Рішення

від 14.04.2023 по справі 420/3996/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3996/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дунай Акваресурс (вул.Дунайська,31, с.Орлівка, Ізмаїльський район, Одеська область, 68831) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дунай Акваресурс до Головного управління ДПС в Одеській області за результатом якого позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №813/15-32-09-07 від 17.01.2023 року та № 814/15-32-09-07 від 17.01.2023 року;

стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 44069166, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай Акваресурс» (код ЄДРПОУ 42862844, Одеська область, Ренійський район с.Орлівка, вул.Дунайська буд.31) судовий збір у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акту (Довідки) №14888/15-32-09-07/42862844 від 19.12.2022р. «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, використовуються в електронних сигаретах та пального», проте посадовими особами контролюючого органу неповно з`ясовано всі обставини господарювання позивача, у зв`язку з чим зроблено необґрунтовані та протиправні висновки. Таким чином прийняті на підставі зазначеного акту перевірки прийнято протиправні податкові повідомлення-рішення.

06.03.2023 року була винесена ухвала про залишення адміністративного позову без руху та надання строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22 березня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що за результатом фактичної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 19.12.2022 року № 14888/15-32-09-07/42862844 та встановлено порушення:

- ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 481);

- п. 85.2 ст. 85 ПК України.

Перевіркою встановлено придбання ТОВ «Дунай Акваресурс» «бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини» у ТОВ «ЗЕСТ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 43531979) в кількості 2 076,13 л. та відвантаження зазначеного пального, згідно акцизної накладної форми «П» від 02.06.2020 року № 3 на адресу ТОВ «Дунай Акваресурс»: Одеська область, Ренійський район, село Орлівка, вул. Дунайська, буд. 31.

Враховуючи, що ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) Позивачем отримано 19.03.2020 року на адресу: Одеська область, Ренійський район, село Орлівка, комплекс будівель та споруд № 3. встановлено зберігання ТОВ «Дунай Акваресурс» пального без наявності відповідної ліцензії на право зберігання пального за адресою: Одеська область, Ренійський район, село Орлівка, вул. Дунайська, буд. 31.

При цьому, 14.12.2022 року керівнику підприємства було надано до ознайомлення запит № 1 про надання документів, пов`язаних із предметом перевірки. Відповідні документи не були надані, про що складено відповідний акт.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС в Одеській області винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.01.2023 року № 814/15-32-09- 07 на суму штрафних санкцій 500 000,00 грн. та № 813/15-32-09-07 на суму штрафних санкцій 1020,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є законним, винесеним згідно із вимогами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунай Акваресурс» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 42862844), яка знаходиться за адресою: Одеська область, Ренійський район с.Орлівка, вул. Дунайська буд. 31.

Основним видом діяльності є прісноводне рибальство.

01.02.2020р. між ТОВ «Дунай Акваресурс» та ТОВ «ДУНАЙ АГРОС» був укладений договір №01/02-2020 оренди ємностей обсягом 25 куб. м. та 5 куб. м., для зберігання пального, яке споживається для власних господарських потреб.

19.03.2020р. Головним управлінням ДПС в Одеській області видана ліцензія на право зберігання пального №15250414202001135.

01.06.2020 року між ТОВ «Дунай Акваресурс» та ТОВ «ЗЕСТ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 43531979) був укладений договір поставки нафтопродуктів №24/01-06 (надалі- Договір). Відповідно до умов цього договору продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти у кількості та асортименті, що передбачені в виставлених рахунках. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем за домовленістю: на умовах СРТ - в місці вивантаження Товару: Одеська область, Ренійський район с.Орлівка, Комплекс будівель та споруд №3.

На виконання умов Договору 02.06.2020 року ТОВ «ЗЕСТ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 43531979) поставило ТОВ «Дунай Акваресурс» товар бензин неетильований АИ-95-К5- Евро в кількості 2076,13л. У супровідних документах, а саме у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів №66 від 02.06.2020р. вказаний пункт розвантаження товару: Одеська область, Ренійський район с.Орлівка, Комплекс будівель та споруд №3. При цьому, в акцизній накладній форми «П» від 02.06.2020 року №3 помилково зазначена юридична адреса ТОВ «Дунай Акваресурс»: Одеська область, Ренійський район с. Орлівка, вул.Дунайська буд. 31.

У період з 14.12.2022р. по 16.12.2022р., відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 05.12.2022 року №5348-п, на підставі направлень від 05.12.2022 року №10634/15-32-09-07 та №10634/15-32-09-07, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області проведена фактична перевірка ТОВ «ДУНАЙ АКВАРЕСУРС» місця зберігання пального, що розташоване за адресою: Одеська область, Ренійський район с.Орлівка, Комплекс будівель та споруд №3.

за результатом фактичної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки від 19.12.2022 року № 14888/15-32-09-07/42862844 та встановлено порушення:

- ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 481);

- п. 85.2 ст. 85 ПК України.

Перевіркою встановлено придбання ТОВ «Дунай Акваресурс» «бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини» у ТОВ «ЗЕСТ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 43531979) в кількості 2 076,13 л. та відвантаження зазначеного пального, згідно акцизної накладної форми «П» від 02.06.2020 року № 3 на адресу ТОВ «Дунай Акваресурс»: Одеська область, Ренійський район, село Орлівка, вул. Дунайська, буд. 31.

Враховуючи, що ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) Позивачем отримано 19.03.2020 року на адресу: Одеська область, Ренійський район, село Орлівка, комплекс будівель та споруд № 3. встановлено зберігання ТОВ «Дунай Акваресурс» пального без наявності відповідної ліцензії на право зберігання пального за адресою: Одеська область, Ренійський район, село Орлівка, вул. Дунайська, буд. 31.

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС в Одеській області винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.01.2023 року № 814/15-32-09- 07 на суму штрафних санкцій 500000,00 грн. та № 813/15-32-09-07 на суму штрафних санкцій 1020,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Згідно з п.п20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений ст.80 ПК України.

Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як зазначено у п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 ст.86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Як вбачається з наведеного, здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме спочатку провести податкову перевірку.

Нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Разом з тим, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, необхідно надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Дана правова позиція викладена у відповідності до постанови Верховного Суду від 21.02.2020р. у справі №826/17123/18.

Стосовно суті встановлених в акті перевірки від 19.12.2022 року № 14888/15-32-09-07/42862844 порушень суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом та пального на території України врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а також Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.6. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Разом з тим, відповідно до ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», під місцем зберігання пального розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; під зберіганням пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Крім цього, згідно ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Крім цього, згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно.

Таким чином, у разі якщо Товариство має у власності або у користуванні місце (територію) де перебуватиме ємність, що використовується для зберігання пального, у розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», в такому випадку Товариству необхідно отримати ліцензію на зберігання пального.

Відповідно до абз.8 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500000,00 грн.

Як встановлено судом, в акті перевірки від 19.12.2022р. №14888/15-32-09-07/42862844, ТОВ «Дунай Акваресурс» зберігало пальне за адресою: Одеська область, Ренійський район с. Орлівка, вул.Дунайська буд.31, без наявності ліцензії на право зберігання пального

Такий висновок зроблений податковим органом на підставі акцизної накладної форми «П» від 02.06.2020 року №3, будь-які докази, які підтверджували б зберігання пального за вказаною адресою в акті відсутні. Перевірка за цією адресою не проводилася.

Як зазначає позивач невідповідність адреси поставки пального з фактичним місцем зберігання, пов`язана з допущеною постачальником помилкою під час заповнення акцизної накладної форми «П» від 02.06.2020 року №3, але у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів №66 від 02.06.2020р, в договорі поставки нафтопродуктів №24/01-06 від 01.06.2020р., адресу зазначено вірно: Одеська область, Ренійський район с.Орлівка, Комплекс будівель та споруд №3.

Крім того під час проведення перевірки контролюючим органом не надано оцінки того, що товариство не було власником/користувачем споруд та обладнання за вказаною адресою, не здійснювало за цією адресою господарську діяльність, оскільки, 23.02.2022р. за заявою товариства, у зв`язку з припиненням дії договору оренди №01/02-2020 від 01.02.2020р, ліцензія на право зберігання пального від 19.03.2020p. №15250414202001135 анульована (розпорядження від 23.02.2022 №51- p).

Таким чином контролюючим органом не доведено, що зберігання пального здійснювалось саме Дунай Акваресурс.

За таких обставин, в даному випадку висновки відповідача про порушення позивачем ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 481) та п. 85.2 ст. 85 ПК України є необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами, що здійснені з невірним тлумаченням норм діючого законодавства.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №813/15-32-09-07 від 17.01.2023 року та № 814/15-32-09-07 від 17.01.2023 року є протиправними та належать до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дунай Акваресурс (вул.Дунайська,31, с.Орлівка, Ізмаїльський район, Одеська область, 68831) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №813/15-32-09-07 від 17.01.2023 року та № 814/15-32-09-07 від 17.01.2023 року;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ: 44069166, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунай Акваресурс» (код ЄДРПОУ 42862844, Одеська область, Ренійський район с.Орлівка, вул.Дунайська буд.31) судовий збір у розмірі 7515,30 (сім тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень 30 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко