Постанова

від 14.04.2023 по справі 120/255/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/255/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук А.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

14 квітня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року (м.Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Северинівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Северинівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані позивачем у клопотанні від 24.02.2023, визнано неповажними; клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено; позовну заяву ОСОБА_1 до Северинівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди залишено без розгляду.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Северинівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

08.02.2023 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував щодо задоволення вимог ОСОБА_1 .

Крім того, 13.02.2023 представником відповідача подано до суду першої інстанції клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

За наслідком повідомлених відповідачем обставин, ухвалою від 15.02.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу надати клопотання (заяву) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.

03.03.2023 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали від 15.02.2023 та клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому позивач вказав, що 12.08.2021 Кондратюк звернувся до Северинівської сільської ради з заявою щодо викупу трьох земельних ділянок, які перебувають у його постійному користуванні, а саме щодо земельних ділянок з кадастровим номером: 0520283200:02:005:0367 площею 15,3 га, 0520283200:02:005:0366 площею 27,1 га, 0520283200:02:004:0068 площею 8,2 га. В подальшому, рішенням 13 сесії 8 скликання Северинівської сільської ради від 17.09.2021 №268 вирішено передати заявнику у власність шляхом викупу земельні ділянки з кадастровим номером: 0520283200:02:005:0367 площею 15,3 га, 0520283200:02:005:0366 площею 27,1 га.

Щодо питання викупу земельної ділянки з кадастровим номером 0520283200:02:004:0068 площею 8,2 га, листом Северинівської сільської ради від 17.09.2021 №700 повідомлено заявника причини неприйняття рішення щодо цієї земельної ділянки та вказано, що після приведення у відповідність угідь земельної ділянки до їх фактичного стану використання, сільська рада повернеться до розгляду питання по суті. Вказаний лист отримано позивачем 17.09.2021.

Як вказував позивач у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, після отримання листа відповідача від 17.09.2021 №700 він намагався довести сільській раді протиправність її бездіяльності та вчиняв дії з надання документів по невирішеному питанню щодо земельної ділянки 0520283200:02:004:0068, такі як неодноразові усні звернення, звернення з заявою, зокрема від 28.11.2022, в якій просив розглянути його заяву на сесії Северинівської сільської ради.

В свою чергу, після отримання листа від 06.12.2022, позивач вирішив, що досить терпіти бездіяльність відповідача та звернувся до суду з цим позовом.

Крім іншого, у клопотанні від 24.02.2023 позивач погодився з висновком суду про фактичне оскарження ОСОБА_1 бездіяльності органу місцевого самоврядування, про яку він дізнався з листа відповідача від 17.09.2021 №700, однак вказав, що він вчиняв активні дії з метою доведення протиправності допущеної Северинівською сільською радою бездіяльності в позасудовому порядку.

Зважаючи на наведені обставини, позивач просив поновити строк звернення до суду з позовною заявою до Северинівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів наявності поважних причин, які б унеможливлювали його звернення до суду, у строк визначений КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи норми ч. 2 ст. 122 КАС України, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про їх порушення не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Судом встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність Северинівської сільської ради стосовно відмови у наданні дозволу на передачу у власність шляхом викупу за нормативно грошовою оцінкою земельної ділянки площею 8,2 га з кадастровим номером 0520283200:02:004:0068, оформлену листом від 06.12.2022 тапросить суд зобов`язати Северинівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на передачу у власність шляхом викупу за нормативно грошовою оцінкою земельної ділянки площею 8,2 га з кадастровим номером 0520283200:02:004:0068, що надана у постійне користування ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ВН 00054 від 19.09.1994, з урахуванням висновків суду.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що незважаючи на спосіб формулювання заявлених вимог стосовно оскарження бездіяльності відповідача, з матеріалів справи вбачається, що з заявою про викуп зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 0520283200:02:004:0068 позивач звертався власне 12.08.2021. При цьому, листом відповідача від 17.09.2021 №700 відповідач повідомив, що за умови виконання заявником ряду умов щодо вказаної земельної ділянки, сільська рада повернеться до розгляду питання по суті.

Як зазначає, позивач, після отримання листа відповідача від 17.09.2021 №700, він намагався довести Северинівській сільській раді протиправність її бездіяльності та 08.11.2021 звертався до сільської ради з заявою щодо вирішення його заяви від 12.08.2021.

При цьому, відповідно до наданої відповідачем копії заяви ОСОБА_1 , останній 14.11.2022 звернувся до Северинівської сільської ради з заявою про надання рішення сільської ради про розгляд заяви щодо викупу земельної ділянки.

Варто вказати, що фактично позивач оскаржує бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо не вирішення питання/відмови за заявою про викуп земельної ділянки, про яку він дізнався з листа відповідача від 17.09.2021 №700, з чим власне і погодився позивач у клопотанні про поновлення строків звернення до суду з цим позовом, вказавши, що після отримання вищеописаного листа він вчиняв активні дії з метою доведення протиправності допущеної Северинівською сільською радою бездіяльності в позасудовому порядку.

Натомість, позивач будучи обізнаним про порушення своїх прав з листа від 17.09.2021, звернувся до суду з позовною заявою лише у січні 2023 року.

Варто вказати, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

При цьому поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Аналогічна правова позиція висловлена ВС у постанові від 08.02.2023 по справі №360/566/22.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі N 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 N 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Судова колегія погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що наведені позивачем доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не свідчать про поважність причин пропуску строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду залежала виключно від нього самого, а не від обставин, що не залежали від його волевиявлення, і не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Натомість, підстави наведені позивачем у клопотанні про поновлення строків звернення до суду, крім іншого, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки законом не передбачено обов`язкового порядку досудового врегулювання спорів у випадку виявлення бездіяльності органів місцевого самоврядування та невирішення ними заяв з питань земельних правовідносин у визначений законом строк.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

Положення частини 2 статті 123 КАС України кореспондують приписам пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

З огляду на те, що позивачем не надано доказів наявності поважних причин, які б унеможливлювали його звернення до суду, у строк визначений КАС України,суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 у справі №120/255/23 - без розгляду.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.