Рішення

від 05.04.2023 по справі 758/18266/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/18266/21

Категорія 76

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Рибалка Ю. В.,

за участю секретаря судового засідання - Маковецької О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Калібаби Т.М., Кабанець Л.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Фінансового управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 27.07.2001 року працював на посаді водія в Фінансовому управлінні Подільської районної у м. Києві державної адміністрації.

Фінансовим управлінням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації позивачу було надано "Повідомлення працівника про наступне вивільнення та пропонування іншої роботи" від 07.10.2021 №106/59-05-10/85, у зв`язку зі скороченням посади.

В цей же день у позивача погіршилось самопочуття і він звернувся до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" Подільського району м. Києва, про що виданий висновок огляду сімейного лікаря від 07.10.2021 р. та призначено список діагностичних процедур для проходження, які потрібно було терміново пройти.

На наступний день 08.10.2021 р. позивачу зателефонував роботодавець, і він повідомив, що захворів та почав лікуватися та проходити обстеження.

Відповідно до наказу відповідача від 19.10.2021 року № 53-к його звільнено 19.10.2021 із займаної посади на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, а саме за прогул без поважних причин. У подальшому, з урахування перебування позивача на лікарняному та не повідомлення роботодавця, наказом відповідача від 25.10.2021 № 55-к, внесено зміни у наказ про звільнення позивача в частині дати звільнення, а саме вирішено звільнити його з посади з 23.10.2021, на тих же підставах.

Вважає звільнення з посади незаконним та таким що порушує його права.

Зазначає, що не здійснював прогулів без поважних причин за які його звільнено з посади, оскільки проходив обстеження у лікаря та хворів, що підтверджується листком непрацездатності, повідомляв про це роботодавця. До дисциплінарної відповідальності не притягувався. Роботодавцем не враховано відсутність його вини та тяжкість вчинених проступків. Пояснення у нього про причини відсутності на робочому місці не відбиралися.

Тому просив суд скасувати накази відповідача від 19.10.2021 року № 53-к, від 25.10.2021 № 55-к про звільнення, поновити його на роботі на посаді водія, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Також подав клопотання про поновлення місячного строку звернення до суду з вимогою про поновлення на роботі, обґрунтовуючи його тим, що він є людиною похилого віку, є юридично необізнаною особою, йому потрібен був певний час для підготовки позову до суду, а тому пропустив відповідний строк з поважних причин.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, заперечив проти задоволення позову, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що позивач працюючи на посаді водія був підпорядкований безпосередньо керівнику Фінансового управління Подільської РДА. У відповідача відбувалися зміни у структурі та посада водія скорочувалася, замість неї вводилася посада головного спеціаліста.

Після повідомлення позивача про майбутнє скорочення, з 07.10.2021 позивач почав не виходити на роботу, на зв`язок не виходив, що підтверджено відповідними актами, пояснення надавати відмовлявся. У зв`язку з цим 19.10.2021 був звільнений з посади у зв`язку з прогулами без поважних причин. Дізнавшись у подальшому, що позивач з 18 по 22 жовтня 2021 року перебував на лікарняному, про що не повідомляв роботодавця, в наказ про звільнення були внесені зміни щодо дати звільнення, а саме його звільнено з посади з 23.10.2021 року. Роботодавець намагався з`ясувати причини такої поведінки, однак позивач повідомив, що має право на відгули та відпустку. Разом з тим, відповідних заяв не подавав та такі йому не надавалися.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне.

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідно до наказу № 25 від 27.07.2001 позивача прийнято на роботу на посаду водія службового автомобіля фінансового управління виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради.

У подальшому ОСОБА_1 призначений в порядку переведення з посади водія фінансового управління виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) на посаду водія фінансового управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації з 15.03.2011.

Відповідно до Наказу відповідача № 53-к від 19.10.2021, у зв`язку з відсутністю на роботі більше трьох годин 07,08 та 11 жовтня 2021 року та протягом усього робочого дня 12-13 та 18 жовтня 2021 року позивача було звільнено з посади, відповідно до пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України, а саме за прогул без поважних причин.

Відповідно до наказу відповідача №55-к від 25.10.2021 року "Про внесення змін до наказу управління від 19.10.2021 року № 53-к "Про звільнення ОСОБА_1 " вирішено звільнити ОСОБА_1 , водія службового автомобіля, з 23.10.2021 року у зв`язку з прогулами без поважних причин, на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, ураховуючи перебування водія ОСОБА_1 на лікарняному з 18.10.2021 по 22.10.2021 року, про що він не повідомив роботодавця у встановленому порядку.

Відповідно до Посадової інструкції водія легкового автомобіля (копія наявна в матеріалах справи), водій призначається на посаду і звільняється з посади наказом начальника фінансового управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації відповідно до КЗпП України. Водій підпорядковується начальнику фінансового управління, а в його відсутність - заступнику начальника управління, який виконує його обов`язки. Посадова інструкція підписана Позивачем 01.08.2019. Згідно з п. 11, 12 розділу «V. Робочий час і його використання» Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників фінансового управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Правил внутрішнього трудового розпорядку), затверджених Загальними зборами колективу фінансового управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.03.2020 року №1 (копія додається), вихід працівників за межі адміністративних приміщень управління у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника та із обов`язковим занесенням працівником запису в журналі реєстрації місцевих відряджень. У разі невиходу працівника на роботу з будь-яких причин, він зобов`язаний невідкладно напередодні, або до початку робочого дня повідомити свого безпосереднього керівника засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим способом. У разі ненадання працівником доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім`я начальника фінансового управління щодо причин своєї відсутності. З Правилами внутрішнього трудового розпорядку Позивач був ознайомлений під особистий підпис, що підтверджується копією про відомості про ознайомлення.

07.10.2021 року о 13.45 год. водій службового управління ОСОБА_1 самовільно залишив робоче місце та не з`явився до кінця робочого дня. Також, не виходив на зв`язок та не повідомив про причини своєї відсутності на роботі, про що складено акт про відсутність працівника на робочому місці від 07.10.2021 №1.

08.10.2021 року у зв`язку з відсутністю на роботі ОСОБА_1 станом на 10.30, згідно доповідної записки головного спеціаліста ОСОБА_3 , яка відповідальна за ведення табеля обліку робочого часу працівників управління, згідно наказу управління від 08.10.2021 № 43 «Про створення комісії по розслідуванню випадку відсутності працівника на робочому місці» (далі - Комісія) розпочата робота комісії щодо з`ясування причин неявки працівника на роботу.

Зокрема, роботодавцем були здійснені неодноразові телефонні дзвінки на його мобільний номер телефону та на домашній номер телефону, зазначений Позивачем в його особовій справі. На телефонні дзвінки Позивач не відповідав.

Проте, 08.10.2021 об 11.55 водій службового автомобіля ОСОБА_1 з`явився в управлінні.

Зважаючи на відсутність Позивача на робочому місці понад 3 години два дні поспіль та ігнорування телефонних дзвінків керівництва, йому була надана, особисто начальником управління, письмова вимога щодо надання пояснень із зазначеного приводу. Зазначена вимога була проігнорована ОСОБА_1 , після чого він самовільно залишив приміщення управління о 12.10, повідомивши, що збирається до лікаря.

З приводу відмови ОСОБА_1 від надання пояснень щодо його відсутності на робочому місці 07.10.2021 складено відповідний акт №4 від 08.10.2021.

Також, на вимогу начальника управління, в присутності членів комісії ОСОБА_1 відмовився здати Подорожній лист №169 від 07.10.2021 року, технічний паспорт і ключі від гаража і автомобіля, посилаючись на те, що все вище перелічене він залишив вдома.

08.10.2021 станом на 16.00 складено акт №2 про відсутність працівника робочому місці, у зв`язку з тим, що водій ОСОБА_1 до кінця робочого дня не з`явився на робочому місці. Також, зафіксовано, що станом на 16-00 згідно даних Електронного реєстру листків непрацездатності, лікарняні листи у Позивача відсутні.

Зважаючи на порушення трудового законодавства, ігнорування законних вимог керівництва, поведінку ОСОБА_1 , що суперечить загальноприйнятим нормам трудових взаємовідносин, з метою збереження майна управління Комісія прийняла рішення змінити внутрішній замок на гаражі у правління, про що складений відповідний акт.

Згідно доповідної записки головного спеціаліста ОСОБА_3 . 11.10.2021 року ОСОБА_1 о 08.10 з`явився в управління, та о 08.15 залишив приміщення управління. П`ять хвилин він перебував у кабінеті №1, в якому він має знаходитись протягом робочого дня у вільний від виїзду час для здійснення службових поїздок, згідно наказу управління від 25.11.2016 №44 «Про посилення трудової дисципліни у фінансовому управлінні» та Правил внутрішнього розпорядку. Потім залишив ключ від службового кабінету №1 та самовільно залишив приміщення управління без будь-яких пояснень. Технічний паспорт на службовий автомобіль, ключі від гаража і автомобіля та Подорожній лист №169 від 07.10.2021 повернути відмовився, без пояснення причин. Біля гаража управління, Позивача о 09.00, 11.00, 14.30 та 16.30 год. також не було.

З метою з`ясування причин відсутності ОСОБА_1 на роботі протягом дня, членами Комісії Кабанець Л.М. та Боярчук І.В. були здійсненні неодноразові телефонні дзвінки на його мобільний номер телефону та на домашній номер телефону, зазначений працівником у його особовій справі. Усі виклики були проігноровані. 11.10.2021 станом на 16.55 складено акт №3 про відсутність працівника на робочому місці, у зв`язку з тим, що водій ОСОБА_1 до кінця робочого дня не з`явився на робочому місці. Також, зафіксовано, що станом на 16.55 год. згідно даних Електронного реєстру листків непрацездатності, лікарняні листи у Позивача відсутні.

Зважаючи на те, що Позивач відвідував приміщення управління о 08.10 год. 11.10.2021, та не надав пояснення з приводу відсутності на робочому місці та ухилення від виконання службових обов`язків, ігноруючи усні та письмові вимоги керівництва, про що складені відповідні акти, Комісія дійшла висновку щодо недоцільності подальшого листування з працівником, або виїзду за адресою проживання, з метою з`ясування обставин невиходу на роботу, що підтверджено Актом відповідача №3 від 11.10.2021 року.

Як зазначив відповідач та підтвердив актом, з метою з`ясування причин відсутності ОСОБА_1 на роботі протягом дня 12.10.2021, членами комісії були здійсненні неодноразові телефонні дзвінки на його мобільний номер телефону та на домашній номер телефону, зазначений позивачем? у його особовій справі. Усі виклики працівником проігноровані. Член комісії Колібаба Т.М. о 09.24 год. направила йому повідомлення через додаток-мессенджер «Вайбер» з вимогою, щодо надання пояснень з приводу відсутності на роботі та ігнорування контактів з представниками управління. Із зазначеним повідомленням Позивач ознайомився, про що свідчить відповідна відмітка у мессенджері, проте до кінця робочого дня жодних повідомлень від позивача до працівників та керівництва управління не надходило.

У зв`язку з цим 12.10.2021 станом на 16.55 складено акт №4 про відсутність працівника на робочому місці, у зв`язку з тим, що водій ОСОБА_1 протягом усього робочого дня не з`явився на робочому місці та не повідомив жодним чином про причини відсутності. Згідно даних Електронного реєстру листків непрацездатності, лікарняні листки у Позивача станом на 16-55 год. були відсутні.

13.10.2021 станом на 16.00 год. складено акт №5 про відсутність працівника на робочому місці, у зв`язку з тим, що водій ОСОБА_1 протягом усього робочого дня не з`явився на робочому місці. Згідно даних Електронного реєстру листків непрацездатності, лікарняні листки у Позивача станом на 16.00 год. були відсутні.

19.10.2021 станом на 13.10 год. складено акт №7 про відсутність працівника на робочому місці з початку робочого дня. Станом на 13.10 год. 19.10.2021 згідно даних Електронного реєстру листків непрацездатності, лікарняні листки у ОСОБА_1 були відсутні.

За результатами проведеної роботи, Комісією відповідно до наказу начальника управління від 08.10.2021 № 43, складено Висновок про результати розслідування випадку відсутності на робочому місці працівника від 19.10.2021 року, копія якого міститься у матеріалах справи. Згідно зазначеного висновку Комісією встановлено, що в порушення вимог ст. 139 Кодексу законів про працю України, Правил внутрішнього трудового розпорядку, Позивач не узгодивши з начальником фінансового управління та не повідомивши про свої наміри, вирішив сам надати собі відгули (яких у останнього немає) та відпустки, а також перебуваючи 07.10.2021, 08.10.2021 та 11.10.2021 в управлінні у грубій формі відмовився надати пояснення з приводу причин відсутності на робочому місці та не виходу на зв`язок з керівництвом управління, та/або іншими працівниками управління.

У п. 5, 6 розділу «VII. Відповідальність за порушення трудової дисципліни» Правил внутрішнього трудового розпорядку зазначено, що звільнення може здійснюватися за систематичне невиконання працівником посадових обов`язків, покладених на нього трудовим договором, посадовою інструкцією чи цими Правилами, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, а також за прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом дня) без поважних причин. До застосування дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни в обов`язковому порядку вимагається письмове пояснення. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт. Відмова працівника дати пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.

Зважаючи на вищевикладене, Комісія не виявила поважних причин для відсутності водія ОСОБА_1 на робочому місці більше трьох годин 07.10.2021 року, 08.10.2021 року та 11.10.2021 року, а також протягом усього робочого дня 12.10.2021 року, 13.10.2021 року та 18.10.2021 року, що підтверджується складеними роботодавцем актами.

Таким чином, свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання трудових обов`язків та не вихід на роботу, не надання пояснень з приводу цього, свідчить про прогул без поважних причин, що є підставою для звільнення згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Відповідно до наказу фінансового управління №53-к від 19.10.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » 19.10.2021 Позивача було звільнено у зв`язку з прогулами без поважних причин, згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Статтею 149 КЗпП України визначено, що стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. У зв`язку із відсутністю Позивача на роботі в день звільнення та не вихід на зв`язок протягом дня, про що складено Акт №8 від 19.10.2021, копія наказу про звільнення, лист від 19.10.21 №106/59-05-10/88 щодо отримання трудової книжки та відомості про розрахунки при звільненні були направлені 19.10.2021 року на його домашню адресу, зазначену в особовій справі, цінним листом з описом вкладення, що підтверджується копіями поштового відправлення.

20.10.2021 о 08.15 год. комісією у складі трьох працівників фінансового управління, було встановлено, що згідно даних Електронного реєстру листків непрацездатності Позивачу ЦПМСД №2 Подільського району відкрито лікарняний лист з 18.10.2021 по 22.10.2021 зі статусом «Закритий», копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, у порушення вимог ст. 139 КЗпП України, Правил внутрішнього трудового розпорядку, ОСОБА_1 не повідомлено жодним способом роботодавця про відкриття йому 18.10.2021 року лікарняного листа, натомість в телефонній розмові 18.10.2021 він пояснив свою відсутність тим, що забирає відгули та відпустки, що зафіксовано Комісією в Акті від 18.10.2021 №6, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з ч. З ст. 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

З огляду на наявність у Позивача лікарняного листа до дати звільнення, Комісія вирішила врахувати у Висновку від 19.10.2021 року відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 18.10.2021 року з поважних причин (хвороба) та надати пропозиції керівництву щодо подовження трудових відносин з ОСОБА_1 на час перебування його на лікарняному. Відповідні обставини зафіксовані в Акті від 20.10.2021 №9, копія якого міститься в матеріалах справи.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Статтею 149 КЗпП України визначено, що стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У п. 11 розділу «VII. Відповідальність за порушення трудової дисципліни» Правил внутрішнього трудового розпорядку зазначено, що стягнення оформлюється наказом управління, в якому зазначається мотиви його застосування; про стягнення повідомляється працівникові, на якого воно накладене, під розписку. У разі відмови працівника розписатися в наказі про ознайомлення з ним, складається відповідний акт.

21.10.2021 в присутності трьох працівників ОСОБА_1 було надано вимогу №2 від 21.10.2021 щодо надання письмових пояснень з приводу відсутності на робочому місці та ознайомлено з наказом управління від 19.10.2021 №53-к «Про звільнення ОСОБА_1 », однак Позивач відмовився поставити свій підпис під наказом, а також не надав письмові пояснення, про що було складено Акт №10 про відмову в ознайомленні з наказом та вимогою щодо надання письмових пояснень.

Згідно доповідної записки головного спеціаліста ОСОБА_3 від 23.10.2021 року, згідно даних Електронного реєстру листків непрацездатності, нові лікарняні листки у ОСОБА_1 відсутні, на роботі ОСОБА_1 не з`явився.

У подальшому, Комісією складено Висновок про результати розслідування випадку відсутності на робочому місці працівника від 20.10.2021 року, в якому визнана поважність відсутності на роботі ОСОБА_1 18.10.2021 року, тобто в період його перебування на лікарняному.

Враховуючи наявність листа непрацездатності позивача з 18.10.2021 року комісією роботодавця не встановлено поважних причин для відсутності водія ОСОБА_1 на робочому місці більше 3-х годин 07.10.2021 року, 08.10.2021 року та 11.10.2021 року, а також протягом усього робочого дня 12.10.2021 року та 13.10.2021 року.

Вищенаведене, а також свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання трудових обов`язків та не вихід на роботу, свідчить про прогул без поважних причин, що є підставою для звільнення згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

У зв`язку з цим, наказом фінансового управління №55-к від 25.10.2021 «Про знесення змін до наказу управління від 19.10.2021 №53-к «Про звільнення ОСОБА_1 » Позивача було звільнено у зв`язку з прогулами без поважних причин, згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, з 23.10.2021 року.

У зв`язку із відсутністю Позивача на роботі в день звільнення та не вихід на зв`язок протягом дня, копія наказу про звільнення, були направлені 25.10.2021 року на його домашню адресу, зазначену в особовій справі, цінним листом з описом вкладення, про що свідчить копія поштового відправлення.

Судом ураховується надані позивачем документи про проходження ним медичних обстежень, однак, ураховуючи вищенаведені обставини та поведінку позивача, вони на переконання суду не свідчать про поважність не з`явлення позивача на робочому місці у вищенаведені дні прогулів, ураховуючи також свідоме не повідомлення роботодавця про це.

Згідно зі ст. 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків, вина працівника, наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику застосування судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Суд ураховує, що відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно зі ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказів про звільнення, поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки не встановлено порушень прав позивача при звільненні.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з вимогою про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд приходить до висновку, що у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, відповідні строки визначені нормами матеріального права суд не застосовує, а тому не вбачає за необхідне вирішення питання щодо поновлення таких строків, як і оцінки поважності причин їх пропуску.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 259, 265, 270, 352, 354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фінансового управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання, апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю. В. Рибалка