Ухвала

від 10.04.2023 по справі 927/1094/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

10 квітня 2023 року м. Чернігів справа № 927/1094/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали за заявою боржникаБОРЖНИК: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 )про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

за участі представників учасників у справі про банкрутство:

від кредитора: не з`явились

від боржника: не з`явився

В судовому засіданні прийняв участь арбітражний керуючий Голубенко О.В.

Ухвала виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 28.03.2023 по 10.04.2023, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.04.2023, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 (надалі - боржник) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2022 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.12.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Голубенко О.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.02.2023:

визнано грошові вимоги ОСОБА_2 в розмірі 1 950 000,00 грн. та 5 368,00 грн. судового збору;

зобов`язано керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Голубенко О.В. протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали;

зобов`язано конкурсного кредитора з правом вирішального голосу розглянути проект плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність;

судове засідання призначено на 28 березня 2023 року.

Примірник ухвали суду від 27.02.2023, що направлявся ОСОБА_2 на зазначену нею в заяві адресу, був повернутий до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, вказана вище ухвала суду від 27.02.2023 отримана ОСОБА_2 14.03.2023, а тому остання є такою, що належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення призначеного на 28.03.2023 судового засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористалась.

13.03.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 13.03.2023 № 02-14/35 арбітражного керуючого Голубенко О.В. про затвердження плану реструктуризації боргів боржника (який є додатком до клопотання).

Подання даного клопотання обумовлено прийняттям зборами кредиторів відповідного рішення (протокол № 1 від 10.03.2023).

Заява від 17.03.2023 аналогічного змісту надійшла на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області і від представника боржника - адвоката Сувалова В.О.

Призначене на 28.03.2023 судове засідання проведено в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 28.03.2023 оголошено перерву до 10.04.2023; одночасно:

повідомлено кредитора про призначення судового засідання, а також про те, що його участь в цьому судовому засіданні не є обов`язковою;

клопотання арбітражного керуючого Голубенко О.В. та представника боржника про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволені;

проведення судового засідання постановлено здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Згідно засвідченого судом витягу з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення (вказана вище ухвала суду від 28.03.2023) не вручене кредитору ОСОБА_2 під час доставки: адресат відсутній за вказаною адресою.

Враховуючи наведені вище положення п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 28.03.2023 отримана кредитором ОСОБА_2 08.04.2023, однак процесуальним правом на участь в призначеному на 10.04.2023 судовому засіданні остання не скористалась.

До початку судового засідання 10.04.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 07.04.2023 повноважного представника боржника - адвоката Сувалова В.О. про проведення даного судового засідання за його відсутності.

Подання даної заяви обумовлено участю адвоката Сувалова В.О. в судовому засіданні Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/17978/20 (провадження № 1-кп/127/717/20).

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення арбітражного керуючого Голубенко О.В. з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

Метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Призначенням цих норм визначено забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - «Відновлення платоспроможності фізичних осіб» законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

КУзПБ запроваджено «добровільне банкрутство» боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 - 11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.

Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.

За частиною першою статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.

Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 1 частини другої статті 114 КУзПБ).

Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина третя статті 122 КУзПБ).

На результатах таких заходів, за приписами частини сьомої статті 123 та частини першої статті 124 КУзПБ, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та неусунення боржником неповноти/недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.

Тому, керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.

Аналіз приписів Книги четвертої КУзПБ свідчить, що можливість закриття провадження у справі зі спеціальних підстав, які можуть бути застосовані лише у справі про неплатоспроможність фізичної особи, передбачена на всіх стадіях судової процедури реструктуризації боргів боржника, за різних підстав та з неоднаковим ступенем імперативності відповідних норм.

Так, частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

У абзаці п`ятому частини сьомої статті 123 КУзПБ визначено, що господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених цією частиною, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.

Таким чином, зібравши певний перелік підстав для закриття провадження у справі в окремій нормі (частина сьома статті 123 КУзПБ), законодавець акцентував насамперед на спеціальних наслідках її реалізації - неможливості протягом року повторно скористатися такою процедурою для очевидно недобросовісного боржника.

Тому, перелік підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією ж нормою обмежувальних наслідків такого закриття.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Відповідні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу пункту 11 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 затверджено форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. Пунктом 4 Розділу "Примітки" зазначеного вище Наказу встановлено, що декларація заповнюється власноруч або з використанням засобів комп`ютерної техніки українською мовою та не повинна містити виправлень, підчисток, помарок, дописок і закреслень.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.

Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 щодо того, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Отже, зі змісту пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ вбачається, що якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.

Суд зауважує, що інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан, а в подальшому належно перевірена керуючим реструктуризацією задля складання звіту про результати перевірки декларації боржника.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що за частиною першою статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.12.2022 у справі № 916/1482/21.

Як було встановлено господарським судом під час вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі № 927/1094/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала від 27.12.2022) «Згідно декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019-2021 роки суми одержаного (нарахованого) боржником доходу у відповідний період становили:

за 2019 рік - 771 102,00 грн. (інші види доходів/грошові виплати),

за 2020 рік - 986 894,58 грн. (інші види доходів/грошові виплати),

за 2021 рік - 0,00 грн.

Факт отримання відповідного доходу підтверджується наявними в матеріалах справи податковими деклараціями платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за відповідні періоди. Крім того, в податковій декларації за 2021 рік значиться прибуток в розмірі 895 813,18 грн.

В 2021 році сукупна сума доходів членів сім`ї боржника становила 988 483,18 грн. (допомога по догляду за дитиною до 3-х років, виплата при народженні 2-ї дитини).

У деклараціях за 2019-2021 роки наявні відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім`ї, зокрема інформація стосовно:

I) майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника:

1) перелік об`єктів: квартира,

місцезнаходження об`єкта, у т.ч. за межами України (країна, адреса): АДРЕСА_2 ,

інформація щодо прав на об`єкт (право власності, оренда, інше право користування): право власності (в декларації за 2021 рік щодо даного майна значиться: право особистої приватної власності ОСОБА_3 (дружини) (нотаріально посвідчений договір поділу майна подружжя від 29.11.2021 (зареєстровано в реєстрі за № 8181))),

вартість на дату набуття у власність або за останньою грошовою оцінкою: документи втрачені (в декларації за 2021 рік щодо даного майна значиться: 50 000,00 грн.);

2) перелік об`єктів: квартира,

місцезнаходження об`єкта, у т.ч. за межами України (країна, адреса): м. Чернігів, вул. Воїнів Інтернаціоналістів ,

інформація щодо прав на об`єкт (право власності, оренда, інше право користування): право користування,

вартість на дату набуття у власність або за останньою грошовою оцінкою: документи втрачені;

майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника:

перелік об`єктів: квартира,

прізвища та ініціали членів сім`ї: дружина,

місцезнаходження об`єкта, у т.ч. за межами України (країна, адреса): 1/3 маминої квартири,

інформація щодо прав на об`єкт (право власності, оренда, інше право користування): інформація відсутня,

вартість на дату набуття у власність або за останньою грошовою оцінкою: інформація відсутня;

II) відомості про рухоме майно боржника та членів його сім`ї, зокрема інформація стосовно:

транспортних засобів, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника:

перелік транспортних засобів: автомобіль легковий,

марка, модель, рік випуску: Ford, Fusion, 2010 р.в.,

місцезнаходження або місце зберігання майна, у т.ч. за межами України (країна, адреса): м. Чернігів,

дата набуття права власності, розмір частки у спільній власності: 31.12.2014, уточнити (в декларації за 2021 рік щодо даного майна значиться: з 29.11.2021 власність дружини (100% частки) (нотаріально посвідчений договір поділу майна подружжя від 29.11.2021 (зареєстровано в реєстрі за № 8181)),

вартість на дату набуття у власність або за останньою грошовою оцінкою: документи втрачені (в декларації за 2021 рік щодо даного майна значиться: 20 000,00 грн.)...»

Вказаною вище ухвалою суду від 27.12.2022, серед іншого, зобов`язано керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Голубенко Олену Василівну в строк до 10.02.2023 включно направити до господарського суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.

На виконання даної вимоги, 08.02.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області арбітражним керуючим Голубенко О.В. надісланий звіт від 08.02.2023 № 02-14/17 про результати перевірки декларації боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (прийнятий до відома зборами кредиторів (протокол № 1 від 10.03.2023)), з якого вбачається, що «Відповідно до відомостей з Декларацій про майновий стан боржника за 2019-2021 рр. дохід ОСОБА_1 склав:

-2019 рік - 771 102,00 грн.;

-2020 рік - 986 894,58 грн.;

-2021 рік - 988 483,18 грн.

Відповідно до інформації, наданої ГУ ДПС в Чернігівській області з Державного реєстру платників податків-фізичних осіб станом на 29.12.2022 року про отримані доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2019 року по третій квартал 2022 року, доходи ОСОБА_1 склали:

-2019 рік - 965 158,55 грн.;

-2020 рік - 986 894,58 грн.;

-2021 рік - 1 111 586,79 грн.

Дохід ОСОБА_3 за цей самий період склав:

-2019 рік - 45 980 грн.;

- 2020 рік - 10 100 грн.;

-2021 рік - 23 972,33 грн.

Згідно Декларацій за ОСОБА_1 не значиться на праві власності жодне рухоме чи нерухоме майно. При цьому, за ОСОБА_1 значиться на праві користування кімната в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно Декларацій за членами сім`ї, а саме дружиною ОСОБА_3 , зареєстроване наступне майно:

1. квартира у

АДРЕСА_5 . з 29.11.2021 року автомобіль легковий FORD FUSION 2010 року;

3. 1/3 маминої квартири.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 321097390 від 25.01.2023 року за ОСОБА_1 відсутні записи щодо права власності на майно.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 321098669 від 25.01.2023 року за ОСОБА_4 відсутні записи щодо права власності на майно.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 321099276 від 25.01.2023 року за ОСОБА_5 відсутні записи щодо права власності на майно.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме .майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 321099276 від 25.01.2023 року за ОСОБА_3 наявний запис щодо права власності на майно:

Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 100835674101

Об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт жттлової нерухомості: Так

Опис об`єкта: Загальна площа (кв. м): 109.1, житлова площа (кв. м): 71.4, Опис: чотирикімнатна

Адреса: АДРЕСА_2

Актуальна інформація про право власності

Номер запису про право власності / довірчої власності: 45336503

Тип права власності: Право власності

Дата, час державної реєстрації: 29.11.2021 16:03:24

Державний реєстратор: приватний нотаріус Красновгор Олександр Володимирович, Чернігівський міський нотаріальний округ, Чернігівська обл.

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61919064 від 29.11.2021 16:08:39, приватний нотаріус Красногор Олександр Володимирович, Чернігівський міський нотаріальний округ, Чернігівська обл.

Підстава для державної реєстрації: договір поділу майна подружжя, серія та номер: 8181, виданий 29.11.2021, видавник: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Красногор О.В.

Розмір частки: 1/1

Власники: ОСОБА_3 .

Згідно відповіді на запит арбітражного керуючого, наданої РСЦ ГСЦ МВС у Чернігівській області вих. номер 31/25/11-64 вх від 25 січня 2023 року, за громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , згідно з обліковими даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС, станом на 23 січня 2023 року, транспортні засоби на вказаних вище осіб не реєструвались протягом трьох останніх років.

При цьому, згідно відповіді РСЦ ГСЦ МВС у Чернігівській області на повторний запит арбітражного керуючого, за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровано автомобіль FORD FUSION 2010 року випуску, сірий, ДНЗ НОМЕР_1 .

Отже, при перевірці декларації про майновий стан Боржника виявлені наступні порушення:

1. Виявлена невідповідність задекларованих у 2019 та 2021 роках доходів;

2. Встановлена відсутність на праві власності рухомого майна (автомобіля) у ОСОБА_3 , а також відсутність у власності останньої 1/3 маминої квартири;

3. В деклараціях не відображена інформація про батьків боржника.»

Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому, реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, оскільки у частині п`ятій статті 116 КУзПБ імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21.

04.04.2023 (здана для відправки до відділення поштового зв`язку 29.03.2023) до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 29.03.2023 про долучення до матеріалів справи уточнюючих декларацій про майновий стан боржника за 2019-2021 роки.

Як вбачається зі змісту таких декларацій, останні містять наступні відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України:

2019 рік:

сума одержаного (нарахованого) доходу боржника за рік - 194 056,23 грн. (заробітна плата), 771 102,32 грн. (інші види доходів/грошові виплати);

сукупна сума доходів членів сім`ї:

ОСОБА_3 - 45 980,00 грн. (заробітна плата);

2020 рік:

сума одержаного (нарахованого) доходу боржника за рік - 986 894,58 грн. (інші види доходів/грошові виплати);

сукупна сума доходів членів сім`ї:

ОСОБА_3 - 10 100,00 грн. (заробітна плата);

2021 рік:

сума одержаного (нарахованого) доходу боржника за рік - 1 111 586,79 грн. (інші види доходів/грошові виплати);

сукупна сума доходів членів сім`ї:

ОСОБА_3 - 23 972,33 грн. (інші види доходів/грошові виплати).

Вказаний розмір отриманого боржником та членами його сім`ї доходів узгоджується з наданими Головним управлінням ДПС у Чернігівській області відомостями (лист від 30.12.2022 № 3291/5/25-01-12-02-09).

Наведене вище свідчить про усунення боржником виявлених арбітражним керуючим Голубенко О.В. недоліків щодо розбіжності в розмірі отриманих доходів в 2019 та 2021 роках.

Також, у виправлених деклараціях за 2019-2020 роки наявні відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім`ї, зокрема інформація стосовно:

майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім`ї боржника:

перелік об`єктів: квартира,

прізвища та ініціали членів сім`ї: дружина,

місцезнаходження об`єкта, у т.ч. за межами України (країна, адреса): АДРЕСА_2 ,

інформація щодо прав на об`єкт (право власності, оренда, інше право користування): право приватної власності ОСОБА_3 (дружини),

вартість на дату набуття у власність або за останньою грошовою оцінкою: 50 000,00 грн.;

транспортних засобів, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника:

перелік транспортних засобів: автомобіль легковий,

марка, модель, рік випуску: Ford, Fusion, 2010 р.в.,

місцезнаходження або місце зберігання майна, у т.ч. за межами України (країна, адреса): м. Чернігів,

дата набуття права власності, розмір частки у спільній власності: 31.12.2014,

вартість на дату набуття у власність або за останньою грошовою оцінкою: 20 000,00 грн.

У виправленій декларації за 2021 рік боржником вказано, що вищезгаданий об`єкт нерухомості (квартира по АДРЕСА_2 ) на праві приватної власності належить дружині ОСОБА_3 (як і вищевказаний транспортний засіб (з 29.11.2021 є власністю дружини (100% частки))).

Факт перебування об`єкту нерухомості у власності ОСОБА_3 підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаної фізичної особи, сформованою 06.04.2023 № 328333635 та 25.01.2023 № 321098181.

Транспортний засіб належить дружині боржника на підставі договору про поділ майна подружжя від 29.11.2021 (посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В. (зареєстровано в реєстрі за № 8181)).

При цьому, за інформацією (лист від 24.01.2023 № 31/25/11-64вх) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області (філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС, згідно облікових даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України станом на 13 січня 2023 року, транспортні засоби на боржника та членів його сім`ї останні три роки не реєструвались.

В той же час, за інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області (філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС (лист від 10.02.2023 № 31/25/11-2826) та Територіального сервісного центру МВС № 0541 Регіонального сервісного центру у Вінницькій області Головного сервісного центру МВС (лист від 09.02.2023 № 31/2-505) за боржником значиться зареєстрованим вищезгаданий транспортний засіб.

Однак, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідні правові позиції та висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2021 у справі № 913/479/18 та від 31.03.2021 у справі № 922/3272/18.

Враховуючи відповідні висновки суду касаційної інстанції, а також те, що вищевказаний договір від 29.11.2021, на день постановлення даної ухвали в судовому порядку не визнано недійсними, тому він є таким, що за наслідком укладення створює для його сторін права та обов`язки, зокрема для ОСОБА_3 право приватної власності на транспортний засіб.

Про відсутність у боржника будь-якого нерухомого майна свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 , сформованою 25.01.2023 № 321097390.

Як вже було вказано вище, арбітражним керуючим ОСОБА_6 було встановлено відсутність перебування на праві власності у дружини боржника ОСОБА_3 1/3 маминої квартири.

При цьому, як вбачається зі змісту виправлених декларацій, боржником виключено інформацію щодо перебування у власності його дружини ОСОБА_3 відповідного об`єкту нерухомості.

Відсутність встановлення арбітражним керуючим факту неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї не може безумовно свідчити про повноту та достовірність декларацій боржника та не звільняє суд від обов`язку здійснити з власної ініціативи перевірку таких обставин та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Відповідна правова позиція викладена у вищезгаданій постанові суду касаційної інстанції від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21.

Згідно з отриманими судом відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформована 10.04.2023 у зв`язку з розглядом даної справи (номер 328576217)) (параметри запиту: пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; адреса/місцезнаходження: АДРЕСА_6 ) власником 2/3 квартири за зазначеною адресою є ОСОБА_7 .

Оскільки ім`я та по батькові власниці, а також адреса розташування об`єкту нерухомості співпадають з даними, вказаними у вищезгаданому договорі поділу майна подружжя від 29.11.2021 (як адреса, за якою зареєстровано місце проживання ОСОБА_3 ), суд доходить висновку про те, що у власності дружини боржника ОСОБА_3 перебуває 2/3 квартири, розташованої по АДРЕСА_6 .

Однак, як вже було вказано вище, боржником відповідні відомості суду не повідомлені.

Також боржником не усунуто виявлений недолік щодо надання відомостей про його батьків, які в силу приписів абз. 2 ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства належать до членів сім`ї боржника; будь-які пояснення щодо неможливості подання такої інформації ОСОБА_1 також не надані.

Наведене вище свідчить про часткове усунення боржником виявлених недоліків і як наслідок - про невиконання вимог діючого законодавства України щодо надання достовірної та повної інформації про все наявне у нього та членів його сім`ї майно.

Крім того, суд зазначає, що згідно наявних в матеріалах справи копій фіскальних чеків 08.02.2023 звіт про результати перевірки декларації боржника був направлений арбітражним керуючим ОСОБА_6 на адресу боржника та його повноважного представника - адвоката Сувалова В.О.

Згідно засвідчених судом витягів з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, вищезгаданий звіт особисто боржником отриманий не був (відправлення повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання), а його повноважним представником отриманий 24.02.2023.

Отже останнім днем процесуального строку, встановленого законом на надання суду виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, є 03.03.2023.

В судовому засіданні 28.03.2023 суд звернув увагу повноважного представника боржника - адвоката Сувалова В.О. про необхідність подання виправлених декларацій у встановлений законом процесуальний строк; останній, при цьому, повідомив, що боржник по даному питанню співпрацює зі своїм бухгалтером і відповідні декларації мали бути своєчасно подані до суду.

Натомість виправлені декларації надійшли до Господарського суду Чернігівської області лише 04.04.2023 (здані для відправки до відділення поштового зв`язку 29.03.2023), тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Положення статті 123 КУзПБ не встановлюють наслідки пропуску строку для подання суду виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, а також не регламентують правила та умови його поновлення/продовження тощо.

Водночас, відповідні положення містить ГПК України, який підлягає застосуванню при розгляді справ про банкрутство/неплатоспроможність, виходячи з норм частини шостої статті 12 ГПК України, - якщо КУзПБ не регламентує та не регулює окремі процесуальні відносини та питання, що виникають при розгляді справи про банкрутство/неплатоспроможність.

Так, за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови (1) вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, (2) подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та (3) визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2018 у справі Справа № 904/5995/16.

Отже, питання поновлення пропущеного учасником провадження у справі про банкрутство відповідного процесуального строку для вчинення певної процесуальної дії (у спірних правовідносинах - для подання суду виправленої декларації про майновий стан) порушується за ініціативою відповідного учасника шляхом подання ним заяви про поновлення процесуального строку з визначенням в ній поважних причин пропуску цього строку, тоді як суд позбавлений цієї процесуальної ініціативи та вирішує про поновлення пропущеного процесуального строку лише за заявою учасника.

Звідти, якщо боржник подав суду виправлену декларацію про майновий стан з пропуском семиденного строку, встановленого пунктом першим частини сьомої статті 123 КУзПБ, і суд визнав поважними причини пропуску цього строку, що наведені боржником в поданій ним разом із виправленою декларацією заяві про поновлення цього строку, то, за відсутності інших недоліків (зокрема, встановлення обставин зазначення боржником у виправленій декларації недостовірної або неповної інформації щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї) відсутні підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі вказаної норми КУзПБ.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 30.09.2020 та від 15.06.2022 у справі № 922/3911/19, а також в постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7323/20.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 922/853/21.

За змістом ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки частково виправлені декларації подані боржником після закінчення встановленого законом процесуального строку на їх подання, вони залишаються судом без розгляду. Крім того, суд враховує, що клопотання про поновлення процесуального строку на надання виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї останнім подано не було.

Наведене вище свідчить про те, що боржник не скористався наданим йому правом усунути у встановлений законом процесуальний строк виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним деклараціях, а тому для нього наступають визначені п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства наслідки у вигляді закриття провадження у справі.

Крім того, однією з підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність, що передбачені частиною сьомою статті 123 КУзПБ є обставини придбання майна членів сім`ї боржника за його кошти та/або здійснення реєстрації майна на члена сім`ї боржника з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами (пункт 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

За змістом цієї норми обов`язковим для застосування пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ у разі встановлення та доведення обставин придбання майна членів сім`ї боржника за його кошти та/або здійснення реєстрації майна на члена сім`ї боржника, доведення обставин вчинення відповідних дій з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

При цьому обставини придбання/реєстрації майна на іншого члена сім`ї боржника доводяться правовстановлюючими/реєстраційними документами щодо цього майна тощо, а обставини щодо джерел доходів для придбання цього майна - відомостями щодо доходів/грошових збережень боржника, членів його сім`ї, про що зазначено, зокрема у відповідній декларації про майновий стан за відповідний період тощо.

Тобто засоби доказування та види доказів щодо вказаних обставин прямо визначені Законом, а тому не викликають неоднозначного розуміння та інтерпретації відповідних норм.

Водночас Закон прямо не регулює правила доведення того, що боржник та/або члени його сім`ї придбали майно для членів сім`ї боржника за кошти боржника та/або здійснили реєстрацію майна на члена сім`ї боржника з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, оскільки Закон не визначає ні орієнтовного, ні вичерпного переліку обставин, що підлягають при цьому встановленню та доведенню, а також не визначає докази або способи/засоби доведення відповідних обставин, а тому і не обмежує особу, що ініціює закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ, конкретними способами встановлення та доведення наведених передумов для застосування цієї норми.

У зв`язку із цим Суд доходить висновку, що положення пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ хоча і не встановлюють такої передумови для застосування цієї норми як визнання в установленому порядку недійсним (встановлення нікчемності) відповідного правочину або заперечення/спростування відповідних майнових дій з придбання майна членами сім`ї боржника за кошти боржника та/або реєстрації цього майна на члена сім`ї тощо, водночас не звільняють від необхідності доведення мети вчинення таких дій (боржника та/або членів його сім`ї) - ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.

Без зазначення учасником у справі про неплатоспроможність обставин, що вказують на придбання членом сім`ї боржника майна за кошти боржника та/або проведення реєстрації цього майна на члена сім`ї саме з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами, та без дослідження і встановлення цих обставин судом на підставі наданих у справі доказів, у суду відсутні підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 903/6/21.

Як було встановлено господарським судом під час вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі № 927/1094/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ухвала від 27.12.2022) «В обґрунтування поданої заяви боржник посилається на існування кредиторської заборгованості в розмірі 1 950 000,00 грн., що становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. ...

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї матеріалів, на день звернення до суду ОСОБА_1 має прострочені зобов`язання в розмірі 1 950 000,00 грн. перед ОСОБА_2 згідно договору № 1 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги (позики) від 01.10.2020 (розписка від 01.10.2020). ...»

Під час розгляду грошових вимог ОСОБА_2 (ухвала від 27.02.2023) було встановлено, що «Грошові вимоги ОСОБА_2 в сумі 1 950 000,00 грн. ґрунтуються на нормах матеріального права та підтверджуються поданими доказами - розпискою від 01.10.2020 боржника ОСОБА_1 , зі змісту якої вбачається, що останній зобов`язався повернути грошові кошти в сумі 1 950 000,00 грн. до 01.10.2021.»

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було вказано вище, боржник зобов`язався повернути ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1 950 000,00 грн., тобто виконати зобов`язання, в строк до 01.10.2021.

Однак, у визначений сторонами строк (до 01.10.2021) боржник не виконав взяті на себе зобов`язання по поверненню грошових коштів, а тому починаючи з 02.10.2021 для ОСОБА_1 настають передбачені діючим законодавством України правові наслідки порушення зобов`язання та відповідальність.

Натомість як свідчать матеріали справи, боржник після настання строку виконання взятих на себе зобов`язань по поверненню грошових коштів в сумі 1 950 000,00 грн. вчинив дії, які судом розцінюються як дії, спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від погашення боргу перед кредитором, а саме:

29.11.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір поділу майна подружжя, зі змісту якого вбачається, що цим договором сторони здійснили поділ майна, придбаного ними в період шлюбу зареєстрованого 17.07.2004 Чернігівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 727.

У період зареєстрованого зареєстрованого шлюбу подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було придбане таке майно, що підлягає поділу:

1) квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (сім), та має такі характеристики: складається з 4 (чотирьох) кімнат, загальна площа квартири - 109,1 кв.м, житлова площа - 71,4 кв.м.

Вказана квартира набута на ім`я ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 23.04.2018 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В. за реєстровим № 1365.

Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 25839726, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 100835674101, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно отриманою 29.11.2021 шляхом безпосереднього доступу до неї приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О.В.

2) автомобіль марки FORD, моделі FUSION, 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер (номерний знак) НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим Центр ДАІ 7401, дата реєстрації 03.01.2015, дата першої реєстрації 02.11.2010.

Як вбачається зі змісту даного договору (п. 3) після його укладання відповідне рухоме та нерухоме майно, оціночна ціна якого визначена сторонами в розмірі 50 000,00 грн., стало особистою приватною власністю ОСОБА_3 .

Поділ майна подружжя здійснено без сплати грошової компенсації (п. 5 даного договору).

Факт реєстрації за ОСОБА_3 відповідного нерухомого майна підтверджується вищезгадними письмовими доказами (Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта).

Згідно положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

У відповідності зі ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вчинення боржником дій щодо відчуження належного йому на праві власності майна іншому члену сім`ї на підставі вищевказаного договору від 29.11.2021 після спливу строку на добровільне виконання взятих на себе зобов`язань з повернення ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 1 950 000,00 грн., відсутність доказів припинення шлюбу, в контексті наявних в матеріалах справи письмових доказів дають підстави дійти висновку про їх спрямованість на ухилення ОСОБА_1 від погашення боргу перед кредитором.

Наведені вище обставини говорять про недобросовісну поведінку боржника щодо користування процесуальними правами та сумлінного виконання процесуальних обов`язків, а також ухилення останнього від конструктивної співпраці з учасниками справи (кредитором та керуючим реструктуризацією) та від відкритої взаємодії з судом і в своїй сукупності свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відповідно до п. 1, 2 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, із застосуванням до боржника передбаченого абз. 5 ч. 7 ст. 123 Кодексу обмежувального наслідку такого закриття - неможливість протягом року повторно звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Керуючись ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Голубенко Олени Василівни.

Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) закрити.

Попередити боржника про те, що господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, визначених ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.

Копії цієї ухвали надіслати кредитору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 ), боржнику - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса представника - адвоката Сувалова Валерія Олександровича: 21036, м. Вінниця, вул. Д.Майбороди, 2-а (ІНФОРМАЦІЯ_1 )), арбітражному керуючому Голубенко О.В. (21028, м. Вінниця, вул. Родіона Скалецького, 7, офіс 411 (ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (ІНФОРМАЦІЯ_4 )) та Сектору з питань банкрутства у Чернігівській області відділу банкрутства Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (14000, м. Чернігів, проспект Миру, 43 (bankrutstvo@cn.minjust.gov.ua)).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 17.04.2023.

Дата набрання ухвалою законної сили - 10.04.2023.

Суддя А.С.Сидоренко