Рішення

від 12.04.2023 по справі 440/10554/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10554/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради , Департаменту економіки і інвестицій , міського голови міста Полтави Мамая Олександра Федоровича про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Полтавської міської ради , Департаменту економіки і інвестицій Полтавської міської ради , міського голови міста Полтави Мамая Олександра Федоровича , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови Мамая О.Ф. №598-к від 09.09.2022 "Про проведення службового розслідування";

- визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови Мамая О.Ф №746-к від 08.11.2022 "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді директора Департаменту економіки і інвестицій Полтавської міської ради;

- стягнути з Департаменту економіки і інвестицій Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати відсторонення, тобто з 09.09.2022 до 11.12.2022 в розмірі 78902 грн 55 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 26.01.2023 /а.с. 155 - 156, т.1/, прийнятої до розгляду ухвалою суду від 27.01.2023 /а.с. 160, т.1/

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що із змісту розпорядження № 598-к від 09.09.2022 не визначено, що саме послугувало підставою для його винесення, в той час як пункт 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою КМУ від 13.06.2000 № 950, передбачає в обов`язковому порядку визначення підстав проведення такої перевірки, при цьому у пункті розпорядження наперед визначено, що позивачем вчинено неналежне виконання службових обов`язків, хоча не зазначено, яких саме, і встановлення яких обставин буде стосуватися службове розслідування.

Також позивач звертав увагу на те, що проведення службового розслідування розпочато у час перебування його на лікарняному і в акті службової перевірки викладено обставини, які позивач не міг спростувати, оскільки не мав із собою документів, про які вказував у поясненнях, яким Комісією не надано жодної оцінки. На переконання позивача, Комісією порушено пункт 7 Порядку № 950, оскільки не надано можливості позивачу скористатися правами, передбаченими цим пунктом Порядку.

Крім того, позивач зауважував, що обставини, викладені в акті службового розслідування, не є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків, адже в ньому не доведено ані використання службового автомобіля не у службових цілях, ані факту нецільового використання бюджетних коштів, з цього приводу відсутнє будь-яке судове рішення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.

Поміж іншого позивач вказував, що у розпорядженні від 08.11.2022 № 746-К відсутні відомості про те, в чому полягає одноразове грубе порушення, вчинене ним, ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяної шкоди, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу, що є порушенням вимог статті 149 КЗпП України.

У заяві про зменшення позовних вимог позивач зазначив, що 12.12.2022 працевлаштувався, тому період, за який підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, становить з 09.09.2022 по 11.12.2022.

2. Стислий зміст заперечень відповідачів

У відзиві на позовну заяву /а.с. 110 - 112, т. 1/ представник відповідача - Департаменту економіки і інвестицій просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Посилався на те, що позивачем здійснено неправильний розрахунок середньомісячної заробітної плати, а відтак і середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник Виконавчого комітету Полтавської міської ради у відзиві на позовну заяву /а.с. 120 - 127, т.1/ також просив відмовити у задоволенні позову, вказуючи, що підставою для призначення службового розслідування відповідно до подання заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Борисенко О.П. послугував факт використання службового автомобіля, закріпленого за Департаментом економіки і інвестицій, без законних підстав в особистих цілях ОСОБА_1 . За результатами проведення службового розслідування, призначеного відповідно до розпорядження міського голови від 09.09.2022 № 598-к, комісією складено Акт службового розслідування від 08 листопада 2022 року, в якому, з огляду на те, що факти, зазначені в акті, свідчать про зловживання службовим становищем ОСОБА_1 , директором Департаменту економіки і інвестицій, що призвело до нецільового використання бюджетних коштів та розтрати комунального майна, враховуючи тяжкість вчиненого проступку та заподіяну шкоду, надано пропозицію застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Згідно з розпорядженням міського голови від 08.11.2022 № 746-к «Про звільнення ОСОБА_1 » на підставі акту службового розслідування вирішено звільнити позивача з посади директора Департаменту економіки і інвестицій 08.11.2022 у зв`язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків за п. 1 ст. 41 КЗпП України. Представник відповідача стверджував, що дії щодо призначення службового розслідування, відсторонення позивача від займаної посади на період проведення службового розслідування, проведення службового розслідування та звільнення позивача із займаної посади вчинено у відповідності до наданих повноважень, з дотриманням критеріїв, визначених ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас звертав увагу на те, що Виконавчим комітетом Полтавської міської ради жодним чином не порушувалися права та інтереси позивача, оскільки роботодавцем позивача був Департамент економіки і інвестицій, який є окремою юридичною особою. Крім того, зауважував про необхідність врахування того, що позивач на даний час перебуває на державній службі та є керівником (директором) Департаменту з оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Полтавської обласної державної адміністрації, що має значення з точки зору обраного позивачем способу захисту та можливості виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.

Міський голова Мамай О.Ф. правом на подання відзиву не скористався, подав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі, проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні /а.с. 191, т.1/.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 позовну заяву залишено без руху /а.с. 26 - 27, т.1/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження Полтавського міського голови Мамая О.Ф. №598-к від 09.09.2022 "Про проведення службового розслідування", прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/10554/22 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради , Департаменту економіки і інвестицій Полтавської міської ради , Міського голови міста Полтави Мамая Олександра Федоровича про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 51 - 52, т.1/.

06.01.2023 до суду надійшла заява представника Виконавчого комітету Полтавської міської ради із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження /а.с. 58 - 59, т.1/.

Ухвалою суду від 09.01.2023 заперечення представника Виконавчого комітету Полтавської міської ради проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення /а.с. 107 - 108, т.1/.

Ухвалою суду від 16.01.2023 заперечення представника Департаменту економіки і інвестицій Полтавської міської ради проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено також без задоволення /а.с. 118, т.1/.

19.01.2023 до суду надійшла заява представника Виконавчого комітету Полтавської міської ради проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з клопотанням про витребування доказів /а.с. 138 - 140, т.1/.

Ухвалою суду від 23.01.2023 заперечення представника представника Виконавчого комітету Полтавської міської ради із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення; клопотання представника Виконавчого комітету Полтавської міської ради про витребування доказів залишено без задоволення /а.с. 151 - 152, т.1/.

23.01.2023 представником позивача подано до суду відповідь на відзив Департаменту економіки і інвестицій /а.с. 143 - 146, т.1/, в якій наголошено на необґрунтованості відзиву.

27.01.2023 до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог /а.с. 154 - 156, т.1/, яка ухвалою суду від 27.01.2023 прийнята до розгляду /а.с. 160, т.1/.

31.01.2023 представником позивача подано відповідь на відзив Виконавчого комітету Полтавської міської ради /а.с. 172 - 176, т.1/, в якій звернуто увагу на те, що подання заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Борисенко О.П. від 09.09.2022, яке послугувало підставою для призначення службового розслідування, є за своєю сутністю листом або зверненням, а не поданням, у ньому відсутнє визначення автомобіля, про який йдеться, посилання або докази на підтвердження факту використання ОСОБА_1 автомобілю без законних підстав в особистих цілях, не зазначено, в який період ці обставини встановлені. При цьому у розпорядженні № 598-к від 09.09.2022 також не вказано, за який саме період має здійснюватися перевірка обставин, що призвели до неналежного виконання службових обов`язків директора Департаменту економіки і інвестицій Артеменком О.С., як і на підставі яких документів чи якої інформації встановлено неналежність виконання службових обов`язків з боку ОСОБА_1 , а отже, відсутні достатні і беззаперечні докази на підтвердження законних, обґрунтованих і правомірних підстав розпорядження № 598-к від 09.09.2022. Також представник позивача стверджувала про відсутність доказів того, що ОСОБА_1 дійсно вчинено одноразове грубе порушення , долучені Виконавчим комітетом Полтавської міської ради в розумінні приписів КЗпП України та судової практики не доводять вину ОСОБА_1 у скоєнні дисциплінарного проступку, за який Комісією рекомендовано застосувати найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення.

Ухвалою суду від 15.02.2023 /а.с. 192, т.1/ витребувано від Департаменту економіки і інвестицій: 1) відомості про нараховану та виплачену ОСОБА_1 заробітну плату за період з 09.09.2022 по 08.11.2022 із зазначенням днів, за які здійснено відповідні нарахування та виплату; 2) належним чином засвідчену копію табелю обліку робочого часу Департаменту економіки і інвестицій за листопад 2022 року в частині обліку робочого часу ОСОБА_1 ; 3) відомості щодо надходження до Департаменту економіки і інвестицій дефектної відомості № 05090002/22 від 05.09.2022; рахунку-фактури № 13090/22 від 13.09.2022, акту виконаних робіт № 13091/22 від 13.09.2022, складених ФОП ОСОБА_3 стосовно ремонту автомобіля Volkswagen Passat держ. номер НОМЕР_2 , засвідчені копії таких документів (у разі надходження) та докази підписання акту виконаних робіт № 13091/22 від 13.09.2022 та оплати рахунку-фактури № 13090/22 від 13.09.2022 (за наявності); 4) інформацію про те, чи подавалась матеріально-відповідальною особою, за якою закріплено автомобіль Volkswagen Passat держ. номер НОМЕР_2 , службова записка про необхідність проведення ремонту автомобіля, засвідчена копія такої службової записки (за наявності).

21.02.2023 Виконавчим комітетом подано заперечення в порядку статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України /а.с. 198 - 202, т.1/, в яких відповідач наполягав на правомірності дій відповідачів, зауважуючи, крім іншого, що позивач, оскаржуючи розпорядження міського голови, у свою чергу не оскаржує дії комісії зі службового розслідування, її висновки.

23.02.2023 Департаментом економіки і інвестицій подано документи на виконання ухвали суду від 15.02.2023.

21.03.2023 до суду від Виконавчого комітету Полтавської міської ради надійшли доповнення до заперечення та відзиву на позовну заяву із клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - ФОП ОСОБА_3 , клопотанням про витребування у ГУ Нацполіції у Полтавській області, відділенні поліції м Полтави інформації про наявність встановлених камер відеоспостереження на вулицях, дорогах у м. Полтаві, з яких візуалізується огляд в`їздів (виїздів) до будівель, де за інформацією ФОП ОСОБА_3 проводилася діагностика та ремонт службового авто Департаменту економіки і інвестицій у період 05.09.2022; клопотанням про призначення судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу - службового автомобіля Пассат Вольксваген, д.н.з. НОМЕР_3 , проведення якої доручити спеціалістам Полтавського відділення ННЦ ІСЕ ім. Бокаріуса, з поставлених питань, які вказані у заяві.

04.04.2023 до суду від представника позивача надійшли доповнення до відповіді на відзив виконавчого комітету Полтавської міської ради у зв`язку із поданням доповнень до заперечень на позовну заяву /а.с. 37 - 50, т.2/.

Ухвалами суду від 12.04.2023 у задоволенні клопотань про залучення до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - ФОП ОСОБА_3 , про витребування у ГУ Нацполіції у Полтавській області, відділенні поліції м Полтави доказів, про призначення експертизи відмовлено.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 з 02.03.2021 обіймав посаду директора Департаменту економіки і інвестицій, про що свідчать відомості його трудової книжки НОМЕР_4 /а.с. 39, т.1/.

09.09.2022 заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів складено лист 04-84/3/1599 на ім`я міського голови Олександра Мамая /а.с. 74, т.1/, в якому повідомлено, що за Департаментом економіки і інвестицій було закріплено службовий автомобіль, який має використовуватися виключно в службових цілях для реалізації завдань Департаменту економіки і інвестицій, проте службовий автомобіль використовується без законних підстав в особистих цілях керівника Департаменту економіки і інвестицій ОСОБА_1 . У вказаному листі викладено прохання відповідно до постанови КМУ від 13.06.2000 № 950 призначити службове розслідування відносно директора Департаменту економіки і інвестицій ОСОБА_1 з вирішенням питання по відстороненню його від займаної посади на період проведення службового розслідування.

Розпорядженням міського голови Мамая О.Ф. від 09.09.2022 № 598-к «Про проведення службового розслідування» /а.с. 72 - 73, т.1/ у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків директором Департаменту економіки і інвестицій ОСОБА_1 вирішено провести службове розслідування обставин, що призвели до неналежного виконання службових обов`язків директором Департаменту економіки і інвестицій ОСОБА_1 (п. 1); для проведення службового розслідування створено комісію у складі: голова комісії - Пархоменко В.О. , перший заступник міського голови; члени комісії : ОСОБА_6 , заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів; Тарашевська С.К. , заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів; Ричка Є.О. , заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів; Сук Н.О. , заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючий справами виконавчого комітету Полтавської міської ради; Сорока Г.М. , начальник юридичного управління; Марко В.П. , заступник начальника управління обліку, звітності та матеріально-господарського забезпечення, начальник відділу обліку і звітності; Линник В.М. , начальник відділу господарського забезпечення управління обліку, звітності та матеріально-господарського забезпечення; Співак В.О. , заступник директора Департаменту економіки і інвестицій - начальник управління стратегічного розвитку (п.2). Пунктом 5 розпорядження ОСОБА_1 відсторонено від здійснення повноважень на посаді з 12.09.2022 на час проведення службового розслідування.

Із розпорядженням від 09.09.2022 № 598-к ОСОБА_1 ознайомився 14.09.2022, про що свідчить його підпис із зазначенням про заперечення на примірнику розпорядження.

08.11.2022 позивачем подано письмові пояснення голові комісії з проведення службового розслідування Пархоменку В.О. , в яких зазначено, що по суті ознайомлення з підставами проведення службового розслідування, озвученими у цей день під час засідання комісії, ОСОБА_1 може повідомити, що з 05.09.2022 службовий автомобіль знаходився на ремонті, відповідні документи передані водієм до сектору обліку, звітності та господарського забезпечення /а.с. 79, т.1/.

08.11.2022 Комісією складено Акт службового розслідування, в якому встановлено таке.

Згідно з листками непрацездатності № 5021827-2009651210-1, № 5021827-2009680533-1, 5021827-2009718617-1 ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 06.09.2022 по 13.09.2022 року.

09.09.2022 членами комісії зі службового розслідування було здійснено вихід за юридичною адресою Департаменту економіки і інвестицій і встановлено, що службовий автомобіль VOLKSVAGEN PASSAT НОМЕР_2 за місцем реєстрації установи за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 36, відсутній, інформації про місцезнаходження автомобіля Департаментом економіки і інвестицій не надано. Причина відсутності автомобіля на визначеному місці по вул. Соборності, 36 документально не підтверджується.

Департаментом економіки і інвестицій в особі директора Департаменту економіки і інвестицій ОСОБА_1 був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.09.2021 року з водієм сектору обліку, звітності та господарського забезпечення ОСОБА_14 .

Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та передачу в розпорядження службового автомобіля Департаментом економіки і інвестицій з директором ОСОБА_1 не укладався.

Відповідно до п.2.10 Порядку використання, утримання, зберігання та ремонту службового автомобіля Департаменту економіки і інвестицій, затвердженого наказом від 01.09.2021 року № 16ог (далі - Порядок), службовий автомобіль використовується у робочі дні з понеділка по п`ятницю з 07 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, виключно для цілей, пов`язаних зі службовою діяльністю Департаменту.

Відповідно до п. 2.11 Порядку використання службового автомобіля поза час, встановлений п. 2.10 Порядку - суворо заборонено.

Згідно з п. 2.15 Порядку, після кожної поїздки посадова особа, в розпорядження якої надано автомобіль, в подорожньому листі водія підтверджує особистим підписом час закінчення обслуговування та пробіг автомобіля.

Згідно з п. 1.7. Порядку подорожній лист - первинний документ обліку перевезень службовим автомобілем, що всебічно характеризує роботу службового автомобіля і водія з моменту їх виїзду з Департаменту і до повернення в Департамент.

Аналіз подорожнього листа службового автомобіля, датованого 01-02 вересня 2022 року, свідчить про те, що службовий автомобіль VOLKSVAGEN PASSAT НОМЕР_2 при керуванні водія ОСОБА_15 використовувався з 07-40 год. 01.09.2022 до 18-00 год. 02.09.2022. Згідно із зазначеним подорожнім листом, особа, яка користувалась автомобілем - директор Департаменту економіки і інвестицій ОСОБА_1 .

Відповідно до подорожнього листа службового автомобіля, датованого 05 - 13 вересня 2022 року, службовий автомобіль VOLKSVAGEN PASSAT НОМЕР_2 при керуванні водія ОСОБА_15 використовувався з 07-40 год. 05.09.2022 до 18-00 год. 13.09.2022. Згідно із зазначеним подорожнім листом, особа, яка користувалась автомобілем - директор Департаменту економіки і інвестицій ОСОБА_1 , який в цей час з 06.09.2022 по 13.09.2022 перебував на лікарняному. Збитки, завдані неправомірними діями ОСОБА_1 складають 67,60 грн

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. N 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» легкові автомобілі використовуються тільки для поїздок, пов`язаних із службовою діяльністю посадових осіб.

Згідно з посадовою інструкцією директора Департаменту економіки і інвестицій, директор Департаменту здійснює керівництво Департаментом, його діяльністю, організовує роботу Департаменту. Проте, в посадовій інструкції директора Департаменту економіки і інвестицій відсутнє положення про те, що він може використовувати автомобіль тільки для поїздок, пов`язаних зі своєю службовою діяльністю.

З 06.09.2022 по 13.09.2022 року директор Департаменту економіки і інвестицій ОСОБА_1 був відсутній на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю і свою службову діяльність не здійснював. Всупереч вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. N 848, використовував автомобіль для цілей, не пов`язаних зі службовою діяльністю, що свідчить про нецільове використання бюджетних коштів. Неправомірне використання ОСОБА_1 службового автомобіля є порушенням норм ст. 184-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. № 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями», посадової інструкції, що є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків керівником установи.

ОСОБА_1 надано письмове пояснення щодо причин і обставин нецільового використання службового автомобіля.

Оскільки факти, зазначені в даному акті, свідчать про зловживання службовим становищем ОСОБА_1 , директором Департаменту економіки і інвестицій, що призвело до нецільового використання бюджетних коштів та розтрати комунального майна, враховуючи тяжкість вчиненого проступку і заподіяну шкоду, комісія пропонує застосувати до ОСОБА_1 , директора Департаменту економіки і інвестицій, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з займаної посади.

Із Актом службового розслідування ОСОБА_1 ознайомився 08.11.2022, що засвідчив своїм підписом на акті, зазначивши, що з висновками комісії не згоден, пояснення не було враховано.

Розпорядженням Полтавського міського голови Мамая О.Ф. від 08.11.2022 № 746-к «Про звільнення ОСОБА_1 » на підставі акту службового розслідування від 08.11.2022 та керуючись п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до статей 147 - 149 Кодексу законів про працю України, Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. № 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями», ОСОБА_1 , директора Департаменту економіки і інвестицій, звільнено із займаної посади 08.11.2022 у зв`язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків, п. 1 ст. 41 КЗпП України /а.с. 80, т.1/.

Із вказаним розпорядженням ОСОБА_1 ознайомився 09.11.2022, про що свідчить його підпис на примірнику розпорядження.

Не погодившись із розпорядженням Полтавського міського голови Мамая О.Ф. від 09.09.2022 № 598-к «Про проведення службового розслідування» та розпорядженням Полтавського міського голови Мамая О.Ф. від 08.11.2022 № 746-к «Про звільнення ОСОБА_1 », позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначаються Законом України від 07.06.2001 №2493-ІІІ "Про службу в органах місцевого самоврядування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, надалі - Закон №2493-ІІІ).

У силу частини першої статті 2 Закону №2493-ІІІ посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Одним з основних принципів служби в органах місцевого самоврядування, закріплених у статті 4 Закону №2493-ІІІ, є підконтрольність, підзвітність, персональна відповідальність за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків.

До основних обов`язків посадових осіб місцевого самоврядування, визначених статтею 8 Закону №2493-ІІІ, включено, зокрема такі, як додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону №2493-ІІІ на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 147 Кодексу законів про працю України, затвердженого Законом від 10.12.1971 №322-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, надалі - КЗпП України), за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.

Основні підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачені статтею 40 КЗпП України, додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов - статтею 41 КЗпП України.

Так, згідно з п. 1 частини 1 статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення, визначені статтею 147-1 КЗпП України, відповідно до якої дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.

За змістом статті 148 цього ж Кодексу, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Вимогами статті 149 вищевказаного Кодексу визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень. Так, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, надалі - Порядок №950).

Відповідно до пункту 1 Порядку №950 стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян.

Пунктом 2 Порядку №950 встановлено, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

У силу абзацу першого пункту 4 Порядку №950 службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

За приписами пункту 7 Порядку №950 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Пунктом 8 Порядку №950 визначено, що за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством. У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

Відповідно до пункту 9 Порядку №950 акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику. Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування. Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом. Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.

Відповідно до абзаців 2, 4 пункту 10 Порядку №950 за результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Аналіз викладених норм законодавства свідчить, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Підстави та порядок притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності визначаються Кодексом законів про працю України, за приписами якого за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення (ст. 147). У свою чергу, однією з підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця є одноразове грубе порушення визначеною категорією працівників трудових обов`язків (п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України).

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Грубість порушення трудових обов`язків характеризуються характером дій чи бездіяльності працівника, істотністю наслідків порушення та формою вини. Право оцінки порушення як грубого покладається на суд, який розглядає конкретний трудовий спір.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 205/6984/16-ц (провадження № 61-34423св18) та підтримано у постанові Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 306/657/21.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування такого заходу стягнення, як звільнення, відповідно п. 1 ст. 41 КЗпП України, суд виходить з такого.

Із акту службового розслідування від 08.11.2022 слідує, що Комісією встановлено, що ОСОБА_1 допустив одноразове грубе порушення трудових обов`язків як керівник установи, а саме порушив норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. № 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями», посадової інструкції, у зв`язку з тим, що відповідно до подорожнього листа службового автомобіля, датованого 05 - 13 вересня 2022 року, службовий автомобіль VOLKSVAGEN PASSAT НОМЕР_2 при керуванні водія ОСОБА_15 використовувався з 07-40 год. 05.09.2022 до 18-00 год. 13.09.2022, особа, яка користувалась автомобілем - директор Департаменту економіки і інвестицій ОСОБА_1 , який в цей час з 06.09.2022 по 13.09.2022 перебував на лікарняному, внаслідок чого збитки, завдані неправомірними діями ОСОБА_1 складають 67,60 грн.

Судом встановлено, що подорожній лист службового автомобіля, датований 05 - 13 вересня 2022 року /а.с. 94, т. 1/ містить відомості про те, що службовий автомобіль VOLKSVAGEN PASSAT НОМЕР_2 при керуванні водія ОСОБА_14 вибув о 07-40 год. 05.09.2022, прибув 18-00 год. 13.09.2022, показання спідометра при виїзді з гаража - НОМЕР_5 , при поверненні до гаража - НОМЕР_6 , витрати пального 05.09.2022 - 1 л (за пробіг 5 км), 13.09. - 1 л (за пробіг 5 км), особою, яка користувалась автомобілем, зазначено директор Департаменту, підпис якого наявний на подорожньому листі.

Таким чином службовий автомобіль використовувався фактично лише 05.09.2022 та 13.09.2022, подолав загальну відстань 10 км із використанням 2 л бензину А-95.

У свою чергу згідно з листками непрацездатності № 5021827-2009651210-1, № 5021827-2009680533-1, 5021827-2009718617-1 /а.с. 95 - 97, т.1/ ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 06.09.2022 по 13.09.2022 року.

Виходячи з викладеного, користування службовим автомобілем 05.09.2022 директором Департаменту економіки і інвестицій ОСОБА_1 здійснювалося під час виконання трудових обов`язків.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. N 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» легкові автомобілі використовуються тільки для поїздок, пов`язаних із службовою діяльністю посадових осіб. Після кожної поїздки посадова особа, в розпорядження якої надано автомобіль, в подорожньому листі водія підтверджує особистим підписом час закінчення обслуговування

Згідно з п. 1.2 Порядку використання, утримання, зберігання та ремонту службового автомобіля Департаменту економіки і інвестицій, затвердженого наказом Департаменту економіки і інвестицій від 01.09.2021 року № 16ог (далі - Порядок) /а.с. 98 - 104/, службовий автомобіль Департаменту - марка VOLKSVAGEN PASSAT, тип загальний легковий седан, державний номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску 2008, колір чорний.

Пунктами 2.10., 2.11. Порядку передбачено, що службовий автомобіль використовується у робочі дні з понеділка по п`ятницю з 07 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, виключно для цілей, пов`язаних зі службовою діяльністю Департаменту. Використання службового автомобіля поза час, встановлений п. 2.10 цього Порядку - суворо заборонено, окрім випадків, коли використання службового автомобіля поза час, встановлений п. 2.10 цього Порядку, необхідне у зв`язку з виконанням покладених на Департамент завдань, з дозволу директора Департаменту або особи, яка виконує його обов`язки.

Згідно з п. 2.15 Порядку, після кожної поїздки посадова особа, в розпорядження якої надано автомобіль, в подорожньому листі водія підтверджує особистим підписом час закінчення обслуговування та пробіг автомобіля.

Факт перебування службового автомобіля Департаменту VOLKSVAGEN PASSAT НОМЕР_2 у розпорядженні директора Департаменту ОСОБА_1. у період з 05.09.2022 по 13.09.2022 сторонами не заперечується і підтверджується його підписом на подорожньому листі.

При цьому договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність за автомобіль від 01.09.2021 року Департаментом економіки і інвестицій укладено з водієм сектору обліку, звітності та господарського забезпечення ОСОБА_14 /а.с. 105 - 106, т.1/, договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність та передачу в розпорядження службового автомобіля Департаментом економіки і інвестицій з директором ОСОБА_1 не укладався, що підтверджено в акті службового розслідування.

Суд враховує, що у наданих 08.11.2022 Комісії письмових поясненнях з приводу використання службового автомобілю на підставі подорожнього листа, датованого 05 - 13 вересня 2022 року, позивач зазначив, що з 05.09.2022 службовий автомобіль знаходився на ремонті, відповідні документи передані водієм до сектору обліку, звітності та господарського забезпечення /а.с. 79, т.1/.

Суд зауважує, що позивачем надано до суду копію дефектної відомості № 05090002/22/22 від 05.09.2022, складеної ФОП ОСОБА_3 /а.с. 177, т.1/, якою засвідчено, що при огляді автомобіля VOLKSVAGEN PASSAT НОМЕР_2 було виявлено дефекти в роботі паливної системи, для усунення виявлених дефектів необхідно провести комплексну діагностику паливної системи і ремонт електропроводки, а також копію акту виконаних робіт № 13091/22 від 13.09.2022 /а.с. 179, т.1/, підписаного з боку виконавця ФОП ОСОБА_3 , щодо виконаних робіт по вказаному автомобілю, а саме: комп`ютерна діагностика, вимірювання тиску у паливній рампі, паливний насос - діагностика, ремонт електрики на загальну суму 2950 грн, копії рахунку -фактури № 13090/22 від 13.09.2022 /а.с. 178, т.1/.

На ухвалу суду від 15.02.2022 про витребування доказів, зокрема, відомостей про надходження до Департаменту економіки і інвестицій вказаних документів, судом отримано відповідь Департаменту від 29.03.2023, із зазначенням, що такі документи, оформлені належним чином, в Департаменті відсутні /а.с. 36, т.2/. Відтак із вказаного листа неможливо встановити, чи надходили такі документи взагалі.

При цьому представником позивача подано до суду нотаріально засвідчені пояснення водія ОСОБА_14 , який зазначив, що документи, складені ФОП ОСОБА_3 , ним надано до Департаменту /а.с. 43, т.3/.

У будь-якому випадку суд акцентує увагу на тому, що Комісією, яка здійснювала службове розслідування, не перевірено пояснення позивача з приводу повідомленого ним факту перебування службового автомобілю на ремонті з 05.09.2022 по 13.09.2022, не надано можливості йому надати підтверджуючі документи, чим не забезпечено право позивача, передбачене пунктом 7 Порядку № 950, натомість у день подання письмових пояснень - 08.11.2022 складено акт службового розслідування, на підставі якого того ж дня прийнято розпорядження міського голови, яким звільнено позивача з посади. При цьому факт недотримання вимог процедури передачі автомобіля на ремонт або недоліки оформлення документів під час службового розслідування не встановлювались.

Також суд зауважує, що Комісією не враховано, що 05.09.2022 (понеділок) позивач перебував на роботі, що підтверджується табелем обліку використаного часу за вересень 2022 року /а.с. 91, т.1/, а відтак користування ним службовим автомобілем цього дня не суперечить вимогам законодавства. Що стосується користування автомобілем 13.09.2022, під час перебування позивача на лікарняному, то суд повторює, що в ході службового розслідування Комісією не перевірено доводи позивача з приводу перебування автомобіля на ремонті, повернення з якого вимагало здійснення поїздки, натомість безпідставно констатовано, що позивач використовував службовий автомобіль з 05.09.2022 по 13.09.2022 в особистих цілях.

Поміж іншого суд зазначає, що твердження Комісії в акті службового розслідування про тяжкість вчиненого ОСОБА_1 проступку і заподіяної шкоди є необґрунтованими, оскільки витрати палива за подорожнім листом за 05.09.2022 - 13.09.2022 склали лише 2 л вартістю 67 грн, а зважаючи, що Комісією помилково не взято до уваги, що 05.09.2022 позивач перебував на робочому місці, відповідний розрахунок шкоди у сумі 67 грн є взагалі безпідставним.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що обставини в ході службового розслідування не були встановлені повно та об`єктивно, а зазначені в акті службового розслідування факти жодним чином не дають підстав для твердження про наявність в діях позивача одноразового грубого порушення трудових обов`язків.

Відображені в акті службового розслідування висновки комісії щодо порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. № 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями», посадової інструкції, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду цієї справи у суді.

Як наслідок, відповідачами не доведено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що слугувало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з посади директора Департаменту економіки і інвестицій.

Отже, розпорядження Полтавського міського голови Мамая О.Ф. від 08.11.2022 №746-к "Про звільнення ОСОБА_1 " належить визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині - задовольнити.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки суд дослідив усі основні питання, які є важливими для ухвалення цього судового рішення.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження Полтавського міського голови Мамая О.Ф. від 09.09.2022 №598-к "Про проведення службового розслідування", суд враховує, що на момент розгляду справи у суді згадане розпорядження порушує права позивача виключно в частині відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень на посаді з 12.09.2022 на час проведення службового розслідування (пункт 5 згаданого розпорядження).

У цій частині суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати пункт 5 розпорядження Полтавського міського голови Мамая О.Ф. від 09.09.2022 №598-к "Про проведення службового розслідування", оскільки Полтавським міським головою у спірному розпорядженні жодним чином не мотивовано доцільність та необхідність відсторонення позивача від здійснення повноважень на посаді з 12.09.2022 на час проведення службового розслідування.

При цьому суд, не заперечуючи дискреційності повноважень міського голови в частині вирішення питання про відсторонення особи, щодо якої призначено службове розслідування, звертає увагу на те, що будь - який індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень має бути належним чином мотивованим, тобто містити достатнє обґрунтування підстав його ухвалення, однак розпорядження Полтавського міського голови Мамая О.Ф. від 09.09.2022 №598-к в частині відсторонення позивача не містить жодного обгрунтування.

Водночас в іншій частині пункти розпорядження Полтавського міського голови Мамая О.Ф. від 09.09.2022 №598-к "Про проведення службового розслідування", як правового акта індивідуальної дії, вичерпали свою дію фактом завершення службового розслідування.

А тому, визнання таких положень протиправними та їх скасування вже після завершення службового розслідування не призведе до відновлення прав позивача у спірних публічно-правових відносинах та не сприятиме їх ефективному захисту адміністративним судом.

З урахуванням наведеного, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправним та скасування пунктів 1-4, 6 розпорядження Полтавського міського голови Мамая О.Ф. від 09.09.2022 №598-к "Про проведення службового розслідування" слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки розпорядженням Полтавського міського голови Мамая О.Ф. від 08.11.2022 №746-к "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача було звільнено з посади директора Департаменту економіки і інвестицій, а факт такого звільнення визнаний незаконним за результатами розгляду цієї справи, ОСОБА_1 необхідно поновити на посаді директора Департаменту економіки і інвестицій з 09.11.2022. При цьому перебування позивача на державній службі жодним чином не є перешкодою для поновлення позивача на посаді місцевого самоврядування, оскільки поновлення на попередній роботі є способом захисту порушених прав позивача внаслідок незаконного звільнення, тому норми, що встановлюють обмеження, пов`язані із проходженням служби в органах місцевого самоврядування або державної служби, не підлягають застосуванню у цьому випадку.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Порядок обчислення середньої заробітної плати визначений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

За змістом пункту 2 названого Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Суд враховує, що позивач звільнений з посади 08.11.2022, однак з 12.09.2022 відсторонений від роботи з огляду на призначення службового розслідування. При цьому, з 06.09.2022 по 13.09.2022 позивач перебував на лікарняному з огляду на тимчасову непрацездатність.

Крім того, суд враховує межі позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу лише по 11.12.2022.

Таким чином, розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати є липень - серпень 2022 року, а середній заробіток за вимушений прогул слід рахувати за період з 14.09.2022 по 11.12.2022.

У матеріалах справи наявна довідка Департаменту, в якій зазначено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за липень - серпень 2022 року становить 1177,65 грн, середньомісячна - 25908,30 грн /а.с. 113, т. 1/.

Вимушений прогул за період з 14.09.2022 по 11.12.2022 складає 63 робочі дні.

Отже, середній заробіток за вимушений прогул становитиме 74191,95 грн (1177,65 грн х 63 робочі дні).

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту економіки і інвестицій з 09.11.2022 та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 25908,30 грн належить допустити до негайного виконання.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ( частина 3 статті 139 КАС України).

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією № 8949-3761-8833-0395 від 05.12.2022 /а.с. 5, т.1/.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження від 09.09.2022 № 598-к, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 496,20 грн.

В частині позову про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку позивач звільнений від сплати судового збору в силу вимог п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому з урахуванням пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила.

Також у позовній заяві міститься клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7900 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17, від 30.07.2021 у справі № 560/5990/20.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 820/4211/18.

На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем подано лише розрахунок витрат професійної правничої допомоги /а.с. 20, т.1/, квитанцію від 05.12.2022 /а.с. 21, т.1/, ордер від 07.12.2022 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с. 23 - 24, т.1/.

Водночас до суду позивачем не надано власне договору про надання правової допомоги.

Зважаючи на те, що за вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; як і розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, суд за відсутності договору про надання правової допомоги позбавлений можливості встановити розмір витрат позивача на правничу допомогу, відповідність опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, передбаченим договором умовам.

Враховуючи викладене, понесення витрат на правову допомогу не підтверджено належними і достатніми доказами, відтак підстави стягнення таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Полтавської міської ради (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 05384689), Департаменту економіки і інвестицій (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 43276291), міського голови міста Полтави Мамая Олександра Федоровича (вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000) про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 розпорядження Полтавського міського голови Мамая Олександра Федоровича від 09.09.2022 №598-к "Про проведення службового розслідування" щодо відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень на посаді з 12.09.2022 на час проведення службового розслідування.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Полтавського міського голови Мамая Олександра Федоровича від 08.11.2022 №746-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту економіки і інвестицій з 09.11.2022.

Стягнути з Департаменту економіки і інвестицій середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.09.2022 по 11.12.2022 у розмірі 74191,95 грн (сімдесят чотири тисячі сто дев`яносто одна гривня дев`яносто п`ять копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Допустити рішення суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту економіки і інвестицій з 09.11.2022та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 25908,30 грн (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот вісім гривень тридцять копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту економіки і інвестицій на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол