Рішення

від 05.04.2023 по справі 922/1058/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2023м. ХарківСправа № 922/1058/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м.Харків, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконні Системи", м.Львів про стягнення 103 915,02грн. за участю представників:

від прокуратури: Клейн Л.В.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Манющак С.В.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконні Системи" (надалі - відповідач) про стягнення 103915,02грн. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.

На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач у період з 06.11.2019 по 31.05.2020 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310137200:12:060:0039) загальною площею 0,2999га, розташованою за адресою: м.Харків, вул.Залютинська, 10, яка належить територіальній громаді м.Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 103915,02грн.

Ухвалою від 19.07.2022 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

27 вересня 2023 року від позивача надійшли пояснення, в яких він підтримав позов прокурора та просив його задовольнити.

Ухвалою від 23.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено підготовче засідання на 17.02.2023.

У підготовчому засіданні 17.02.2023 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 08.03.2023.

07 березня 2023 року від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він не погодився з вимогами прокурора. При цьому відповідач просив врахувати, що земельна ділянка (кадастровий номер 6310137200:12:060:0039) в розумінні ч.9 статті 79-1 Земельного кодексу України не була об`єктом цивільних прав у період з 06.11.2019 по 31.05.2020, оскільки право власності на неї було зареєстроване за Харківською міською радою лише 09.06.2020. До вказаної дати - 09.06.2020 жодних майнових прав на цю земельну ділянку зареєстровано не було. У зв`язку з цим, у відповідача не було правових підстав для здійснення сплати розміру орендної плати за використання згаданої вище земельної ділянки за спірний період з 06.11.2019 по 31.05.2020. На підтвердження своєї правової позиції відповідач посилається на постанови Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 922/926/19 та від 09.03.2021 у справі № 922/1453/20.

У судових засіданнях 08.03.2023 та 29.03.2023 судом оголошувалися перерви до 29.03.2023 та 05.04.2023, відповідно.

27 березня 2023 року та 04 квітня 2023 року прокурором були надані суду письмові пояснення щодо правомірності стягнення спірної заборгованості до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6310137200:12:060:0039) за Харківською міською радою. При цьому прокурор посилається на постанови Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, від 20.02.2018 у справі №917/553/17, від 28.09.2022 у справі №925/1370/20, від 16.06.2021 у справі №922/1646/20, від 04.03.2021 у справі №922/3643/19 ті інших.

У судовому засіданні 05.04.2023 прокурор підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові та наданих під час розгляду справи письмових поясненнях, та просила позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог прокурора заперечила з підстав, викладених у письмових поясненнях, просила залишити позов без задоволення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

У власності Харківської міської ради перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 6310137200:12:060:0039, загальною площею 0,2999 га, за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 10.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27,09.2019 за № НВ-6311269562019 державну реєстрацію зазначеної вище земельної ділянки здійснено 27.09.2019.

Таким чином, земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 10, сформована як об`єкт цивільних прав 27.09.2019 (з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації в Державному земельному кадастрі), що погоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 29.05.2020 у справі №922/2843/19.

В порядку ст. 189 Земельного кодексу України уповноваженою особою Харківської міської ради - головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Гусаром Ігорем Миколайовичем здійснено обстеження зазначеної вище земельної ділянки, про що складено акт від 01.11.2021 з додатками у вигляді ситуаційної схеми розміщення земельної ділянки та фото земельної ділянки та будівель.

За результатами комплексного вивчення наявних документальних матеріалів та інформації виконавчих органів міської ради, а також проведеного обстеження земельної ділянки встановлено, що на сформованій земельній ділянці (кадастровий номер 6310137200:12:060:0039) розташовані нежитлові будівлі літ. "З-1", літ. "Д-2" по вул. Залютинській, 10 у м. Харкові, право власності на які зареєстроване за ТОВ "Віконні Системи". Вказана земельна ділянка по вул. Залютинській, 10 у м. Харкові використовується ТОВ "Віконні Системи" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "З-1", літ. "Д-2".

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на нежитлову будівлю літ. "З-1", загальною площею 392,3 кв.м. по вул. Залютинській, 10 у м. Харкові, з 06.11.2019 зареєстроване за ТОВ "Віконні Системи" (код ЄДРПОУ: 32639349) на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель № 1729 від 06.11.2019 (номер запису про право власності/довірчої власності 34025908); право власності на нежитлову будівлю літ. "Д-2" загальною площею 500,2кв.м. про вул. Залютинській, 10 у м. Харкові з 06.11.2019 зареєстроване за ТОВ "Віконні Системи" (код ЄДРПОУ: 32639349) на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель №1733 від 06.11.2019 (номер запису про право власності/довірчої власності 34026282).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:12:060:0039 площею 0,2999 га з 09.06.2020 зареєстроване за ТОВ "Віконні Системи" (код ЄДРПОУ: 32639349) на підставі договору оренди від 29.05.2020 (номер запису про інше речове право 36843238 від 09.06.2020).

Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 27.10.2021 за №27619/5/20-40-04-03-12 відповідно до наявних інформаційних ресурсів ТОВ "Віконні Системи" за період з 06.11.2019 по 01.06.2020 не декларувало земельну ділянки з кадастровим номером 6310137200:12:060:0039.

Таким чином, ТОВ "Віконні Системи" з 06.11.2019 по 31.05.2020 використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:12:060:0039 площею 0,2999 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "З-1", літ. "Д-2" по вул. Залютинській, 10 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України на неї, а також без сплати плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Рішенням Харківської міської ради від 17.10.2018 за №1247/18 затверджено Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства.

Зокрема, вказаним Порядком передбачено, що самоврядний контроль за використанням земель комунальної форми власності територіальної громади м.Харкова здійснює Харківська міська рада в особі Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

У межах здійснення заходів самоврядного контролю за використанням земель комунальної форми власності м. Харкова Департамент проводить обстеження будь-яких земельних ділянок комунальної власності м. Харкова, здійснює фото- та відеозйомку земельної ділянки, застосовує технічні засоби фіксування фактів порушення вимог земельного законодавства та інтересів територіальної громади м.Харкова, за результатами чого складається акт обстеження земельної ділянки. В акті обстеження земельної ділянки зазначається її фактична площа (наприклад, відповідно до меж будівель, паркану тощо). Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснюється Департаментом за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки (з моменту набуття права власності на нерухоме майно до моменту оформлення власником цього майна права оренди або власності земельної ділянки, на якій розташоване це майно, з урахуванням строків давності), сума відшкодування має бути зменшена на розмір внесених землекористувачем платежів за використання землі у вигляді земельного податку (за наявності) (п.п. 5.1, 5.3, 5.4, 5,6 Порядку).

Отже, саме Департамент уповноважений, за результатами вжитих заходів самоврядного контролю, скласти акт обстеження земельної ділянки та здійснити розрахунок безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів.

На підставі вищевказаних документів, згідно з Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м.Харкові, яке затверджено рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08, Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання ТОВ "Віконні Системи" земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:12:060:0039 без правовстановлюючих документів на неї.

Так, в період з 01.01.2019 по 31.12.2019 розмір орендної плати за рік, який підлягав сплаті, становив 145468,28 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 3636707грн., ставки річної орендної плати - 4%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1 ).

Тобто, за період з 06.11.2019 по 31.12.2019 ТОВ "Віконні Ситсеми" мало би сплатити до бюджету 22318,42 грн.

Також, в період з 01.01.2020 по 31.05.2020 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 20399,15грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 6119746грн., ставки річної орендної плати - 4%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1).

Водночас, 18.03.2020 набув чинності Закон України від 17.03.2020 за №533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким, зокрема, внесені зміни до порядку нарахування та сплати плати за землю.

Так, підрозділ 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 52, згідно з яким за період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Дещо пізніше Верховна Рада України прийняла Закон України від 02.04.2020 №540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким змінено норму пункту 524 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо плати за землю.

Згідно з новоприйнятою Законом №540 нормою, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки) не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Тобто, за період з 01.01.2020 по 31.05.2020 ТОВ "Віконні Системи" мало би сплатити до бюджету 81596,60грн.

Розрахунок зазначених сум здійснено згідно з даними, наявними у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.11.2019 №2439/176-19 та від 13.05.2020 № 3843.

Таким чином, ТОВ "Віконні Системи" не сплачено за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137200:12:060:0039, загальною площею 0,2999га, плату за землю в встановленому законодавчими актами розмірі у сумі 103915,02грн. за період з 06.11.2019 по 31.05.2020, внаслідок чого відповідач зберіг у себе майно - грошові кошти.

У зв`язку з цим, Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом у даній справі, в якому на підставі статей 1212-1214 ЦК України просить стягнути з ТОВ "Віконні Системи" 103915,02грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач у спірному періоді (з 06.11.2019 по 31.05.2020) не був власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдиною можливою форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, була орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За таких обставин, відповідач повинен відшкодувати позивачу безпідставно збережені кошти.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Суд також зазначає, що за змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Спірна земельна ділянка (кадастровий номер 6310137200:12:060:0039) зареєстрована в державному земельному кадастрі 27.09.2019, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.09.2019 №НВ-6311269562019. Датою державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку є 09.06.2020, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.10.2021 №279851689).

В той же час, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частини 3 статті 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

З дня набрання чинності (01.01.2013) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (далі - Закон) землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Розділу II Перехідних та прикінцевих положень вказаного Закону землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.

Таким чином, в силу вищевказаних приписів чинного законодавства територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради є власником усіх земель в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Тобто право власності позивача на вищевказані землі, до яких відноситься і спірна земельна ділянка прямо встановлено вищенаведеними (спеціальними щодо територіальних громад) нормами земельного законодавства.

При цьому, відповідно до пункту 5 Розділу II Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

Отже, спеціальною нормою щодо реєстрації прав на землі комунальної власності прямо встановлено, що процедура реєстрації права територіальної громади на земельні ділянки відбувається лише у випадку передачі земельні ділянки:

- у власність

- або у користування.

Обов`язковості проведення такої реєстрації в інших випадках чинним законодавством не передбачено, а тому відсутні підстави вимагати її здійснення від Харківської міської ради перед подачею позовів про стягнення з власників нежитлових будівель безпідставно збережених коштів в порядку статті 1212 ЦК України, до яких відноситься і спір у даній справі.

Нездійснення державної реєстрації жодним чином не позбавляє позивача права на землі, що розташовані в межах м.Харкова та не належать до приватної або державної власності.

За таких обставин, суд вважає достатнім встановлення факту присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номеру та реєстрації її у Державному земельному кадастрі, а також наявності у позивача законного права власності на неї для того, щоб вважати цю земельну ділянку об`єктом цивільних прав в розумінні статті 79-1 ЗК України.

Отже, земельна ділянка, яка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування належних йому будівель, є об`єктом цивільних прав з 27.09.2019.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що відповідач з 06.11.2019 правомірно володіє об`єктами нерухомості - нежитловими будівлями літ. "З-1", літ. "Д-2", розташованими на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:12:060:0039 площею 0,2999га по вул. Залютинській, 10 у м. Харкові.

Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, з 06.11.2019 у відповідача виникло право власності на вказаний об`єкт нерухомості.

В той же час, у період з 06.11.2019 по 31.05.2020 відповідач використовував земельну ділянку під належним йому нерухомим майном за відсутності відповідного договору оренди з Харківською міською радою.

Розмір збережених відповідачем коштів у період з 06.11.2019 по 31.05.2020 в сумі 103915,02грн. було розраховано прокурором як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Харківською міською радою розрахунок суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у період з 06.11.2019 по 31.05.2020 здійснювався на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Залютинській, 10 у м.Харкові (кадастровий номер 6310137200:12:060:0039) від 15.11.2019 №2439/176-19 та від 13.05.2020 № 3843, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Водночас, позивач при здійсненні розрахунку керувався рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08.

Суд погоджується із методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на нормах Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (із змінами та доповненнями).

Суд зазначає, що згідно з інформацією Головного управління ДПС у Харківській області від 27.10.2021 за №27619/5/20-40-04-03-12, відповідно до наявних інформаційних ресурсів ТОВ "Віконні Системи" за період з 06.11.2019 по 01,06.2020 не декларувало земельну ділянки з кадастровим номером 6310137200:12:060:0039.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте відповідач доказів сплати вказаних у позові грошових коштів суду не надав.

У зв`язку з цим, позовні вимоги про стягнення 103915,02грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову спростовуються вищевикладеним, а також постановами Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, від 20.02.2018 у справі №917/553/17, від 28.09.2022 у справі №925/1370/20, від 16.06.2021 у справі №922/1646/20, від 04.03.2021 у справі №922/3643/19 ті інших.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконні Системи" (79035, м.Львів, вул.Зелена, буд.238-З, код 32639349) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код 04059243) кошти у розмірі 103915,02грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віконні Системи" (79035, м.Львів, вул.Зелена, буд.238-З, код 32639349) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.4, код 02910108) 2481,00грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "17" квітня 2023 р.

СуддяМ.В. Калантай