Рішення

від 17.04.2023 по справі 360/169/23

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/169/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Кулика Віталія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративного позову адвоката Кулика Віталія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.01.2023 № 122950002321 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди його роботи з 25.11.1996 по 29.01.1997, з 21.02.1997 по 24.03.1997, з 27.03.1997 по 15.07.2022, протягом яких ОСОБА_1 працював на посадах за Списком № 1 на підземних гірничих роботах на умовах повного робочого дня, до пільгового стажу роботи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до вимог частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 15 липня 2022 року ОСОБА_1 , який є внутрішньо переміщеною особою, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах як особі, яка має стаж роботи понад 25 років за Списком №1 на підземних гірничих роботах на умовах повного робочого дня.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, розглянувши заяву про призначення пенсії в порядку екстериторіальності, рішенням від 22.07.2022 № 122950002321 відмовило у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з ненаданням заявником пільгової довідки.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі № 440/6773/22, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії № 122950002321 від 22.07.2022. Також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.07.2022 з урахуванням висновків суду.

Проте, відповідачем проігноровано викладені у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі № 440/6773/22 висновки та повторно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 20.01.2023 № 122950002321, яке отримане позивачем 23.02.2023.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 03.04.2023 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач 15.07.2022 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою та доданими до неї документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

22.07.2022 було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за № 122950002321 у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 на дату звернення відсутній необхідний пільговий стаж, передбачений абзацом першим пункту першого частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 по справі № 440/6773/22 визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у призначенні пенсії № 122950002321 від 22.07.2022 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.07.2022, з урахуванням висновків суду.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 по справі № 440/6773/22, повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.07.2022, та в прийнятому рішенні про відмову у призначенні пенсії від 20.01.2023 № 122950002321 зазначило, що вік позивача - 48 років 10 місяців; загальний стаж за наданими документами 26 років 08 місяців 08 днів. Пільговий стаж відсутній, оскільки не надані пільгові довідки.

Відповідач зазначив, що оскільки шахта «Золоте», яка розташована на території Золотівської міської територіальної громади станом на 05 липня 2022 року, згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 не знаходилась в районі проведення воєнних (бойових) дій та не перебувала в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), право на пенсію на пільгових умовах та підтвердження його спеціального трудового стажу визначається уточнюючими довідками, що відповідають вимогам додатку 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», які дають право на пенсію на пільгових умовах.

Також відповідач вказав, що Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача.

Виключними дискреційними повноваженнями наділені органи Пенсійного фонду України на прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку).

Таким чином, на думку відповідача, підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відсутні.

20.03.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшли письмові пояснення, в обґрунтування яких зазначено таке.

ОСОБА_1 20.01.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності, заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Аналіз наданих документів вказує, що вік ОСОБА_1 становить 48 років 10 місяців, загальний стаж за наданими документами - 26 років 08 місяців 08 днів, пільговий стаж відсутній, оскільки не надані пільгові довідки.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 20.01.2023 № 12295000232 про відмову в призначенні пенсії, оскільки відсутній пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі викладеного, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області просило відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.03.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорта позивача та картки платника податків.

15.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У вказаній заяві позивачем зазначено про відсутність можливості надати довідку про пільговий стаж роботи за Списком № 1 за період з 04 жовтня 1993 року по 10 листопада 1994 року та з 25 листопада 1996 року по 31 грудня 1998 року, оскільки на відповідній території ведуться бойові дії та всі документи, які знаходяться у відділі кадрів шахти «Золоте» були знищенні внаслідок ракетного обстрілу і повного руйнування будівлі шахти «Золоте», а також просив зарахувати період роботи за Списком № 1 з 01 січня 1999 року по 30 квітня 2022 року згідно сплати страхових внесків та записів у трудовій книжці, оскільки надати довідку про підтвердження пільгового характеру роботи вказаних періодів немає можливості через ведення бойових дій. До заяви додано копії військового квитка та трудової книжки.

Вказану заяву за принципом екстериторіальності було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.07.2022 № 122950002321 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Вказане рішення було обґрунтовано тим, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Вік заявника 48 років 10 місяців. Загальний стаж за наданими документами складає 26 років 08 місяців 08 днів. Пільговий стаж відсутній, оскільки не надані пільгові довідки.

Не погодившись з вказаним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.07.2022 № 122950002321, позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування вказаного рішення, а також зобов`язання зарахувати до пільгового стажу позивача спірні періоди роботи та призначити пенсію на пільгових умовах.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі № 440/6773/22, яке набрало законної сили 15.10.2022, вказаний вище позов позивача задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 22 липня 2022 року № 122950002321. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15 липня 2022 року з урахуванням висновків суду.

На підставі вказаного рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі № 440/6773/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії та за результатами розгляду винесено рішення від 20.01.2023 № 122950002321про відмову у призначенні пенсії.

В обґрунтування вказаного рішення зазначені фактично ті самі підстави, що й вказані у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.07.2022 № 122950002321, а саме, що загальний стаж позивача за наданими документами складає 26 років 08 місяців 08 днів, зарахований пільговий стаж відсутній, оскільки не надані пільгові довідки. Додатково лише вказано, що оскільки шахта «Золоте», яка розташована на території Золотівської міської територіальної громади, станом на 05 липня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 не знаходилась в районі проведення воєнних (бойових) дій та не перебувала в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), право на пенсію на пільгових умовах та підтвердження спеціального трудового стажу позивача визначається уточнюючими довідками.

При цьому, судом встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 у справі № 440/6773/22, відповідачем також було прийнято друге рішення про відмову у призначенні пенсії за тим же самим номером, що й попереднє (№ 122950002321), але іншою датою від 28.02.2023 , в якому більш детально описані підстави для не зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу.

Окрім зазначених у рішенні від 20.01.2023 обставин, у рішенні відповідача від 28.02.2023 вказано, що спірні періоди роботи неможливо зарахувати з таких підстав: з 04.10.1993 по 10.11.1994, з 25.11.1996 по 31.12.1998 у зв`язку з неможливістю визначити за трудовою книжкою постійної зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах, а саме: відсутня інформація про підземні спуски у шахту, про атестацію робочих місць за умовами праці, про відволікання від роботи (знаходження у відпустках без збереження заробітної плати, в учбових відпустках, участь у страйках, переведення на роботи з неповним робочим днем чи на інші роботи, про перебування підприємства в простої, тощо); з 01.01.1999 по 30.04.2022, оскільки зміни до пункту 20 Порядку № 637 щодо зарахування стажу роботи за даними Реєстру застрахованих осіб у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій Російською Федерацією території, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), внесено постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 № 1058. Зарахувати зазначені періоди роботи до пільгового стажу на підземних роботах, який дає право на призначення пенсії за нормами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не має підстав, оскільки відповідно до даних таблиці «Відомості по спецстажу» Реєстру застрахованих осіб код підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частина 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Аналогічна за змістом норма міститься у частині першій статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті (абзац другий частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV).

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Отже, з огляду на викладене, з 01.10.2017 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Як вказувалось вище, пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 у справі № 159/4178/16-а.

Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162; якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03.08.2016, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36; якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

При цьому, в положеннях усіх вище приведених постанов, якими затверджено списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, вказано, що до Списку № 1 відносяться усі робітники (працівники), зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Дослідженням трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , в межах спірних періодів роботи встановлено, що позивач у періоди:

- з 25.11.1996 по 29.01.1997 був учнем гірником з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Золоте» виробничого об`єднання «Первомайськвугілля»;

- з 21.02.1997 по 24.03.1997 проходив виробничу практику учнем гірника з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею у навчально-курсовому комбінаті виробничого об`єднання «Первомайськвугілля»;

- з 27.03.1997 працював гірником з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Золоте» виробничого об`єднання «Первомайськвугілля», яка в подальшому, зокрема, з 13.04.2007 реорганізована у Відокремлений підрозділ шахта «Золоте» Державного підприємства «Первомайськвугілля». Записи про звільнення, переведення на іншу посаду, тощо, за вказаний період, починаючи з 27.03.1997 та до моменту звернення позивача за призначенням пенсії (15.07.2022), відсутні.

Також судом встановлено, що за усі вищеназвані спірні періоди роботи позивача в трудовій книжці містяться записи про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці за вказаними посадами, на яких працював позивач, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Згідно з відомостями трудової книжки відповідні записи про результати атестації робочих місць містяться під номерами: 14 (запис внесено на підставі наказу від 11.09.1995 № 607), 15 (запис внесено на підставі наказу від 18.05.2000 № 292), 18 від 18.05.2000 (запис внесено на підставі наказу № 304), 21 від 17.05.2010 (запис внесено на підставі наказу від 17.05.2010 № 325), 22 від 18.05.2015 (запис внесено на підставі наказу від 18.05.2015 № 276) та 23 від 15.05.2020 (запис внесено на підставі наказу від 15.05.2020 № 439).

Щодо інших періодів роботи, навчання та служби в армії позивачем вимог не заявлено, а тому суд розглядає дану адміністративну справу, в частині, що стосується вищеназваних спірних періодів роботи, в межах заявлених позовних вимог.

Отже, щодо періодів роботи позивача з 25.11.1996 по 29.01.1997, з 21.02.1997 по 24.03.1997 та з 27.03.1997 по 30.04.2022 суд зазначає, що записи в трудовій книжці, про роботу позивача у вказані періоди, в тому числі щодо результатів атестації робочих місць, містять всі необхідні відомості про пільговий характер роботи позивача на підземних роботах з повним робочим днем під землею, а тому відповідач повинен був зарахувати вказані періоди до пільгового стажу позивача на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Крім того, в матеріалах справи наявні індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) за період з 1999 року по квітень 2022 року.

За приписами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI), Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - це орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Згідно статті 16 Закону № 2464-VI, Державний реєстр створюється для забезпечення, в тому числі, ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації.

Приписами статті 20 Закону № 2464-VI визначено, які відомості містить реєстр застрахованих осіб. Зі змісту даної статті вбачається, що вказаний реєстр містить відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості, в тому числі і відомості про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов`язкового державного соціального страхування, відомості про облік стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

З вказаного реєстру вбачається, що з січня 1999 року по травень 2003 року, позивач працював у роботодавця за кодом ЄДРПОУ 00177307, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає шахті «Золоте» Державного відкритого товариства, Дочірнє підприємство державної холдінгової компанії «Первомайськвугілля».

Також, з червня 2003 року по квітень 2022 року позивач працював у роботодавця за кодом ЄДРПОУ 26402753, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля».

Вказані роботодавці звітували перед Пенсійним фондом щодо спецстажу позивача за кодом ЗПЗ013А1.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 № 7-6, постанови правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», постанови правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та від 03.12.2013 № 25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», наказу Міністерства доходів і зборів № 454 від 09.09.2013 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу Міністерства фінансів України № 670 від 05.11.2020 «Про затвердження Змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» (у відповідні періоди роботи позивача), встановлено код підстав для обліку спецстажу за ЗПЗ013А1 для застрахованих осіб, які є працівниками, зайнятими повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Тобто, при формуванні та направленні звітів страхувальником до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаною професією за відповідним кодом.

Таким чином, страхувальник звітував щодо спецстажу позивача, вся інформація щодо стажу позивача в частині оскаржуваного періоду з січня 1999 року по квітень 2022 року (включно) є в системі персоніфікованого обліку, а тому з урахуванням відомостей, що наявні у трудовій книжці (по спірному періоду до грудня 1998 року) та в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), цей період роботи має бути зарахований до пільгового стажу позивача.

Посилання відповідача на те, що позивач повинен був надати уточнюючі довідки та інші документи для підтвердження пільгового стажу щодо усіх вищевказаних періодів роботи, що є спірними у даній справі, суд вважає безпідставними, з вищенаведених судом обставин та правових висновків.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Отже, суд зазначає, що спірне рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії прийняте не на підставі Конституції та законів України.

При цьому, позивач у позовній заяві просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні від 20.01.2023 № 122950002321.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем було прийнято два рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу, фактично однакових за своєю суттю та підставами для їх прийняття, за однаковим номером 122950002321, але різними датами - від 20.01.2023 та від 28.02.2023.

Отже, за встановлених обставин, з метою ефективного захисту прав позивача суд, на підставі частини 2 статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії від 20.01.2023 № 122950002321 та від 28.02.2023 № 122950002321.

Щодо позовних вимог в частині, що стосуються зарахування періоду роботи з 01.05.2022 по 15.07.2022, суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Тобто, з 24 лютого 2022 року на території України діє правовий режим воєнного стану та проводяться активні бойові дії, зокрема, на території Луганської області, де розташований Відокремлений підрозділ шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля».

При цьому, як вже зазначалось судом вище, в індивідуальних відомостях про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форми ОК-5) містяться інформація щодо сплати страхових внесків за позивача (по березень 2022 року включно) та відомості по спеціальному стажу в оскаржуваний період по 30.04.2022. Починаючи, з 01.05.2022 вказані відомості відсутні.

Також суд зазначає, що останній запис в трудовій книжці позивача датований 15.05.2020 та містить інформацію щодо результатів атестації робочих місць, при цьому останній запис, що стосується безпосередньо виконання позивачем робіт за посадою, датований 01.04.2007 та містить інформацію про присвоєння четвертого розряду за його посадою, інших відомостей про роботу позивача у період після 01.05.2022 трудова книжка не містить. Позивачем також не надано таких відомостей та документів на їх підтвердження.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форми ОК-5) за квітень 2022 року відсутня сплата за позивача страхових внесків. Проте, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.

Той факт, що за спірний період роботодавець не сплачував страхові внески не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача вказаного періоду роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Внаслідок невиконання роботодавцем обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України, позивач фактично позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за вказаний період, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи, суд зазначає, що за відсутності відповідних доказів виконання позивачем робіт за відповідною посадою у Відокремленому підрозділі шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» у період з 01.05.2022 по 15.07.2022, правових підстав для зарахування вказаного періоду як до страхового стажу, так і до пільгового стажу позивача, суд не вбачає.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV, суд виходить з такого.

Як вже зазначалось судом вище, частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 (далі Постанова № 202) затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Отже суд зазначає, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, затвердженому Постановою № 202, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.

Пунктом 1 Постанови № 202 визначено, що до вказаного списку відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Вище судом було наведено перелік нормативно-правових актів, якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Суд зазначає, що у відповідності до усіх вищеназваних нормативно-правових актів вказані у довідниках коди підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства застосовуються з 05.11.1991, вказані коди не змінювались, як і не змінювались категорії працівників, що відповідають встановленому коду обліку.

Тобто, «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», що були визначені вищевказаними судом нормативно-правовими актами, зокрема, в частині визначення відповідного коду обліку для відповідної категорії працівників, за своєю правовою суттю є аналогічними та не змінювались.

Так, довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, який є додатком 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що з 05 листопада 1991 року застосовуються такі коди підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб (в частині, що стосується даної справи в розрізі працівників шахт по видобутку вугілля):

- ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць;

- ЗПЗ014А1 - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202;

- ЗПЗ014А2 - працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202;

- ЗПЗ014А4 - інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

З аналізу наведеного вбачається, що професії та роботи, зокрема, на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, які дають право на призначення пенсії незалежно від віку на підставі частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, визначені за кодами ЗПЗ014А1, ЗПЗ014А2, ЗПЗ014А4, які відповідають Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

При цьому, під час розгляду даної справи судом встановлено, що згідно з відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) роботодавці у період з січня 1999 року по квітень 2022 року (включно) звітували перед Пенсійним фондом за кодом обліку спецстажу позивача - ЗПЗ013А1.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу позивача відсутні відомості про спецстаж за кодом ЗПЗ014А1.

Отже, безпосередньо роботодавцем позивача визначено, що професія та характер виконуваної позивачем праці в оскаржуваний період, не відноситься до робіт, які дають право на призначення пенсії незалежно від віку на підставі частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV.

Вказаний характер виконуваних позивачем робіт за кодом ЗПЗ013А1, відноситься до підземних робіт за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, який дає право на призначення пенсії на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

Доказів іншого, а саме що характер робіт позивача у спірні періоди передбачений Постановою № 202, позивачем не надано, як і не надано доказів оскарження дій роботодавця щодо обліку спецстажу позивача за кодом ЗПЗ013А1.

Наведене також стосується спірних періодів роботи позивача, на яких він працював до січня 1999 року, оскільки доказів того, що у вказаний період позивач працював на роботах та (або) посадах, що визначені частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV, до матеріалів справи не надано.

Крім того, суд зазначає, що позивач у періоди з 25.11.1996 по 29.01.1997, з 21.02.1997 по 24.03.1997 та починаючи з 27.03.1997 фактично працював на посаді аналогічній тій, за яку роботодавцем позивача визначено код обліку спецстажу ЗПЗ013А1.

Отже, вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно з матеріалами справи, позивачу на момент звернення із заявою про призначення пенсії (15.07.2022) виповнилось повних 45 років (станом на момент розгляду цієї справи повних 46 років), при цьому відповідачем у своїх спірних рішеннях про відмову у призначенні пенсії від 22.07.2022 № 122950002321, від 20.01.2023 № 122950002321, а також у відзиві на позовну заяву помилково вказано, що вік позивача становить 48 років 10 місяців, оскільки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, у рішенні від 28.02.2023 № 122950002321 вік вказано вірно.

Зарахований відповідачем страховий стаж склав 26 років 08 місяців 08 днів, зарахований пільговий стаж відсутній.

Разом з тим, з урахуванням вищенаведених висновків суду, до пільгового стажу позивача на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії за списком № 1, мають бути зараховані спірні періоди роботи позивача з 25.11.1996 по 29.01.1997, з 21.02.1997 по 24.03.1997 та з 27.03.1997 по 30.04.2022, що становить більше 25 років.

Проте, у зв`язку з недосягненням 50 років, право на призначення пенсії за віком відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у позивача також відсутнє.

Обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, суд виходить з такого.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених судом обставин справи, враховуючи висновки суду щодо протиправності рішень відповідача про відмову в призначенні пенсії від 20.01.2023 № 122950002321 та від 28.02.2023 № 122950002321, наявності правових підстав для зарахування до пільгового стажу позивача на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, спірних періодів роботи з 25.11.1996 по 29.01.1997, з 21.02.1997 по 24.03.1997 та з 27.03.1997 по 30.04.2022, а також щодо відсутності наразі у позивача права на призначення пенсії як за частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV, так і відповідно абзацу першого пункту 1 частини другої вказаної норми, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про:

- визнання протиправними та скасування рішень відповідача про відмову в призначенні пенсії від 20.01.2023 № 122950002321 та від 28.02.2023 № 122950002321;

- зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про призначення пенсії 15.07.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахувавши до пільгового стажу позивача на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, спірні періоди роботи.

На думку суду, саме такий спосіб захисту у повній мірі сприятиме відновленню порушених прав позивача, тобто є ефективним в межах спірних відносин.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених вимог законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.

Щодо посилань відповідача на дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду України щодо прийняття рішення про призначення пенсії (здійснення перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається (перераховується) пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні (перерахунку), суд зазначає таке.

Під дискреційним повноваженням розуміють такі повноваження, які надають певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пункті 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.09.2021 по справі № 120/192/20-а.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2874790759.1 від 23.02.2023.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, сплачений ним судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 536,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Кулика Віталія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код: 13967927, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Соборності, 66), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії від 20.01.2023 № 122950002321 та від 28.02.2023 № 122950002321.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.07.2022, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, періодів роботи з 25.11.1996 по 29.01.1997 на шахті «Золоте» виробничого об`єднання «Первомайськвугілля», з 21.02.1997 по 24.03.1997 у навчально-курсовому комбінаті виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» та з 27.03.1997 по 30.04.2022 у Відокремленому підрозділі шахта «Золоте» Державного підприємства «Первомайськвугілля».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.04.2023.

Суддя О.М. Качанок