Ухвала

від 17.04.2023 по справі 265/382/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 265/382/22

провадження № 61-4525ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2022 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2023 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Д», товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпік Спорт», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумовська (Апатенко) Марина, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права вимоги, визнання незаконними дій, визнання недійсними договорів, визнання незаконними та скасування рішень,

встановив:

27 березня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» засобами поштового зв'язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2022 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2023 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави(підстав).

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (частина друга статті 392 ЦПК України).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник фактично не погоджується з ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2022 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, проте жодним чином не обґрунтовує у скарзі мотиви оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2023 року.

Крім того, у поданій касаційній скарзі заявник не наводить передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень, чітко не зазначає обґрунтування того, в чому полягаєнеправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Посилання ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на пункт 1 частини першої статті 389 ЦПК України не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Таким чином, заявнику слід зазначити підставу(підстави), на якій(яких) подаєтьсякасаційна скарга з відповідним обґрунтуванням.

Також Верховний Суд звертає увагу заявника на таке.

Частиною другою статті 17 ЦПК України встановлено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасникисправи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначениху частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

З судових рішень, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень в справі № 265/382/22, вбачається, що ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року було відкрито апеляційне провадження в справі за апеляційною скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу суду першої інстанції від 14 лютого 2022 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та призначено справу до апеляційного розгляду, ухвалою апеляційного суду від 13 грудня 2022 року матеріали справи за вказаною апеляційною скаргою знято з апеляційного розгляду та направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження. Ухвалами Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2022 року витребувано докази в межах розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 265/382/22 за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про забезпечення позову.

Тобто ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2022 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в апеляційному порядку станом на час подання касаційної скарги так і не переглянута по суті, оскільки питання про відновлення втраченого судового провадження у цій частині досі не вирішено.

Також суд звертає увагу заявника на те, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2023 року була винесена за результатами перегляду лише ухвали суду першої інстанції від 14 лютого 2022 року про відмову у відкритті провадження у справі.

Ураховуючи наведене, незрозуміло, чому ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у поданій касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2022 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову разом з постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, якою була переглянута лише ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.

Більш того, заявником була подана ще одна касаційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2022 року про відмову у відкритті провадження у справі та відповідно постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, винесену за результатами апеляційного перегляду цієї ухвали. Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.

Таким чином, заявнику слід визначитись зі змістом та прохальною частиною касаційної скарги, обґрунтувати можливість одночасного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та постанови апеляційного суду, якою така ухвала не переглядалась.

З огляду на зазначене, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги, разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 14 лютого 2022 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 березня 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов