Рішення

від 11.04.2023 по справі 497/1/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.04.2023

Справа № 497/1/23

Провадження № 2/497/165/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2023 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Висоцького С.О.,

за участю секретаря судового засідання- Войтової С.І.,

без участі сторін,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою та просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором № 3144819330 від 17.08.2021 року в розмірі 36460.98 гривень, а також понесені судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що між ТОВ «НоваПЕй Кредит»" та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, 17.08.2021 року укладено договір про споживчий кредит шляхом підписання позичальником заяви про приєднання № 3144819330 до умов публічного договору про споживчий кредит. Підписана позичальником заява містить всі істотні умови кредитного договору, зокрема, розмір кредиту,процентну ставку за кредитом, строк користування кредитом.

У порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків, нарахованих за користування кредитом,які відповідач належним чином не виконав, в зв`язку з чим у нього перед позивачем станом на 12.09.2022 року виникла заборгованість у розмірі 36460.98 гривень. Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою від 08.02.2023 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 10.03.2023 року, яке було відкладено на 11.04.2023 року.

В судове засідання 11.04.2023 року представник позивача не прибув, про час та місце проведення розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства, надіслав заяву про розгляд справи без участі представника (а.с.20).

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся за адресою місцяреєстрації, але конверти з повістками повернулися до суду без вручення з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України та з врахуванням положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином.

Причини неявки відповідачем не повідомлені, будь-яких заяв чи клопотань також не надано.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи. Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що відповідач по справі повідомлявся належним чином про час та місце розгляду даної справи, в судове засідання не з`явився,будь-яких заяв щодо відкладання судового засідання чи поважності неприбуття не надав, відзивущодо спростування доводів, викладених в позовній заявітакож надано ним не було, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України. Позивачем надано письмову згоду на ухвалення заочного рішення (а.с.4 оборот).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281,282 ЦПК Україниухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновкупро частковезадоволенняпозовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.08.2021 року між ТОВ «НоваПЕй Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір про споживчий кредит шляхом підписання позичальником заяви про приєднання № 3144819330 до умов публічного договору про споживчий кредит.

З заяви про приєднання вбачається, що відповідач отримує кредит в розмірі 55000,00 гривень, процентна ставка за кредитом 22% річних, строк користування кредитом 12 місяців, загальна вартість кредиту 61889,01 гривень.

За умовами кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 55000.00 гривень, що підтверджується документом на видачу готівки № 3118672379 від 19.08.2021 року.

Відповідно до графіку повернення споживчого кредиту та сплати процентів (додаток № 1 до Заяви про приєднання), який підписано сторонами, встановлено графік щомісячного погашення кредиту з 19.08.2021 року по 17.08.2022 року.

Згідно Довідки про розрахунки між сторонами від 24.12.2022 року, вбачається, що позивачем нараховувались відсотки за користування кредитом по 12.09.2022 року, всього нараховано тіло кредиту з відсотками 62210,98 гривень, сплачено позичальником 25750,00 гривень, заборгованість складає 36460,98 гривень.

З посиланням на умови публічного договору, що розташований в мережі інтернет, до якого приєднався, за твердженням позивача, відповідач, позивач просить стягнути 36460,98 гривень заборгованості.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 та 2 ст.13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У статті 76 ЦПК Українизазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин першої, другої статті 208 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються кредитодавцем, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим він має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки договір, розміщено на сайті позивача, який контролюється останнім, неможливо достовірно встановити умови договору, до яких приєднався відповідач.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131 цс19).

Частина 4 ст.263 ЦПК Українипередбачає, що суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ч.2 ст.416 ЦПК Українизазначено, що у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

У разі ж наявності різних позицій у самій ВП ВС застосовується позиція, викладена в постанові з більш пізньою датою (постанова ВП від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17, провадження № 14-435цс18).

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови договору кредитування, наданий позивачем договір не може бути розцінений судом як укладений кредитодавцем та позичальником, тому його умови не приймаються при вирішенні заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відтак, суд приходить до висновку, що у встановлений у заяві про приєднання № 3144819330 від 17.08.2021 року та додатку до неї відповідачем кредит та нараховані відсотки не повернуто, чим порушено умови договору, що є підставою для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 61889,01 25750,00 = 36139,01 гривень станом на 17.08.2022 року.

При цьому суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками поза межами строку кредитування. який визначено сторонами, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в частині 321,97 гривень.

Аналогічний правовий висновок зроблено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (ч.3 п.1 цієї статті).

Згідно ч. ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відтак, позивач має довести розмір понесених витрат на правничу допомогу. Представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг) та кількість часу, витраченого адвокатом Вершиніним К.В.

03 червня 2021 року між адвокатом Вершиніним К.В. та ТОВ «НоваПей Кредит» був укладений договір про надання правової допомоги. Згідно вимог цього договору розмір оплати наданих адвокатом послуг, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до цього договору.

15 березня 2023 року між адвокатом Вершиніним К.В. та ТОВ «НоваПей Кредит» був укладений протокол узгодження вартості послуг № 5 (додаток до Договору про надання правової допомоги від 03.06.2021 року), яким сторони погодили перелік адвокатських послуг (правову допомогу), які будуть надані Замовнику у судовій справі №497/1/23 в суді першої інстанції (Болградський районнний суд Одеської області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та вартість таких послуг в розмірі 3000.00 гривень (а.с.25).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, визначаючи розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат й вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 гривень, оскільки саме такий розмір відповідатиме критеріям складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно положеньст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, в силу названих процесуальних вимог закону, з відповідача на користь позивача, враховуючи часткове задоволення позову, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в сумі 2458,90 гривень (2481,00 х 321,97/36139,01-1).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 208, 526, 530, 550, 589, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2,4,10,12,13,76-83, 89, 95, 133, 141,258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 284-289, 354, 355 ЦПК Українисуд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства зобмеженою відповідальністю«НоваПей Кредит»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» (03026, м. Київ, Столичне шосе, № 103, оф. 1307, код ЄДРПОУ 40055034) заборгованість станом на 12.09.2022 року за кредитним договором №3144819330 від 17.08.2021 року в розмірі36139,01гривень(тридцять шість тисяч стотридцять дев`ять гривень 01 коп.).

В задоволеннііншої частинипозовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» (03026, м. Київ, Столичне шосе, № 103, оф. 1307, код ЄДРПОУ 40055034) судовий збір в розмірі2458,90 гривень(дві тисячі чотириста п`ятдесят вісім гривень 90 коп.) та судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2000.00 гривень(дві тисячі гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заява про перегляд заочного рішення має відповідати вимогам, встановленим ст. 285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О.Висоцький