Рішення

від 05.04.2023 по справі 916/2655/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2655/22

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Лінкор трейд Україна до STARTNAFTA OU про стягнення 146 879,91 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Лінкор трейд Україна (далі по тексту - ТОВ „Лінкор трейд Україна) звернулося до господарського суду із позовною заявою до STARTNAFTA OU про стягнення 146 879,91 доларів США. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору купівлі-продажу № ST2309/21 від 23.09.2021р. в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 13.10.2022р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 26.10.2022р. о 16:00 год.

Ухвалою від 26.10.2022р. судом було відкладено підготовче засідання на 05.04.2023р. о 12:00 год., призначено резервну дату підготовчого засідання на 17.05.2023р. о 12:00 год. та зупинено провадження у даній справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 228 ГПК України до отримання інформації про вручення компанії STARTNAFTA OU судових документів на підставі Договору між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 15.02.1995р.

12.01.2023р. до суду від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло повідомлення про скерування направленого судом доручення на адресу Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України для його направлення компетентному органу Естонської Республіки.

31.03.2023р. до суду від компанії STARTNAFTA OU надійшла заява про визнання позову, згідно якої відповідачем було визнано заборгованість перед ТОВ „Лінкор трейд Україна у розмірі 146 879,91 доларів США, яка виникла в результаті невиконання відповідачем грошових зобов`язань за контрактом № ST2309/21 від 23.09.2021р.

04.04.2023р. до суду від ТОВ „Лінкор трейд Україна надійшла заява про розгляд сплави за відсутності представника позивача. Крім того, 04.04.2023р. до суду від позивача надійшло клопотання про повернення із державного бюджету 50% сплаченого судового збору у зв`язку із визнанням відповідачем заявленого до нього позову.

Ухвалою від 05.04.2023р. судом було поновлено провадження у даній справі для проведення призначеного підготовчого засідання.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За результатами проведення підготовчого засідання господарський суд, враховуючи надходження від компанії STARTNAFTA OU заяви про визнання позову, дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

23.06.2021р. між ТОВ „Лінкор трейд Україна (Продавець) та компанією STARTNAFTA OU (Покупець) буде укладено договір купівлі-продажу № ST2309/21 відповідно до п. 1 якого предметом цього договору є обов`язок Продавця доставити товар, зазначений в п.2 цього договору Покупцеві і передати товар у розпорядження Покупця в строки та на умовах, зазначених в договорі, і обов`язок Покупця прийняти доставлений товар від Продавця і сплатити обумовлену продажну ціну за такий товар.

Пунктом 2 договору купівлі-продажу № ST2309/21 від 23.09.2021р. передбачено, що Продавець зобов`язаний поставити наступний товар: горох продовольчий, не для сівби, врожаю 2018-2021р., країна походження - Україна; допустима вологість - макс. 14%; смітна домішка - макс. 2%; забруднення шкідниками хлібних запасів першого ступеня допускається; відсутність отруєного насіння/інфекцій, присутність запахів і живої комахи не допускається, відповідність ISO стандартам.

Згідно з п. 6 договору купівлі-продажу № ST2309/21 від 23.09.2021р. датою переходу права власності на товар від Продавця до Покупця є дата оформлення вантажної митної декларації на товар, вивезений за межі митної території України.

Відповідно до п. 7 договору купівлі-продажу № ST2309/21 від 23.09.2021р. валюта договору долари США; оплата повинна бути проведена протягом 30 робочих днів від дати виставлення рахунку Продавцем при наявності у Покупця таких документів: підписаний комерційний рахунок-фактура Продавця на 100% вартості товарів; надання всіх інших документів, необхідних для митного оформлення. Передплата та часткова оплата дозволяється. Сплата банківської комісії банку платника та його кореспондентів - за рахунок платника, комісій банку отримувача та його кореспондентів - за рахунок отримувача.

Положеннями п. 11 договору купівлі-продажу № ST2309/21 від 23.09.2021р. визначено, що будь-який спір, що виникає з цього договору, вирішується шляхом арбітражу міжнародним комерційним арбітражним судом при торгово-промисловій палаті України в м. Київ, Україна, згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 14 договору купівлі-продажу № ST2309/21 від 23.09.2021р. цей контракт підпорядковується українському законодавству. Факсові копії контракту мають силу оригіналу. Цей контракт викладено двома мовами, у випадку розбіжностей у тексті - український текст є переважним, мова арбітражу - українська.

23.09.2021р. ТОВ „Лінкор трейд Україна було виставлено компанії STARTNAFTA OU рахунок №53 на оплату товару за договором № ST2309/21 від 23.09.2021р. на суму 102 008,80 доларів США.

На підтвердження факту поставки товару, а саме гороху кількістю 21 7040 тонн, ТОВ „Лінкор трейд Україна було надано суду митну декларацію №UA500130/2021/210045 від 23.09.2021р.

23.09.2021р. між ТОВ „Лінкор трейд Україна та компанією STARTNAFTA OU було укладено додаток №1 до договору купівлі-продажу № ST2309/21 від 23.09.2021р., яким сторони підтвердили, що Покупець купив у Продавця, а Продавець продав покупцю наступні товари: горох продовольчий, не для сівби, врожаю 2021р., країна походження Україна; кількість - 217,04 (двісті сімнадцять метричних тонн 40 кг) +/- 10% за ціною згідно договору; остаточна кількість відповідно до експортної митної декларації Продавця; перевірка на місці призначення за рахунок Покупця; ціна - 470 доларів США за одну метричну тону; загальна вартість товару складає 102 008,80 долари США +/- 10% в залежності від поставленої кількості товару, остаточна загальна вартість товару згідно рахунку-фактури Продавця.

30.09.2021р. ТОВ „Лінкор трейд Україна було виставлено компанії STARTNAFTA OU рахунок №60 на оплату товару за договором № ST2309/21 від 23.09.2021р. на суму 44 870,71 доларів США.

На підтвердження факту поставки товару, а саме гороху кількістю 107090 тонн, ТОВ „Лінкор трейд Україна було надано суду митну декларацію №UA500130/2021/211217 від 30.09.2021р.

30.09.2021р. між ТОВ „Лінкор трейд Україна та компанією STARTNAFTA OU було укладено додаток №2 до договору купівлі-продажу № ST2309/21 від 23.09.2021р., яким сторони підтвердили, що Покупець купив у Продавця, а Продавець продав Покупцю наступні товари: горох продовольчий, не для сівби, врожаю 2021р., країна походження Україна; кількість - 107,09 (сто сім метричних тонн 90 кг) +/- 10% за ціною згідно договору; остаточна кількість відповідно до експортної митної декларації Продавця; перевірка на місці призначення за рахунок Покупця; ціна - 419 доларів США за одну метричну тону; загальна вартість товару складає 44 870,71 долари США +/- 10% в залежності від поставленої кількості товару, остаточна загальна вартість товару згідно рахунку-фактури Продавця.

24.02.2022р. між ТОВ „Лінкор трейд Україна та компанією STARTNAFTA OU було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу № ST2309/21 від 23.09.2021р., згідно якої п. 11 договору був викладений у новій редакції, якою передбачено, що усі спори і розбіжності чи вимоги, які виникають із цього договору або у зв`язку з ним, у тому числі щодо його укладання, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у господарському суді за місцем знаходження (реєстрації) Продавця із застосуванням матеріального і процесуального права (законодавства) України, мова судочинства - українська.

У поданій до суду позовній заяві ТОВ „Лінкор трейд Україна було наголошено, що загальна сума заборгованості відповідача за договором купівлі-продажу № ST2309/21 від 23.09.2021р. складає 146 879,91 доларів США, яка в порушення прийнятих на себе зобов`язань відповідачем сплачена не була, що стало підставою для звернення позивача до суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991р. № 959-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності. Іноземними суб`єктами господарської діяльності є суб`єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.

В силу положень ст. 3 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є зокрема юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об`єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об`єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Приписами ч. 1 ст. 5 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність визначено, що усі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції".

Згідно зі ст. 6 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Приймаючи до уваги наведені положення чинного законодавства, а також суб`єктний склад договору купівлі-продажу № ST2309/21 від 23.09.2021р., зміст зобов`язань, які виникли на підставі договору, господарський суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено зовнішньоекономічний договір з метою здійснення зовнішньоекономічної діяльності. При дослідженні питання можливості застосування до даного договору права України, суд вважає за необхідне звернутись до положень Закону України „Про міжнародне приватне право.

Так, в силу положень ст. 1 Закону України „Про міжнародне приватне право від 23.06.2005р. № 2709-IV (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту Закон України „Про міжнародне приватне право) для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави; колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Виходячи з положень ст. ст. 4, 5 Закону України „Про міжнародне приватне право право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 32 Закону України „Про міжнародне приватне право передбачено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України „Про міжнародне приватне право підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України „Про міжнародне приватне право суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Оскільки умовами укладеного між сторонами по справі договору купівлі-продажу № ST2309/21 від 23.09.2021р. (в редакції додаткової угоди від 24.02.2022р.) передбачено, що усі спори і розбіжності чи вимоги, які виникають із цього договору або у зв`язку з ним, у тому числі щодо його укладання, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у господарському суді за місцем знаходження (реєстрації) Продавця із застосуванням матеріального і процесуального права (законодавства) України, суд дійшов висновку про правомірність застосування до правовідносин сторін матеріального права України.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що ТОВ „Лінкор трейд Україна на виконання договору №ST2309/21 від 23.09.2021р. було поставлено товар, загальна вартість якого складає 146 879,51 грн., що підтверджується митними деклараціями та укладеними між сторонами додатком №1 від 23.09.2021р., додатком №2 від 30.09.2021р. до договору купівлі-продажу №ST2309/21 від 23.09.2021р.

Проте, в порушення наведених норм закону та умов договору №ST2309/21 від 23.09.2021р. компанією STARTNAFTA OU протягом 30 робочих днів від дати виставлення позивачем рахунків не було оплачено вартості поставленого товару.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Лінкор трейд Україна позовних вимог шляхом присудження до стягнення із компанії STARTNAFTA OU суми основного боргу у розмірі 146 879,91 доларів США.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Лінкор трейд Україна до STARTNAFTA OU позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача заборгованості у розмірі 146 879,91 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України „Про судових збір від 8 липня 2011 року N 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Підсумовуючи вище наведені положення чинного законодавства, враховуючи визнання STARTNAFTA OU заявлених до нього позовних вимог до початку розгляду судом справи по суті, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для повернення позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Статтею 4 Закону України „Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 6 Закону України „Про судовий збір передбачено, що за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Судовий збір за звернення до суду із даним позовом був сплачений позивачем 06.10.2022р., що підтверджується платіжним дорученням №209 на суму 58 698,02 грн.

При цьому, станом на 06.10.2022р. офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України, складав 36,56 грн. за 1 долар США. Таким чином, ціна даного позову у гривнях на дату сплати судового збору складала 5 369 929,51 грн. (36,56 *146 879,91 = 5 369 929,51 грн.), а, отже, за звернення до суду із даним позовом позивач мав сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 80 548,94 грн. (5 369 929,51 грн. *1,5% = 80 548,94 грн.).

Проте, товариством з обмеженою відповідальністю „Лінкор трейд Україна було надано суду докази сплати судового збору у розмірі 58 698,02 грн., що на 21 850,92 грн. менше необхідного розміру.

Таким чином, у зв`язку із визнанням STARTNAFTA OU заявлених до нього позовних вимог, позивачу має бути повернуто із державного бюджету судовий збір у розмірі 18 423,55 грн. (80 548,94 грн. /2 = 40 274,47 грн.; 58 698,02 грн. - 40 274,47 грн. = 18 423,55 грн.). Решта сума судового збору у розмірі 40 274,47 грн. покладається судом на відповідача.

Господарський суд зазначає, що повернення позивачу судового збору, який складає менше, ніж 50% від суми вже сплаченого в дохід державного бюджету судового збору, є розумним та правомірним, оскільки в протилежному випадку недоплачена сума судового збору у розмірі 21 850,92 грн. мала бути стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю „Лінкор трейд Україна в дохід державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 185, 191, 192, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з STARTNAFTA OU /Тоомпуйстее 21, район Кесклінна, місто Таллін, Харьюський край, країна Естонія, 10137; реєстраційний код 1415477; Toompuiestee 21, Kesklinna district, Tallin city, Harju country, 10137, Estonia; registry code 1415477/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Лінкор трейд Україна /65012, м. Одеса, вул. Отрадна, буд. 15, приміщення 10; ідентифікаційний код 42824531/ заборгованість у розмірі 146 879,51 доларів США /сто сорок шість тисяч вісімсот сімдесят дев`ять доларів США 51 цент/, судовий збір у розмірі 40 274,47 грн. /сорок тисяч двісті сімдесят чотири гривні 47 коп./.

3.Повернути з державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одеса /65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; ідентифікаційний код 38016923/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Лінкор трейд Україна /65012, м. Одеса, вул. Отрадна, буд. 15, приміщення 10; ідентифікаційний код 42824531/ судовий збір у розмірі 18 423,55 грн. /вісімнадцять тисяч чотириста двадцять три грн. 55 коп./, сплачений згідно платіжного доручення №209 від 06.10.2022р.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 17 квітня 2023 р.

Суддя С.П. Желєзна