Ухвала

від 17.04.2023 по справі 924/409/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Хмельницький

"17" квітня 2023 р. Справа № 924/409/23

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., розглянувши матеріали

за позовом Релігійної громади Свято-Михайлівського храму смт. Летичів Летичівського району Хмельницької єпархії УПЦ, смт Летичів Летичівського району Хмельницької області

до Летичівської селищної ради Хмельницької області

про визнання незаконним та скасування рішення №65 від 06.04.2023 року, яке було прийняте на 36 сесії Летичівської селищної ради Хмельницької області VIIІ скликання про припинення права постійного користування земельними ділянками релігійним громадам Хмельницької єпархії УПЦ згідно додатку, у тому числі, земельною ділянкою за адресою: смт. Летичів, вул. Шевченка, 26, яка передана Релігійній громаді Свято-Михайлівського храму смт. Летичів Летичівського району Хмельницької єпархії УПЦ для розміщення на земельній ділянці релігійної споруди для задоволення релігійних потреб вірян на підставі Акту про постійне користування ІІ-ХМ №000374 від 28.09.1999 року

В С Т А Н О В И В:

11.04.2023 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Релігійної громади Свято-Михайлівського храму смт. Летичів Летичівського району Хмельницької єпархії УПЦ, смт Летичів Летичівського району Хмельницької області до Летичівської селищної ради Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення №65 від 06.04.2023 року, яке було прийняте на 36 сесії Летичівської селищної ради Хмельницької області VIIІ скликання про припинення права постійного користування земельними ділянками релігійним громадам Хмельницької єпархії УПЦ згідно додатку, у тому числі, земельною ділянкою за адресою: смт. Летичів, вул. Шевченка, 26, яка передана Релігійній громаді Свято-Михайлівського храму смт. Летичів Летичівського району Хмельницької єпархії УПЦ для розміщення на земельній ділянці релігійної споруди для задоволення релігійних потреб вірян на підставі Акту про постійне користування ІІ-ХМ №000374 від 28.09.1999 року.

За правилами господарського процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 ГПК України, а також вимогам статті 172 цього Кодексу.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, в тому числі - повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Судом за результатами аналізу позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 162 ГПК України. Зокрема, позивачем не зазначено повного найменування юридичної особи у відповідності до відомостей внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв`язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об`єкта поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення (п.п 36, 78 Правил).

Отже, при поданні позовної заяви позивачем має бути доданий оригінал фіскального чеку відділення поштового зв`язку та оригінал опису вкладення з поіменним переліком документів, що направляються сторонам.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в якості доказу надіслання позовної заяви з додатками відповідачу надано лише фіскальний чек АТ "Укрпошти" від 11.04.2023 року.

Таким чином, позивачу - Релігійній громаді Свято-Михайлівського храму смт. Летичів, необхідно надати суду докази відправлення копії позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ГПК України, з додатками іншим учасникам справи - відповідачу, згідно вимог ст. 172 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, відповідно до ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Отже, процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи за довіреністю.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва необхідно щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №9901/39/20 (п.26), ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2020 у справі №922/2844/19, від 22.02.2021 у справі №908/183/20.

Частинами 1, 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Приписами ст. 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов`язковою умовою будь-якого представництва.

В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Як визначено ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Відповідні висновки щодо застосування наведених норм права викладені у судових рішеннях Верховного Суду від 23.11.2020 року у справі №908/592/19, від 04.01.2023 року у справі №420/12500/22, від 11 лютого 2020 року у справі № 260/988/19.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №97623745616 керівником Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівського храму смт. Летичів Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" (код ЄДРПОУ 238072930) є Стецько Михайло Федорович (якому надано повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи (в межах Статуту)).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що повноваження Дмитра Михайловича Стецька на представництво інтересів Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівського храму смт. Летичів Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" щодо підписання та звернення до суду із позовною заявою належним чином не підтверджені.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи. Тобто, докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважити, що позовна заява підписана уповноваженою особою, яка має на це право.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Водночас, судом звернуто увагу, що Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 року у справі №910/9150/21 зауважив, що за наявності сумніву щодо повноважень підписанта позовної заяви, останню, у порядку частини першої статті 174 ГПК України, слід залишити без руху для усунення недоліків (надання відповідних документів).

Окрім того, із прохальної частини позовної заяви вбачається, що предметом позову є визнання недійсним рішення Летичівської селищної ради №65 від 06.04.2023 року з додатком в цілому. Згідно додатку до оскаржуваного рішення, припинено право постійного землекористування семи релігійних організацій, зокрема, релігійної громади Свято-Успенського храму смт Летичів Летичівського району Хмельницької єпархії УПЦ, релігійної громади Свято-Михайлівського храму смт Летичів Летичівського району Хмельницької єпархії УПЦ, релігійної громади Свято-Успенського храму с. Новокостянтинів Летичівського району Хмельницької єпархії УПЦ, релігійної громади УПЦ Храм Різдва Іоанна Предтечі, релігійної громади Свято-Василівського храму с. Гречинці Летичівського району Хмельницької єпархії УПЦ, релігійної громади Свято-Михайлівського храму с. Марківці Летичівського району Хмельницької єпархії УПЦ, релігійної громади Свято-Різдво-Богородичної парафії с. Козачки Летичівського району Хмельницької єпархії УПЦ.

За положеннями ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Згідно ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Оскільки позивач просить суд скасувати рішення ради щодо припинення права постійного землекористування всіх релігійних організацій, даний позов стосується захисту прав та інтересів останніх. Проте, до позову не надано жодних доказів наявності у Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Михайлівського храму смт. Летичів Летичівського району Хмельницької єпархії Української православної церкви" повноважень звернення до суду в інтересах інших юридичних осіб, а саме, інших шести релігійних організацій, яким припинено право користування земельними ділянками рішенням Летичівської селищної ради від 06.04.2023 року.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Релігійної громади Свято-Михайлівського храму смт. Летичів Летичівського району Хмельницької єпархії УПЦ, смт Летичів Летичівського району Хмельницької області до Летичівської селищної ради Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення №65 від 06.04.2023 року, яке було прийняте на 36 сесії Летичівської селищної ради Хмельницької області VIIІ скликання про припинення права постійного користування земельними ділянками релігійним громадам Хмельницької єпархії УПЦ згідно додатку, у тому числі, земельною ділянкою за адресою: смт. Летичів, вул. Шевченка, 26, яка передана Релігійній громаді Свято-Михайлівського храму смт. Летичів Летичівського району Хмельницької єпархії УПЦ для розміщення на земельній ділянці релігійної споруди для задоволення релігійних потреб вірян на підставі Акту про постійне користування ІІ-ХМ №000374 від 28.09.1999 року залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Ухвала підписана 17.04.2023.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. у 2 прим.: 1 - до справи;

2 - заявнику, позивачу (31500, Хмельницька область, Хмельницький район, смт. Летичів, вул. Шевченка, 26) - рек. з пов. про вручення