Ухвала

від 10.04.2023 по справі 760/15679/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 760/15679/15-ц

провадження № 61-4671ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» інфляційні втрати в сумі 2 121 496,12 грн, три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 128 420, 81 грн., заборгованість по нарахованим відсотках за кредитним договором за період з 19 травня 2011 року по 12 серпня 2015 року в сумі 173 717,94 доларів США, що станом на 01 квітня 2016 року по курсу НБУ складає 4 554 574,13 грн.

В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором в сумі 2 866 886,65 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що має три кімнати, загальною площею 88,80 кв.м, житловою площею 56,80 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ТОВ «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит», шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, яка буде визначена експертом, суб`єктом оціночної діяльності в ході виконавчого провадження. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.

Заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01 квітня 2016 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.

У квітні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки відправлена до Верховного Суду 31 березня 2023 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити постанову апеляційного суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частин першої та третьої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справа «Рябих проти Росії» від 03 грудня 2003 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

У касаційній скарзі заявник вказує, що пропуск строку на касаційне оскарження судового рішення пов`язаний з тим, що суд апеляційної інстанції неналежним чином виконував обов`язок, передбачений статтею 272 ЦПК України, зокрема направляв судові рішення та повістки на невірну адресу.

Вказані доводи не можуть свідчити про наявність обставини, передбаченої частиною третьою статті 394 ЦПК України, оскільки заявнику було відомо про розгляд справи в суді апеляційної інстанції як особі, яка подавала апеляційну скаргу, а у тексті оскаржуваної постанови містяться відомості, що про час та місце розгляду заявник була повідомлена належним чином, відтак посилання на невиконання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України є безпідставними.

Ураховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана після спливу більше ніж одного року з дня ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, а виключні випадки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України, для поновлення строку на касаційне оскарження судом не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись частиною третьою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «Бізнес-Аудит» про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян