Справа № 750/9450/22
Провадження № 1-кс/750/1822/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2023 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду м.Чернігова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України в Чернігівській області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22022270000000072 від 05.10.2022, відносно :
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чернігів, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого в Благодійному фонді «Північний Симаргл», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.114-1, ч. 3 ст. 332 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , в межах строку досудового розслідування, без можливості внесення застави.
Клопотання обґрунтовано тим, що завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали від 16.02.2023 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 неможливо, оскільки існують об`єктивні причини неможливості провести в повній мірі слідчі (процесуальні) дії. ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст.114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, а ризики, передбачені п.1, 3,4,5 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Слідчий також клопотання підтримав. Просив розмір застави не визначати, оскільки ризики, визначені в ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
Захисник категорично не погодився із клопотанням, зауважив, що це вже клопотання про продовження строку тримання під вартою, тому ризики вже не ті, які існували на час обрання запобіжного заходу. Наголосив на тому, що підозрюваний вину визнає, співпрацює зі слідством. На момент затримання підозрюваного були викриті всі спільники, дійсні організатори, оскільки були відповідні публікації в мережі Інтернет. Щодо ризику продовжити кримінальне правопорушення, то вважає, що злочин зупинений, підозрюваний викритий, то як можна продовжити цей злочин. Також захисник вважає, що кваліфікація дій підозрюваного є невірною, оскільки ОСОБА_8 не виїхав за кордон, тобто має місце замах на злочин, тому законодавство передбачає можливість застосування застави. Просить встановити підозрюваному заставу у розмірі, яка буде співмірною для його матеріального стану, врахувавши, що він має дитину, дружину, є засновником благодійного фонду, родина підозрюваного здійснює догляд за двома батьками пенсіонерами. Також просив врахувати подання підозрюваним двох заяв про укладення угоди про визнання винуватості.
Підозрюваний просив визначити йому розмір застави.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, з`ясувавши позицію учасників розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У провадженні СВ Управління СБ України в Чернігівській області перебуває вказане кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст.332КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
24.12.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
25.12.2022 слідчим суддею Деснянського районного суду м.Чернігова відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.02.2022 без визначення розміру застави.
16.02.2023 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Чернігова строк досудового розслідування продовжено до 24.04.2023.
16.02.2023 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Чернігова продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 16.04.2023 включно.
13.04.2023 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Чернігова строк досудового розслідування продовжено до 24.05.2023.
Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою. При розгляді клопотання про продовження тримання під вартою мають враховуватися у відповідності до ч.3 ст.199 КПК України й наявність обставин, що перешкоджають завершенню досудового розслідування.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя послідовно враховує положення ст.ст.177, 178, 183 КПК України, а також ч.2 ст.29 Конституції України. Відповідно до п.3ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Однак, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження підозрюваному терміну дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що така доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Слідчий та прокурор наполягають на існуванні ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється та вчинити інші кримінальні правопорушення.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою.
Обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Отже, з урахуванням досліджених документів, слідчий суддя приходить до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, вказаних кримінальних правопорушень.
Оцінка дій органу досудового розслідування щодо правильної чи неправильної кваліфікації дій підозрюваного не відносить до компетенції слідчого судді, тому в доводи сторони захисту в цій частині не приймаються до уваги.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він одружений, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину. Також у родині ОСОБА_6 є двоє батьків (батько підозрюваного та батько дружини) пенсіонерів. Мати підозрюваного померла. Стороною захисту також були надані позитивні характеристики підозрюваного із навчального закладу, де навчається його дитина, та за місцем проживання.
Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі №0503/10653/2012 вбачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.
Враховуючи дані про особу підозрюваного тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим, інші обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику, зазначеного прокурором, як переховування обвинуваченого від суду через тиску тягаря можливого відбування покарання. Таке переховування може мати місце не лише за кордоном України, а й в її межах.
У рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Слідчий суддя приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи і таке втручання в право обвинуваченого на свободу та особисту недоторканість має легітимну мету та відповідає вимозі пропорційності.
Оцінивши доводи прокурора щодо існування ризику впливу на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що такий ризик продовжує існувати, аж до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. Враховуючи характер відносин підозрюваного зі свідками, слідчий суддя не виключає можливості здійснення на них тиску на них.
Оцінюючи ризик перешкодити кримінальному провадженню іншим шляхом, зокрема, створити штучні докази та підбурити осіб, до дачі завідомо неправдивих свідчень, слідчий суддя зазначає, що доводи сторони обвинувачення наразі не є переконливими, зважаючи на твердження сторони обвинувачення, що для завершення досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 та ОСОБА_9 необхідно отримати висновки судових експертиз та здійснити виділення матеріалів стосовно цих двох підозрюваних в окреме провадження.
Також сторона обвинувачення підтвердила, що підозрюваним вже вдруге подається заява про визнання вини та бажання укласти угоду про визнання винуватості.
Крім того, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею при обранні та продовженні запобіжного заходу ОСОБА_6 був виключений з ризиків і не доведено існування такого ризику при розгляді даного клопотання.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених п.п.1,3ч.1ст.177 КПК України, що є підставою для продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи, що строк тримання під вартою підозрюваного спливає 16.04.2023, але для всебічного, повного та об`єктивного розслідування у кримінальному провадженні органу досудового розслідування необхідно виконати певний обсяг процесуальних дій, які неможливо здійснити до закінчення строку тримання під вартою підозрюваного, клопотання є достатньо обґрунтованим та доведеним і підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та ризики визначені ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити, такий з урахуванням його тривалості, обсягу доказів, не виходить за межі розумного строку.
Разом з тим, на даному етапі досудового розслідування, задовольняючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного у обґрунтування даного клопотання.
Так, згідно пункту 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає пункту 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання, тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі неявки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
При визначенні ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії», у справі «Mangouras проти Іспанії».
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, ставлення підозрюваного до скоєного, матеріальне становище підозрюваного, його сімейний стан, наявність утриманців, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 , покладених на нього обов`язків, що застава може бути призначена у сумі 187 880 грн.
Керуючись ст.ст.183, 197 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И Л А:
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24.05.2023 включно, з подальшим утриманням у ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».
Заставу визначити в сумі 187 880 грн (сто вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят гривень), яка може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:
-прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,
- носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 17 квітня 2023 року 09 год 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Деснянський районний суд м.Чернігова |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2023 |
Оприлюднено | 18.04.2023 |
Номер документу | 110247424 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про продовження строків тримання під вартою |
Кримінальне
Деснянський районний суд м.Чернігова
Кузнєцова О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні