Рішення

від 05.04.2023 по справі 914/231/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2023 Справа № 914/231/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Дарії Зубкович розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд», м. Полтава,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати», м. Новий Розділ, Львівська область,

предмет позову: стягнення 40 400,00 грн упущеної вигоди,

підстава позову: неповернення вагону, власником якого є позивач,

за участю представників:

позивача: Дейнека Вікторія Михайлівна (в режимі відеоконференції),

відповідача: Янів Михайло Васильович (в режимі відеоконференції).

1. ПРОЦЕС

1.1. Господарським судом Львівської області 11.01.2023 отримано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» про стягнення 40 400,00 грн упущеної вигоди.

1.2. Ухвалою суду від 16.01.2023 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Хід судових засідань відображено в протоколах судових засідань та ухвалах суду.

1.3. Відводів складу суду сторонами не заявлено.

1.4. У судовому засіданні 05.04.2023 за участю представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. За твердженням позивача, відповідач не повернув своєчасно вагон, чим завдав позивачу збитків, а саме упущену вигоду за період 10.09 19.12.2022, розраховану позивачем як 101 доба, помножена на 400,00 грн вартості ставки оренди одного вагона за одну добу.

2.2. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проте, відповідно до усних пояснень стосовно заявлених вимог заперечив.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

3.1. Позивач як орендодавець уклав із Приватним спеціалізованим підприємством «Укрросхім» договір № 1 оренди вагонів від 04.01.2022, а саме напіввагонів з відповідними номерами № 64923832, 64923873, 64923907.

3.2. Додатковою угодою № 3 від 01.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд» і Приватне підприємство «Укрмінхім» погодили вартість послуг з передання в оренду рухомого складу (напіввагон) згідно з наданою заявкою по кожному вагону - 400,00 грн за добу, та період, за який нараховується орендна плата за надання в оренду власного рухомого складу - з 01.09.2022 по 30.09.2022 по кожному окремому вагону, включаючи час знаходження вагону на коліях залізниць, підприємств-вантажовідправників і вантажоодержувачів, підприємств залізничного ,транспорту за виключенням часу знаходження вагонів в планових ремонтах.

3.3. Додатковою угодою № 4 від 30.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд» і Приватне підприємство «Укрмінхім» змінили період, за який нараховується орендна плата за надання в оренду власного рухомого складу - з 01.10.2022 по 31.12.2022 по кожному окремому вагону, включаючи час знаходження вагону на коліях залізниць, підприємств-вантажовідправників і вантажоодержувачів, підприємств залізничного транспорту, за виключенням часу знаходження вагонів у планових ремонтах.

3.4. Відповідно до платіжних доручень від 04.10.2022, рахунків на оплату за вересень і жовтень 2022 Приватне підприємство «Укрмінхім» сплатило позивачу 36 000,00 грн. 37 200,00 грн як плату за оренду залізничного транспорту по договору від 04.01.2022. Позивачу орендарем також сплачено 36 000,00 грн плати 29.12.2022 по акту наданих послуг за листопад 2022 і 37 200,00 грн - за грудень 2022.

3.5. Відповідно до акта приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаля Олександра Євгеновича про проведений електронний аукціон від 24.01.2022 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження (ЗВП) № 64016375 передано на реалізацію напіввагон № 56512429, заводський номер 2310, 1991 р.в., люковий, моделі 12-757, зеленого кольору (вантажопідйомність, т - 69, об`єм, куб.м - 85, довжина, мм - 13920, ширина колії 1520, технічний стан - після ремонту, задовільний, чотирьохосний універсальний напіввагон для перевезення сипких (непилоподібних), крупнокускових, штучних (у тому числі довгомірних), штабельних та інших вантажів), який належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект». Переможцем торгів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд», яке придбало арештоване майно за ціною 496 079,64 грн. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках передбачених законодавством.

3.6. Відповідно до акта прийому передачі від 08.02.2022 представник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансвагонкомплект», зберігач у виконавчому провадженні № 64016375, і Товариство з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд» підтвердили факт передачі напіввагона № 56512429 останньому.

3.7. Товариство з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» із листом від 26.05.2022 та просило відправити вагон № 56512429 упродовж двох робочих днів з моменту отримання цього листа за реквізитами: ст. Супрунівка, Південна залізниця, код станції призначення: 448408, отримувач: ТОВ « Таго Трейд».

3.8. Відповідачем листом від 30.05.2022 повідомлено, що станом на 30.05.2022 заборгованість за проведення деповського ремонту напіввагона № 56512429 становить 156 829,50 грн; листом від 17.06.2022 повідомлено, що ним проведено деповський ремонт напіввагона № 56512429, який не оплачено, станом на 17.06.2022 заборгованість становить 156 829,50 грн, тому просив здійснити оплату.

3.9. Філією «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Українська залізниця» повідомив позивача листом від 11.08.2022, що по вантажному вагону в кількості 1 од. № 56512429 станом на 10.08.2022 в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) наявні відомості: власник - ТОВ «Таго Трейд», станція приписки - Дарниця, регіональної філії «Південно-Західна залізниця». Вагон має дозвіл на курсування по коліям Укрзалізниці та у міждержавному сполученні.

3.10. Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.09.2022 у справі № 914/1697/22 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд»: витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд» залізничний вантажний вагон № 56512429, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд», зобов`язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» відправити вагон за реквізитами: станція та дорога призначення: станція Супрунівка, Південна залізниця. Також рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд» збитки (упущену вигоду) в розмірі 40 000,00 грн, судовий збір в розмірі 9922,19 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 200,32 грн.

3.11. Відповідачем виконано рішення суду, адже відповідно до платіжних доручень від 14.12.2022 сплачено позивачу присуджені рішенням суду до стягнення суми, а згідно з вантажною накладною вагон № 56512429 відправлено 20.12.2022 зі станції відправлення та прибув 02.01.2023.

3.12. Надалі, 02.01.2023, позивач уклав з Приватним підприємством «Укрмінхім» договір № 1 оренди вагонів щодо передачі в оренду вагонів з номерами № № № 64923832, 64923873, 64923907, до якого 03.01.2023 укладено додаткову угоду № 1 щодо напіввагона № 56512429, орендна плата за який нараховується, починаючи з 01.02.2023, включаючи час знаходження вагону на коліях залізниць, підприємств вантажовідправників, вантажоодержувачів, підприємств залізничного транспорту, за виключенням часу знаходження вагонів у планових ремонтах. На виконання вказаного договору підписано акт передачі вантажних вагонів, акти здачі приймання робіт за лютий 2023 на суму 11 199,89 грн, за березень 2023 на суму 12 399,88 грн, складено рахунки та подано платіжні інструкції на суми 11 199,89 грн і 12 399,88 грн.

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

4.2. Так, предметом спору є стягнення упущеної вигоди з відповідача, який, на переконання позивача, утримував спірний вагон № 56512429 на момент проведення електронних торгів, на момент звернення з вимогою від 26.05.2022 і до 19.12.2022. Відповідно до обставин справи, які не заперечуються сторонами, відповідачем проводився деповський ремонт вагона, вартістю 156 829,50 грн, за який замовник з відповідачем не розрахувався. Як вказано у позовній заяві, через наявність цієї заборгованості за виконані ремонті роботи вагону відповідач відмовлявся відправити його за реквізитами станції, на яку вказав йому позивач.

4.3. Разом з тим рішенням Господарського суду Львівської області від 09.09.2022 у справі № 914/1697/22 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд» і витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таго Трейд» залізничний вантажний вагон № 56512429. Рішення суду виконано відповідачем 20.12.2022. Відповідно, спірний вагон на час звернення з позовом до суду знаходиться у розпорядженні позивача.

4.4. Рішення суду у справі № 914/1697/22 в частині стягнення упущеної вигоди в розмірі 40 000,00 грн також виконано відповідачем у повному обсязі.

4.5. Так, відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

4.6. Суд зауважує, що наявність судового рішення про стягнення збитків з відповідача не є преюдиційною обставиною для суду, що здійснює розгляд справи № 914/231/23, а висновки щодо стягнення упущеної вигоди в тій справі є правовою оцінкою судом тих обставин справи, які він досліджував, та не мають обов`язкового характеру для вирішення іншим судом іншого спору. Твердження і викладені в позовній заяві обґрунтування позивача зводяться до помилкового ототожнення фактів, що мають преюдиціальне значення, з необов`язковою правовою оцінкою, наданою судом певному факту при розгляді іншої справи. Тому, ініціюючи позов про стягнення упущеної вигоди у справі № 914/231/23, позивач як сторона процесу відповідно до принципів змагальності господарського судочинства повинен обґрунтувати, підтвердити наявність порушеного права в межах цієї справи та довести підстави позову, а суд здійснити перевірку таких доводів і постановити законне та обґрунтоване рішення у справі.

4.7. Суд звертає увагу, що збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Зокрема, упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. При цьому неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

4.8. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення. Зазначені твердження є сталою правовою позицією в питанні критеріїв упущеної вигоди, що неодноразово та послідовно викладалась Верховним Судом, зокрема в постановах від 13.12.2018 у справі № 923/700/17, від 11.11.2019 у справі № 904/7601/17, від 12.11.2019 у справі № 910/9278/18, 12.08.2020 у справі № 910/15883/14, від 27.08.2019 у справі № 910/9095/18, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19.

4.9. Верховний Суд у постанові від 20.01.2020 у справі № 902/803/17 зауважує, що у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі N 750/8676/15-ц і постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі N 902/761/18 зі спору про відшкодування збитків, що виник з подібних правовідносин).

4.10. Тобто, саме позивач, який стверджує обставину завдання йому неправомірними діями відповідача збитків у виді упущеної вигоди, має довести належними та допустимими доказами як реальність отримання вигоди у вигляді доходу від здачі в оренду вагона № 56512429 у період 10.09 19.12.2022, так і розмір цього доходу.

4.11. Для стягнення збитків необхідною складовою є також причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами (постанова Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 920/31/18).

4.12. Суд зауважує, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність; дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Таке право особи як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди ставиться у пряму залежність від добросовісності контрагента.

4.13. Аналізуючи обставини справи, суд зазначає, що підставою позову про стягнення збитків з відповідача у період вересня грудня 2022 є заволодіння відповідачем і незаконне утримання на своїй території відповідачем спірного вагона, який позивач мав намір здавати в оренду Приватному спеціалізованому підприємству «Укрросхим» на підставі договору № 1 оренди вагонів від 04.01.2022, на підставі якого вже здавав в оренду свої залізничні вагони. Суд зауважує, що відповідач зберігав спірний вагон із законною метою проведенням ремонту, а підписуючи акт прийому-передачі 08.02.2022, позивач не міг не знати, що фізично в цей день не отримує відповідний вагон.

4.14. Крім цього, безпідставним і невідповідним до фактичних обставин справи є твердження позивача про те, що він мав намір передати в оренду вагон на підставі договору від 04.01.2022. Так, вказаний договір оренди позивач уклав 04.01.2022, аукціон з придбання арештованого вагона № 56512429 відбувся 24.01.2022, акт прийому передачі позивач підписав 08.02.2022. Тобто, позивач набув у власність спірний вагон уже після укладення договору оренди, на момент укладення якого він не знав про проведення аукціону та перемоги на ньому. Відповідно до договору оренди позивач мав дійсний намір передати в оренду саме ті три вагони, які зазначені у відповідному договорі. Договір оренди від 04.01.2022 не містить жодних спеціальних умов щодо передачі в майбутньому додаткових вагонів; до договору не укладалось додаткових угод стосовно доповнення договору передачі в оренд ще одного вагона; позивачем не подано жодного листування з орендарем про необхідність оренди додаткових вагонів. Так, позивач і Приватне підприємство «Укрмінхім» перебували у договірних відносинах щодо користування напіввагонами з номерами № 64923832, 64923873, 64923907, проте, для здачі в оренду майна необхідні волевиявлення та згода обох сторін. Тобто, для здачі в оренду спірного напіввагона необхідна згода, зокрема, й орендаря, одного лише наміру позивача здавати майно в оренду не достатньо. Тому таке твердження позивача є суб`єктивним і не підтверджує реальності обставини здачі в оренду вагона Приватному підприємству «Укрмінхім» у вересні грудні 2022 за ціною 400,00 грн за одну добу.

4.15. Щодо поданого позивачем нового договору оренди, укладеного з тим самим орендарем 02.01.2023, та додаткової угоди до такого договору, суд зазначає, що такий договір не визначений як підстава позову, незважаючи на те, що позовна заява подана суду 06.01.2023 і на момент звернення з позовом до суду про існування такого договору позивач уже був обізнаний. Тому такий не підтверджує заявлених позовних вимог, відповідно до яких позивач мав намір здавати в оренду спірний напіввагон на підставі договору оренди від 04.01.2022. Більше того, строк дії договору оренди від 04.01.2022 стосовно трьох напіввагонів закінчився 31.12.2022, а з урахуванням додаткової угоди № 1 від 03.01.2023 до договору оренди від 02.01.2023 предметом оренди є напіввагон № 56512429. Тобто, відсутні докази того, що орендар орендує у позивача одночасно усі чотири напіввагони.

4.16. Суд керується загальними принципами повного відшкодування збитків, справедливості та розумності, і ухвалюючи рішення, суд має найбільш повно відновити порушене право кредитора, але запобігти його безпідставному збагаченню (постанова Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 916/2740/17).

4.17. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

4.18. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

4.19. Враховуючи зазначене, суд резюмує, що позивачем належними доказами не підтверджено того, що саме дії відповідача по неповерненню напіввагона стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила позивача можливості отримати дохід від здачі в оренду вагона № 56512429 у заявленому розмірі. Відповідно до встановлених обставин справи та аналізу наявних у справі доказів в їх сукупності, суд зазначає, що позивачем не доведено реальності понесених позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди.

4.20. У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

4.21. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17.04.2023.

Суддя Матвіїв Р.І.