750 ((37 років + 12 місяців + 9 днів) х 1% : (12 місяців х 100%)).

Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,59317.

Осучаснений середньомісячний заробіток становить 9855,86 грн. (6186,32 грн. х 1,59317):

6186,32 грн. = (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1.11 х 1,14) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки помножений на коефіцієнти підвищення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій в 2019 році», постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту у пенсіонерів у 2021 році», постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2022 році».

Розмір пенсійної виплати станом на грудень 2022 року складає 4608,18 грн., де:

3720,59 грн. (9855,86 грн. х 0,37750) основний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 27 Закону № 1058;

251,16 грн. (2093,00 грн. х 12%) доплата за понаднормовий стаж, обчислена відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 за 12 років (37 років 25 років);

66,43 грн. підвищення особі, яка має статус «дитина війни», згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення»;

570,00 грн. (500,00 грн. х 1,14) щомісячна компенсаційна виплата відповідно до Постанови № 849 з урахуванням коефіцієнта, встановленого Постановою № 118.

Таким чином, розмір пенсійної виплати позивача на момент звернення до суду обчислено відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.

Щодо самостійно нарахованої суми недоплачених пенсій, суд зазначає наступне:

Згідно статті 58 Закону № 1058 пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно абз. 6 пп. 3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, управління Пенсійного фонду відповідно до покладених завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питання призначення (перерахунку) та виплати пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення, перерахунку та виплати пенсії громадянам, та на свій розсуд визначати порядок та строки виплати пенсії. Виключними дискреційними повноваженнями наділені органи Пенсійного фонду України на прийняття рішень з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії.

Суд, перевіряючи рішення, дію або бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип поділу влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону № 1058 кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовуються на : виплату пенсій, передбачених законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом (ч .2 ст. 73 Закону № 1058).

Щодо позовних вимог в частині компенсації за неправильно нараховані пенсійні виплати суд виходить з наступного:

По-перше, як вбачається з викладених вище висновків, на тепер у позивача відсутні нараховані, але не виплачені пенсійні кошти.

По-друге, питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.200 року № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі Порядок № 159).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050 зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у Законі № 2050 слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону № 2050 сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону № 2050 визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку № 159.

Відповідно до ст. 7 Закону № 2050 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 року у справі № 240/186/20.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до відповідача з відповідною заявою про виплату грошової компенсації не зверталась, відповідач у такій виплаті не відмовляв, відтак право позивача ще не було порушено відповідачем і звернення до суду з такими вимогами є передчасним.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області (вул. Леніна, 31, смт. Березанка, Березанський район, Миколаївська область, 57400) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) про зобов`язання виплатити ОСОБА_1 невиплачену пенсію в сумі 667973,66 грн., невиплачену осучаснену пенсію у сумі 201547,10 грн. та компенсацію за неправильно нараховані пенсійні виплати у сумі 204880,19 грн. відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.04.2023 року.

Суддя О.В. Малих