Рішення

від 05.04.2023 по справі 908/2294/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/92/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2023 Справа № 908/2294/21

м.Запоріжжя

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до відповідача-1: Фермерського господарства "Селянське (фермерське) господарство "Софія", код ЄДРПОУ 31400799 (70661, Запорізька область, Пологівський район, с.Григорівка, вул. Комарова, буд. 109)

відповідача-2: Управління економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради, код ЄДРПОУ 41254957 (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, площа Єдності, буд.2)

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 )

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 )

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_5 )

Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_5 )

про визнання недійним рішення загальних зборів, скасування реєстраційних дій та визнання недійсним Статуту в новій редакції

Колегія суддів у складі: Головуючий - Боєва О.С.

Судді: Корсун В.Л.

Мірошниченко М.В.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Желтобрюхов В.В.;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи-1: Желтобрюхов В.В.;

від третьої особи-2: Желтобрюхов В.В.;

від третьої особи-3: не з`явився;

від третьої особи-4: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до відповідачів-1: Фермерського господарства «Селянське (фермерське) господарство «Софія», 2. Управління економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради, з позовними вимогами про:

1. визнання недійсним рішення загальних зборів членів Фермерського господарства «Селянське фермерське господарство «Софія», оформленого протоколом №1/2020 від 27.06.2020р.;

2. скасування реєстраційних дій, вчинених Управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради 01.07.2020 №10921050016000477 щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи Фермерського господарства «Селянське фермерське господарство «Софія» (код ЄДР 31400799), та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Фермерське господарство «Селянське фермерське господарство «Софія» (код ЄДР 31400799) 01.07.2020 №10921070017000477;

3. визнання недійсним Статуту Фермерського господарства «Селянське (фермерське) господарство «Софія» (код ЄДРПОУ 31400799), в новій редакції від 27.06.2020, державна реєстрація якого проведена Управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради 01.07.2020 №10921050016000477.

Ухвалою суду від 12.08.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2294/21, присвоєний номер провадження 9/92/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду 04.11.2021 до участі у справі №908/2294/21 залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ухвалено передати справу № 908/2294/21 на колегіальний розгляд. Ухвалою суду від 11.11.2021 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Боєва О.С., судді: Мірошниченко М.В., Корсун В.Л., призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 19.01.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 09.02.2022 розпочато розгляд справи по суті, представник позивача та представник відповідача-1, третіх осіб 1, 2 виступили із вступними промовами; суд перейшов до з`ясування обставин та дослідження доказів.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався й триває на теперішній час.

05.04.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовані, зокрема, наступним. 27.06.2020 були проведені загальні збори членів СФГ «Софія», оформлені протоколом №1/2020 від 27.06.2020. Протокол загальних зборів №1/2020 від 27.06.2020р. підписаний одноособово ОСОБА_4 , який володіє лише 25,00624907% статутного фонду господарства, як головою зборів. Станом на 2012 Селянське (фермерське) господарство «Софія» діяло згідно рішення загальних зборів засновників, протоколу №8 від 17.01.2012, що підтверджується Статутом СФГ «Софія» в редакції 2012. Засновниками СФГ «Софія» згідно Статуту Господарства, в редакції 2012 року, були наступні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . В тексті протоколу загальних зборів СФГ «Софія» №1/2020 від 27.06.2020 зазначено, що присутній засновник ОСОБА_1 . Проте в дійсності ОСОБА_1 , яка володіє 49,99250112 % статутного фонду, не була присутня на загальних зборах СФГ «Софія» 27.06.2020. Також, позивачці відомо, що ОСОБА_5 , яка володіє 25,00124981 % статутного фонду, також не була присутня на загальних зборах СФГ «Софія» 27.06.2020, будь-якого повідомлення про проведення загальних зборів на її адресу також не надсилалось. Загальні збори СФГ «Софія», що нібито проходили 27.06.2020, вважаються неповноважними (п.7.6 Статуту, ред. 2012), у зв`язку з відсутністю необхідного кворуму для їх проведення, тобто не менш двох третин від усіх членів ФГ. Проведення загальних зборів без повідомлення позивачки та без її особистої участі призвело до грубого порушення її прав, як засновника фермерського господарства, передбачених Статутом СФГ «Софія» в редакції 2012, права позивача безпосередньо порушені оскаржуваним рішенням загальних зборів у вигляді розпорядження своєю часткою у статутному капіталі, а саме - передачі частки третім особам поза волею позивача. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були включені до складу членів ФГ «СФГ «Софія», не є родичами або членами сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_4 або ОСОБА_5 , тому включення їх до складу членів ФГ «СФГ «Софія», призначення ОСОБА_3 на посаду голови Фермерського господарства та визначення ОСОБА_2 підписантом прямо суперечить вимогам Закону та Статуту. Позивачка не укладала та не підписувала жодних договорів про відчуження своєї частки, у т.ч. договору про безоплатну передачі частки позивача на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Таким чином рішення загальних зборів СФГ «Софія», оформлене протоколом №1/2020 від 27.06.2020, є незаконним, оскільки суперечить вимогам Закону України «Про фермерське господарство» та Статуту СФГ «Софія» в редакції 2012 року. На підставі рішення загальних зборів СФГ«Софія» №1/2020 від 27.06.2020 Управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради 01.07.2020 була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу та установчих документів. Надані документи для державної реєстрації змін до Статуту прямо суперечили вимогам Закону України «Про фермерське господарство», оскільки до складу засновників СФГ «Софія» було включено осіб, які в силу вимог ст. 1, 3 цього Закону не можуть бути членами Фермерського господарства, підписантами та його головою, тому проведення реєстрації змін відомостей до статутних документів СФГ «Софія» є незаконним. У зв`язку з незаконністю та недійсністю рішень загальних зборів ФГ «СФГ «Софія», оформлених протоколом №51/2020 від 27.06.2020, слід скасувати реєстраційні дії, вчинені Управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради 01.07.2020 щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Також підлягає визнанню недійсним Статут фермерського господарства в новій редакції від 27.06.2020, державна реєстрація якого проведена Управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради 01.07.2020р. №10921050016000477.

До господарського суду 06.09.2021 від відповідача-2 - Управління економіки виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області надійшло письмове пояснення, в якому зазначено, що державний реєстратор у своїй діяльності керуються Конституцією України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та нормативними актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Перевірка родинних зв`язків засновників, вказаних в статуті фермерської господарства, та перевірка даних, вказаних в реєстраційних документах, в обов`язок державного реєстратора не входить. Таким чином, державний реєстратор при внесені запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяв в межах чинного законодавства. Враховуючи, що спірна реєстраційна дія вчинена відповідачем на підставі поданих йому відповідних документів для державної реєстрації, які містяться в матеріалах справи та за відсутності підстав, передбачених ст.28 Закону України «Про державку реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації. Також повідомлено, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб`єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, за результатом проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця» - всі документи були направлені до Пологівської районної державної адміністрації за місцем реєстрації юридичної особи та знаходження реєстраційної справи для долучення та подальшого зберігання.

Від Фермерського господарства «СФГ «Софія» 27.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву (07.10.2021 з виправленими технічними описками), який було прийнято судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 09.12.2021, в якому відповідач-1 зазначив про відсутність порушених прав позивача, вважає, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем з наступних підстав. Позивач 26.06.2020 звернулась до загальних зборів членів С(Ф)Г «Софія» із заявою про її виключення зі складу членів господарства та рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №1/2020 від 27.06.2020, її заяву було задоволено, виключено позивача зі складу членів С(Ф)Г «Софія», після державної реєстрації відповідних змін, позивач, за власною заявою втратила права члена фермерського господарства. Даний факт взагалі виключає існування права позивача на звернення, оскільки вона не є членом фермерського господарства, її членство припинено за її власним волевиявленням. Як вбачається з копії заяви позивача від 26.06.2020 про вихід зі складу членів відповідача-1, підставою такого виходу є факт передачі її частки іншому члену фермерського господарства - ОСОБА_4 . З моменту вчинення такого правочину позивач втратила право членства у фермерському господарстві та, відповідно, й право на участь у загальних зборах, яке витікає з факту членства у фермерському господарстві. Отже, позивачем не доведено факт порушення відповідачами будь-яких її прав, що могло стати приводом до звернення до суду із відповідним позовом, оскільки позивач втратила будь-які права, пов`язані із членством у ФГ, з моменту передання свого права на користь ОСОБА_4 . Щодо участі у зборах відповідачаем-1 зазначено, що адресою місцезнаходження відповідача є: АДРЕСА_1 . Така ж сама адреса є й зареєстрованим місцем проживання позивача. Відповідно до оспорюваного протоколу, місцем проведення загальних зборів також є адреса місцезнаходження відповідача. Позивач висловила як прямо (у заяві про вихід зі складу членів фермерського господарства), так і своєю поведінкою (безпосередньою участю у загальних зборах, а також забезпечення проведення таких зборів за зареєстрованим місцем її проживання), що не буде реалізовувати свого права на оспорення та погоджується із виключенням її зі складу членів фермерського господарства. За таких обставин право на оспорення рішення загальних зборів припинилося у зв`язку із припиненням корпоративних прав позивача. Також відповідачем-2 наголошено, що необхідно надати оцінку доводам сторін та встановити чи мала позивач об`єктивну можливість дізнатися про порушення її права власності до червня 2021 року; чи можливо було при цьому встановити наявність підстав для звернення до суду з огляду на презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав у разі не доведення протилежного. На підставі цього відповідач-1 заявив про застосування до позовних вимог ОСОБА_1 спеціального строку позовної давності в один рік, зважаючи на дату прийняття рішення загальними зборами - 27.06.2020 та звернення позивача до суду у серпні 2021.

Від третьої особи - ОСОБА_2 (за підписом представника) до суду 04.11.2021 надійшло письмове пояснення щодо позову, яке за своїм змістом є аналогічним з відзивом відповідача-1. До письмового пояснення третьою особою на підтвердження своєї правової позиції додано, в т.ч., заяву свідка - ОСОБА_6 .

Позивачем надано відповідь на відзив (т. 1 а.с. 90-91) та відповідь на пояснення третьої особи - ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 77-79).

Зокрема позивач зазначив, що в п. 3.9 Статуту ФГ (в редакції 2012) встановлено, що член фермерського господарства має попередньо повідомити інших членів про вихід не пізніше ніж за місяць до виходу зі складу членів фермерського господарства. Заява позивачки про вихід з ФГ датована 26.06.2020, а вже 27.06.2020, тобто без дотримання місячного строку, відбулись загальні збори членів СФГ «Софія». Отже станом на 27.06.2020 ОСОБА_1 була дійсним членом фермерського господарства та, відповідно, користувалась всіма правами учасника ФГ, в т.ч. правом на учать у загальних зборах, з правом на голосування при прийнятті рішень, які розглядались на зборах. В контексті ст.ст. 21, 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник вважається таким, що вийшов з дня державної реєстрації його виходу. Про наявність оскаржуваного протоколу позивачка дізналась лише в грудні 2020 року з тексту відзиву ФГ «СФГ «Софія» на позовну заяву по справі № 908/2835/20, тому строк позовної давності не було пропущено.

Від третьої особи - ОСОБА_5 24.11.2021 до суду надійшло письмове пояснення, відповідно до якого зазначено, що в силу пункту 7.2.4 Статуту С(Ф)Г «Софія» в редакції 2012 року, кожен член фермерського господарства має право бути присутнім на загальних зборах, приймати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати при прийнятті рішень. Загальні збори є повноважними приймати рішення тільки за умови присутності на ньому не менш двох третин від усіх членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено цим статутом (п. 7.6). В порушення приписів Статуту третю особу ОСОБА_5 не було повідомлено про проведення загальних зборів 27.06.2020, як наслідок присутньою на зборах вона не була. Вважає, що загальні збори є неповноважними в силу п. 7.6 Статуту. З діючих членів господарства на загальних зборах приймав участь лише ОСОБА_4 , який володів 25,00624907 % статутного фонду фермерського господарства. Додатковим твердження відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на загальних зборах 27.06.2020 також є відсутність їх підписів на протоколі загальних зборів №1/2020 від 27.06.2020. Також повідомлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не є родичами або членами сім`ї членів фермерського господарства, тому їх включення до членів С(Ф) «Софія» суперечить вимога Закону України «Про фермерське господарство». Вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позивач/його уповноважений представник в судове засідання 05.04.2023 не з`явився, про причини неявки суду не повідомлено. Також в судове засідання не з`явились та не повідомили суд про причини неявки відповідач-2 та треті особи 3, 4. Будь-яких заяв, в тому числі заяв щодо можливої зміни обставин справи, позиції по справі, наявних заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

За змістом ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З урахуванням наведеного, з метою повідомлення усіх учасників справи, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, про дату, час та місце розгляду справи, судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а саме: розміщено текст ухвали суду від 28.02.2023 у даній справі про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 05.04.2023 об 11 год 30 хв.

Крім дана ухвала була направлена представнику позивача та вручена йому 08.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже позивач, відповідач-2 та треті особи 3, 4 належним чином повідомлені про призначення судового засідання з розгляду даної справи.

В ухвалі від 28.02.2023 судом зазначено, що явка учасників справи (їх представників) у судове засідання обов`язковою не визнається.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§57 рішення у справі "Ashingdane v. TheUnitedKingdom" від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13 лютого 2001 року).

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002).

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності представників позивача, відповідача-2 та третіх осіб 3, 4, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2020 відбулись загальні збори членів фермерського господарства Селянського (фермерського) господарства «Софія», оформлені протоколом №1/2020 від 27.06.2020. В протоколі зазначено, що на зборах були присутні: засновник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , члени: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що володіють 100% голосів. Голова зборів ОСОБА_4 . Запрошені: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до вказаного протоколу загальних зборів №1/2020 від 27.06.2020, на зборах прийняті наступні рішення:

1. Звільнити з посади голови фермерського господарства ОСОБА_4 з 27 червня 2020 року та призначити головою фермерського господарства ОСОБА_3 з 30 червня 2020 року;

2. Змінити найменування господарства з Селянське (фермерське) господарство «Софія» на «Селянське (фермерське) господарство «Софія»;

3. Включити та виключити зі складу членів Фермерського господарства «Селянське (фермерське) господарство «Софія» наступних осіб відповідно до поданих ними заяв, а саме:

- включити до складу членів фермерського господарства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- виключити зі складу членів фермерського господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ;

4. Збільшити статутний капітал фермерського господарства та затвердити розподіл часток у статутному капіталі господарства серед членів наступним чином: ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного капіталу - 200 000,00 грн, розмір частки у статутному капіталі - 33%; ОСОБА_3 , розмір внеску до статутного капіталу - 200 000,00 грн, розмір частки у статутному капіталі - 33%; ОСОБА_4 , розмір внеску до статутного капіталу - 200 030,00 грн, розмір частки у статутному капіталі - 34%.

Загальна сума статутного капіталу складає 600 030 гривень.

5. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 , як підписанта та призначити ОСОБА_2 особою, що може вчиняти дії від імені Фермерського господарства (підписант);

6. Викласти статуту господарства у новій редакції та затвердити нову редакцію статуту;

7.Уповноважити голову фермерського господарства вжити заходів щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Протокол загальних зборів підписаний головою зборів ОСОБА_4 , підпис якого 27.06.2020 посвідчено приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області. Протокол виготовлено на спеціальному бланку нотаріальних документів, зареєстровано в реєстрі за № 559.

Нова редакція Статуту Фермерського господарства «Селянське (фермерське) господарство «Софія», затверджена протоколом №1/2020 загальних зборів членів ФГ СФГ «Софія» від 27.06.2020, підписана засновниками (членами) ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , справжність підписів яких засвідчено приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області, зареєстровано в реєстрі за №№ 560, 561, 562.

01.07.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради внесені відповідні відомості про державну реєстрацію змін щодо юридичної особи, код ЄДРПОУ 31400799, Фермерське господарство «Селянське (фермерське) господарство «Софія», а саме:

- запис про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи №10921050016000477, зміна найменування юридичної особи (повного та скороченого); зміна розміру статутного (складеного) капіталу; зміна складу або інформації про засновників (учасників) юридичної особи;

- запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу №10921070017000477, зміна інформації про здійснення зв`язку з юридичною особою; зміна керівника/відомостей про керівника юридичної особи; зміна відомостей про осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

До Господарського суду Запорізької області від ОСОБА_1 надійшов позов, за яким було відкрито провадження у даній справі № 908/2294/21. Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів членів Фермерського господарства СФГ «Софія», оформлених протоколом №1/2020 від 27.06.2020, та похідні від неї вимоги про скасування реєстраційних дій, вчинених 01.07.2020 Управлінням економічного розвитку виконавчого комітету Бердянської міської ради щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та визнання недійсним Статуту ФГ «СФГ «Софія» у новій редакції від 27.06.2020.

За твердженням позивача, відомості, що містяться у оскаржуваному протоколі загальних зборів членів фермерського господарства, не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 , яка володіє 49,99250112 % статутного фонду, не була присутня на загальних зборах СФГ «Софія» 27.06.2020, позивачку не повідомляли про їх проведення, а також про те, що на цих загальних зборах буде вирішуватися питання про прийняття до членів фермерського господарства осіб, які не є членами сім`ї засновників та не є їх родичами. Рішення загальних зборів ФГ СФГ «Софія», оформлене протоколом №1/2020 від 27.06.2020, є незаконним, оскільки прямо суперечить вимогам Закону України «Про фермерське господарство» та Статуту СФГ «Софія» в редакції 2012 року.

Ухвалою суду від 07.10.2021 за клопотанням позивача судом витребувано у Пологівської районної адміністрації Запорізької області засвідчені належним чином копії документів з реєстраційної справи ФГ "СФГ "Софія", на підставі яких була проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 01.07.2020 №10921050016000477, та державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу 01.07.2020 № 10921070017000477. 25.10.2021 до суду виконання вказаної ухвали надійшли витребувані судом документи (т. 1 а.с. 161-201).

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб та порядок, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого наведеними нормами. Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. У зв`язку з цим суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин, обставини щодо наявності у позивача відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем/відповідачами з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Таким чином, обов`язковою умовою правового захисту в судовому порядку є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав.

Європейський Суд з Прав Людини також не раз висловлювався, що право на суд не є абсолютним, а судового розгляду потребують ті справи, в яких є «спір» про «право», реальний і серйозний, який може стосуватися як самого існування права, так і сфери його дії (справа Аллан Якобсон проти Швеції). Результат проваджень має бути значущим для відповідного права (Ул`янов проти України).

Корпоративним є спір, що пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, який виник між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув.

У постанові від 30 травня 2018 року у справі № 916/978/17 (провадження № 12-100гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на положення статті 84 Цивільного кодексу України, частини п`ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 Господарського кодексу України, Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про акціонерні товариства», статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України «Про фермерське господарство», статей 6, 8, 19 та 21 Закону України «Про кооперацію» корпоративні відносини виникають, зокрема, у фермерських господарствах.

Наявність статутного капіталу фермерського господарства дає певний обсяг корпоративних прав особі, частка якої визначається у статутному капіталі. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №911/3215/17.

Згідно правових висновків Верховного Суду, які викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.06.2018 у справі № 753/133/17 постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 підставою для пред`явлення позову про визнання зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Отже наявність факту порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду, є обов`язковою передумовою для судового захисту та задоволення позову, а обов`язком позивача відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України є доведення в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає підстав для задоволення позову.

Ураховуючи норми ст. 167 Господарського кодексу України (що була чинною на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів - 27.06.2020) правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав.

Таким чином, в даному випадку для визнання недійсними оскаржуваних рішень загальних зборів членів Фермерського господарства «Селянське (фермерське) господарство «Софія» необхідним є встановлення факту порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача, як члена (засновника) цього фермерського господарства.

На думку позивачки, оскаржуваним рішенням загальних зборів членів Фермерського господарського «Селянське фермерське) господарство «Софія» порушено її права, як Засновника Фермерського господарства, у вигляді розпорядження своєю часткою у статутному капіталі, а саме - передачі частки третім особам поза волею позивача, що є безпідставним твердження з огляду на наступне.

Відповідно до норм п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

З огляду на наведені положення статей 55 та 167 Господарського кодексу України, корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

Частиною 3 статті 114 ГК України встановлено, що відносини, пов`язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту). В установчому документі зазначаються, зокрема, органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Із змісту положень статті 19 Закону України «Про фермерське господарство» слідує, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) зокрема входять матеріальні цінності; продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності; одержані доходи; грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу та інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом (абз. 5 статті 20 Закону України «Про фермерське господарство»).

В підпунктах 3.4.6 - 3.4.8 пункту 3.4. Статуту Селянського (фермерського) господарства «Софія», в редакції затвердженій рішенням загальних зборів засновників - протоколом № 8 від 17.01.2012, визначено, що члени фермерського господарства мають право продати чи іншим чином відступити свою частку у статутному фонді фермерського господарства в порядку, встановленому цим статутом; набувати у членів фермерського господарства в переважному порядку перед іншими громадянами (не членами фермерського господарства) частки (їх частини) у статутному фонді фермерського господарства; вийти зі складу членів фермерського господарства незалежно від згоди інших його членів у порядку, встановленому законодавством України та цим статутом, та отримати вартість своєї частки у майні фермерського господарства, а також належну частину прибутку.

Згідно з п. 3.7 цього Статуту зміна складу членів фермерського господарства може здійснюватися, зокрема з підстав виходу члена фермерського господарства зі складу членів фермерського господарства (п.п. 3.7.2), виключення члена фермерського господарства зі складу членів фермерського господарства (3.7.3).

Член фермерського господарства має право в будь-який час вийти зі складу членів фермерського господарства незалежно від згоди інших членів фермерського господарства за умови попереднього їх повідомлення не пізніше ніж за місяць до виходу зі складу членів фермерського господарства (п. 3.9 Статуту).

За змістом п. 3.10, п. 7.2 Статуту член фермерського господарства може бути виключений зі складу членів фермерського господарства на підставі рішення загальних зборів членів фермерського господарства, в тому числі з інших підстав, встановлених цим статутом. До виключної компетенції загальних зборів членів фермерського господарства, зокрема належить виключення членів зі складу фермерського господарства.

Відповідно до змісту оскаржуваного позивачем рішення загальних зборів ФГ СФГ «Софія», оформленого протоколом № 1/2020 від 27.06.2020, по питанню третьому порядку денного було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зі складу членів фермерського господарства відповідно до поданих заяв.

Як вбачається з матеріалів справи, засновником Селянського (фермерського) господарства «Софія» ОСОБА_1 (позивач у даній справі) 26.06.2020 було підписано заяву, адресовану Державному реєстратору, всім компетентним органам, загальним зборам членів С(Ф)Г «Софія», згідно з якою надано згоду на вихід зі складу засновників фермерського господарства, передачу (уступку) на безоплатній основі належної їй частки у статутному капіталі С(Ф)Г « Софія », що становить 49,99250112 % статутного капіталу, на користь ОСОБА_4 . В заяві ОСОБА_1 просила вивести її зі складу засновників С(Ф)Г «Софія» та відповідально заявила, що не має будь-яких претензій до фермерського господарства, його засновників, членів та особисто ОСОБА_4 . За змістом заяви у зв`язку із похилим віком та малою рухомістю заявника, цю заяву було складено та підписано на дому за адресою: АДРЕСА_6 , о 15 год. 50 хв.

Заяву виготовлено на спеціальному бланку нотаріальних документів НОН 315238 (зареєстровано в реєстрі за № 557), підпис ОСОБА_1 на заяві посвідчено приватним нотаріусом Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області.

Крім того, в матеріалах справи також міститься копія нотаріально посвідченої заяви члена Селянського (фермерського) господарства «Софія» ОСОБА_5 (третя особа у даній справі), складеної 27.06.2020, про надання згоди на вихід із членів фермерського господарства, передачу (уступку) на безоплатній основі належної їй частки у статутному капіталі С(Ф)Г «Софія», що становить 25,00124981 % статутного капіталу, на користь ОСОБА_4 . В заяві ОСОБА_5 просила вивести її зі складу членів С(Ф)Г «Софія» та відповідально заявлено, що не має будь-яких претензій до фермерського господарства, його засновників, членів та особисто ОСОБА_4 .

Враховуючи вищенаведені положення Статуту Селянського (фермерського) господарства «Софія» в редакції 2012 року, право на вихід зі складу членів фермерського господарства врегульовано як безумовне суб`єктивне право, яке не залежить від згоди інших членів фермерського господарства.

Отже, вищевказані заяви позивача та ОСОБА_5 свідчать про недвозначне та безперечне волевиявлення на відступлення ними усіх прав членства у СФГ «Софія» на користь ОСОБА_4 та відсутність будь-яких претензій, пов`язаних із таким членством.

Таким чином, вихід позивачки зі складу членів фермерського господарства, з відступленням при цьому своєї частки у статутному капіталі СФГ «Софія» на користь ОСОБА_4 , є одностороннім правочином, вчиненим у письмовій формі у вигляді нотаріально посвідченої заяви про вихід, підписаної ОСОБА_1 , та є волевиявленням права останньої, реалізація якого мала наслідком припинення членства у вказаному фермерському господарстві.

При цьому, визначена у п. 3.9 Статуту, в редакції 2012 року, умова щодо повідомлення про вихід не пізніше ніж за місяць до виходу зі складу членів фермерського господарства не змінює моменту виходу зі складу членів фермерського господарства.

Дата подачі заяви про вихід зі складу членів фермерського господарства є моментом виходу зі складу його членів. Реалізація права на вихід зі складу членів фермерського господарства не пов`язується ні з рішенням загальних зборів, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.

Твердження позивача про те, що станом на 27.06.2020 ОСОБА_1 була дійсним членом фермерського господарства та, відповідно, користувалась правами учасника ФГ, в т.ч. правом на участь у загальних зборах, з правом голосування при прийнятті рішень, які розглядались на зборах, є безпідставними, адже станом на 27.06.2020 частка у статутному капіталі СФГ «Софія», що становить 49,99250112 % статутного капіталу була передана позивачкою на користь ОСОБА_4 .

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність реального порушення прав та інтересів позивачки внаслідок прийняття оскаржуваного нею рішення, що виключає задоволення позовних вимог.

Щодо посилання позивачки на те, що в порушення вимог закону вона не була належним чином повідомлена про час та місце проведення загальних зборів фермерського господарства, навіть у випадку його доведення, може використовуватися для обґрунтування порушення цього права, а не наявності реального порушення прав та інтересів позивачки на участь у цих зборах. В даному випадку факт наявності або відсутності повідомлення позивачки про проведення загальних зборів не є першочерговим.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, протокол №1/2020 від 27.06.2020 загальних зборів членів фермерського господарства СФГ «Софія», ОСОБА_1 була на них присутня.

При цьому, як і заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про вихід зі складу засновників та членів СФГ «Софія», так і оскаржуваний протокол загальних зборів були посвідчені приватним нотаріусом 26.06.2020, 27.06.2020 та зареєстровано в реєстрі за №№ 557, 558, 559.

В матеріалах справи також міститься нотаріально посвідчена заява свідка (т.2 а.с.12), згідно з якою проведення загальних зборів членів фермерського господарства Селянське (фермерське) господарство «Софія» відбувалось за адресою місцезнаходження господарства - АДРЕСА_1 , яка також є зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 . В заяві свідка також зазначено, що ця адреса була обрана у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, в силу наявних розладів здоров`я є малорухомою та позбавлена фізичної можливості покидати місце свого проживання. Даною заявою підтверджено факт того, що ОСОБА_1 приймала участь у загальних зборах фермерського господарства, які відбулись 27.06.2020, які оформлено протоколом № 1/2020 від 27.06.2020. Також в цій заяві зазначено про присутність на зборах члена господарства ОСОБА_5 .

Інші доводи позивача, в т.ч. стосовно невідповідності оскаржуваного рішення вимогам Закону України «Про фермерське господарство» та Статуту СФГ «Софія» в редакції 2012 року, також не спростовують вищенаведених висновків суду та не впливають на результат вирішення спору.

Суд відзначає, що враховуючи положення частини 1статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як неодноразово вказував Європейський Суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»).

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, пункт 29).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень загальних зборів членів ФГ СФГ «Софія», оформлених протоколом №1/2020 від 27.06.2020, а також позовних вимог про скасування реєстраційних дій щодо державної реєстрації змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу і визнання недійсним Статуту ФГ «СФГ «Софія» у новій редакції від 27.06.2020, які є похідними від основної вимоги, відсутні.

З огляду на вищевикладене, у задоволенні позову відмовляється повністю.

Щодо застосування строків позовної давності слід зазначити про наступне.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та вказати в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності (за відсутності наведених позивачем та визнаних судом поважних причин її пропуску) лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі.

Оскільки судом відмовляється у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, питання про застосування строків позовної давності, про що зазначалося відповідачем у відзиві, судом не розглядалося.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору та інші витрати позивача, пов`язані із розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.С. Боєва

Суддя В.Л. Корсун

Суддя М.В. Мірошниченко