Ухвала

від 14.04.2023 по справі 380/16421/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

14 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16421/22 пров. № А/857/5250/23

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Ільчишин Н. В., перевіривши апеляційну скаргу Деснянського районного суду міста Києва на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року у справі № 380/16421/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного суду міста Києва про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Деснянського районного суду міста Києва про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Деснянський районний суд міста Києва подав апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення прийняте у письмовому провадженні 16.12.2022 та отримане апелянтом 20.12.2022, що засвідчує вхідний номер 10427 та печатка Керівника апарату Лариси Зубець (аркуш справи 46).

Первинно апеляційна скарга направлена засобами поштового зв`язку до апеляційного суду 19.01.2023 та її було повернуто ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023, оскільки апеляційна скарга не підписана.

Повторно апеляційну скаргу направлено до апеляційного суду 17 березня 2023 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

З апеляційною скаргою подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що Деснянський районний суд м. Києва подавав апеляційну скаргу під час довготривалих повітряних тривог та відключення суду від електропостачання, неможливості користування електронною поштою та послугами поштового зв`язку "Укрпошта", в умовах надзвичайної ситуації та реальної повітряної загрози та особистої небезпеки для працівників апарату суду, перебування працівників в укритті цивільного захисту, внаслідок чого помилково була відправлена не підписана апеляційна скарга, у зв`язку з критично складними умовами роботи працівників апарату суду в період військового стану, також суд знаходиться поряд з декількома об`єктами критичної інфраструктури та стратегічного значення, а судове навантаження є одним із найвищим серед судів даної ланки, що в свою чергу впливає і на значний документообіг суду, 28.02.2023 Деснянський районний суд м. Києва звернувся до Львівського окружного адміністративного суду щодо отримання повного тексту рішення суду, що підтверджується копіями відповідної заяви з доказами поштоввого відправлення, які додаються.

Суддя-доповідач звертає увагу скаржника, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, якими достовірно підтверджуватиметься існування обставин щодо пропуску строку за весь період, зазначених у поданому клопотанні про поновлення строку.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 2 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно пункту 40 рішення Європейського суду з справ людини у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначає, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicat - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до положень статті 18 КАС України державні органи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку, а суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), копію вказаної ухвали буде скеровано за допомогою електронних засобів зв`язку.

Відповідно до частин 7, 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій форм.

За змістом абзаців 22-24 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України Створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

Вища рада правосуддя 17.08.2021 рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - «ЄСІТС»), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

04.09.2021 в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Відповідні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.03.2023 у справі №380/15/22 та вказує про отримання апелянтом судового рішення 20.12.2022 електронними засобами.

Судом апеляційної інстанції забезпечено для учасників справи процесуальну можливість доступу до суду, в тому числі шляхом надіслання до суду апеляційної інстанції необхідних процесуальних документів, пов`язаних з розглядом справи, як засобами поштового, так і електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до матеріалів справи, скаржник міг звернутися з апеляційною скаргою у передбачений процесуальним законодавством період, але своїм правом не скористався, вказані його підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, а тому вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказане узгоджується із ухвалою Верховного Суду від 15.10.2019 по справі №0940/2060/18, ухвалою від 21.01.2020 по справі №2а-4367/12/1370.

За вказаних обставин суддя-доповідач не вбачає в діях скаржника наміру добросовісної реалізації належного особі права на апеляційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги. Таким чином, враховуючи вказане та фактичні обставини справи, матеріалами апеляційної скарги не підтверджено поважність пропуску строку апеляційного оскарження.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 КАС України,

УХВАЛИЛА:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні Деснянського районного суду міста Києва від 17.03.2023.

Апеляційну скаргу Деснянського районного суду міста Києва на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року у справі № 380/16421/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного суду міста Києва про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяН. В. Ільчишин