Рішення

від 17.04.2023 по справі 587/537/23

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/537/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Губарь Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському району Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просив зняти арешт з будинку за адресою АДРЕСА_1 , який було накладено на підставі постанови про арешт АА172909 від 26.04.2005 року ВДВС Сумського районного управління юстиції, зареєстрованого в реєстрі заборон за № 16 на ОСОБА_2 .

Позивача в судове засідання не з`явився, від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання також не з*явився, належним чином був повідомлений про час розгляду справи в суді.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Судом встановлено, що 10 листопада 2017 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки позивач придбала у ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,2500 га (в т.ч. за земельними угіддями: малоповерхова забудова - 0,2307 га, малоповерхова забудова - 0,0193 га) за адресою: АДРЕСА_2 , номер сорок, кадастровий номер 5924787300:04:001:0101.

Відповідно до п. 1.4 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.11.2017 року, земельна ділянка, що продається належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №212825, виданого Сульською сільською радою Сумського району Сумської області від 19.08.2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сумської області Вольвач А.В. 02.12.2010 року за №1108, витяг з Державного реєстру правочинів №9327869 від 02.12.2010 року. Право власності продавця на земельну ділянку зареєстроване 07.11.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №23288253.

Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.11.2017 року відповідно до інформації з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №103281393 від 10.11.2017 року актуальна інформація про обтяження, іпотеки, інші речові права стосовно земельної ділянки відсутня. Відповідно до інформації з Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №103281723 від 10.11.2017 року актуальна інформація щодо обтяження стосовно продавця відсутня.

Вказаний вище договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10.11.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 було посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сумської області Вольвач А.В. та зареєстровано в реєстрі за №883.

09.01.2023 року позивачка дізналася, що на будинок, незакінчений будівництвом жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 накладено обтяження: заборона на нерухоме майно.

Підставою обтяження є постанова про арешт АА№172909 від 26.04.2005 року ВДВС Сумського районного управління юстиції, що зареєстровано в реєстрі заборон за №16. Номер обтяження 1948390.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборона на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 винесена на власника ОСОБА_2 на підставі постанови про арешт АА№172909 від 26.04.2005 року ВДВС Сумського районного управління юстиції.

Як вбачається з Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний запис про арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 1948390, зареєстровано: 06.05.2005 року о 11:00:25 реєстратором: Сумська районна державна нотаріальна контора, власник ОСОБА_2 , об`єкт обтяження: будинок, незакінчений будівництвом жилий будинок, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Накладений арешт на майно позивача в ході виконавчих дій до цього часу не скасований. В іншому порядку усунути перешкоди у вільному володінні та розпорядженні майном позивач не може.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Позивач має намір розпорядитися належним їй майном, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Згідно із ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

10.01.2023 року позивач звернулася до відповідача з заявою про зняття арешту з майна ОСОБА_2 , накладеного постановою АА172909 від 26.04.2005 року, оскільки згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження, де боржником виступає ОСОБА_2 на виконанні у відділі не перебувають.

Також, 10.01.2023 року за №609 позивач отримала відповідь від відповідача, відповідно до якої матеріали виконавчих проваджень за 2005 рік у зв`язку із закінченням 3-х річного терміну знищено, а в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відомості відсутні, а тому у відповідача відсутня можливість перевірити підстави накладення арешту та можливість його припинення.

Таким чином, позивач на даний час позбавлена можливості отримати копії документів на підставі яких постановою АА172909 від 26.04.2005 року було накладено арешт на майно.

Згідно роз*яснень у п. 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті3,45 ЦПК).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.08.76 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Аналогічна позиція щодо належних відповідачів при розгляді позовів про зняття арешту (боржник та особа, в інтересах якої накладено арешт) викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» в п. 16.

Відповідно до ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв*язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 258- 259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Зняти арешт з будинку за адресою АДРЕСА_1 , який було накладено на підставі постанови про арешт АА172909 від 26.04.2005 року ВДВС Сумського районного управління юстиції, зареєстрованого в реєстрі заборон за № 16 на ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко