Ухвала

від 14.04.2023 по справі 320/11553/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 квітня 2023 року Київ № 320/11553/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Ті Ем" до Державної казначейскої служби України, треті особи: Національна поліція України, Головне управління Національної поліції у місті Києві, Офіс Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ТОВ "ЕйТіЕм" звернулось до суду з вимогами до ДКС України про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування товариству компенсації в розмірі 3% річних від несплаченої суми, встановленої ст.5 Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судового рішення та зобов`язання відповідача здійснитювати такі нарахування.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання положень ст.ст.160,161 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке:

як слідує із змісту позовної заяви та долучених до неї документів, заявником при зверненні до суду не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В резолютивній частині позову, одночасно з позовними вимогами заявник просить звільнити його від сплати судового збору.

Розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне:

питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 КАСУ, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону №3674-VІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАСУ - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду на загальних підставах.

Крім того, судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 КАСУ, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" - відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, обставини, які дають підстави для звільнення учасника справи від сплати судового збору є оціночним та залежить від доказів, якими вони обґрунтовується та підтверджують неможливість сплати судового збору.

Згідно позиції Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015р. №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"№484-VIII від 22.05.2015 р. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Суд зазначає, що заявником не наведені доводи, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні ним оплати збору, також не подані будь-які документи, які б дозволили суду встановити причину неможливості оплати збору, тому подана заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачеві необхідно представити суду оновлену позовну заяву із зазначенням у ній суми компенсації, яка підлягає нарахуванню на користь заявника із визначенням всіх її складових; спосіб передачі цих коштів товариству; посвідчити копії документів, долучених до позовної заяви у відповідно до ч.4-5 ст.94 КАСУ, а також засвідчити судові рішенння згідно Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА від 20 серпня № 814. Наказом ДСА № 1196.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Ті Ем" до Державної казначейскої служби України, треті особи: Національна поліція України, Головне управління Національної поліції у місті Києві, Офіс Генерального прокурора про визнання протиправною бездіяльність, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.