Ухвала

від 10.04.2023 по справі 127/5011/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/5011/23

Провадження №11-сс/801/158/2023

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем судового засідання ОСОБА_5

з участю:

прокурора ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

заявника ОСОБА_8

розглянувши апеляційну скаргу з доповненнями власника майна ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022020000000004 від 14.01.2022 року, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_9 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна за матеріалами кримінального провадження №22022020000000004 від 14.01.2022 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що 13.12.2020 громадянин України ОСОБА_8 , перебуваючи у помешканні, у якому він зареєстрований та проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом поширення матеріалів (відеороликів) у відеохостингу «YouTube» звернувся до невизначеного, але значного кола осіб, щоб схилити їх до вчинення дій, метою яких є насильницька зміна конституційного ладу шляхом розміщення на власному відеохостингу «YouTube» відеоролику під назвою: «За кілька кроків до КОЛІЇВЩИНИ!» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю 12 хвилин 41 секунди, який містить монолог, в якому останній звинувачує «владу» у сприянні жидівським кланам», які «знищують» Україну, державність, українців - «народ Аріїв» та прагнуть захопити українські землі («... зараз в прискореному режимі влада захоплюється все більше і більше ніким іншим як «жидами». Я не беру... вірніше не путаю жидів з чесними нормальними євреями, яких в мене дуже багато в друзях. Але є жидівські клани, які просто знищують в даний час Україну для того щоби захопити наші землі і наше майбутнє. Знищуючи саму Україну, саму державність України. Вони знищують у тому числі і нас, народ Аріїв , який є корінним народом цієї території...»); говорить, що розпочалися «гоніння» українців за національну ідентичність («В даний момент вже кілька днів тому почались інтенсивні гоніння на українців, на національну ідентичність...»); представників влади (за контекстом) ОСОБА_8 називає «наволоч жидоїдну» («...є нещасна, затуркана корпорація Україна. Якою керують знаєте хто. Па жаль ми самі винні в цьому. Тому що обирали оцю наволоч жидоїдну»); євреї знищують нас - українців (за контекстом) («І недолюди, тобто самі ж Євреї називають їх «халдейські дегенерати». Знищують нас. Вдумайтесь в це і піднімайтесь») та міститься заклик вдуматися в цю інформацію та підніматися («Підніматися - ставати активним; починати активно діяти; повставати; розпочати проти кого-, чого-небудь воєнні дії, збройну боротьбу»,), тобто розпочинати збройну боротьбу з представниками влади, яких «ми» самі ж обирали; публічний заклик пригадати «коліївщину», оскільки лише «так» можна протистояти «цій» навалі (за контекстом мова йде про представників влади єврейського походження), тобто публічний заклик до збройного протистояння владі.

В подальшому, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_8 , за вищевказаних обставин, в той же день, ІНФОРМАЦІЯ_2 розмістив на власному відеохостингу «YouTube» відеоролик під назвою: «Продовження попереднього відео» за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_3 », тривалістю 3 хвилин 34 секунди, який містить монолог, в якому міститься інформація, що євреї встановлюють без дозволу свої пам`ятники, які є «знаками смерті» для України («На контрактовій площі в Київ встановили не відомо хто. Громада іудейська, єврейська, дідько його знає, хто, без дозволу Київради, без всякого дозволу встановили два оцих підсвічники, які символізують смерть народу України»); публічний заклик прокидатися і підніматися («Прокидатися - виходячи зі стану спокою, застою і т.ін., ставати активним, діяльним. Підніматися - ставати активним; починати активно діяти; повставати; розпочати проти кого-, чого-небудь воєнні дії, збройну боротьбу); ОСОБА_8 стверджує, що євреї все «окупували» тут («жиди окупували буквально все»); публічний заклик думати та підніматися на боротьбу («думайте і піднімайтесь на боротьбу за своїх дітей і онуків! За свою Країну!»).

Відповідно до висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 94/1 від 27.08.2022, у вищевказаних матеріалах (відеороликах), поширених ОСОБА_8 на своєму власному відеохостингу «YouTube» під назвою « ОСОБА_11 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 з лінгвістичної точки зору, містяться публічні заклики до зміни конституційного ладу із застосуванням фізичного примусу, а за потреби і застосування вогнепальної зброї.

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_8 03.11.2021 умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом публічного виступу у громадському місці, звернувся до невизначеного, але значного кола осіб, щоб схилити їх до вчинення дій, метою яких є насильницька зміна конституційного ладу за наступних обставин:

Установлено, що 03.11.2021 ОСОБА_8 , перебуваючи у громадському місці поблизу Вінницького академічного театру ім. Садовського за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна, 13 та Головного Управління Національної поліції у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Театральна 10, здійснив публічний виступ, а саме виголосив монолог наступного змісту: «Це не вакцинація, це профанація чистої води. Експеримент над усіма нами і знищення народонаселення світу. Ви це чудово знаєте. Я хочу зупинитися на тому, в якій країні ми живемо. Думаю, що ви теж, вже багато хто з вас усвідомлює, що ніяка це не республіка Україна на сьогоднішній день. І Конституція попирається, тому що до цих пір на теренах України існує УРСР та ще й перейменована в корпорацію. Корпорація Україна. З усіма без виключення приватними органами влади. В тому числі ось ця «подліція», яка ось тут в одностроях. Яка спеціально создана для того щоб нищити нас з вам. І ця «служба безпеки ублюдків», ось ця що там ззаду. І так далі. Це все приватні контори. Незаконні озброєні формування. Бандити в формах. А суди які зараз? Суди так само.

Я представник нашого конституційного руху нашого рідної Конституції 96-го року. Де влада, законна влада є народ України, тобто ми з вами. І плювати я, один з них, представників, один з вас, я плюю на оце бандоформування, яке там ззаду. Якщо не дай Боже до мене піді йде якийсь чмирдяй в цій формі і буде закидати мені, що я щось не так і як… Я просто дам йому в мордяку, підару цьому вонючому. А якщо треба буде, я візьму зброю і буду відстрілюватися від цих падлюк вонючих. А якщо є серед них нормальні, адекватні люди, українці, козацького роду, то вони повинні підтримати нас, наш рух і не знищувати на корню цвіт арійської нації, тобто нас українців. Дякую усім за увагу, думаю, що ви мене підтримаєте.

І до речі, я ще загадаю про те, що 31 жовтня, тобто кілька днів тому відбулися вибори у Верховну раду республіка Україна, ви про це не знаєте, то я повідомляю. Я один з тих, хто голосував, але Вінницька область нажаль поки що інертна в цьому питанні. Тобто я живу в «республіці Україна», а ось ця вся «шмардота» вонюча, вона ще служить УРСР, корпорації. Мені з ними не по шляху. Я і «конституційники», ми живемо вже… ну … в державі, яку создали ми, утворюємо зараз по конституції нашій 96-го року. Тобто в кого є козацький дух, арійський дух, приєднуйтесь до нас і відроджуймо нашу неньку Україну! Дякую».

У даному монолозі ОСОБА_8 вакцинацію називає «профанацією»/«експериментом» («Це не вакцинація, це профанація чистої води. Експеримент над усіма нами і знищення народонаселення світу»); говорячи про Україну, ОСОБА_8 називає її «корпорацією», а не «республікою» («в якій країні ми живемо... це не республіка Україна... перейменована в корпорацію. Корпорація Україна...»), органи влади називає «приватними», а правоохоронні органи - лексемами з образливою, зневажлививою, лайливою, негативною конотацією («подліція», «служба безпеки ублюдків», «Це все приватні контори. Незаконні озброєні формування. Бандити в формах», «чмирдяй в цій формі», «підару цьому Вонючому», «цих падлюк вонючих»; ««шмардота» вонюча», «оце бандоформування»); у висловлюванні ОСОБА_8 наявна лексика, що належить до концепту «насилля» (фізичного): «знищення», «нищити», «озброєні формування», «Бандити», «оце бандоформування», «дам йому в мордяку», «візьму зброю і буду відстрілюватися», «не знищувати на корню»; у висловлюванні присутнє протиставлення представників влади, правоохоронних органів, які позиціонуються виключно у негативному руслі, на їх позначення вжито лайливі, зневажливі, образливі лексеми («подліція», «служба безпеки ублюдків», «Незаконні озброєні формування», «Бандити в формах», «бандоформування», «чмирдяй в цій формі», «підару цьому вонючому») та ОСОБА_8 з його однодумцями, які позиціонуються виключно у позитивному руслі («...нормальні, адекватні люди, українці, козацького роду, то вони повинні підтримати нас, наш рух і не знищувати на корню цвіт арійської нації, тобто нас українців», «в кого с козацький дух, арійський дух, приєднуйтесь до нас і відроджуймо нашу неньку Україну!»).

Разом з тим, у даному висловлюванні міститься протиставлення ОСОБА_8 та всіх українців представникам влади та правоохоронних органів, які він називає «приватними органами влади», що нищать його з однодумцями; у словах ОСОБА_8 яскраво виражено концепт «насилля» та зазначено, що за будь-яких претензій чи перешкоджань з боку представників правоохоронних органів йому, він готовий застосувати фізичне насилля, вогнепальну зброю («Якщо не дай Боже до мене підійде якийсь чмирдяй в цій формі і буде закидати мені, що я щось не так і як... Я просто дам йому в мордяку, підару цьому вонючому. А якщо треба буде, я візьму зброю і буду відстрілюватися від цих падлюк вонючих»), тобто міститься опосередкована погроза представникам правоохоронних органів у випадку їх перешкоджання його діям (зауважень щодо висловлювань - «буде закидати мені, що я щось не так і як»), застосуванням фізичного насилля, а «за потреби» і застосування вогнепальної зброї. Також, ОСОБА_8 демонструє вкрай агресивне негативне ставлення до представників правоохоронних органів та органів влади. В кінці виступу, у словах ОСОБА_8 міститься публічний заклик підтримати його і «конституційників», які утворюють «зараз» державу по конституції 1996 року, та приєднуватися до «них» задля відродження України.

Відповідно до висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 94/1 від 27.08.2022, у вищевказаному матеріалі, з лінгвістичної точки зору, містяться публічні заклики до зміни конституційного ладу із застосуванням фізичного примусу, а за потреби і застосування вогнепальної зброї.

У зв`язку із наявністю достатніх доказів, 24.01.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушень (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 109 КК України (публічні заклики до насильницької зміни конституційного ладу, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, об`єкти нерухомого майна, а саме: земельна ділянка (кадастровий номер 0524583500:03:001:0157, площа: 0, 9418 га) для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка (кадастровий номер 0524583500:03:001:0048, площа: 0,25 га) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), житловий будинок, з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа 71,5 кв.м.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_8 (договір купівлі-продажу, серія та номер: 2991, від 03.06.2020).

Отже, з метою запобігання можливості відчуження вказаного майна та для забезпечення його конфіскації як виду покарання, слідчий просить накласти арешт на це майно.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року клопотання старшого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_9 задоволено та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022020000000004 від 14.01.2022 року.

Рішення слідчого судді обґрунтоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 109 КК України, зазначене у клопотанні майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме: частини земельної ділянки (кадастровий номер 0524583500:03:001:0157, площа: 0, 9418 га) для ведення особистого селянського господарств; земельної ділянки (кадастровий номер 0524583500:03:001:0048, площа: 0,25 га) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також житлового будинку, з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа 71,5 кв.м.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_8 (договір купівлі-продажу, серія та номер: 2991, від 03.06.2020), являється засобом відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

В апеляційній скарзі власника майна ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_7 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23.02.2023 року і ухвалення нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022020000000004 від 14.01.2022 року.

Також просять поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 23.02.2023 року, посилаючись на те, що вони не були присутніми в судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту на майно, про наявність оскаржуваної ухвали вони дізнались від слідчого 06.03.2023 року. Власника майна ОСОБА_8 в судове засідання викликано не було.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що слідчий суддя діяв щодо власника майна упереджено, умисно не викликав його в судове засідання, не надіслав копію оскаржуваного рішення.

Також вказують, що слідчий суддя навмисно неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неповноту судового розгляду клопотання слідчого, а також невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Суд не забезпечив право власника майна на неупереджене судочинство і право на справедливий суд.

В доповненнях до апеляційної скарги власника майна ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_7 зазначається про обов"язок слідчого та прокурора закрити кримінальне провадження № 22022020000000004 від 14.01.2022 року, починаючи з 11.01.2023 року, тому оголошення 24.01.2023 року підозри ОСОБА_8 , клоптання слідчого і прокурора про накладення арешту на майно ОСОБА_8 , ухвала слідчого судді від 23.02.2023 року про накладення арешту на майно ОСОБА_8 , та обвинувальний акт відносно нього від 06.03.2023 просять апеляційний суд визнати незаконними.

Заслухавши: суддю-доповідача, представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 та власника майна ОСОБА_8 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

В судовому засіданні власник майна ОСОБА_8 не був. Матеріали справи не містять відомостей про направлення оскаржуваної копії ухвали ОСОБА_8 або його представнику. Копію оскаржуваної ухвали власник майна та його представник з їх слів, отримали від слідчого 06.03.2023 року, що не спростовується матеріалами судової справи.

З огляду на викладене, на думку колегії суддів, власник майна ОСОБА_8 та його представник - адвокат ОСОБА_7 не мали можливості реалізувати своє право на оскарження судового рішення у встановлені законом строки.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з тим, що строк апеляційного оскарження був пропущений апелянтами з поважної причини, та вважає за необхідне клопотання задовольнити, вказаний строк поновити.

Відповідно до ст. 404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційних скарг.

Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series A №98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Як вбачається з матеріалів судового провадження УСБУ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022020000000004 від 14.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 109 КК України.

Задовольняючи подане клопотання, слідчий суддя зазначив, що є правові підстави для арешту майна із забороною розпорядження та відчуження, з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Виходячи із зазначених у клопотанні фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також наданих матеріалів, на думку апеляційного суду, слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновків, що арешт майна необхідний для запобігання спробам вчинити дії щодо майна, спрямованих на його відчуження.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийняв до уваги посилання у клопотанні слідчого про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення припинення будь-яких спроб відчуження майна належного ОСОБА_8 та забезпечення спеціальної конфіскації.

Отже, вжиття заходу забезпечення кримінального провадження, шляхом накладання арешту на майно, є необхідним запобіжним заходом, передбаченим зазначеними нормами закону, оскільки у випадку приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна можуть настати негативні наслідки для здійснення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КК України.

На думку апеляційного суду, з урахуванням конкретних обставин справи, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про те, що для розслідування цього кримінального провадження на даній стадії досудового слідства, вжиття заходів забезпечення кримінального провадження саме в такому виді відповідатиме положенням кримінального процесуального закону.

Окрім того, апеляційний суд враховує і те, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні за №22022020000000004 від 14.01.2022 року, за ст. 109 ч.2 КК України скеровано до суду 09.03.2023, як повідомила прокурор, надала суду копію супровідного листа.

Апеляційний суд констатує, що оскільки досудове слідство в даному провадженні завершене, обвинувальний акт направлено до суду, що встановлено безспірно, то питання долі речових доказів в даному кримінальному провадженні, вирішується в порядку визначеному ч.5 ст. 174 КПК України.

З наведеного вище слідує, що доводи представника власника майна та власника майна про безпідставність накладеного арешту на майно не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки спростовуються матеріалами провадження, в зв`язку з чим апеляційний суд вважає їх необґрунтованими і на даному етапі існують реальні підстави, для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є спів розмірним із завданнями кримінального провадження, а тому доводи в цій частині є безпідставними.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення слідчого судді постановлене у відповідності до положень кримінального процесуального Закону, а доводи апеляційної скарги з доповненнями не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, у зв`язку з чим апеляційна скарга з доповненнями підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Керуючись ст. ст. 170, 367, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу з доповненнями власника майна ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_9 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022020000000004 від 14.01.2022 року, а саме на частини земельної ділянки (кадастровий номер 0524583500:03:001:0157, площа: 0,9418 га) для ведення особистого селянського господарств; земельної ділянки (кадастровий номер 0524583500:03:001:0048, площа: 0,25 га) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; житлового будинку, з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості (загальна площа 71,5 кв.м.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_8 (договір купівлі-продажу, серія та номер: 2991, від 03.06.2020), шляхом тимчасового, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення прав на відчуження вказаної квартири та розпорядження нею, - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4