Постанова

від 07.04.2023 по справі 274/1835/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/1835/23

Провадження № 3/0274/1180/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2023 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівськогоміськрайонного судуЖитомирської областіЯковлєв О.С., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Райки Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , водія-перевізника в ТОВ "БІЗНЕС ГРУП О", проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

15 березня 2023 року о 00 год 20 хв. в с. Кустин Бердичівського району по вул. Лісовій, 1 ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням приладу Драгер під відеозапис, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні засідання ОСОБА_1 вину визнав і пояснив, що ввечері випив слабоалкогольний напій Шейк, після чого ліг спати. Йому вночі повідомили, що поламалась машина, тому він змушений був замінити водія.

Захисник Олянюк В.Л. зазначив, що стороною захисту вина визнається, клопоче не позбавляти ОСОБА_1 посвідчення водія, оскільки той тривалий час працює на посаді водія з перевезення молочних продуктів.

Доказами вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому протиправному діянні є протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №170213 та матеріали справи, а саме: роздруківка тесту на алкоголь; копія постанови серії БАБ № 465793 від 15.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.03.23; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з якими причиною огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння слугувало виявлення в останнього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, незв`язна мова, почервоніння обличчя), огляд проводився за допомогою приладу Драгер, результат позитивний - 0,80 проміле; відеозапис, яким зафіксовано процедуру проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу на приладі Драгер.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається із довідки за підписом заступника начальника Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Онищука Я., відповідно до наявних облікових даних "Інформаційного порталу Національної поліції України" ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 26.04.2002 категорії (В, С), протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався.

Згідно з довідкою ТОВ "БІЗНЕС ГРУП О" (ЄДРПОУ 43495648) від 03.04.2023 № 15.69/2023 ОСОБА_1 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів з перевезення молочних продуктів відповідно до умов трудового договору та на підставі наказу з кадрових питань № 74-к від 15.09.2020.

Відповідно до статті 24 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 19 Закону України Про міжнародні договори від 22 грудня 1993 року, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію Про захист прав людини і основоположних свобод, а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа Надточій проти України від 15 травня 2008 року). В рішенні по даній справі ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. У рішенні Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії від 23 жовтня 1995 року Європейський Суд з прав людини вказав, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення кримінального обвинувачення . Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року). У рішенні ЄСПЛ по справі Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний надмірний тягар (рішення у справі Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року).

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності. Також, юридична відповідальність встановлюється за скоєння конкретного правопорушення конкретною особою, тобто вона має індивідуальний характер і характеризується, зокрема наявністю системи покарань та стягнень, можливістю призначення більш м`якого покарання та звільнення від нього тощо. Цей принцип забезпечується можливістю застосування виду юридичної відповідальності в залежності від ступеня суспільної небезпечності скоєного правопорушення. При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

У КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права.

Беручи до уваги вищенаведене, з урахуванням особи винного суд вважає за можливе призначити основне стягнення, не наклавши при цьому на особу додаткове стягнення, передбачене санкцією ч. 1 статті 130 КУпАП.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 працює водієм категорії "В, С", у зв`язку з чим використовує водійські права, що свідчить про те, що його діяльність пов`язана з необхідністю керування транспортним засобом, що є основним джерелом існування. Також, встановлено, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

За таких умов, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та відношення до вчиненого, беручи до уваги відсутність обставин, які обтяжують покарання та наявність обставин, які пом`якшують відповідальність, вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд вважає, що саме таке стягнення буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу, запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.

У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, згідно ч. 1 ст. 40-1 КУпАП сплачується судовий збір, який становить 536,80 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями33,283,284,130ч. 1КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 17000 грн. в дохід держави, без позбавленням права керування транспортними засобами.

Штраф необхідно сплатити на р/рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/Житомирська область/21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ):37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку IBAN:UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп., який необхідно сплатити на р/р: (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.С. Яковлєв