Ухвала

від 13.04.2023 по справі 640/18465/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18465/21

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13 квітня 2023 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕАС-Україна» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕАС-Україна» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задоволено.

На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.

Перевіривши вказану апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав:

- до апеляційної скарги не додано документ про сплату апелянтом судового збору.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до норм статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270, 00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2021 року.

З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 3405 грн. (2270 грн. * 150%). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Одночасно із поданням апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване запровадженням на території України воєнного стану у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. Також відповідач посилається на те, що постановами Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 №245 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету" та від 01.04.2022 №401 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету" вирішено скоротити видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету за програмами згідно з додатком, та збільшити обсяг видатків за програмою 3511030 "Резервний фонд" на 50 863 945,8 тис. гривень та 73 324 506,8 тис. гривень відповідно.

Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами ст. 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади" органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до п. 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року №333 (далі - Інструкція) за кодом 2800 "Інші поточні видатки" здійснюються видатки, які не пов`язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі для судових витрат.

Суд враховує доводи заявника про те, що Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 (далі - Порядок №590) визначено особливий режим виконання Казначейством та органами Казначейства повноважень, пов`язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів в умовах воєнного стану в Україні.

Так, положеннями п. 18 Порядку № 590 встановлено певну черговість відкриття Казначейством асигнувань із державного бюджету за видатками. Видатки, що здійснюються за кодом 2800 "Інші поточні видатки" не віднесені до таких, за якими відкриття асигнувань із державного бюджету здійснюються першочергово.

Разом з тим у матеріалах справи відсутні доводи та докази, які б вказували на те, що на час звернення до суду із відповідним клопотанням асигнування із державного бюджету на інші поточні видатки залишаються не відкритими для Головного управління ДПС у м. Києві з огляду на встановлену в п. 18 Порядку № 590 черговість вчинення відповідних дій.

Також п. 19 Порядку № 590 встановлено черговість, за якою Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка.

За змістом п. 19 Порядку № 590 платежі, пов`язані з оплатою судових витрат, здійснюються тільки після проведення платежів, що визначені як першочергові.

Зазначені положення Порядку № 590 дійсно вказують на те, що оплата витрат на сплату судового збору в умовах воєнного стану в Україні може потребувати більше часу з огляду на необхідність забезпечення черговості проведення платежів. Разом з тим п.п. 18, 19 Порядку № 590 не містять в собі обмежень, які б вказували на заборону здійснення платежів за кодом 2800 "Інші поточні видатки" в період дії правового режиму військового стану.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що Головне управління ДПС у м. Києві не надало доказів звернення до органів Казначейства із платіжним дорученням про сплату судового збору в цій справі, проведення платежу за яким потребувало б додаткового часу з огляду на необхідність дотримання черговості, встановленої п. 19 Порядку № 590.

Дослідивши додатки до постанов Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 року № 245 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету" та від 01 квітня 2022 року № 401 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету", суд встановив, що ними дійсно передбачено скорочення видатків на керівництво та управління у сфері податкової політики, однак виключно за видатками на розвиток та за видатками на споживання, у тому числі на оплату праці.

Суд наголошує на тому, що посилаючись на скорочення видатків з державного бюджету, заявник не надав доказів фактичної відсутності коштів на рахунку, призначеному для сплати судового збору (виписку по рахунку тощо) на час звернення до суду з відповідним клопотанням чи інших доказів, які б підтверджували наявність інших перешкод для сплати судового збору.

За вказаних обставин, зважаючи на недоведеність з боку заявника того, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору в цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

З наведеного вбачається, що апелянтом не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч. 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 КАС України, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із статтею 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕАС-Україна» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху та встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги.

В разі невиконання вимог суду до строку, встановленого судом, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Файдюк В.В.