Постанова

від 13.04.2023 по справі 200/6415/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 200/6415/20-а

касаційне провадження № К/9901/2970/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби

на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (головуючий суддя - Михайлик А.С.)

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року (головуючий суддя - Компанієць І.Д.; судді - Гайдар А.В., Ястребова Л.В.)

у справі № 200/6415/20-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

до Азовської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - ПрАТ «МК «Азовсталь», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Азовської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 23 вересня 2019 року № UA 700050/2019/000086/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 вересня 2019 року UA 700050/2019/00107.

В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що контролюючим органом всупереч вимог чинного законодавства прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 23 вересня 2019 року № UA 700050/2019/000086/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 вересня 2019 року UA 700050/2019/00107, оскільки позивачем було правомірно визначено митну вартість товару за основним методом - першим (за ціною договору (контракту)). На підтвердження митної вартості товару надано всі наявні документи, за якими визначено митну вартість товару. З посиланням на положення Митного кодексу України, якими визначені вимоги до декларанта стосовно формування та підтвердження митної вартості товарів, позивач зазначає, що митний орган неправомірно визначив митну вартість товару за інформацією інтернет-ресурсу, оскільки таке джерело не є офіційним та достовірним джерелом підтвердження вартості придбаного товару, надані позивачем до митної декларації документи не містили будь-яких розбіжностей, тому наявні підстави для розрахунку митної вартості товару шляхом застосування першого методу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року, позов задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції дійшли висновку, що митним органом не доведена законність та правомірність прийняття спірних рішень, оскільки не доведено та не надано жодних аргументів і доказів того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, або того, що на визначення вартості товару вплинув зв`язок між покупцем та продавцем, що в свою чергу свідчить про недоведення відповідачем правомірності незастосування основного методу визначення митної вартості.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що судовими інстанціями не враховано правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 822/2806/15, від 26 лютого 2019 року у справі № 804/1982/16, від 02 липня 2019 року у справі № 804/1416/16, що призвело до неправильного вирішення спору. Наголошує, що позивачем пропущено строк звернення до суду, у зв`язку з власною бездіяльністю, що не враховано судовими інстанціями. Відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою доводи митного органу щодо наявності розбіжностей між вартістю товару, задекларованою позивачем, та наданими ним документами, а також його вартістю за експертним висновком та даними спеціалізованого джерела - «Аsiаn Metal». Акцентує, що сумніви митного органу у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару були обґрунтовані встановленням факту заниження заявленої митної вартості порівняно з наявною у митного органу інформацією, а також взаємозв`язком між продавцем та покупцем товару, який міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою митного органу.

13 квітня 2021 року від ПрАТ «МК «Азовсталь» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судовими інстанціями встановлено, що 01 серпня 2015 року між позивачем (Покупець) та METINVEST INTERNATIONAL SA, м. Женева, Швейцарія (Продавець) укладено контракт № 089LS-02/554 на постачання фероніобію. Згідно з умовами пункту 1.1 контракту продаж фероніобію покупцю (позивачу) здійснюється на неексклюзивній основі, покупець має прийняти та сплатити товар на умовах, визначених цим контрактом. Пунктом 2.1 контракту встановлено, що в період його дії продавець має поставити покупцю, а покупець має замовити товар у відповідності до Специфікації. Кількість, ціна та технічні характеристики товару мають відповідати специфікаціям до цього контракту, оформленим належним чином обома сторонами, що є невід`ємною частиною договору. За змістом пункту 3.1.1 контракту право власності на товар та ризики переходять до покупця від дати постачання, що є датою відвантаження товару, завантаженого на транспорт транспортної організації, як зазначено в товарно-транспортній накладній (CMR).

07 січня 2019 року до вказаного контракту сторонами складено та підписано специфікацію № 8 на постачання товару фероніобію у кількості 480 МТ +/- 10% в металевих бочках по 250 кг нетто FeNb в кожній за ціною 32,71 євро за 1 кг чистого фероніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно з Incoterms 2010.

Згідно з договором доручення від 22 березня 2012 року № 089лт/002/2012 про надання послуг з митного декларування товарів, укладеним між ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (у подальшому змінено назву на - ПрАТ «МК «Азовсталь»), як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скиф-Шиппинг» (у подальшому змінено назву на - Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шиппінг» (далі - ТОВ «Метінтвест-Шиппінг»), як декларантом, замовник доручив, а декларант прийняв на себе зобов`язання з митного декларування товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України.

Декларантом ТОВ «Метінвест-Шиппінг» в інтересах ПрАТ «МК «Азовсталь» подано митну декларацію від 23 вересня 2019 року № UA 700050/2019/005750 на отриманий за зазначеним вище контрактом товар: фероніобій марки FeNb 65 (112) зі вмістом чистого ніобію Nb - 65,7% - 13020,00 кг. Вартість товару згідно з графою 22 декларації визначена позивачем у розмірі 425 884,20 євро, що за курсом 26,949178 грн за 1 євро становить 11 477 229,11 грн. Разом з митною декларацією до митного контролю подано товаро-супровідні та комерційні документи, що наведені в графі 44 митної декларації, зокрема, сертифікати аналізу від 23 липня 2019 року № 27050, від 10 вересня 2019 року б/н; пакувальний лист від 09 вересня 2019 року б/н; автотранспортну накладну від 10 вересня 2019 року № 1905321; декларацію про походження товару від 10 вересня 2019 року № 119723; розрахунок ціни (калькуляцію) від 29 січня 2019 року б/н; рахунок від 09 вересня 2019 року № 90023588; контракт від 01 серпня 2015 року № 089LS-02/554 із додатковими угодами від 04 липня 2016 року № 3, від 27 грудня 2016 року № 4; від 18 грудня 2018 року № 8; специфікацію від 07 січня 2019 року № 8; договір із третіми особами, пов`язаний із договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, від 31 березня 2016 року № 20160331; договір із третіми особами, пов`язаний із договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, від 01 серпня 2015 року СВ/МІ-1; зміну від 07 січня 2019 року № 1 до специфікації № 16 до контракту; специфікацію від 07 січня 2019 року № 16 до контракту; договір про надання послуг митного брокера від 22 березня 2012 року № 089 лт/002/2012; сертифікат ваги від 10 вересня 2019 року.

За результатом обробки зазначеної декларації посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту № 43343 (23 вересня 2019 року, 11 год. 24 хв.), в якому зазначено, що митний орган вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем за контрактом вплинув на задекларовану декларантом митну вартість. Декларанту запропоновано надати: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості в країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію); 4) копію декларації країни-відправлення. Крім цього, як зазначено в повідомленні, позивач може також надати інші додаткові документи, зокрема, якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги; специфікації; прейскуранти виробника товару, копію митної декларації країни походження відправлення, висновки про вартісні характеристики товару, інформацію біржових організацій про вартість товару.

Згідно із повідомленням декларанту № 43343 (23 вересня 2019 року, 11 год. 54 хв.) митним органом зазначено, що на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації; каталогу, специфікації; прейскуранту (прайс-листа) виробника товару; довідкову інформацію про вартість товару в країні-експортері або товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам та копію митної декларації країни відправлення, а також висновку Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року № 190, який надавався під час попередніх митних оформлень товару за специфікацією від 07 січня 2019 року № 8 до зовнішньоекономічного контракту від 01 серпня 2015 року № 089LS-02/554.

За результатами опрацювання висновку Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року № 190 та документів, наданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено розбіжності, а саме: у специфікації від 07 серпня 2019 року № 8 зазначена ціна товару 32,71 євро/кг Nb, а в експертному висновку ціна становить 37,77-38,65 евро/кг Nb. Згідно з інформацією «ASIAN METAL» середня вартість 1 кг фероніобію за 10 днів, що передує даті укладення специфікації, (з 21 грудня 2018 року по 04 січня 2019 року) становить 38,638 євро/кг Nb.

Контролюючим органом складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2019/00107. 23 вересня 2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA700050/2019/000086/2 з огляду на встановлені розбіжності у заявленій ціні товару.

Рішення мотивоване тим, що позивачем на вимогу митного органу не надано додаткові документи, а саме: копію декларації країни відправлення; виписку із бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості в країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; копію митної декларації країни відправлення, а також не надано експертний висновок Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року № 190, який надавався при попередніх митних оформленнях за специфікацією від 07 січня 2019 року № 8 до зовнішньоекономічного контракту від 01 серпня 2015 року № 089LS-02/554.

23 вересня 2019 року для випуску товару у вільний обіг декларантом позивача надано декларацію № UA 700050/2019/005771 зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, і сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеної митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

10 грудня 2019 року на підставі частини восьмої статті 55 Митного кодексу України декларант позивача надав додаткові документи для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту (договору), а саме: протокол від 10 грудня 2018 року ТК № 128 Фс; прайс-лист від 01 січня 2019 року CBMMs price list for the 1st quarter 2019; електронне листування представника METINVEST INTERNATIONAL з представником постачальника CBMM EUROPE BV про надання знижки; лист ПрАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» від 10 травня 2019 року № 089 лс-2/1416 про наявність кредиторської заборгованості та відомості про кредиторську заборгованість (витяг із програми).

Листом від 17 грудня 2019 року № 145/10/7.1-28-05 відповідач повідомив декларанта про неприйняття до уваги додатково наданих позивачем документів.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Пунктом 1 частини третьої статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Згідно із частинами першою-шостою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Пункт 1 частини четвертої, частина п`ята статті 54 МК України визначає, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частин першої-третьої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

За правилами частин дванадцятої-п`ятнадцятої статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відповідно до частин вісімнадцятої-дев`ятнадцятої статті 58 МК України при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у органу доходів і зборів або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою.

Аналіз вказаних норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару покладається на платника. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви контролюючого органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини між пов`язаними особами вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що контролюючим органом було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 23 вересня 2019 року № UA 700050/2019/000086/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 вересня 2019 року UA 700050/2019/00107 всупереч та не у відповідності до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та не спростовано відповідачем жодними належними, допустимими та достатніми доказами, що документи, надані позивачем до митної декларації UA700050/2019/00107 та направлені додатково не мають розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість або свідчать про наявність ознак підробки, що б могло надати митному органу підстави для висновку про неправильне визначення позивачем митної вартості.

Визначаючи митну вартість придбаного у пов`язаної особи товару, позивачем, на підтвердження того, що визначена ним митна вартість є близькою до вартості операцій з непов`язаними покупцями ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами, надано договір від 31 березня 2016 року № 20160331, укладений між MetinvestInternationalSa та CBMM Europe BV, на умовах якого MetinvestInternationalSa придбав фероніобій, який в подальшому був реалізований позивачу на умовах контракту від 01 серпня 2015 року № 089LS-02/554. В специфікації від 07 січня 2019 року № 16 до договору № 20160331 від 31 березня 2016 року та у змінах до вказаної специфікації сторони узгодили постачання фероніобію від CBMM Europe BV до MetinvestInternationalSa за ціною 30,30 євро/кг на умовах СРТ Маріуполь, що не заперечується відповідачем, зокрема, в касаційній скарзі.

При цьому, під час митного оформлення відповідачем не встановлено неможливості визначення позивачем митної вартості за ціною угоди з підстав порушення ним вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підставою витребування від декларанта додаткових документів в рішенні про коригування митної вартості товарів та картці відмови відповідач визначив встановлення в ході проведення митних процедур та перевірки правильності визначення позивачем митної вартості розбіжностей, а саме: в експертному висновку Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року № 190 визначено ціну за фероніобій 37,77-38,65 євро за кг, в наданих позивачем документах до декларації - 32,71 євро за кг; відповідно до відомостей інформаційного ресурсу «Asian Metal» - вартість фероніобію за 10 днів, що передували поставці, становить: 04 січня 2019 року - 38,51 євро /кг Nb; 03 січня 2019 року - 38,15 євро/кг Nb; 02 січня 2019 року - 38,24 євро/кг Nb; 29 грудня 2018 року - 38,24 євро/кг Nb; 28 грудня 2018 року - 38,67 євро/кг Nb; 27 грудня 2018 року - 38,74 євро/кг Nb; 26 грудня 2018 року - 38,99 євро/кг Nb; 25 грудня 2018 року - 38,99 євро /кг Nb; 24 грудня 2018 року - 38,99 євро/кг Nb; 21 грудня 2018 року - 38,86 євро/кг Nb.

Суд зазначає, що митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов`язаності покупця та продавця тим, що наявна розбіжність між вартістю товару за наданими декларантом документами і вартістю за експертним висновком та спеціалізованим інтернет-джерелом «Asian Metal». Однак, виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (інформація з мережі Інтернет, висновок спеціалізованих організацій тощо) продажу товару, тотожного заявленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою для визнання недостовірними та неправдивими відомостей щодо митної вартості товару та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Крім того, дані інтернет-ресурсу «Asian Metal», взяті митним органом за основу при обрахунку митної вартості товару, повинні оцінюватися в комплексі з поданими декларантом документами. Крім того, рівень цін на фероніобій може змінюватися в залежності від якості товару, умов оплати, розміру партії, кон`юнктурної ситуації на ринку тощо, а висновок таких спеціалізованих організацій має консультативний характер. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів, при цьому, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оцінки та аналізу наданих позивачем документів на обґрунтування заявленої митної вартості товару.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що відповідач на виконання вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин митного законодавства не надав обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а з урахуванням вимог статті 58 МК України вважається, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 МК України, відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 200/6521/20-а, від 25 травня 2021 року у справі № 200/7957/20-а, від 11 листопада 2021 року у справі № 200/6403/20-а, від 27 січня 2022 року у справі № 200/6413/20-а.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем під час митного оформлення було надано всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, та, як наслідок, необґрунтованість висновку митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих документах. Таким чином, в наявності у відповідача були всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару, кількісні і якісні його характеристики, а відтак митний орган не мав права застосовувати інший, окрім першого, метод для визначення митної вартості товару.

Щодо посилань скаржника на постанови Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 822/2806/15, від 26 лютого 2019 року у справі № 804/1982/16, від 02 липня 2019 року у справі № 804/1416/16, то слід зазначити, що правова позиція, висловлена у вказаних судових рішеннях, не суперечить висновкам судових інстанцій, зробленим у цій справі. Висновки у кожній із цих справ здійснені за результатами оцінки доказів, які підтверджують обставини, пов`язані з правами та обов`язками учасників справи. У кожних окремих правовідносинах при застосуванні судами одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судами у даній справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази.

Доводи контролюючого органу щодо пропуску позивачем строку звернення до суду також не знайшли свого підтвердження у ході касаційного перегляду справи. Так, предметом оскарження у справі є рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, які датовані 23 вересня 2019 року. Позивач у порядку, встановленому МК України, надав до митного органу додаткові документи на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару, маючи обґрунтовані сподівання на те, що митний орган визнає заявлену митну вартість і скасує рішення про коригування митної вартості товарів або надасть обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Листом від 17 грудня 2020 року № 145/10/7.1-28-05, який отриманий платником лише 06 травня 2020 року, позивача було повідомлено про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом. До суду товариство звернулося 03 липня 2020 року, що зумовило висновок судів попередніх інстанцій про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги митного органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова