Рішення

від 05.04.2023 по справі 922/225/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2023м. ХарківСправа № 922/225/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ: 00100227) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖИ ТРЕЙД" (61001, Харківська обл., місто Харків, вул. Смольна, буд. 30; код ЄДРПОУ: 44351620) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача - Курбанова А.В., довіреність №03/01-2 від 03.01.2023;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

18.01.2023 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖИ ТРЕЙД", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖИ ТРЕЙД" заборгованість за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 13 411 340,44 грн., 3% річних у розмірі 197 374,78 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 165 063,57 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної електричної енергії за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.01.2023 прийнято позовну заяву (вх.№225/23 від 18.01.2023) Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖИ ТРЕЙД" про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №922/225/23. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 15 лютого 2023 року. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановити строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2023 відкладено підготовче засідання на 15.03.2023.

В підготовчому засіданні 15.03.2023 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.04.2023.

Представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні 05.04.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання 05.04.2023 не забезпечив, про причини неявки не повідомив, своїм правом, наданим відповідно до ст.165 ГПК України не скористався - відзив на позов не надав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 23.01.2023, ухвалу-повідомлення про відкладення підготовчого засідання від 15.02.2023 та ухвалу-повідомлення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 15.03.2023 було направлено на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖИ ТРЕЙД": 61001, Харківська обл., місто Харків, вул. Смольна, буд. 30, яка збігається з адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як адреса місцезнаходження юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи та інформації, розміщеної на офіційному сайті АТ "Укрпошта" в розділі "Відстежити", вищезазначену судову кореспонденцію було повернуто на адресу суду без доказів вручення з відміткою пошти в довідці ф.20: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 120 ГПК кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Виходячи з системного аналізу змісту вищенаведених положень ГПК України належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи є обов`язком суду, а відсутність на час проведення судового засідання в матеріалах справи доказів про належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - є підставою для відкладення розгляду справи.

При цьому, розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (схожий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14).

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Водночас, 16.03.2023 ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 23.01.2023 та ухвалу-повідомлення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 15.03.2023 було направлено на електронну скриньку відповідача, зазначену позивачем в позовній заяві, а також секретарем судового засідання неодноразово оформлялась телефонограма на номер телефону відповідача, зазначений позивачем в позовній заяві, проте абонент за вказаним номером не відповідає.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на зазначене, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Відповідно до ст.219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 05.04.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представника відповідача у судових дебатах, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п.55 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖИ ТРЕЙД", звернувшись до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" із заявою-приєднанням до договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 23.09.2021 (надалі - Заява), надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Вказану Заяву підписано директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖИ ТРЕЙД" з використанням Кваліфікованого електронного підпису.

З дати акцептування Заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖИ ТРЕЙД" набуло статусу учасника ринку та є таким, що приєднався в цілому до Договору про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - Договір) та прийняв на себе всі права та зобов`язання учасника ринку - сторони, відповідальної за баланс, визначені Договором та Правилами ринку.

Як вбачається із Заяви, з текстом Договору та Правилами ринку відповідач був ознайомлений.

Листом за №01/42802 від 24.09.2021 позивач повідомив відповідача про укладання Договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку за ідентифікатором Договору №2157-01024 з датою акцептування - 24.09.2021.

Отже, між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі (далі - ОСП)) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖИ ТРЕЙД" (користувач системи передачі/трейдер/оперзтор ринку/гарантований покупець в якості учасника ринку (далі - СВБ)), який приєднався до Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання, було укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії (надалі - Договір).

Умови публічного договору приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджено Наказами Національної енергетичної компанії "Укренерго" від 01.06.2021 №303, від 31.01.2022 від №58 та оприлюднено на офіційному сайті Національної енергетичної компанії "Укренерго" за посиланням: https://ua.energy/.

Відповідно до п.1.1. Договору, цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому.

На підставі цього Договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (п.1.2.Договору).

За цим Договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (п.1.3.Договору).

ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року N9 307 (п.1.4.Договору).

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п.1.5.Договору).

Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.

За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена, небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії (п.2.1.Договору).

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п.2.2.Договору).

Згідно з п.4.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до п.5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.

ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники Акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано (п.5.9.Договору).

СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони Акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) (п.5.10.Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (п.9.1.Договору).

Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.9.2.Договору).

Цей Договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку (п.10.1.Договору).

У такому випадку зміни до цього Договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності (п.10.2.Договору).

Договір зі змінами оприлюднюється на вебсайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього Договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим Договором (п.10.3.Договору).

Відповідно до п.1.1.2 глави 1.1., п.1.11.1 та п.1.11.8 глави 1.1. розділу І Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Згідно з п.5.28.1. глави 5.28. розділу V Правил ринку, щоденні звіти про розрахунки та остаточні щомісячні звіти про розрахунки надаються через систему управління ринком кожному ППБ та СВБ і включають детальну інформацію щодо індивідуального зарахування і списання коштів ППБ та СВБ. Форма і зміст початкових та остаточних звітів про розрахунки описані в цьому розділі.

Відповідно до Постанови НКРЕКП від 09 березня 2022 року №342 Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року №332, постанову №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду" після пункту 9 доповнено новим пунктом 10 такого змісту:

" 10. ОСП (у ролі АР) під час формування платежів за балансуючу електричну енергію для відповідного учасника ринку здійснювати сальдування нарахувань та списань за балансуючу електричну енергію за розрахункову декаду.

ОСП (у ролі АР) під час формування платежів за небаланси для відповідного учасника ринку здійснювати сальдування нарахувань та списань за небаланси за розрахункову декаду.".

Постанова набрала чинності з дня ЇЇ прийняття.

Відповідно до п.7.3.1 Правил ринку АР надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду

Згідно з п.7.7.3. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох банківських днів з дати направлення платіжного документа.

Пунктом 7.8.1. Правил ринку визначено, якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов`язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок.

Також, за приписами п.1.1. Правил врегулювання Додатку 10 до Правил ринку, якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання.

За приписами п.1.2. Правил врегулювання Додатку 10 до Правил ринку розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці поточного кварталу. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року.

Відповідно до п.5.3.1 Правил ринку рахунок А-В використовується для розрахунків за небаланси. Розрахункова активність на цьому рахунку для кожного розрахункового періоду кожного торгового дня включає дебетування за платежі або кредитування за витрати СВБ, що виникають через їх позитивний або негативний небаланс, за відповідною ціною небалансів.

Частиною 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в одному з уповноважених банків.

Порядок розподілу коштів, що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання визначено НКРЕКП постановою від 27.06.2019 №1246 "Про алгоритм розподілу коштів" та постановою від 18 06.2019 №1041 "Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18 січня 2019 року №26".

Отже, позивач через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставляв відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які СВБ зобов`язаний був сплатити АР протягом двох банківських днів на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії №UА583004650000026032300813715.

Позивачем, на виконання умов Договору та Правил ринку, було виставлено відповідачу для оплати придбаної ним електричної енергії для врегулювання небалансів енергії наступні рахунки:

- рахунок-фактуру №0311202200626 від 03.11.2022 на загальну суму 3 858,88 грн.;

- рахунок-фактуру №1703202200083 від 17.03.2022 на загальну суму 6 940 946,08 грн.;

- рахунок-фактуру №2803202200094 від 28.03.2022 на загальну суму 5 960 723,87 грн.;

- рахунок-фактуру №0704202200093 від 07.04.2022 на загальну суму 653 567,33 грн.

Всього виставлено рахунків на загальну суму 13 559 096,16 грн.

Відповідачем сплачено по рахунку №1703202200083 суму у розмірі 147 755,72 грн.

Часткове погашення рахунку №1703202200083 суми у розмірі 147 755,72 грн. відбулося згідно з п.2.1. Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, затвердженого постановою НКРЕКП від 18 06.2019 №1041 "Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18 січня 2019 року №26" та пп.3 п.1 алгоритму розподілу коштів, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.06.2019 №1246 "Про алгоритм розподілу коштів".

Вищезазначене підтверджується довідками №01/39303 від 13.09.2022, №01/39764 від 15.09.2022, №01/40170 від 16.09.2022. №01/40692 від 19.09.2022, №01/41089 від 20.09.2022, №01/40170 від 16.09.2022, №01/40692 від 19.09.2022, №01/41089 від 20.09.2022, №01/41351 від 21.09.2022, №01/41968 від 23.09.2022, №01/43779 від 05 10.2022, №01/44065 від 06 10.2022, №01/44369 від 07.10.2022, №01/44578 від 10.10.2022, №01/44616 від 11.10 2022, №01/44936 від 12.10.2022, №01/45175 від 13.10.2022, №01/45808 від 17.10.2022 та платіжними дорученнями №12185_1 від 13.09.2022 на суму 971,03 грн., №12185_2 від 13.09.2022 на суму 2966,93 грн.; №12185_1 від 15.09 2022 на суму 6117,22 грн., №12185_4від 15.09.2022 на суму 917,86 грн., №12185_1 від 16.09.2022 на суму 1298,69 грн., №12185_2 від 19.09.2022 на суму 1219,06 грн., №12185_2 від 20.09.2022 на суму 498,74 грн., №12185_3 від 21.09.2022 на суму 4363,96 грн., №10051_1 від 23.09.2022 на суму 490,61 грн., №12185_2 від 05.10.2022 на суму 363,48 грн., №12185_3 від 05.10.2022 на суму 40,14 грн., №12185_1 від 06.10.2022 на суму 24,52 грн., №12185_2 від 07.10.2022 на суму 28,58 грн., №10051_1 від 10.10.2022 на суму 231,24 грн., №12185_1від 11.10.2022 на суму 3314,97 грн., №12185_3 від 12.10.2022 на суму 2210,44 грн., №12185_1 від 13.10.2022 на суму 29,96 грн., №12185_1 від 17.10.2022 на суму 5125,29 грн., №2014 від 22.03.2022 на суму 117 543,00 грн.

В тому числі, згідно платіжного доручення №2014 від 12.03.2022, позивач здійснив списання 117 543,00 грн. боргу відповідача, реалізувавши право ОСП на отримання оплати боргу відповідача за рахунок фінансової гарантії відповідача, відповідно до розділу VI Правил ринку.

Як свідчать матеріали справи, на виконання п.5.9 Договору ОСП складено та направлено СВБ Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів. Направлений на підписання Позивачем на офіційну електронну адресу Відповідача Акт за №ВН/22/03-2157 від 31.03.2022 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.03.2022 по 31.03.2022.

На підтвердження зазначеного позивач надав скріншот про направлення відповідачу вказаного Акту.

Як стверджує позивач, відповідачем відповідний Акт після підписання повернутий не був, обґрунтовані зауваження відповідачем не виставлено, суперечку не ініційовано, а отже відповідно до Правил ринку СВБ його прийнято за мовчазною згодою.

Також, як стверджує позивач, відповідачем залишений без підпису і заперечень Акт корегування (врегулювання) №ВР/22/02-2157 від 18.07.2022 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 28.02.2022 №ВН/22/02-2157 (підписаний представником позивача КЕП).

Доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 13 411 340,44 грн. матеріали справи не містять.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку (п.46 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України "Про ринок електричної енергії", в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

Частиною 5 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.

Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані надавати гарантії виконання фінансових зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку.

Згідно ч.72 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії", регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП).

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307.

Нормою п.1.3.2. Правил встановлено, що для суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов`язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.

Вимогами п.1.3.5. Правил встановлено, що кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП (у якості АР) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил.

Так, судом встановлено, що відповідач шляхом надання заяви-приєднання від 23.09.2021 про врегулювання небалансів електричної енергії приєднався до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, згідно з п.1.3, 1.4 якого відповідач (СВБ) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

Даний договір про врегулювання небалансів електричної енергії є публічним договором приєднання та знаходиться на сайті Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у вільному доступі.

Порядок розподілу коштів, що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання визначено НКРЕКП постановою від 27.06.2019 №1246 "Про алгоритм розподілу коштів" та постановою від 18 06.2019 №1041 "Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18 січня 2019 року №26".

Як свідчать матеріали справи, позивач через систему управління ринком (http//mms.ua.energy) виставляв відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів, які СВБ зобов`язаний був сплатити АР протягом двох банківських днів на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії №UА583004650000026032300813715.

Позивачем, на виконання умов Договору та Правил ринку, було виставлено відповідачу для оплати придбаної ним електричної енергії для врегулювання небалансів енергії наступні рахунки:

- рахунок-фактуру №0311202200626 від 03.11.2022 на загальну суму 3 858,88 грн.;

- рахунок-фактуру №1703202200083 від 17.03.2022 на загальну суму 6 940 946,08 грн.;

- рахунок-фактуру №2803202200094 від 28.03.2022 на загальну суму 5 960 723,87 грн.;

- рахунок-фактуру №0704202200093 від 07.04.2022 на загальну суму 653 567,33 грн.

Всього виставлено рахунків на загальну суму 13 559 096,16 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи положення п.7.7.3. Правил ринку, відповідач повинен був здійснити оплату рахунків виставлених позивачем протягом двох банківських днів з дати направлення платіжного документа.

Проте, відповідачем частково сплачено вартість придбаної електричної енергії по рахунку №1703202200083 суму у розмірі 147 755,72 грн. Доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 13 411 340,44 грн. матеріали справи не містять.

Порушення відповідачем строків оплати вартості придбаної електричної енергії згідно виставлених позивачем рахунків на оплату підтверджується довідками №01/39303 від 13.09.2022, №01/39764 від 15.09.2022, №01/40170 від 16.09.2022, №01/40692 від 19.09.2022, №01/41089 від 20.09.2022, №01/40170 від 16.09.2022, №01/40692 від 19.09.2022, №01/41089 від 20.09.2022, №01/41351 від 21.09.2022, №01/41968 від 23.09.2022, №01/43779 від 05 10.2022, №01/44065 від 06 10.2022, №01/44369 від 07.10.2022, №01/44578 від 10.10.2022, №01/44616 від 11.10 2022, №01/44936 від 12.10.2022, №01/45175 від 13.10.2022, №01/45808 від 17.10.2022 та платіжними дорученнями №12185_1 від 13.09.2022 на суму 971,03 грн., №12185_2 від 13.09.2022 на суму 2966,93 грн.; №12185_1 від 15.09 2022 на суму 6117,22 грн., №12185_4від 15.09.2022 на суму 917,86 грн., №12185_1 від 16.09.2022 на суму 1298,69 грн., №12185_2 від 19.09.2022 на суму 1219,06 грн., №12185_2 від 20.09.2022 на суму 498,74 грн., №12185_3 від 21.09.2022 на суму 4363,96 грн., №10051_1 від 23.09.2022 на суму 490,61 грн., №12185_2 від 05.10.2022 на суму 363,48 грн., №12185_3 від 05.10.2022 на суму 40,14 грн., №12185_1 від 06.10.2022 на суму 24,52 грн., №12185_2 від 07.10.2022 на суму 28,58 грн., №10051_1 від 10.10.2022 на суму 231,24 грн., №12185_1від 11.10.2022 на суму 3314,97 грн., №12185_3 від 12.10.2022 на суму 2210,44 грн., №12185_1 від 13.10.2022 на суму 29,96 грн., №12185_1 від 17.10.2022 на суму 5125,29 грн., №2014 від 22.03.2022 на суму 117 543,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, а відповідачем не спростовано наявності заборгованості та порушення умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії в частині своєчасної оплати вартості придбаної електричної енергії згідно виставлених позивачем рахунків на оплату за Договором.

з огляду на зазначене, приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наявність перед позивачем заборгованості з оплати вартості придбаної електричної енергії за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, керуючись приписами ст.526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано пред`явлено позов про стягнення суми боргу з відповідача у розмірі 13 411 340,44 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 197 374,78 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 165 063,57 грн.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №3-1462гс16 зазначив, що платежі, встановлені ст.625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також Верховний Суд України відмітив, що ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст.625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Отже, Верховний Суд України розв`язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 3-1195гс16.

14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі №910/20107/17, від 21.05.2019 по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 по справам №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання.

При цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

Перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань судом встановлено, що відповідні розрахунки позивачем здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖИ ТРЕЙД" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖИ ТРЕЙД" (61001, Харківська обл., місто Харків, вул. Смольна, буд. 30; код ЄДРПОУ: 44351620) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ: 00100227) заборгованість за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у розмірі 13 411 340 (тринадцять мільйонів чотириста одинадцять тисяч триста сорок) грн. 44 коп. на рахунок із спеціальним режимом використання за балансуючу електричну енергію та небаланси електричної енергії НОМЕР_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ЕНЕРДЖИ ТРЕЙД" (61001, Харківська обл., місто Харків, вул. Смольна, буд. 30; код ЄДРПОУ: 44351620) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ: 00100227) 3% річних у розмірі 197 374 (сто дев`яносто сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 78 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 165 063 (один мільйон сто шістдесят п`ять тисяч шістдесят три) грн. 57 коп., а також судові витрати у розмірі 221 606 (двісті двадцять одна тисяча шістсот шість) грн. 68 коп. на поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "17" квітня 2023 р.

Суддя Т.О. Пономаренко